Постанова № 67747623, 14.07.2017, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/2497/17

ПОCТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2017 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Глуханчука О.В.,

секретар судового засідання - Мураховська А.І.

за участю сторін: представника позивача - Князєвої Н.В. (за довіреністю)

представника відповідача - Костіної В.Д. (за довіреністю)

розглянувши у відкритому судовому засіданні cправу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Перший дім» до Одеського управління Офісу великих платників податку Державної фіскальної служби про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Перший дім» звернулось до суду з адміністративним позовом до Одеського управління Офісу великих платників податку Державної фіскальної служби про скасування податкового повідомлення-рішення №0002614908 від 16 березня 2017 року.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив про те, що 21 березня 2017 року ТОВ «Перший дім» було отримано від Одеського управління Офісу великих платників податку ДФС податкове повідомлення-рішення №0002614908 від 16 березня 2017 року про застосування штрафу у розмірі 3770, 22 грн. Вказане податкове повідомлення-рішення прийнято на підставі акту про проведення камеральної перевірки даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість з питань дотримання позивачем граничних термінів реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, якою (перевіркою) встановлено порушення п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України щодо несвоєчасної реєстрації податкових накладних на загальну суму 22 775, 76 грн. Проте, позивач не погоджується із зазначеним податковим повідомленням-рішенням та вважає, що дії відповідача при проведенні камеральної перевірки були протиправними, податкове повідомлення-рішення є незаконним та підлягає скасуванню, з огляду на наступне. Так, позивач вважає, що податковим органом порушено 30-ти денний строк для проведення камеральної перевірки, при цьому саме право на проведення камеральної перевірки своєчасності реєстрації податкових накладних надано контролюючим органам з 01.01.2017 року, тоді як відповідачем проведено таку перевірку за період з 01.10.2016 року по 31.12.2016 року. На підтвердження своїх доводів позивач також посилається на правову позицію Верховного Суду України у постанові від 27.01.2015 №21-425а14, згідно з якою невиконання контролюючим органом порядку призначення та проведення перевірки приводить до визнання такої перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.

Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав, надав заперечення відповідно до яких зазначив, що контролюючим органом в межах строків давності та у передбачений законом спосіб було проведено камеральну перевірку ТОВ «Перший дім», за результатами якої встановлено порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних за період з 01.10.2016 року по 31.12.2016 року. За вказані порушення податкового законодавства до позивача застосовано штрафні санкції, у зв'язку із чим підстави для скасування спірного повідомлення-рішення та задоволення позову, на переконання відповідача, відсутні.

Вислухавши сторін, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступні обставини та факти.

Згідно свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість №100041330 НБ №004158, 17 травня 2007 року товариство з обмеженою відповідальністю «Перший дім» зареєстровано платником податку на додану вартість (а.с. 14).

Як вбачається з матеріалів справи, головним державним ревізором-інспектором відділу податкового супроводження підприємств оптової та роздрібної торгівлі Одеського управління Офісу великих платників податку ДФС у порядку ст. 76 та відповідно до пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість з питання дотримання ТОВ «Перший дім» граничних термінів реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних за період з 01.10.2016 року по 31.12.2016 року.

За результатами перевірки складено Акт від 15 березня 2017 року №113-28-10-49-08/35116943/27 «Про результати камеральної перевірки даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість з питання дотримання ТОВ «Перший дім», 35116943, граничних термінів реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних за період з 01.10.2016 року по 31.12.2016 року».

Відповідно до висновку акту перевірки, за результатами камеральної перевірки даних Єдиного реєстру податкових накладних встановлено, що на порушення п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України ТОВ «Перший дім» несвоєчасно зареєстровано податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних на загальну суму ПДВ 22 775, 76 грн., у тому числі: з порушенням терміну реєстрації від 1 до 15 календарних днів на суму ПДВ 7 849, 30 грн.; з порушенням терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів на суму ПДВ 14 926, 46 грн. Відповідальність платника податків за вказані порушення передбачена п. 120-1.1 ст. 120-1 Податкового кодексу України (а.с. 7-9).

На підставі акту перевірки від 15 березня 2017 року №113-28-10-49-08/35116943/27, а також згідно з пп. 54.3.3 п. 54.3. ст. 54 ПК України, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 16 березня 2017 року №0002614908, яким за затримку реєстрації податкових накладних на 15 і менше календарних днів на суму ПДВ 7 849, 30 грн., згідно ст. 120-1 ПК України, до позивача застосовано штраф у розмірі 10 %, що складає 784, 93 грн., за затримку реєстрації податкових накладних від 16 до 30 календарних днів на суму ПДВ 14 926, 46 грн. застосовано штраф у розмірі 20 %, що складає 2985, 29 грн. Загальна сума штрафу - 3770, 22 грн. (а.с. 10).

За даним позовом позивач не спростовує факти несвоєчасної реєстрації податкових накладних, проте оскаржує прийняте за результатами камеральної перевірки податкове повідомлення-рішення від 16 березня 2017 року №0002614908, оскільки вважає, що контролюючий орган не мав права досліджувати питання дотримання ТОВ «Перший дім» граничних термінів реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних за період з 01.10.2016 року по 31.12.2016 року шляхом проведення камеральної перевірки.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.

Так, у період з 01.10.2016 року по 31.12.2016 року, за який Одеським управлінням Офісу великих платників податку ДФС проводилась камеральна перевірка дотримання ТОВ «Перший дім» граничних термінів реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, були чинними та діяли норми Податкового кодексу України, які передбачали наступне.

Згідно з п. 75. 1 ст. 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України (в редакції, що діяла станом на 01.10.2016 року та 31.12.2016 року), камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Порядок проведення камеральної перевірки встановлений статтею 76 Податкового кодексу України.

В редакції Податкового кодексу України від 01.08.2016 року, яка діяла щодо статті 76 до 01.01.2017 року, порядок проведення камеральної перевірки був наступним. Камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова. Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

01 січня 2017 року набув чинності Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні" від 21.12.2016 року №1797-VIII, яким до Податкового кодексу України внесено зміни, зокрема щодо контрольно-перевірочної роботи.

Підпункт 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, в редакції Закону України № 1797-VIII, викладено, в наступній редакції: предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах".

Отже, своєчасність реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних може бути предметом камеральної перевірки лише з 01 січня 2017 року.

Також Законом України № 1797-VIII викладено в новій редакції статтю 120-1 Податкового кодексу, а саме: порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів.

Виходячи з аналізу вищенаведених норм податкового законодавства, відповідальність за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних, накладену за результатами проведення камеральної перевірки дотримання граничних термінів реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, наступає з 01.01.2017 року, оскільки відповідне право на проведення перевірки своєчасності реєстрації податкових накладних в межах камеральної перевірки було надано контролюючим органам лише з 01.01.2017 року. В іншому випадку відповідач має можливість провести позапланову перевірку, скласти акт та винести відповідне рішення на підставі висновків цього акта перевірки в межах строків, передбачених Податковим кодексом України.

Статтею 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

За таких обставин, розглянувши даний спір, суд дійшов висновку, що відповідач у спірних правовідносинах не діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, відтак оскаржене податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

При цьому, слід вказати на правову позицію викладену в постанові Верховного суду України від 27.01.2015 року по справі №21-425а14, відповідно до якої, невиконання контролюючим органом вимог закону щодо порядку призначення та проведення перевірок призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.

Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ (ч. 1 ст. 2 КАС України).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно з ч. 1 ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

З урахуванням встановлених обставин, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позивачем вимог та необхідність їх задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, оскільки адміністративний позов задоволено, суд, у відповідності до приписів ст. 94 КАС України, здійснює розподіл судових витрат на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 2, 6-9, 11, 69, 71, 72, 86, 94, 158-163, 167, 254 КАС України, Податковим кодексом України від 02.12.2010 року № 2755-VI, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Перший дім» до Одеського управління Офісу великих платників податку Державної фіскальної служби про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Одеського управління Офісу великих платників податку Державної фіскальної служби №0002614908 від 16 березня 2017 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Одеського управління Офісу великих платників податку Державної фіскальної служби на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Перший дім» (код ЄДРПОУ 35116943) витрати на оплату судового збору у розмірі 1600, 00 грн. (одна тисяча шістсот гривень).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано у строк, встановлений статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання її копії. Апеляційна скарга подається до Одеського окружного адміністративного суду, та одночасно її копія до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Повний текст постанови складено та підписано судом 14 липня 2017 року.

Суддя О.В. Глуханчук

.