Постанова № 67747755, 11.07.2017, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 липня 2017 року Справа № 910/1261/17

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого суддіШевчук С.Р. (доповідач)суддівДемидової А.М., Євсікова О.О. розглянувши касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Сбербанк" на ухвалу та на постановуГосподарського суду міста Києва від 22.02.2017 Київського апеляційного господарського суду від 03.04.2017 у справі№ 910/1261/17 Господарського суду міста Києва за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний центр "Берег" до Публічного акціонерного товариства "Сбербанк" провизнання договору недійсним та зобов'язання вчинити дії

в судовому засіданні взяли участь представники:

- позивача: Штогрин С.В., дов. б/н від 07.11.2016

- відповідача: не з'явилися

- ТОВ "Аграрно-Кредитний Центр": Гаркавенко С.В., дов. б/н від 10.05.2017

В С Т А Н О В И В:

У січні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельний центр "Берег" звернулося до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "Сбербанк" про визнання недійсним іпотечного договору від 14.09.2011 та зобов'язання ПАТ "Сбербанк" передати ТОВ "ТЦ "Берег" оригінали правовстановлюючих документів на предмет іпотечного договору від 14.09.2011.

20.02.2017 до Господарського суду міста Києва від ПАТ "Сбербанк" надійшла зустрічна позовна заява про визнання факту зловживання правом зі сторони ТОВ "ТЦ "Берег" при виконанні умов іпотечного договору від 14.09.2011, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ковальчуком С.П. та зареєстрований в реєстрі за № 4873.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.02.2017 у справі № 910/1261/17 (суддя Отрош І.М.), залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.04.2017 (у складі головуючого судді Пашкіної С.А., суддів Калатай Н.Ф., Жук Г.А.), відмовлено Публічному акціонерному товариству "Сбербанк" у прийнятті зустрічної позовної заяви до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний центр "Берег" про визнання факту зловживання правом у справі № 910/1261/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний центр "Берег" до Публічного акціонерного товариства "Сбербанк" про визнання договору недійсним та зобов'язання вчинити дії, зустрічну позовну заяву та додані до неї матеріали повернуто Публічному акціонерному товариству "Сбербанк".

Не погоджуючись з прийнятими судовими актами, ПАТ "Сбербанк" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, зокрема ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України, ст.ст. 55, 124 Конституції України, ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зазначаючи, що порушення цивільного права чи інтересу підлягають судовому захисту і у спосіб, не передбачений законом, зокрема ст. 16 ЦК України, але який є ефективним засобом захисту, тобто таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням, просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.04.2017 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.02.2017 у справі № 910/1261/17, матеріали справи передати до Господарського суду м.Києва для вирішення питання про прийняття зустрічного позову до розгляду.

Позивач не скористався правом, наданим ст.1112 ГПК України, не надав відзив на касаційні скарги, що в силу положень ст.1112 ГПК України не перешкоджає перегляду судового акта, що оскаржується.

Перевіривши доводи касаційної скарги, юридичну оцінку встановлених фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування господарськими судами норм процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до норм статті 60 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) відповідач має право до початку розгляду господарським судом справи по суті подати до позивача зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом. Зустрічний позов повинен бути взаємно пов'язаний з первісним. Подання зустрічного позову провадиться за загальними правилами подання позовів.

Звертаючись із зустрічною позовною заявою до суду, позивач за зустрічним позовом (ПАТ "Сбербанк") зазначив, що 14.09.2011 між ним та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фудмаркет" укладено договір про відкриття кредитної лінії № 115-Н/11/29/КЛ.

14.09.2011 між ТОВ "ТЦ "Берег" та ПАТ "Дочірній банк СБЕРБАНК" укладено іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ковальчуком С.П., зареєстрований в реєстрі за №4874 відповідно до умов якого в забезпечення виконання зобов'язань ТОВ "Фудмаркет", які випливають із Договору про відкриття кредитної лінії №115-Н/11/29/КЛ від 14.09.2011, іпотекодавець передав іпотекодержателю в заставу майно, а саме: комплекс будівель та споруд, а саме: основна будівля "А", прибудова "а", вартова "Б", навіси "В, Г" та споруди: дев'ять ганків до "А", три ганка до а, двоє сходів до "А", паркан № 1, підпірна стінка №2, бордюр №3, світові опори №4, ворота №5; ганок до "В", загальною площею 16 780,6кв.м, який знаходиться за адресою: Запорізька область, місто Бердянськ, пр. Пролетарський, буд. № 13/вул. Піонерська, буд. № 73, що належить іпотекодавцеві (ТОВ "ТЦ "Берег") на праві власності.

Позивач у зустрічному позові зазначив, що станом на 24.10.2016 заборгованість боржника становила 13 346 286,60 дол. США - заборгованість з повернення кредиту та 3 620 644,19 дол. США - заборгованість зі сплати процентів за користування кредитом, у зв'язку з чим на частину суми боргу нотаріусом було вчинено виконавчий напис № 2114 від 20.04.2015, щодо якого судом у даній справі вжито заходів до забезпечення позову.

Окрім того, позивач за зустрічним позовом зазначив, що ТОВ "ТЦ "Берег" було оскаржено вказаний виконавчий напис № 2114 від 20.04.2015 та рішенням Господарського суду міста Києва від 07.09.2016 у справі № 910/11656/16, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.12.2016, у задоволенні позову ТОВ "ТЦ ""Берег" відмовлено. При цьому, з аналогічним позовом ТОВ "ТЦ "Берег" звернулося до Печерського районного суду м. Києва, та ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 25.11.2016 у справі № 757/48868/16-ц було зупинено, відкрите на підставі виконавчого напису № 2114 від 20.04.2015, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Верповською О.В., виконавче провадження ВП№50907857 від 20.04.2016.

В обґрунтування зустрічного позову ТОВ "ТЦ "Берег" зазначає, що відповідно до ст. 13 Цивільного кодексу України недопустимим є зловживання правом зі сторони буд-якої особи. При здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватись від дій, які могли б порушити права інших осіб. При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватись моральних засад суспільства. У разі недодержання особою при здійсненні своїх прав вимог, які встановлені нормою цієї статті, суд може зобов'язати її припинити зловживання своїми правами, а також застосувати інші наслідки, встановлені законом.

За таких обставин, позивач за зустрічним позовом просить визнати факт зловживання правом зі сторони ТОВ "ТЦ "Берег" при виконанні умов іпотечного договору від 14.09.2011, який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ковальчуком С.П. та зареєстрованого в реєстрі за № 4873.

Відповідно до ст.1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Статтею 12 ГПК України визначено, які категорії спорів підвідомчі господарським судам.

Відповідно до п. 3 ст. 22 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають із господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені законом до їх юрисдикції.

Способи захисту цивільних (господарських) прав, зокрема, передбачені ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України.

Розглядаючи позовні вимоги, які підвідомчі господарським судам, суд вирішує спір, який виник між сторонами, шляхом застосування способу захисту порушених/оспорюваних/невизнаних прав або законних інтересів позивача, з яким звертається позивач, формулюючи предмет позовних вимог.

Відповідно до п. 3.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Як вірно встановлено судами попередніх інстанцій, викладені у прохальній частині зустрічної позовної заяви вимоги зводяться до встановлення судом юридичного факту щодо зловживання правом зі сторони ТОВ "ТЦ "Берег" при виконанні умов іпотечного договору від 14.09.2011, який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ковальчуком С.П. та зареєстрованого в реєстрі за № 4873, та водночас позивач не формулює позовних вимог до відповідача.

Судом першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, обґрунтовано зазначено, що господарським судом вирішується спір у порядку позовного провадження, та господарський суд не наділений повноваженнями щодо встановлення юридичних фактів поза межами спору в порядку позовного провадження, встановлення юридичного факту не може бути самостійним предметом позову, а є елементом встановлення обставин справи.

Враховуючи викладене вище, колегія суддів касаційної інстанції вважає, висновки судів попередніх інстанцій про відмову у прийнятті зустрічної позовної заяви ПАТ" Сбербанк" до ТОВ "ТЦ "Берег" про визнання факту зловживання правом, законними та обґрунтованими.

Доводи, наведені заявником у касаційній скарзі, не спростовують обґрунтовані висновки судів та фактично зводяться до переоцінки висновків судів попередніх інстанцій, викладених в оскаржуваних судових актах.

З огляду на викладене та враховуючи, що скаржник в силу ст. 33 ГПК України не довів в установленому законом порядку тих обставин, на які він посилається як на підставу своїх вимог і заперечень та оскільки в силу вимог ст.1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги та скасування оскаржуваних судових актів у справі №910/1261/17.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Сбербанк" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.04.2017 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.02.2017 у справі № 910/1261/17 залишити без змін.

Головуючий суддя С.Р. Шевчук

С у д д я А.М. Демидова

С у д д я О.О. Євсіков