Ухвала суду № 67747433, 12.07.2017, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

——————————————————————

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 липня 2017 р.

м.Одеса

Справа № 821/19/17

Категорія: 8.3.3

Головуючий в 1 інстанції: Кузьменко Н.А.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі: судді доповідача - головуючого - Шляхтицького О.І.,

суддів: Запорожана Д.В., Романішина В.Л.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу приватної виробничо-іноваційно-комерційної фірми “КОДІ” на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 02 березня 2017 року у справі за адміністративним позовом приватної виробничо-іноваційно-комерційної фірми “КОДІ” до Херсонської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області про скасування податкового повідомлення-рішення №0014821201 від 07.11.2016 року, –

ВСТАНОВИЛА:

У січні 2017 року ПВІК "Коді" звернулась з вищевказаним адміністративним позовом.

В обґрунтування позовних вимог зазначалось, що 15 січня 2016 керівник фірми отримав нові ключі електронного цифрового підпису в акредитованому центрі в центрі обліку платників податків Херсонської ОДПІ. 20 січня 2016 року керівник позивача не зміг відправити декларацію з податку на додану вартість за грудень 2015 року та зареєструвати податкові накладні за звітний період, натомість на адресу позивача надійшла квитанція №1 з приміткою «документ не прийнято», підстава – «невірний підпис – сертифікат відсутній в базі сертифікатів». В подальшому було з’ясовано, що на момент подання податкової декларації та реєстрації податкових накладних відповідний договір про визнання електронного цифрового підпису ще не надійшов на адресу ОДПІ. Податковим повідомленням-рішенням від 07 листопада 2016 року №0014821201 до позивача застосовано штрафну санкцію за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних на загальну суму 6938,96 грн. Позивач вважав, що вищевикладена ситуація сталася з вини посадових осіб відповідача, які не виконали свого обов’язку по вчасній доставці договору про визнання електронного цифрового підпису, як наслідок фірма не змогла вчасно подати податкову звітність та здійснити вчасну реєстрацію податкових накладних. З наведеного позивач робить висновок про наявність підстав для постановлення судового рішення про скасування податкового повідомлення-рішення №0014821201 від 07.11.2016 року.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 02 березня 2017 року адміністративний позов залишено без задоволення.

Не погоджуючись з даною постановою суду ПВІК "Коді" подала апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв’язку з чим просить його скасувати та ухвалити нову постанову, якою адміністративний позов задовольнити.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Суд першої інстанції встановив, що 17 січня 2014 року між позивачем та відповідачем укладено договір про визнання електронних документів №9000767636 терміном дії до 20 січня 2016 року.

20 січня 2016 року договір було в зв’язку з закінченням терміну його дії, в подальшому позивач 21 січня 2016 року, 26 січня 2016 року, 29 січня 2016 року та 04 лютого 2016 року неодноразово направляв на адресу ОДПІ договори про визнання електронних документів, в укладанні яких було відмовлено з різних підстав.

Позивач не оскаржував жодної з відмов ОДПІ в укладенні договору про визнання електронних документів, доказів протилежного сторони суд не надали.

05 лютого 2016 року між сторонами укладено договір про визнання електронних документів №9010439819, який діє на даний момент.

В період з 20 січня 2016 року по 05 лютого 2016 року позивач був позбавлений можливості подавати податкову звітність в електронному вигляді та реєструвати податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних, оскільки у керівника фірми був відсутній актуальний ключ електронного цифрового підпису.

10 жовтня 2016 року на підставі п.200.10 ст.200 ПК України в порядку ст.76 ПК України, податковим органом проведено камеральну перевірку дотримання термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям-платникам податку на додану вартість, та розрахунків корегування до таких накладних в ЄРПН у листопаді-грудні 2015 року, січні-квітні, серпні 2016 року.

За наслідками перевірки складено акт «Про результати камеральної перевірки дотримання термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям-платникам податку на додану вартість, та розрахунків корегування таких податкових накладних в ЄРПН ПВІК «Коді» (21281931) у листопаді – грудні 2015 року, січні-квітні, серпні 2016 року» №873/21-03-12-01/21281931 від 10.10.2016 року.

Висновком акту перевірки є встановлення 56 випадків невчасної реєстрації податкових накладних на загальну суму податку на додану вартість 45148,70 грн.

На підставі акту перевірки №873/21-03-12-01/21281931 від 10.10.2016 року податковим повідомленням-рішенням №0014821201 від 07.11.2016 року до позивача застосовано штраф в розмірі 6938,96 грн.

Вказані обставини сторонами не заперечуються, а отже є встановленими.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивач порушив граничні терміни реєстрації податкових накладних та розрахунків корегування до податкових накладних.

Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71 КАС України, Податкового кодексу України.

За змістом пункту 1.1 статті 1 ПК України Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

На підставі пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом.

За правилами пункту 200.10 статті 200 ПК України протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

У відповідності до підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.

Згідно пункту 76.1 статті 76 ПК України передбачено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

При перевірці податковий орган встановив, що позивач допустив 56 випадків невчасної реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям-платникам податку на додану вартість та розрахунків корегування до таких податкових накладних в ЄРПН за листопад-грудень 2015 року, січень-квітень, серпень 2016 року на загальну суму податку на додану вартість в розмірі 45148,70 грн.

Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов'язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом (п.201.10 ст.201 ПК України).

Порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 цього Кодексу, тягнуть за собою накладення на платників податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів;

20 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

30 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

40 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації на 61 і більше календарних днів (п.120-1.1 ст.120-1 ПК України).

Позивач порушив граничні терміни реєстрації податкових накладних та розрахунків корегування до податкових накладних на 15 і менше календарних днів на суму податку на додану вартість 29000,54 грн.: від 16 до 30 календарних днів на суму податку на додану вартість 9089,08 грн.; від 31 до 60 календарних днів на суму податку на додану вартість 6025,68 грн.; від 61 і більше календарних днів на суму податку на додану вартість 1033,40 грн.

Представник позивача не заперечував проти порушення термінів реєстрації податкових накладних та розрахунків корегування до таких податкових накладних, але вказав, що частина з таких порушень мала об’єктивну підставу – відсутність, через неправомірні дії податкового органу, актуального електронного цифрового підпису у керівника фірми період з 20 січня 2016 року по 05 лютого 2016 року.

Проте з такою позицією позивача погодитись не можна, оскільки така позиція не підтверджена належними доказами, якими, зокрема, можуть бути скарги на дії або бездіяльність посадових осіб відповідача, представник позивача не надав суду жодних доказів на підтвердження своєї позиції.

Відповідно до статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В ході розгляду справи позивач не довів суду ті обставини, на які він посилався в обґрунтування заявлених вимог, а відповідач не надав суду належні докази на підтвердження своїх заперечень проти позову.

Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на суб'єктивній оцінці фактичних обставин справи та доказів, а також на невірному тлумаченні норм матеріального права. Зазначені доводи не містять посилань на конкретні обставини чи факти або на нові докази, які б давали підстави для скасування рішення суду першої інстанції.

Таким чином, на підставі встановлених в ході судового розгляду обставин, суд першої інстанції правильно дійшов висновку, що позовні вимоги арбітражного керуючого приватної виробничо-іноваційно-комерційної фірми “КОДІ” є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Судові витрати розподіляються відповідно до приписів ч.1 ст.94 КАС України.

Керуючись ч. 1 ст. 195, 197, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 206, ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів, –

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу приватної виробничо-іноваційно-комерційної фірми “КОДІ” залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 02 березня 2017 року у справі № 821/19/17 – залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п’ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: О.І. Шляхтицький

Суддя: Д.В. Запорожан

Суддя: В.Л. Романішин