Постанова № 67745246, 11.07.2017, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 липня 2017 року справа № 823/772/17

м. Черкаси

16 год. 29 хв.

Черкаський окружний адміністративний суд одноособово у складі:

головуючого судді – Тимошенко В.П.,

за участю:

секретаря судового засідання – Потенко А.О.,

представника позивача – ОСОБА_1 (за довіреністю),

представника відповідача – ОСОБА_2 (за довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області про визнання протиправними та зобов’язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

19 травня 2017 року ОСОБА_3 звернувся в Черкаський окружний адміністративний суд з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, в якому просить:

1) визнати протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області щодо відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки державної власності площею 13,7501 га для ведення фермерського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, які перебувають в оренді ФГ “Рубін” в адмінмежах Кутівської сільської ради (за межами населеного пункту) Маньківського району Черкаської області (з метою укладення договору оренди земельної ділянки з гр. ОСОБА_3);

2) зобов’язати Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області повторно, з урахуванням рішення суду, розглянути заяву ОСОБА_3 від 14.03.2017 про затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки державної власності площею 13,7501 га для ведення фермерського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, які перебувають в оренді ФГ “Рубін” в адмінмежах Кутівської сільської ради (за межами населеного пункту) Маньківського району Черкаської області (з метою укладення договору оренди земельної ділянки з гр. ОСОБА_3) та прийняти обґрунтоване рішення в межах і спосіб, визначений законодавством.

В обґрунтування позовних вимог гр. ОСОБА_3 посилаються на ті обставини, що звернувшись до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області з проектом землеустрою щодо відведення земельної ділянки державної власності площею 13,7501 га для ведення фермерського господарства, який погоджений у встановленому законодавством порядку, що підтверджується висновком відділу Держгеокадастру у Маньківському районі Черкаської області від 01.04.2016 № 35/41-16, відповідач відмовив у його затвердженні мотивуючи недотриманням статті 116 п. 5 Земельного кодексу України. Позивач вважає, що рішення відповідача є неправомірним та підлягає скасуванню, оскільки порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування встановлено ст. 123 ЗК, який не передбачає обов’язку позивача вилучення земельної ділянки у попереднього орендаря, а саме ФГ «Рубін». Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав і просив позов задовольнити у повному обсязі.

Представник Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області щодо задоволення позову заперечував з підстав викладених у письмових запереченнях. В судовому засіданні зазначивши, що право оренди попереднього орендаря - ФГ «Рубін» на земельну ділянку, припиниться після реєстрації додаткової угоди між сторонами про припинення договору оренди від 11.12.2012 року, а тому передача земельної ділянки можлива лише після внесення до відповідних даних відомостей щодо припинення права оренди ОСОБА_4 на земельну ділянку яка стала предметом звернення. З огляду на вищевикладене, Головне управління вважає відповідь від 27.03.2017 законною та обґрунтованою та такою що не підлягає до скасування.

Заслухавши пояснення та доводи сторін, дослідивши письмові докази в матеріалах справи, надавши їм оцінку, суд дійшов висновку, що позов не підлягає до задоволення, з огляду на таке.

07.12.2016 до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області звернувся позивач з клопотанням про затвердження проекту землеустрою щодо відведення на умовах оренди земельної ділянки площею 13,7501 га для ведення фермерського господарства в адміністративних межах Кутівської сільської ради Маньківського району Черкаської області.

Листом від 23.12.2016 за вих. № 10375/6-16 відповідачем відмовлено в затвердженні проекту землеустрою, мотивуючи це тим, що проект землеустрою не відповідає вимогам ст. 50 Закону України «Про землеустрій»: довідка з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями.

14.03.2017 позивач повторно звернуся до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області з клопотання про затвердження. До даного клопотання був доданий проект землеустрою.

27.03.2016 року Головним управлінням Держгеокадастру у Черкаській області за вих. №3516/6-16 надано позивачу відповідь, зі змісту якої вбачається, що статтею 116 п. 5 Земельного кодексу України визначено, що земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом, на підставі чого відмовлено в затвердженні Проекту землеустрою.

Як вбачається з довідки з державної статистичної звітності, земельна ділянка, яку бажає отримати позивач у користування, перебуває в оренді Фермерського господарства «Рубін», який користується нею на підставі договору оренди землі, що зареєстрований у відділі Держкомзему у Маньківському районі, про що в Державному реєстрі земель вчинено запис від 11.12.2012 за № 712310004004100 з терміном дії 5 років.

Судом встановлено, що в матеріалах справи міститься нотаріальна згода на вилучення земельної ділянки із користування ФГ «Рубін», яке перебуває в зареєстрованій оренді.

Не погоджуючись з прийнятим рішення позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Земельні відносини в Україні, відповідно до статті 3 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Громадянам для ведення фермерського господарства передаються у власність та надаються у користування землі, віднесені до категорії земель сільськогосподарського призначення (п. “а” ч. 3 ст. 22 Земельного кодексу України).

Згідно з ч. 2 ст. 123 ЗК України, особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу (ч. 4 ст. 123 ЗК України).

Частиною 10 ст. 123 ЗК України встановлено, що рішенням про надання земельної ділянки у користування за проектом землеустрою щодо її відведення здійснюються: затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки; вилучення земельних ділянок у землекористувачів із затвердженням умов вилучення земельних ділянок (у разі необхідності); надання земельної ділянки особі у користування з визначенням умов її використання і затвердженням умов надання, у тому числі (у разі необхідності) вимог щодо відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва.

Також ч. 13 ст. 123 ЗК України унормовано, що підставою відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише його невідповідність вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.

У відповідності до ст. 50 «Про землеустрій» проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок погоджуються та затверджуються в порядку, встановленому Земельним кодексом України.

Проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок включають:

завдання на розроблення проекту землеустрою;

пояснювальну записку;

копію клопотання (заяви) про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у разі формування та/або зміни цільового призначення земельної ділянки за рахунок земель державної чи комунальної власності);

рішення Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у випадках, передбачених законом);

письмову згоду землевласника (землекористувача), засвідчену нотаріально (у разі викупу (вилучення) земельної ділянки в порядку, встановленому законодавством), або рішення суду;

довідку з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями;

матеріали геодезичних вишукувань та землевпорядного проектування (у разі формування земельної ділянки);

відомості про обчислення площі земельної ділянки (у разі формування земельної ділянки);

копії правовстановлюючих документів на об’єкти нерухомого майна для об’єктів будівництва, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з середніми та значними наслідками, які розташовані на земельній ділянці;

розрахунок розміру втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва (у випадках, передбачених законом);

розрахунок розміру збитків власників землі та землекористувачів (у випадках, передбачених законом);

акт приймання-передачі межових знаків на зберігання (у разі формування земельної ділянки);

акт перенесення в натуру (на місцевість) меж охоронних зон, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон і зон особливого режиму використання земель за їх наявності (у разі формування земельної ділянки);

перелік обмежень у використанні земельних ділянок;

викопіювання з кадастрової карти (плану) або інші графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки (у разі формування земельної ділянки);

кадастровий план земельної ділянки;

матеріали перенесення меж земельної ділянки в натуру (на місцевість) (у разі формування земельної ділянки);

матеріали погодження проекту землеустрою.

Відповідно до п. 1 ч.1 статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Пунктами 4, 5 частини 1 статі 24 даного Закону визначено, що підставою для відмови в реєстрації права є те, що подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження, а також наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями.

Будь-які дії особи, спрямовані на набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, можуть вчинятися, якщо речові права на таке майно зареєстровані згідно із вимогами цього Закону, крім випадків, коли речові права на нерухоме майно, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними згідно з частиною третьою цієї статті, та у випадках, визначених статтею 28 цього Закону. (ч. 4 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).

Статтею 27 Закону визначено, що Державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно.

Згідно статті 18 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі набирає чинності з моменту його державної реєстрації.

Статтею 654 Цивільного кодексу України встановлено, що зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

У відповідності до договору укладеного між Маньківською районною державною адміністрацією та ФГ «Рубін» щодо оренди земельної ділянки в адміністративних межах Кутівської сільської ради Маньківського району Черкаської області площею 62, 9156га ріллі, що зареєстрований у відділі Держкомзему у Маньківському районі від 11.12.2012 за № 712310004004100 з терміном дії 5 років, а саме п. 36 договору оренди, визначено, що «Розірвання договору оренди в односторонньому порядку не допускається».

Статтею 116 п. 5 Земельного кодексу України передбачено, що земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

Таким чином суд, погоджується з доводами представника відповідача, що право оренди попереднього орендаря - ФГ «Рубін» на земельну ділянку, припиниться після реєстрації додаткової угоди між сторонами про припинення договору оренди від 11.12.2012 року.

Тому, суд вважає, що спірне рішення ГУ Держгеокадастру в Черкаській області прийняте в межах повноважень, оскільки передача земельної ділянки можлива лише після внесення до відповідних даних відомостей щодо припинення права оренди ФГ «Рубін» на земельну ділянку яка стала предметом звернення.

Згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідачем як суб'єктом владних повноважень доведено суду правомірність прийнятого оскаржуваного рішення.

За таких обставин, Черкаський окружний адміністративний суд, за правилами, встановленими ст.86 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази, вважає заявлені позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Враховуючи вимоги статті 94 КАС України відшкодування витрат, понесених позивачем не передбачено.

Керуючись ст.ст.11,14,70,71,89,94,159 – 163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 – відмовити повністю.

2. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з моменту отримання повного тексту постанови. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

3. Копії постанови направити сторонам.

Суддя В.П. Тимошенко

Повний текст постанови виготовлено 14.07.2017