Ухвала суду № 67747583, 12.07.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 липня 2017 року м. Київ К/800/31587/16

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі Приходько І.В. Бухтіярової І.О. Цвіркуна Ю.І.

розглянувши в порядку письмового провадження

касаційну скаргу Рівненської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Рівненській області

на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 13.06.2016

та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 26.10.2016

у справі № 817/114/16

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Берестовецький спецкар'єр»

до Рівненської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Рівненській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

У лютому 2016 року Відкрите акціонерне товариство «Берестовецький спецкар'єр» (далі - позивач, ВАТ «Берестовецький спецкар'єр» ) подало до суду позов до Рівненської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Рівненській області (далі - відповідач, Рівненська ОДПІ ГУ ДФС у Рівненській області), в якому просило суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 25.01.2016 № 0000151500.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 13.06.2016, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 26.10.2016, позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Костопільської ОДПІ ГУ ДФС у Рівненській області від 25.01.2016 № 0000151500.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, у якій ставиться питання про скасування рішення суду першої та апеляційної інстанції та прийняття нового про відмову в позові, з підстав невірного застосування норм матеріального та процесуального права.

Позивач у запереченнях на касаційну скаргу просив залиши її без задоволення, а рішення суду першої та апеляційної інстанції - без змін.

Перевіривши під час попереднього судового засідання повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що посадовою особою відповідача, на підставі пункту 200.10 статті 200 Податкового кодексу України та у порядку статті 76 Податкового кодексу України, було проведено камеральну перевірку правомірності нарахування суми бюджетного відшкодування згідно уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ за червень 2015 року ВАТ «Берестовецький спецкар'єр», за результатами якої складено акт від 15.01.2016 р. № 8/15/05471856 та встановлено порушення позивачем вимог пунктів 102.1, 102.5 статті 102, пунктів 200.4, 200.7 статті 200 Податкового кодексу України, яке полягало у завищенні бюджетного відшкодування податку на додану вартість за червень 2015 року на суму 126 426грн. та занижено суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на 126 426 грн.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 25.01.2016 р. № 0000151500, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 126 426 грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 63 213 грн.

Суд першої інстанції, з доводами якого погодився суд апеляційної інстанції, задовольняючи позовні вимоги, обґрунтовував своє рішення тим, що податковим органом не доведено правомірності прийнятого ним рішення.

Згідно з пунктом 200.1 статті 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (пункт 200.3 цієї ж статті).

Відповідно до підпункту «б» пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового кредиту.

Згідно з пунктом 102.5 статті 102 Податкового кодексу України заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

З аналізу зазначених правових норм вбачається, що положення пункту 102.5 статті 102 Податкового кодексу України регулюють виключно питання повернення надміру сплачених грошових зобов'язань та відшкодування сум податку на додану вартість. Строки давності, встановлені зазначеною статтею, не поширюються на включення залишків від'ємного значення податку на додану вартість попередніх податкових періодів до складу сум, що відносяться до податкового кредиту, наступного податкового періоду.

Будь-яких обмежень щодо строків відображення податкового кредиту та перенесення залишку від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового кредиту, Податковий кодекс України не містить.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту з податку на додану вартість, задеклароване позивачем за березень, квітень, травень, липень, серпень 2012 року у розмірі 126 426 грн., виникло внаслідок не включення до складу податкових зобов'язань сум ПДВ по операціях з експорту товарів, що оподатковуються за нульовою ставкою.

В уточнюючому розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за червень 2015 року відображено податкові зобов'язання по експортних операціях, що оподатковуються за нульовою ставкою, на суму 256 170 грн. (колонка А, рядок 2.1), податкові зобов'язання усього на суму 56 377 грн. (колонка Б, рядок 9); податковий кредит усього на суму 46 341 грн. (колонка Б, рядок 17), від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 17 - рядок 9) на суму 10 036 грн., яке зараховано до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 19, рядок 20.2).

Правомірність формування сум податкового кредиту з податку на додану вартість, які мали вплив на виникнення даного від'ємного значення з податку на додану вартість не заперечувалося контролюючим органом.

Положення податкового кодексу не обмежують у часі право платника на перенесення залишку від'ємного значення податку на додану вартість до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Не дають підстави для висновку про існування відповідних обмежень і положення пункту 102.5 статті 102 Податкового кодексу України, який встановлює, що заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Вказаним приписом податкового законодавства встановлено граничний строк для подання заяви на повернення надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) або на їх відшкодування; підстави для поширення цього строку на порядок перенесення платником залишку від'ємного значення податку на додану вартість, що після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, відсутні; інше розуміння податковим органом розглядуваного положення Закону не ґрунтується на його змісті та є проявом довільного тлумачення відповідачем податкових норм.

Враховуючи викладене, висновки судів попередніх інстанцій про неправомірність податкового повідомлення-рішення від 25.01.2016 р. № 0000151500 є правильними.

Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав вважати, що судами першої та апеляційної інстанцій при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

З огляду на викладене, судова колегія вважає, що суди першої та апеляційної інстанції, виконавши всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили справу у відповідності з нормами матеріального права та постановили обґрунтоване рішення, що повно відображає обставини, які мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх скасування, з мотивів викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

На підставі викладеного, керуючись статтями 220, 222, 223, 224 230, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Касаційну скаргу Рівненської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Рівненській області - залишити без задоволення.

Постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 13.06.2016 та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 26.10.2016 у справі № 817/114/16 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки, що встановлені статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя (підпис) І.В. Приходько Судді: (підпис) І.О. Бухтіярова (підпис) Ю.І. Цвіркун