Постанова № 67744487, 26.06.2017, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Татаринова Д.В., за участю секретаря судового засідання Малої Т.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД ІНВАР» до Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування наказу,

за участю представників:

позивача - ОСОБА_1

(діє на підставі довіреності б/н від 16.01.2017 року)

відповідача - ОСОБА_2

(діє на підставі довіреності № 231/08-01-10-04 від 27.02.2017 року)

ВСТАНОВИВ:

04 квітня 2017 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД ІНВАР» (далі – позивач, ТОВ «ТД ІНВАР») до Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі – відповідач, ГУ ДФС у Запорізькій області), в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати Наказ ГУ ДФС у Запорізькій області № 790 від 30 березня 2017 року «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період грудень 2014 року, січень, лютий, березень, квітень, травень, червень 2015 року по взаємовідносинах з ПП «ТД «МАКС; за жовтень 2015 року по взаємовідносинах з ТОВ «ТБС і К».

Представник позивача в судовому засіданні обґрунтував позовні вимоги з підстав викладених в адміністративному позові зазначивши, що 30 березня 2017 року позивачем отримано Наказ №790 від 30 березня 2017 року. Вважає, що законних підстав для проведення перевірки не було, оскільки на запит Запорізької об’єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Запорізькій області (далі - Запорізька ОДПІ ГУ ДФС) №8710/10/08-29-14-00 від 07 листопада 2016 року в повному обсязі надані документи та пояснення. Також зазначив, що запит не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки в ньому не зазначено підстав його направлення, інформації яка підтверджує виявлені факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання або та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючи органи. Отже, у відповідача не виникли передбачені законом підстави для видання оскаржуваного наказу, у зв’язку з цим Наказ №790 від 30 березня 2017 року є протиправним та підлягає скасуванню.

На підставі зазначеного представник позивача в судовому засіданні просив суд задовольнити адміністративний позов у повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечив з підстав викладених у письмових запереченнях, відповідно до яких зазначає, що відповідно до запиту №8710/10/08-29-14-00 від 07 листопада 2016 року «Про надання інформації пояснень та їх документальних підтверджень» зазначено, що виявлені факти, що свідчать про допущене порушення правових норм статті 192, статті 198 та статті 201 Податкового кодексу України, внаслідок не правомірного визначення по взаємовідносинам з контрагентами – постачальниками ПП «Торгвий дім «Макс», ТОВ «ТБС і К». Запит містить данні за наслідками отримання та порушення податкової інформації, документально оформлено нереальні (проведені з порушенням законодавства) господарські операції з придбання товарів.

Отже вважає що співробітниками відповідача були дотримані вимоги Податкового кодексу України щодо направлення запиту на адресу підприємства про надання інформації. Позивач первинні документи на виконання запиту надав не впоєному обсязі. Вважає вимоги позивача необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного представник відповідача проти позову заперечив та просив суд відмовити у його задоволенні.

Відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) 26 червня 2017 року сторонам проголошено вступну та резолютивну частину постанови та оголошено про час виготовлення постанови у повному обсязі.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Як встановлено з матеріалів справи, ТОВ «ТД ІНВАР» отримано запит від Запорізької ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області «Про надання інформації (пояснень та їх документальних підтверджень)» №8710/10/08-29-14-00 від 07 листопада 2016 року. У зазначеному запиті зазначено, що Запорізькою ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області виявлено факти, що свідчать про допущене ТОВ «ТД ІНВАР» (ЄДРПОУ 36491152) порушення норм пункту 192.1 статті 192, підпункту «а» пункту 198.1, пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, внаслідок неправомірного визначення по взаємовідносинам з контрагентом – постачальником Приватного підприємства «ТОРГОВИЙ Дім «МАКС» (далі – ПП «ТОРГОВИЙ Дім «МАКС») (ЄДРПОУ 37129294) за звітний період грудень 2014 року у сумі 3008069 грн., січень 2015 року у сумі 19705,21 грн., лютий 2015 року у сумі 70143,65 грн., березень 2015 року у сумі 75567,64 грн., квітень 2015 року у сумі 118174,28 грн., травень 2015 року у сумі 36834,06 грн., червень 2015 року у сумі 27389,09 грн., Товариства з обмеженою відповідальністю «ТБС і К» (далі – ТОВ «ТБС і К») (ЄДРПОУ 35113434) за жовтень 2015 року у сумі 10892,8 грн. У зв’язку з чим, відповідач на підставі підпунктів 16.1.5 і 16.1.7 пункту 16.1 статті 16, підпункту 20.1.2 пункту 20.1 статті 20, підпунктів 1 і 3 абзацу 3 пункту 73.3 статті 73, підпункту 78.1.4 пункту 78.4 статті 78 Податкового кодексу України, пункту 14 Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року №1245 просить надати протягом десяти робочих днів з дня отримання цього запиту надати інформацію (пояснення та їх документальні підтвердження) з приводу наведених у Запиті фактів, у тому числі і за переліком зазначеним у Запиті.

ТОВ «ТД ІНВАР» 14 грудня 2016 року надані пояснення вих. №141/12-16, в яких зазначає, що аналогічні запити про надання пояснень та їх документального підтвердження за ці ж самі періоди вже надходили на адресу позивача та на них вже були надані відповіді з переліком всіх запитуваних документів. Раніше вже надавались всі запитувані документи по контрагенту ПП «Торговий Дім «МАКС». За грудень 2014 року, лютий 2015 року та жовтень 2015 року надано відповідь на запит з копіями запитуваємих документів згідно переліку визначеному у запиті протягом 10 робочих днів з дня надходження запиту.

30 березня 2017 року Головним управлінням ДФС у Запорізькій області прийнято наказ № 790 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки» Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД ІНВАР», з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з грудня 2014 року по червень 2015 року, по взаємовідносинах з ПП «Торговий Дім «МАКС», жовтень 2015 року по взаємовідносинах з ТОВ «ТБС і К».

Позивач не погодившись з вищезазначеним наказом Головного управління ДФС у Запорізькій області від 30 березня 2017 року № 790 звернувся із даним позовом до суду.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно з підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Згідно наявної в матеріалах справи копії наказу №790 від 30 березня 2017 року «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки» Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД ІНВАР», з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з грудня 2014 року по червень 2015 року, по взаємовідносинах з ПП «Торговий Дім «МАКС», жовтень 2015 року по взаємовідносинах з ТОВ «ТБС і К». Наказ видано на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України.

Так, відповідно до підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Тобто, законодавець чітко визначає, що у письмовому запиті контролюючого органу має бути в обов’язковому порядку зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію.

Відповідно до положень пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний, зокрема, подавати на належним чином оформлену письмову вимогу контролюючих органів (у випадках, визначених законодавством) документи з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, фінансову звітність, інші документи, пов'язані з обчисленням та сплатою податків та зборів. У письмовій вимозі обов'язково зазначаються конкретний перелік документів, які повинен надати платник податків, та підстави для їх надання (підпункт 16.1.5); подавати контролюючим органам інформацію в порядку, у строки та в обсягах, встановлених податковим законодавством (підпункт 16.1.7).

Тобто, стаття 16 Податкового кодексу України передбачає обов’язок платника податків надавати документи контролюючому органу лише у випадку надходження належним чином оформленої письмової вимоги у випадках, визначених законодавством.

Порядок оформлення такої письмової вимоги контролюючим органом та підстави для її направлення визначені приписами статті 73 ПК України.

Пункт 73.3 статті 73 Податкового кодексу України передбачає, що контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (заступником керівника) контролюючого органу і повинен містити:

1) підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує;

2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати;

3) печатку контролюючого органу.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема: виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків.

Судом встановлено, що ТОВ «ТД ІНВАР» отримано запит від Запорізької ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області «Про надання інформації (пояснень та їх документальних підтверджень)» №8710/10/08-29-14-00 від 07 листопада 2016 року. У запиті зазначено, що Запорізькою ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області виявлено факти, що свідчать про допущене ТОВ «ТД ІНВАР» (ЄДРПОУ 36491152) порушення норм пункту 192.1 статті 192, підпункту «а» пункту 198.1, пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, внаслідок неправомірного визначення по взаємовідносинам з контрагентом – постачальником ПП «Торговий Дім «МАКС» (ЄДРПОУ 37129294) за звітний період грудень 2014 року у сумі 3008069 грн., січень 2015 року у сумі 19705,21 грн., лютий 2015 року у сумі 70143,65 грн., березень 2015 року у сумі 75567,64 грн., квітень 2015 року у сумі 118174,28 грн., травень 2015 року у сумі 36834,06 грн., червень 2015 року у сумі 27389,09 грн., ТОВ «ТБС і К» (ЄДРПОУ 35113434) за жовтень 2015 року у сумі 10892,8 грн. У зв’язку з чим, відповідач на підставі підпунктів 16.1.5 і 16.1.7 пункту 16.1 статті 16, підпункту 20.1.2 пункту 20.1 статті 20, підпунктів 1 і 3 абзацу 3 пункту 73.3 статті 73, підпункту 78.1.4 пункту 78.4 статті 78 Податкового кодексу України, пункту 14 Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року №1245 просить надати протягом десяти робочих днів з дня отримання цього запиту надати інформацію (пояснення та їх документальні підтвердження) з приводу наведених у Запиті фактів, у тому числі і за переліком зазначеним у Запиті.

Отже, суд доходить висновку, що у запиті зазначені такі обов’язкові реквізити, як підстави для надіслання запиту (вказана конкретна норма закону, виявлені недостовірності та інформацію, яка це підтверджує), зазначено конкретні декларації, в яких встановлено недостовірність даних (пункт 10 запиту), визначений перелік інформації та документів, що запитуються.

Таким чином, надісланий платнику податків запит №8710/10/08-29-14-00 від 07 листопада 2016 року відповідає вимогам пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України та положенням підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України.

Щодо доводів позивача про відсутність у запиті конкретного факту який свідчить про порушення позивачем чи контрагентами позивача законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи держаної податкової служби або факту, що свідчив би про недостовірність даних, що містяться у податкових звітностях, поданих платником податків суд зазначає, що у запиті відповідача наведені обставини, які на думку податкового органу можуть свідчити про факти порушень і недостовірність даних і саме для підтвердження чи спростування таких припущень (у разі не надання пояснень та їх документального підтвердження) і передбачено право податкового органу призначити перевірку.

Стосовно доводів позивача про те, що у запиті відповідачем не наведено, яка саме інформація слугувала підставою для встановлення недостовірності визначення позивачем даних у податковій звітності та для визначення нереальними договірних відносин позивача з вказаними контрагентами суд зазначає, що у запиті відповідач посилається на отримання та опрацювання податкової інформації, документально оформлено нереальні проведені з порушенням законодавства господарські операції з придбання товарів відповідно до статей 72, 73 і 74 Податкового кодексу України, що відповідно до пункту 74.1 статті 74 Податкового кодексу України використовується для виконання покладених на контролюючі органи завдань. Представники відповідача також у судовому засіданні зазначили, що більш конкретно зазначити інформацію у запиті податковий орган не мав можливості, оскільки така інформація для службового використання. Отже відповідачем була виконана вимога пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України щодо зазначення у запиті підстав для його надіслання із зазначенням інформації, яка це підтверджує.

З огляду на наведене, позивач зобов’язаний був надати наявну в нього запитувану інформацію та відповідні документальні підтвердження.

За таких обставин суд вважає безпідставне не надання в повному обсязі документів, які підтверджують транспортування, а саме позивачем не надано товарно – транспортні накладні: від 10 березня 2015 року №0000000016, №0000000017, №0000000015, №2, №0000000011, від 16 березня 2015 року №11, №0000000018, від 30 березня 2015 року №0000000021, від 06 травня 2015 року №23, №0000000034, від 18 травня 2015 року №9, від 19 травня 2015 року №0000000036, від 02 червня 2015 року №2, №0000000039, від 24 червня 2015 року №11, №0000000046, від 20 квітня 2015 року №10, № НОМЕР_1.

Отже, оскільки позивачем протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту не були надані документальні підтвердження в повному обсязі на письмовий запит відповідача, у останнього були наявні передбачені підпунктом 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України підстави для призначення документальної позапланової перевірки.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідач діяв у межах та у спосіб визначений законом України.

Згідно з частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Аналізуючи вищевикладене, суд не вбачає підстав для задоволення доводів ТОВ «ТД ІНВАР» про протиправність наказу № 790 від 30 березня 2017 року, а тому позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

Частина 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Керуючись статями 2, 4, 7-12, 14, 86, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова набирає законної сили відповідно до частини 1 статті 254 КАС України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами встановленими статтями 185-186 КАС України.

Суддя Д.В. Татаринов