Постанова № 67744369, 12.07.2017, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 липня 2017 р. Справа № 805/1804/17-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Тарасенка І.М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Державної Служби України з питань праці в особі начальника Головного управління Держпраці у Донецькій області ОСОБА_1 до Відокремленого підрозділу «Шахта «Центральна» державного підприємства «Красноармійськвугілля» про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду,

В С Т А Н О В И В:

Державна Служба України з питань праці в особі начальника Головного управління Держпраці у Донецькій області ОСОБА_1 звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Відокремленого підрозділу «Шахта «Центральна» державного підприємства «Красноармійськвугілля» про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що під час позапланової перевірки корінної лави пл. 1 гор. 622 відокремлено підрозділу «Шахта «Центральна» державного підприємства «Красноармійськвугілля» виявлено 22 порушення вимог нормативно правових актів праці, з яких 21 створюють загрозу життю людей.

Вважають, що у звязку з виникненням загрози життю людей з метою недопущення спричинення шкоди життю людей є підстави для повного зупинення ведення робіт з виймання вугілля у корінній лави пл. 1 гор. 622 м відокремленого підрозділу «Шахта «Центральна» державного підприємства «Красноармійсьвугілля».

Просили застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду шляхом повного зупинення ведення робіт з виймання вугілля у корінній лави пл. 1 гор. 622 м відокремлено підрозділу «Шахта «Центральна» державного підприємства «Красноармійськвугілля», у звязку з загрозою життю та з метою недопущення спричинення шкоди життю людей. Просили звернути постанову до негайного виконання.

Представник позивача через канцелярію суду надав клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження.

Представник відповідача до судового засідання не зявився, про місце, дату та час розгляду справи повідомлений належним чином.

Згідно ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Таким чином, на підставі ст. 128 КАС України судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Позивач Головне управління Держпраці у Донецькій області, діє на підставі положення про Головне управління Держпраці у Донецькій області, Закону України «Про охорону праці» та Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». Реалізує державну політику у сферах політики з промислової безпеки, охорони праці, державного гірничого нагляду а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у звязку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Відповідач відокремлений підрозділ «Шахта «Центральна державного підприємства «Красноармійськвугілля», юридична особа код ЄДРПОУ 33839076, юридична адреса Донецька область, м. Мирноград, вул. Соборна, 1.

Відповідно до наказу Головного управління Держпраці у Донецькій області від 10.04.2017 року № 682 головним державним інспектором відділу гірничотехнічного нагляду у Покровському регіоні ОСОБА_2 проведено позапланову перевірку стану охорони праці і промислової безпеки у корінній лави пл. 1 гор. 622 м відокремленого підрозділу «Шахта «Центральна» державного підприємства «Красноармійськвугілля» на предмет перевірки дотримання вимог нормативно правових актів з охорони праці та промислової безпеки.

Під час позапланової перевірки корінної лави пл. 1 гор. 622 м відокремленого підрозділу «Шахта «Центральна» державного підприємства «Красноармійськвугілля» виявлено 22 порушення вимог нормативно правових актів з охорони праці, з яких 21 створюють загрозу життю людей, про складено акт перевірки виробничого обєкта від 14.04.2017 року № 06.4-6/57.

Згідно із вищезазначеним актом, під час перевірки були виявлені наступні порушення вимог законодавства:

-Позиція плану ліквідації аварії № 89 по корінній лаві пласту 1 гор. 622 розузгоджена з 15 години 00 хвилин 03.04.2017 року 10 ВГРЗ;

-У «Паспорті підготовки і відпрацювання корінної лави пласту 1 гор. 622» відсутнє щомісячне поповнення гірничо геологічного прогнозу;

-У «Паспорті підготовки і відпрацювання корінної лави пласту 1 гор. 622» зі схемою електропостачання не ознайомлені електрослюсарі дільниці;

-Робітники дільниці не ознайомлені з комплексом заходів з протиаварійного захисту;

-Не надано рекомендації постійно діючої комісії з управління гірничим тиском;

-Приводна станція конвеєра СП-202 не розклинена з породами покрівлі деревяними стояками;

-На момент обстеження по виробці були відсутні вогнегасники;

-Пускач ПВІ-250, що живить привод конвеєра СП-202 не позначений, не вказана відповідальна особа, не вказані токи уставки;

-Сланцеві заслони по виробці не укомплектовані;

-Електроапаратура на розподільчому пункті лави не позначена, не вказані відповідальні особи, не вказані токи уставки;

-Розподільчий пункт лави розташований перед вікном лави на вихідному струмені повітря (згідно схеми електропостачання за вікном лави на свіжому струмені повітря);

-На момент перевірки у протипожежному трубопроводі була відсутня вода;

-Не затягнута покрівля виробки по всій довжині;

-На момент обстеження по виробці були відсутні вогнегасники;

-По всій довжині лави деревяні стояки встановлені на відстані 1-1,2 м. (згідно «Паспорту підготовки і відпрацювання корінної лави пласту 1 гор. 622»;

-Не закріплені кінцева та приводна станції конвеєра СК-38;

-Протипожежний трубопровід відстає від лави на 50 м;

-На момент обстеження по виробці були відсутні вогнегасники;

-По всій довжині виробки не затягнута покрівля;

-Відсутній проектний перетин виробки по всій її довжині. Згідно «Паспорту підготовки і відпрацювання корінної лави пласту 1 гор. 622» висота виробки має складати 2 м, фактично 1,3-1,7 м.;

-Сланцеві заслони по виробці не укомплектовані.

Отже, відповідачем порушені п. 6 гл. 3, п. 10 гл. 1, п. 14, гл. 1 р. IV; п. 1 гл. 4 р. V; п. 3 гл. 1 р. IX; п. 10 гл. 1 р. VIII; п. 15 гл. 7 р. VI НПАОП 10.0-1.01-10 «Правил безпеки у вугільних шахтах».

Відповідно до Положення про організацію та здійснення державного гірничого нагляду державного нагляду (контролю) у сфері промислової безпеки та охорони праці в системі Держгірпромнагляду України, затвердженого наказом МНС України від 11.08.2011 № 826 (далі Положення), загроза життю та здоров'ю працівників виникнення умов, за яких подальше продовження виконання робіт або експлуатація об'єкта, машин і механізмів несе ризик спричинення внаслідок цих умов фізичної шкоди працівникові, в тому числі такої, яка може призвести до смертельних наслідків.

Пунктом 2.26 Положення передбачено, що право заборони виконання робіт, виробництва виникає у разі виявлення під час перевірки: порушень вимог законодавства з охорони праці та промислової безпеки, що створюють загрозу життю працівників; порушень вимог Кодексу України про надра; відсутності дозволу на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки; не проведення у встановленому порядку та в терміни технічного огляду, випробування або експертного обстеження машин, механізмів та устатковання підвищеної небезпеки; виникнення нещасного випадку зі смертельним або тяжким наслідком, групового нещасного випадку. У разі виявлення факту перевищення допустимих норм технологічного навантаження виробничого об'єкта (окремого виробництва, машин і механізмів) або якщо дійсний рівень технологічного навантаження створює загрозу життю працівників, уникнути чого можливо за рахунок його зниження, роботи такого об'єкта (виробництво, експлуатація машин і механізмів) можуть бути обмежені до допустимого безпечного рівня.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач як на підставу для зупинення ведення робіт з виймання вугілля у корінній лаві пл. 1 гор. 622 відокремленого підрозділу «Шахта «Центральна» державного підприємства «Красноармійськвугілля» посилається на можливе спричинення шкоди життю людей.

Статтею 4 Закону України «Про охорону праці» визначено, що державна політика в галузі охорони праці базується, у тому числі на принципах пріоритету життя і здоровя працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці.

Відповідно до п. 5 статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі Закон № 877-V) повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг допускається за постановою адміністративного суду, ухваленою за результатами розгляду позову органу державного нагляду (контролю) щодо застосування заходів реагування.

Основні положення щодо реалізації конституційного права працівників на охорону їх життя і здоров'я у процесі трудової діяльності, на належні, безпечні і здорові умови праці, регулює за участю відповідних органів державної влади відносини між роботодавцем і працівником з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища і встановлює єдиний порядок організації охорони праці в Україні визначаються Законом України «Про охорону праці» № 2694-ХІІ від 14.10.1992 року (далі Закон України № 2694).

Дія цього Закону поширюється на всіх юридичних та фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, та на всіх працюючих (ст. 2 закону України № 26941.

Відповідно до ст. 13 цього ж Закону роботодавець зобов'язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.

З цією метою роботодавець забезпечує функціонування системи управління охороною праці, а саме: створює відповідні служби і призначає посадових осіб, які забезпечують вирішення конкретних питань охорони праці, затверджує інструкції про їх обов'язки, права та відповідальність за виконання покладених на них функцій, а також контролює їх додержання; розробляє за участю сторін колективного договору і реалізує комплексні заходи для досягнення встановлених нормативів та підвищення існуючого рівня охорони праці; забезпечує виконання необхідних профілактичних заходів відповідно до обставин, що змінюються; впроваджує прогресивні технології, досягнення науки і техніки, засоби механізації та автоматизації виробництва, вимоги ергономіки, позитивний досвід з охорони праці тощо; забезпечує належне утримання будівель і споруд, виробничого обладнання та устаткування, моніторинг за їх технічним станом; забезпечує усунення причин, що призводять до нещасних випадків, професійних захворювань, та здійснення профілактичних заходів, визначених комісіями за підсумками розслідування цих причин; організовує проведення аудиту охорони праці, лабораторних досліджень умов праці, оцінку технічного стану виробничого обладнання та устаткування, атестацій робочих місць на відповідність нормативно-правовим актам з охорони праці в порядку і строки, що визначаються законодавством, та за їх підсумками вживає заходів до усунення небезпечних і шкідливих для здоров'я виробничих факторів; розробляє і затверджує положення, інструкції, інші акти з охорони праці, що діють у межах підприємства (далі акти підприємства), та встановлюють правила виконання робіт і поведінки працівників на території підприємства, у виробничих приміщеннях, на будівельних майданчиках, робочих місцях відповідно до нормативно-правових актів з охорони праці, забезпечує безоплатно працівників нормативно-правовими актами та актами підприємства з охорони праці; здійснює контроль за додержанням працівником технологічних процесів, правил поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, використанням засобів колективного та індивідуального захисту, виконанням робіт відповідно до вимог з охорони праці; організовує пропаганду безпечних методів праці та співробітництво з працівниками у галузі охорони праці; вживає термінових заходів для допомоги потерпілим, залучає за необхідності професійні аварійно-рятувальні формування у разі виникнення на підприємстві аварій та нещасних випадків.

Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.

Згідно з підп. 16 п. 4 цього ж Положення Держпраці відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням законодавства у сфері охорони праці в частині безпечного ведення робіт, гігієни праці, промислової безпеки, безпеки робіт у сфері поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, у тому числі з питань: монтажу, ремонту, реконструкції, налагодження і безпечної експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних та інших засобів виробництва і машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначаються Законом України «Про основні засади державного нагляду визначаються Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» № 877-V від 05.04.2007 року (далі Закон України № 877).

Державний нагляд, зокрема, контроль здійснюється на принципах, зокрема, пріоритетності безпеки у питаннях життя і здоров'я людини, функціонування і розвитку суспільства, середовища проживання і життєдіяльності перед будь-якими іншими інтересами і цілями у сфері господарської діяльності (ч. 1 ст. З Закону № 877).

Відповідно до ч. 5 ст. 4 Закону № 877 виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання можуть бути призупинені виключно за рішенням суду.

Процедуру проведення перевірок під час здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням законів та інших нормативно-правових актів з питань промислової безпеки, охорони праці, безпечного ведення робіт юридичними та фізичними особами, які відповідно до законодавства використовують найману працю; встановлюється Положенням про організацію та здійснення державного гірничого нагляду, державного нагляду (контролю) у сфері промислової безпеки та охорони праці в системі Держгірпромнагляду України, затвердженим Наказом Міністерства надзвичайних ситуацій України № 826 від 11.08.2011 року, зареєстровано в Міністерстві юстиції України за № 1531/20269 від 27.12.2011 року.

Відповідно до п. 2.26 Положення право заборони виконання робіт, виробництва виникає у разі виявлення під час перевірки: порушень вимог законодавства з охорони праці та промислової безпеки, що створюють загрозу життю працівників; порушень вимог Кодексу України про надра; відсутності дозволу на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки; не проведення у встановленому порядку та в терміни технічного огляду, випробування або експертного обстеження машин, механізмів та устаткування підвищеної небезпеки; виникнення нещасного випадку зі смертельним або тяжким наслідком, групового нещасного випадку.

У разі виявлення факту перевищення допустимих норм технологічного навантаження виробничого об'єкта (окремого виробництва, машин і механізмів) або якщо дійсний рівень технологічного навантаження створює загрозу життю працівників, уникнути чого можливо за рахунок його зниження, роботи такого об'єкта (виробництво, експлуатація машин і механізмів) можуть бути обмежені до допустимого безпечного рівня.

Відповідно до ч. 7 ст. 7 Закону № 877 на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.

Відповідно до п. 1.4. Положення № 826 загроза життю та здоров'ю працівників - виникнення умов, за яких подальше продовження виконання робіт або експлуатація об'єкта, машин і механізмів несе ризик спричинення внаслідок цих умов фізичної шкоди працівникові, в тому числі такої, яка може призвести до смертельних наслідків.

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про охорону праці», працівник зобовязаний: дбати про особисту безпеку і здоровя, а також безпеку і здоровя оточуючих людей в процесі виконання будь-яких робіт чи під час перебування на території підприємства; знати і виконувати вимоги нормативно правових актів з охорони праці, правила поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, користуватися засобами колективного та індивідуального захисту; проходити у встановленому законодавством порядку попередні та періодичні медичні огляди.

Суд акцентує увагу, що відповідно до ст. 43 Конституції України кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Закріплений у ч. 1 ст. 11 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь - які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Предметом доказування відповідно до ч. 1 ст. 138 КАС України є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Донецький окружний адміністративний суд, з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, вважає адміністративний позов Державної Служби України з питань праці в особі начальника Головного управління Держпраці у Донецькій області ОСОБА_1 таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України, негайно виконуються постанови суду про повне або часткове зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, обєктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, проведення робіт, у тому числі будівельно монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо це загрожує життю та/або здоровю людей.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Державної Служби України з питань праці в особі начальника Головного управління Держпраці у Донецькій області ОСОБА_1 до Відокремленого підрозділу «Шахта «Центральна» державного підприємства «Красноармійськвугілля» про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду задовольнити.

Застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду шляхом повного зупинення ведення робіт з виймання вугілля у корінній лави пл. 1 гор. 622 м відокремлено підрозділу «Шахта «Центральна» державного підприємства «Красноармійськвугілля», у звязку з загрозою життю та з метою недопущення спричинення шкоди життю людей.

Звернути до негайного виконання постанову суду.

Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 КАС України, і може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд у порядку, визначеному статтею 186 КАС України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Тарасенко І.М.