Постанова № 67746811, 13.07.2017, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Шуляк Л.А.

Суддя-доповідач:Кузьменко Л.В.

ПОСТАНОВА

іменем України

"13" липня 2017 р. Справа № 806/778/17

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Кузьменко Л.В.

суддів: Іваненко Т.В.

Франовської К.С.,

за участю секретаря судового засідання Лібеги С.О.,

представника відповідача,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "10" травня 2017 р. у справі за позовом ОСОБА_3 до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії ,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом, в якому просила визнати протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області та зобов'язати видати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення позивачу у власність земельної ділянки площею 0,12 га для ведення індивідуального садівництва на території Ворсівської сільської ради Малинського району Житомирської області

В обґрунтування позову позивач зазначила, що вона 22.03.2016 направила до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області заяву про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,12 га у власність для ведення індивідуального садівництва на території Ворсівської сільської ради Малинського району Житомирської області. Проте, 03 лютого 2017 року нею отримано лист від Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області в якому вказано на недостатність поданих нею матеріалів для належного розгляду заяви, а також міститься пропозиція повторно звернутися із заявою та сформувати пакет документів. Позивач вважає, що це є фактичною відмовою у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,12 га у власність для ведення індивідуального садівництва на території Ворсівської сільської ради Малинського району Житомирської області, а тому просить такі дії визнати протиправними та зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області надати у дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,12 га у власність для ведення індивідуального садівництва на території Ворсівської сільської ради Малинського району Житомирської області.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 10 травня 2017 року позов задоволено частково.

Визнано протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області щодо несвоєчасного розгляду заяви ОСОБА_3 від 22.03.2016.

В решті позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову, якою позов задовольнити повністю. Зазначає, що при розгляді заяви управління мало вчинити одну з таких дій: або надати дозвіл на розробку проекту землеустрою, або відмовити у наданні такого дозволу. Зазначила, що нею оскаржується саме дія відповідача щодо направлення листа пропозиції про повторне надання документів.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав.

Судами встановлено, що 22.03.2016 ОСОБА_3 направила до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області заяву про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,12 га у власність для ведення індивідуального садівництва на території Ворсівської сільської ради Малинського району Житомирської області (а.с.8).

Листом від 03.02.2017 №В-3482/0-740/6-17 Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області повідомило позивача, що подані ним графічні матеріали не містять у собі достатньо інформації для належного розгляду заяви. Також позивачу запропоновано повторно звернутися із заявою та сформувати пакет документів (а.с.7).

Задовольняючи частково позовну заяву, суд першої інстанції дійшов висновку про протиправність дій Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області щодо несвоєчасного розгляду заяви ОСОБА_3 від 22.03.2016. Зазначив, що оскільки позивачем подані графічні матеріали, з яких неможливо ідентифікувати бажану земельну ділянку на місцевості, що виключає можливість надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, тому позовна вимога щодо зобов'язання відповідача видати позивачу дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,12 га у власність для ведення індивідуального садівництва на території Ворсівської сільської ради Малинського району Житомирської області задоволенню не підлягає.

Колегія суддів частково погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на таке.

У відповідності до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до пункту «а» частини 3 статті 22 Земельного кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Земельний кодекс України), землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування: громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Згідно зі ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування (ч. 2 ст. 116 Земельного кодексу України).

Згідно зі пп. "в" ч. 3 ст.116 Земельного кодексу України, безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

У відповідності до положень ч.1 ст.121 Земельного кодексу України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення садівництва в розмірі не більше 0,12 гектара.

Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами врегульовано статтею 118 Земельного кодексу України.

Так, частиною шостою вказаної статті Земельного кодексу України визначено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).

У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

У абзаці першому частини сьомої статті 118 Земельного кодексу України закріплено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Зі змісту наведених правових положень випливає висновок, що до клопотання про отримання земельної ділянки слід додавати графічні матеріали, на яких зазначено її бажане місце розташування. Метою надання цих матеріалів є необхідність її ідентифікації відповідачем для перевірки відповідності місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. Від перевірки указаних підстав залежить рішення відповідача про надання чи відмову в надані дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Як слідує з матеріалів справи, позивачем разом з клопотанням подавалися графічні матеріали, а саме викопіювання з індексно-кадастрової карти (плану) Ворсівської сільської ради Малинського району Житомирської області, викопіювання з матеріалів по інвентаризації земель Ворсівської сільської ради Малинського району Житомирської області (а.с. 9, 10), виготовлені компетентним органом - управлінням Держгеокадастру у Малинському районі.

В свою чергу, ч. 1 ст.79 ЗК України визначено, що земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Відповідно до п. 1.3 "Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками", затвердженої наказом Держземагентства України від 18.05.2010 №376, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16.06.2010 року за № 391/17686, межа земельної ділянки це сукупність ліній, що утворюють замкнений контур і розмежовують земельні ділянки.

Бажане місце розташування земельної ділянки з її орієнтовними розмірами зазначається заявником на фрагментах планово - картографічних матеріалів, які надають можливість правильно визначити місце розташування земельної ділянки, на яку претендує особа, яка звернулась з клопотанням з метою безоплатного отримання земельної ділянки у власність.

Тобто, графічні матеріали, які додаються до клопотання, повинні бути такими, обсяг даних яких дозволяє чітко ідентифікувати бажане місце розташування земельної ділянки відносно інших землевласників та землекористувачів, а бажана земельна ділянка має бути максимально конкретизованою, що б давало можливість відповідачу насамперед встановити зазначене місце розташування, перевірити відповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів та у передбачених земельним законодавством випадках надати дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо чітко визначеної земельної ділянки.

З наданих графічних матеріалів вбачається конкретне місце розташування бажаної позивачем земельної ділянки, саме: з викопіювання з індексно-кадастрової карти (плану) Ворсівської сільської ради Малинського району Житомирської області, викопіювання з матеріалів по інвентаризації земель Ворсівської сільської ради Малинського району Житомирської області (а.с. 9, 10), які виготовлені компетентним органом - управлінням Держгеокадастру у Малинському районі та дозволяє ідентифікувати її розташування на місцевості.

Відтак, колегія суддів зазначає, що додані позивачем до зави викопіювання слід розцінювати, як належні графічні матеріали в розумінні ч. 6 ст. 118 ЗК України.

Крім того, судами з'ясовано, що до клопотання позивача було додано копію паспорта, копію ідентифікаційного коду, викопіювання з публічної кадастрової карти України із зазначенням бажаного місця розташування земельної ділянки. Крім того, відповідно до довідки Управління Держгеокадастру у Малинському районі Житомирської області від 18.03.2016 №П-404/0-417/6-16, зазначена у клопотанні позивача земельна ділянка за функціональним призначенням є землями сільськогосподарського призначення, вільною від забудови, не передана у власність чи користування третім особам, знаходиться в державній власності (землі запасу) за межами населеного пункту, не є віднесеною до особливо цінних земель, що свідчить про обставини обстеження працівниками структурного підрозділу відповідача зазначеної земельної ділянки на предмет відповідності її місця розташування.

Таким чином, клопотання позивача про надання дозволу на розробку проекту землеустрою відповідає вимогам, встановленим Земельним кодексом України.

Згідно ч. 7 ст.118 Кодексу підставою відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Тобто, діючим законодавством визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.

Зазначені у листі відповідача підстави не відноситься ні до однієї з підстав, визначених ч.7 ст.118 Земельного кодексу України.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовано це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Наведених вимог закону суд не виконав і не з'ясував перераховані обставини, які мають істотне значення для справи та підлягали з'ясуванню, оскільки у справі перевіряється правильність рішення суб'єкта владних повноважень.

Визначивши обставини, які підлягають з'ясуванню в адміністративній справі, суд, керуючись статтею 11 КАС, мав зобов'язати суб'єкта владних повноважень довести обґрунтованість своїх рішень, дій чи бездіяльності.

З урахуванням вищевикладеного та вимог частини 2 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у поєднанні із частиною 2 статті 11 цього Кодексу, колегія суддів вважає належним способом захисту, необхідним для поновлення прав позивача, зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення ОСОБА_3 у власність земельної ділянки площею 0,12 га. для ведення індивідуального садівництва на території Ворсівської сільської ради Малинського району Житомирської області.

За таких обставин, постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню у частині відмови у задоволенні позовних вимог з прийняттям нової постанови про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "10" травня 2017 р. скасувати в частині відмови у задоволенні позову, прийняти в цій частині нову постанову, якою зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення ОСОБА_3 у власність земельної ділянки площею 0,12 га. для ведення індивідуального садівництва на території Ворсівської сільської ради Малинського району Житомирської області.

В решті постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Л.В. Кузьменко

судді: Т.В. Іваненко

К.С. Франовська

Повний текст cудового рішення виготовлено "13" липня 2017 р.

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу: ОСОБА_3 АДРЕСА_1,11601

3- відповідачу: Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області вул.Довженка,45,м.Житомир,10002

4- ОСОБА_5 АДРЕСА_2