Постанова № 67746291, 12.07.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

Справа: № 825/578/17 Головуючий у 1-й інстанції: Кашпур О.В.

Суддя-доповідач: Желтобрюх І.Л.

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 липня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючої-судді: Желтобрюх І.Л.,

суддів: Бєлової Л.В.,

Парінова А.Б.,

при секретарі: Вітковській К.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Приватного підприємства «Куликівські аграрні інвестиції» на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 24 травня 2017 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «Куликівські аграрні інвестиції» до Державного реєстратора Управління адміністративних послуг Чернігівської міської ради Симоненко Олени Анатоліївни про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Куликівські аграрні інвестиції» звернулася до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Державного реєстратора Управління адміністративних послуг Чернігівської міської ради Симоненко Олени Анатоліївни та просило визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 14.09.2016 за індексним номером 31381749.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 24 травня 2017 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати як таку, що ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на те, що відповідачем було здійснено державну реєстрацію права оренди на земельну ділянку за ТОВ «Горбів Агро», яка вже перебувала в оренді у ПП «Куликівські аграрні інвестиції». При цьому, відповідачем протиправно не було направлено запит до відділу Держгеокадастру стосовно наявності/відсутності існуючих та чинних на момент прийняття оскаржуваного рішення договорів оренди земельних ділянок за іншими суб'єктами господарювання, внаслідок чого було допущено подвійну реєстрацію прав на одну і ту ж земельну ділянку за різними правонабувачами. Враховуючи наведене, позивач вважає, що рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права оренди на спірну земельну ділянку за ТОВ «Горбів Агро» є протиправним та підлягає скасуванню.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, які з'явилися у судове засідання, вивчивши матеріали справи, дослідивши й проаналізувавши доводи апеляційної скарги і докази на їх підтвердження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, 01 березня 2008 року між ПП «Куликівські аграрні інвестиції» (орендар) та ОСОБА_4 (орендодавець) було укладено договір оренди землі, за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського використання площею 4,96 га, яка розташована в адміністративних межах Дроздівської сільської ради Куликівського району Чернігівської області за кадастровим номером НОМЕР_1.

Вказаний договір було зареєстровано у Куликівському відділі ДЗК Чернігівської районної філії Центру державного земельного кадастру Державного комітету України по земельних ресурсах 03 березня 2008 року за №040883500057.

ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_4 помер та відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом спадкоємцем означеної вище земельної ділянки стала ОСОБА_5.

14 Серпня 2015 року між ПП «Куликівські аграрні інвестиції» та ОСОБА_5 було укладено договір оренди землі, за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського використання площею 4,96 га, яка розташована в адміністративних межах Дроздівської сільської ради Куликівського району Чернігівської області за кадастровим номером НОМЕР_1.

В подальшому, 26.12.2016 позивач звернувся до державного реєстратора прав на нерухоме майно ОСОБА_6 із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за №20347314 для проведення державної реєстрації права оренди на земельну ділянку за кадастровим номером НОМЕР_1.

Однак, рішенням від 28.12.2016 №33232589 позивачу була відмовлено в державній реєстрації права оренди на вказану земельну ділянку, з посиланням на те, що таке право вже зареєстровано за ТОВ «Горбів Агро».

Так, з Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна за номером 78522999 від 20.01.2017 позивачу стало відомо, що Державним реєстратором Управління адміністративних послуг Чернігівської міської ради Симоненко Оленою Анатоліївною до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень було внесено запис про державну реєстрацію іншого речового права: номер запису про інше речове право 16380461, дата державної реєстрації 12.09.2016 року, підстава виникнення іншого речового права - договір оренди землі № Д393 від 05.08.2016 між ОСОБА_5 та ТОВ «ГОРБІВ АГРО»; підстава внесення запису - рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 31381749 від 14.09.2016; вид іншого речового права - право оренди земельної ділянки строком на 10 років; кадастровий номер земельної ділянки - НОМЕР_1.

Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову суд першої інстанції виходив з того, що за відсутності законодавчих підстав для відмови в державній реєстрації договорів оренди земельної ділянки за кадастровим номером НОМЕР_1 за ТОВ «Горбів Агро» державним реєстратором дотримано процедуру державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, а тому правові підстави до визнання протиправним та скасування оскаржуваного рішення відсутні.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з такого:

Правовідносини, пов'язані з набуттям права оренди на земельні ділянки, укладенням договорів оренди землі та їх реєстрацією, регулюються Земельним кодексом України та Законом України від 01.07.2004 № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (у редакції, чинній на час прийняття оскаржуваного рішення) (далі - Закон № 1952-IV).

Відповідно до статті 125 Земельного кодексу України (у редакції, чинній на час прийняття оскаржуваного рішення) право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до приписів частини 3 статті 10 Закону № 1952-IV державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями.

Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 10 Закону № 1952-IV державний реєстратор під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних інформаційних систем, документів та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником. Органи державної влади, підприємства, установи та організації зобов'язані безоплатно протягом трьох робочих днів з моменту отримання запиту надати державному реєстратору запитувану інформацію в паперовій та (за можливості) в електронній формі.

Згідно з частиною 4 статті 18 Закону № 1952-IV державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим документам.

Суд апеляційної інстанції також враховує висновок Верховного Суду України, викладений в постанові №21-760а15 від 22 вересня 2015 року, який в силу ч.1 ст.244-2 КАС України має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Так, Верховний Суд України у вищенаведеній постанові №21-760а15 від 22 вересня 2015 року посилався на необхідність застосування п.8-1 ч.2 ст.9 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», згідно якої під час проведення державної реєстрації прав, які виникли та зареєстровані в установленому порядку до 1 січня 2013 року, державний реєстратор запитує від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, які відповідно до чинного на момент реєстрації законодавства проводили таку реєстрацію, інформацію (довідки, копії документів тощо), необхідну для реєстрації прав та їх обтяжень, якщо такі документи не були подані заявником або якщо документи, подані заявником, не містять передбачених цим Законом відомостей про правонабувача або про нерухоме майно. Органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, до яких надійшов запит, зобов'язані безоплатно в установленому законодавством порядку протягом трьох робочих днів надати державному реєстратору відповідну інформацію, зокрема щодо зареєстрованих речових прав на нерухоме майно, у тому числі земельні ділянки.

При цьому, Верховний Суд України за наслідками аналізу вищенаведеної норми дійшов висновку, що державний реєстратор під час проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно зобов'язаний перевірити інформацію про наявність або відсутність вже зареєстрованих речових прав з метою недопущення одночасного існування їх подвійної державної реєстрації.

Таким чином, на переконання колегії суддів, саме державний реєстратор, як суб'єкт владних повноважень, під час державної реєстрації речових прав на нерухоме майно зобов'язаний перевірити інформацію щодо відсутності суперечностей між заявленими правами та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно, тобто наявність або відсутність вже зареєстрованих речових прав на нерухоме майно, для запобігання випадкам одночасного існування подвійної державної реєстрації прав на нерухоме майно.

Як вбачається з матеріалів справи, Договір оренди земельної ділянки, укладений між позивачем та ОСОБА_7 01.03.2008, був зареєстрований у Куликівському відділі ДЗК Чернігівської районної філії Центру державного земельного кадастру Державного комітету України по земельних ресурсах 03.03.2008 за №040883500057.

Відповідно до п. 39 зазначеного договору розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається. Умовами розірвання договору в односторонньому порядку є систематична несплата орендованої плати протягом трьох місяців після закінчення терміну розрахунків.

При цьому, відповідно до п. 40 договору перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи - орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору. Вказане відповідає положенням частини 4 статті 32 Закону України «Про оренду землі».

ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_4 помер.

Відповідно до частини 1 статті 770 Цивільного кодексу України у разі зміни власника речі, переданої у найм, до нового власника переходять права та обов'язки наймодавця.

Згідно статті 1218 Цивільного кодексу України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Отже, ні умовами договору, ні законодавством не передбачено, що смерть фізичної особи - орендодавця є підставою для припинення договору, оскільки разом із правом власності на земельну ділянку до його спадкоємців переходять права та обов'язки за договором оренди, якщо інше прямо не передбачено в самому договорі.

Таким чином договір оренди землі, який був укладений 01.03.2008 року між ОСОБА_7 та ПП «Куликівські аграрні інвестиції» є чинним, оскільки до ОСОБА_8, як спадкоємця перейшли всі права та обов'язки, які належали спадкодавцеві - ОСОБА_7, у тому числі і за договором оренди землі від 01.03.2008 року.

Матеріали справи також не містять жодних доказів щодо розірвання договору оренди землі від 01.03.2008, укладеного між ОСОБА_7 та ПП «Куликівські аграрні інвестиції» або визнання недійсною державну реєстрацію договору оренди.

Стосовно висновків суду першої інстанції про те, що означений вище договір оренди земельної ділянки не був зареєстрований належним чином. а отже є нечинним суд апеляційної інстанції звертає увагу на таке.

Відповідно до ст. 202 Земельного кодексу України, Закону України «Про оренду землі», Указу Президента України від 17 лютого 2003 року № 134 «Про заходи щодо створення єдиної системи державної реєстрації земельних ділянок, нерухомого майна та прав на них у складі державного земельного кадастру», постанови Кабінету Міністрів України від 2 квітня 2002 року № 449 «Про затвердження форм державного акта на право власності на земельну ділянку та державного акта на право постійного користування земельною ділянкою» наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 02 липня 2003 року № 174 був затверджений Тимчасовий порядок ведення державного реєстру земель (далі - Тимчасовий порядок).

Згідно з п. 1.2 Тимчасового порядку державний реєстр земель - це складова частина державного земельного кадастру, який складається з книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі із зазначенням кадастрових номерів земельних ділянок та Поземельної книги, яка містить відомості про земельну ділянку і формується за допомогою АС ДЗК.

Відповідно до п. 4.2 Тимчасового порядку державна реєстрація державного акта на право власності на земельну ділянку, державного акта на право постійного користування земельною ділянкою, договору оренди землі здійснюється шляхом внесення записів реєстрації до книги реєстрації.

Зазначена норма права вказує на те, що належним підтвердженням державної реєстрації договору оренди землі є запис реєстрації у книзі реєстрації.

У свою чергу, відповідно до п. 1.2 Тимчасового порядку поземельна книга - це документ, який є складовою частиною державного реєстру земель, і містить відомості про земельну ділянку, в тому числі кадастровий план, відомості про державний акт на право власності на землю, державний акт на право постійного користування землею, договір оренди землі та власника, користувача, орендаря (суборендаря) земельної ділянки і формується за допомогою Автоматизованої системи державного земельного кадастру.

На час укладення договору оренди землі від 01 березня 2008 року був також чинним Порядок державної реєстрації договорів оренди землі, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 1998 року № 2073 (далі - Порядок).

Положеннями п.п. 12-14 Порядку передбачено, що факт державної реєстрації засвідчується у 10-денний термін гербовою печаткою та підписом голови відповідної ради, Київської, Севастопольської міської державної адміністрації або уповноваженої ними посадової особи. Печатка та підпис ставляться на всіх примірниках договору оренди (суборенди). Після засвідчення факту державної реєстрації договір оренди реєструється у Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі, яка ведеться державним органом земельних ресурсів за формою згідно з додатком. Датою реєстрації договору оренди у Книзі записів є дата засвідчення факту державної реєстрації.

Тобто, Договір оренди земельної ділянки, укладений між позивачем та ОСОБА_7 01.03.2008, був зареєстрований у Куликівському відділі ДЗК Чернігівської районної філії Центру державного земельного кадастру Державного комітету України по земельних ресурсах, підписаний уповноваженою посадовою особою та засвідчений гербовою печаткою.

Відсутність у Поземельній книзі запису про право ПП «Куликівські аграрні інвестиції» оренди земельної ділянки, на переконання колегії суддів, не вказує на те, що державна реєстрація договору оренди землі від 01 березня 2008 року не була здійснена.

Вказане також підтверджується листом Відділу у Куликівському районі Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області від 23.05.2017 № 9-25-0.29-75/108-17 відповідно до якого відповідно до якого відомості про договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1, укладений 01 березня 2008 року між ОСОБА_4 та ПП «Куликівські аграрні інвестиції», 03.03.2008 внесено до Книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею під реєстраційним номером 040883500057.

Однак, відповідач не виконав обов'язок, покладений на нього п. 3 ч. 3 ст. 10 Закону №1952-IV, який передбачає, що державний реєстратор під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних інформаційних систем, документів та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником. Органи державної влади, підприємства, установи та організації зобов'язані безоплатно протягом трьох робочих днів з моменту отримання запиту надати державному реєстратору запитувану інформацію в паперовій та (за можливості) в електронній формі.

За таких обставин, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що державний реєстратор при проведенні державної реєстрації права оренди земельної ділянки за договором оренди землі № Д393 від 05.08.2016 року, укладеним між ТОВ «Горбів Агро» та ОСОБА_8, не виконав свого обов'язку щодо встановлення суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та не перевірив належним чином, чи зареєстровано станом на 01.01.2013 року право оренди на спірну земельну ділянку чи ні. Внаслідок чого відповідачем здійснено повторну реєстрацію договору оренди однієї і тієї ж земельної ділянки, що є недопустимим, з огляду на що оскаржуване рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Підсумовуючи вищенаведене, колегія суддів приходить висновку, що доводи апеляційних скарг є обґрунтованими та такими, що знайшли своє підтвердження в ході апеляційного перегляду справи.

Натомість, судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, - з огляду на що колегія суддів вважає, що оскаржувана постанова суду підлягає скасуванню, з ухваленням нової постанови про задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 202, 205, 207 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Куликівські аграрні інвестиції» задовольнити.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 24 травня 2017 року скасувати.

Адміністративний позов Приватного підприємства «Куликівські аграрні інвестиції» до Державного реєстратора Управління адміністративних послуг Чернігівської міської ради Симоненко Олени Анатоліївни про визнання протиправним та скасування рішення, - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Державного реєстратора Управління адміністративних послуг Чернігівської міської ради Симоненко Олени Анатоліївни від 14.09.2016 за індексним номером 31381749.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуюча:

Судді:

Повний текст постанови виготовлено 13 липня 2017 року.

Головуючий суддя Желтобрюх І.Л.

Судді: Парінов А.Б.

Бєлова Л.В.