Ухвала суду № 67746822, 12.07.2017, Вінницький апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 127/4935/17

Головуючий у 1-й інстанції: Луценко Л.В.

Суддя-доповідач: Граб Л.С.

12 липня 2017 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Граб Л.С.

суддів: Білої Л.М. Гонтарука В. М. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці на постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 16 червня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

В березні 2017 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України у місті Вінниці про ро визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.

Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 16 червня 2017 року позов задоволено. Визнано неправомірними дії управління Пенсійного фонду України у м. Вінниці щодо виключення зі складу заробітної плати, з якої нараховується пенсія ОСОБА_2, сум матеріальної допомоги на оздоровлення, сум матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань та індексації заробітної плати. Зобов'язано управління Пенсійного фонду України у м. Вінниці провести перерахунок пенсії ОСОБА_2 з 16.02.2017 згідно ст.ст. 33, 37 Закону України «Про державну службу» (в редакції чинній, на момент призначення пенсії) в тому ж відсотковому розмірі від заробітної плати, яка була призначена останній з 24.09.2011 року, включивши до складу заробітної плати, з якої проводиться нарахування пенсії, суми матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, а також індексації заробітної плати. Стягнуто з управління Пенсійного фонду України у м. Вінниці, код ЄДРПОУ 37979905, місцезнаходження якого за адресою: вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1, витрати щодо сплати судового збору у розмірі 640 (шістсот сорок) грн. 00 коп.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Сторони, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися, при цьому 11 липня 2017 року до суду надійшла заява від відповідача про розгляд справи в порядку письмового провадження (вх.№ 10941/17).

За таких обставин, а також враховуючи, що судом участь сторін в судовому засіданні не визнавалась обов'язковою, колегія суддів прийшла до висновку щодо можливості апеляційного розгляду справи в порядку письмового провадження у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, зважаючи на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, позивач перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України у місті Вінниці та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» з 24.09.2011 року у відсотковому розмірі від суми заробітної плати.

Для призначення пенсії державного службовця позивачем була надана довідка про складові заробітної плати, що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» за формою, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України 14.02.2011 року №5-1, в яку не була включена матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань, індексація заробітної плати та які, відповідно, не були враховані при обчисленні пенсії. При тому, що під час роботи у Державній податковій інспекції м. Вінниці позивач отримувала дані виплати, на які було нараховано страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Після звернення до Державної податкової інспекції м. Вінниці на заяву позивачки останній видано довідку про складові заробітної плати від 02.02.2017 року №18/28-05, в яку включена матеріальна допомога на оздоровлення в сумі 13 851,00 грн., матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань в сумі 10 276,00 грн., індексація заробітної плати в сумі 9 336,66 грн. На всі виплати, включені в довідку, нараховано страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

16.02.2017 року ОСОБА_2 звернулась до відповідача з заявою щодо перерахунку пенсії, врахувавши довідку до Державної податкової інспекції м. Вінниці про складові заробітної плати від 02.02.2017 рокув, в яку включена матеріальна допомога на оздоровлення в сумі 13 851,00 грн., матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань в сумі 10 276,00 грн., індексація заробітної плати в сумі 9 336,66 грн., оскільки на всі виплати, включені в довідку, нараховано страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Однак, рішенням № 2529 від 21.02.2017 відповідачем у перерахунку пенсії позивачці відмовлено, з посиланням на те, що відсутні законні підстави для перерахунку пенсії з врахуванням сум, визначених в довідці №18/28-05 від 02.02.2017.

Не погоджуючись з такими діями відповідача, позивачка звернулась до суду за захистом своїх прав.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що пенсія позивачки повинна обчислюватися із заробітної плати, яку вона фактично отримувала на день звернення, у тому числі з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та індексації заробітної плати, на яку нараховувалися страхові внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а тому відповідачем безпідставно не включено інші виплати до складових заробітної плати при розрахунку розміру пенсії позивача, при подачі довідки.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з рішенням суду першої інстанції, зважаючи на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Положенями ч. 1 ст. 1 Закону України "Про оплату праці" (далі - Закон 108/95-ВР) встановлено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону 108/95-ВР, в структуру заробітної плати входить також додаткова заробітна плата, яка визначена як винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантії і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

Згідно з ст. 33 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок. Державним службовцям можуть установлюватися надбавки за високі досягнення у праці і виконання особливо важливої роботи, доплати за виконання обов'язків тимчасово відсутніх працівників та інші надбавки і доплати, а також надаватися матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань. Умови оплати праці державних службовців, розміри їх посадових окладів, надбавок, доплат і матеріальної допомоги визначаються Кабінетом Міністрів України.

За приписами ч. 1 ст. 66 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування"нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

Аналогічні положення закріплені в ч. 1 ст. 41 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", відповідно до якої визначено, що до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються, зокрема, суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески в межах встановленої законодавством максимальної величини заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески, а після набрання чинності Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" - максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначеної відповідно до закону.

Аналіз наведених вище правових норм свідчить, що суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове пенсійне страхування, повинні враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того чи входять вони до структури заробітної плати.

З наявної в матеріалах справи довідки Державної податкової інспекції м. Вінниці від 02.02.2017 №18/28-05, в яку включена матеріальна допомога на оздоровлення в сумі 13 851,00 грн., матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань в сумі 10 276,00 грн., індексація заробітної плати в сумі 9 336,66 грн. На всі виплати, включені в довідку, нараховано страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

З огляду на вищевказане, суд апеляційної інстанції погоджується з позицією суду першої інстанції, що відповідачем протиправно не включено в розмір заробітної плати для обчислення пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу" суми матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та індексації заробітної плати, на які нараховувалися страхові внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 20 лютого 2012 року по справі № 21-430а11.

Щодо доводів відповідача, викладених в апеляційній скарзі, про відсутність правових підстав з 01.05.2016 проводити перерахунок пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу", колегія суддів зазначає наступне.

За приписами п. 5 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02 березня 2015 року № 213 (далі - Закон № 213) у разі неприйняття до 01 червня 2015 року Закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 01 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до Закону України "Про державну службу".

Разом з тим, передбачені п. 5 Прикінцевих положень Закону № 213 норми щодо скасування з 01 червня 2015 року норм пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначаються відповідно до спеціальних законів, в тому числі Закону України "Про державну службу"свідчать про те, що з 01 червня 2015 року не здійснюється призначення пенсій відповідно до спеціального законодавства.

При цьому, викладені положення п. 5 Прикінцевих положень Закону № 213 стосуються порядку призначення пенсії державним службовцям у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії при встановлені порушень з боку органів пенсійного фонду щодо визначення розміру такої пенсії.

Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає необґрунтованим твердження апелянта щодо відсутності правових підстав з 01.05.2016 проводити перерахунок пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу", оскільки такий перерахунок пенсії спрямований на відновлення порушених прав позивача та не стосується набуття права на пенсійне забезпечення, у зв'язку із чим не суперечить вимогам п. 5 Прикінцевих положень Закону № 213.

Крім того, не заслуговують на увагу доводи апелянта стосовно неможливості стягнення з управління Пенсійного фонду України у місті Вінниці судового збору внаслідок звільнення останнього від такої сплати за нормами Закону України «Про судовий збір», оскільки в даному випадку йдеться про стягнення судових витрат по справі на користь позивача, відповідно до вимог ст. 94 КАС України, де процесуальні норми не передбачають можливості звільнення суб'єкта владних повноважень від сплати судових витрат внаслідок винесення рішення суду не на користь такого суб'єкта.

З врахуванням вищевказаного, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги відповідача не ґрунтуються на вимогах законодавства та не спростовують висновків суду першої інстанції, який правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 71, 160, 167, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці залишити без задоволення, а постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 16 червня 2017 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.