Ухвала суду № 67744595, 13.07.2017, Київський окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про вжиття заходів забезпечення позову

13 липня 2017 року 810/2389/17

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Василенко Г.Ю.,

секретар судового засідання Почепа В.В.,

за участю представника позивача - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання про вжиття заходів забезпечення позову в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРОПЕЙКА» до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області, треті особи: Відділ містобудування та архітектури Києво-Святошинської районної державної адміністрації, Державна архітектурно-будівельна інспекція України про визнання протиправними та скасування рішень та зобов’язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «ЄВРОПЕЙКА» з позовом до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області, треті особи: Відділ містобудування та архітектури Києво-Святошинської районної державної адміністрації, Державна архітектурно-будівельна інспекція України, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області № 7,8,9,10,11,12,13,14,15,16 від 15.06.2017 року "Про скасування містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки";

- визнати протиправним та скасувати рішення Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області № 261 від 06.07.2017 року та наказ № 275 "Про скасування реєстрації декларацій про початок виконання будівельних робіт та декларацій про готовність об'єкта до експлуатації";

- зобов’язати Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області подати для внесення Державною архітектурно-будівельною інспекцією України до реєстру документів, що дають право виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, інформацію про зареєстровані декларації.

Разом із позовною заявою, позивачем подано до суду клопотання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову шляхом зупинення дії рішень Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області № 7,8,9,10,11,12,13,14,15,16 від 15.06.2017 року "Про скасування містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки"; рішення Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області № 261 від 06.07.2017 року та наказу № 275 "Про скасування реєстрації декларацій про початок виконання будівельних робіт та декларацій про готовність об'єкта до експлуатації".

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 11.07.2017 року призначено судове засідання по розгляду вказаного клопотання.

У судове засідання з’явився представник позивача. Представники відповідача та третіх осіб в судове засідання не прибули, про дату, час та місце розгляду зазначеного клопотання були повідомленні належним чином.

Відповідно до ч. 3 ст. 118 Кодексу адміністративного судочинства України, питання про забезпечення адміністративного позову, про заміну одного способу забезпечення адміністративного позову іншим або про скасування заходів забезпечення адміністративного позову, крім випадків, встановлених частинами першою і другою цієї статті, вирішується в судовому засіданні з повідомленням осіб, які беруть участь у справі. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розглядові таких питань.

В обґрунтування даного клопотання представник позивача зазначив, що оскаржувані в межах даної адміністративної справи рішення, на його думку, винесені із грубим порушенням норм чинного законодавства, безпосередньо зачіпають законні права та інтереси позивача та блокують його законну господарську діяльність з будівництва, наслідком чого є завдання позивачу значних збитків.

При цьому, позивач зазначив, що завдані збитки виникають через невиконання умов договорів, укладених між позивачем та громадянами, які купили квартири у будинках. Крім того, представник зазначив що п'ять будинків вже здані в експлуатацію, люди зареєстрували права власності, а скасування декларацій про початок виконання будівельних робіт та декларацій про готовність об'єкта до експлуатації є підставою вважати будинки самочинним будівництвом, що в свою чергу має наслідок їх знесення.

Дослідивши матеріали справи, виходячи із системного аналізу норм чинного законодавства України, суд прийшов до висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання позивача про забезпечення позову, з огляду про наступне.

Статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 117 Кодексу адміністративного судочинства України суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову.

Підставою для вжиття заходів забезпечення позову можуть стати такі обставини:

1) існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі;

2) неможливість захисту прав, свобод та інтересів позивача після набрання законної сили рішенням в адміністративній справі без вжиття таких заходів;

3) необхідність докладання значних зусиль та витрат для відновлення прав позивача у майбутньому;

4) очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Відповідно до ч. 3 ст. 117 Кодексу адміністративного судочинства України суд у порядку забезпечення адміністративного позову може відповідною ухвалою зупинити дію рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються.

Частиною четвертою статті 117 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що адміністративний позов, крім способу, встановленого частиною третьою цієї статті, може бути забезпечено забороною вчиняти певні дії.

При цьому, подання адміністративного позову, також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, але суд у порядку забезпечення адміністративного позову може відповідною ухвалою зупинити дію рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються. Ухвала негайно надсилається до суб'єкта владних повноважень, що прийняв рішення, та є обов'язковою для виконання.

Згідно роз'яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 №9 "Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" та Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 №2 "Про практику застосування адміністративним судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства під час розгляду адміністративних справ", при розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Отже, обов'язковою умовою для застосування судом заходів забезпечення позову є наявність хоча б однієї з таких обставин: очевидність небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі; доведення позивачем того, що захист його прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат; очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Тобто інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення, прийнятого в адміністративній справі.

Так, Позивач є власником земельних ділянок з кадастровими номерами 3222486200:03:010:5356 та 3222486200:03:010:5256 та замовником будівництва наступних об’єктів нерухомого майна, розташованих на вказаних земельних ділянках: а саме багатоквартирних житлових будинках з вбудованими нежитловими приміщеннями № 103/6, 103/7, 103/8, 103/9 та 103/10 за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Софіївська Борщагівка, вул. Соборна.

Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області спірними рішеннями № 7,8,9,10,11,12,13,14,15,16 від 15.06.2017 року "Про скасування містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки"; рішенням Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області № 261 від 06.07.2017 року та наказом № 275 "Про скасування реєстрації декларацій про початок виконання будівельних робіт та декларацій про готовність об'єкта до експлуатації" реєстрація вищевказаних декларацій була скасована на підставі статті 39-1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (далі - Закон №3038).

Так, частиною 2 статті 39-1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" визначено, що у разі виявлення інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, реєстрація такого повідомлення або декларації підлягає скасуванню інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Про скасування повідомлення або декларації замовник письмово повідомляється протягом трьох робочих днів з дня скасування.

У свою чергу згідно з пунктом 5 частини другої статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення.

Таким чином, рішення Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області № 261 від 06.07.2017 року та наказ № 275 "Про скасування реєстрації декларацій про початок виконання будівельних робіт та декларацій про готовність об'єкта до експлуатації" унеможливлює виконання будівельних робіт на об'єкті будівництва та може бути підставою для притягнення позивача, як замовника будівництва, до відповідальності у вигляді штрафу. Крім того, як вже зазначалось, скасування дозвільних документів, дає підстави вважати об'єкт будівництва самочинним, що може призвести до негативних наслідків (знесення).

Крім того, суд погоджується із доводами позивача про те, що оскаржувані рішення блокують господарську діяльність позивача та завдають матеріальні збитки через не виконання умов договорів, укладених позивачем з відповідними організаціями та громадянами, у зв'язку із анулюванням відповідної дозвільної документації.

Наведене, на думку суду, свідчить про очевидну небезпеку заподіяння шкоди правам та інтересам позивача, оскільки існує ймовірність безпідставного зупинення будівництва, накладення штрафу та знесення.

У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про те, що позивачем були надані належні та переконливі докази існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди його правам, свободам та інтересам до ухвалення рішення в даній адміністративній справі, необхідності докладання значних зусиль та витрат для захисту цих прав, свобод та інтересів у майбутньому, в разі не вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, що додаткового до наведеного вище свідчить про обґрунтованість поданого позивачем клопотання.

В контексті наведеного суд зазначає, що обраний позивачем спосіб забезпечення адміністративного позову відповідає його предмету та, водночас, вжиття таких заходів не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямоване лише на збереження існуючого становища до розгляду справи по суті заявлених вимог.

Необхідно акцентувати увагу на тому, що заходи забезпечення адміністративного позову мають бути співмірними заявленим позовним вимогам. В даному випадку співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи до забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Суди не вправі вживати такі заходи до забезпечення позову, які є фактично рівнозначними задоволенню позовних вимог.

Зважаючи на фактичні обставини справи, виходячи із співмірності таких заходів заявленим позовним вимогам і відповідності виду забезпечення позову позовним вимогам, суд вважає, що клопотання ТОВ "ЄВРОПЕЙКА" необхідно задовольнити.

При цьому, правова оцінка дій та рішень відповідача підлягатиме встановленню під час судового розгляду.

Керуючись статтями 117, 118, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

1. Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРОПЕЙКА» щодо вжиття заходів забезпечення позову, - задовольнити.

2. Зупинити дію рішень Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області № 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16 від 15.06.2017 року "Про скасування містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки".

3. Зупинити дію рішення Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області № 261 від 06.07.2017 року.

4. Зупинити дію наказу Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області № 275 "Про скасування реєстрації декларацій про початок виконання будівельних робіт та декларацій про готовність об'єкта до експлуатації".

5. Копію ухвали надіслати (видати) особам, які беруть участь у справі.

Ухвала підлягає негайному виконанню у порядку, встановленому законом для виконання судових рішень.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом п’яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Василенко Г.Ю.