Постанова № 67743984, 04.04.2017, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2017 р. Справа № 804/1178/17 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Сидоренка Д.В., при секретарі судового засідання Шпота Я.С., розглянувши за участю:

прокурора Пономаренко А.Є.

представника відповідача ОСОБА_1

у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом керівника Дніпродзержинської місцевої прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Дніпродзержинської ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області до Державного підприємства Бар'єр про стягнення заборгованості, -

Обставини справи: керівник Дніпродзержинської місцевої прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Дніпродзержинської ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області звернувся до суду з адміністративним позовом до Державного підприємства Бар'єр, в якому просить суд: стягнути з відповідача податковий борг по земельному податку в сумі 924029,77 грн., а також частину чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх обєднаннями, в сумі 26110,05 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що Державне підприємство Бар'єр не сплатило у встановлені законодавством строки самостійно визначені податкові зобовязання, що призвело до виникнення податкового боргу в загальному розмірі 950139,82 грн. Сума боргу не сплачується відповідачем добровільно, а тому підлягає примусовому стягненню.

Прокурор у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити у повному обсязі, посилаючись на доводи, викладені в адміністративному позові.

Позивач явку свого представника в судове засідання не забезпечив, надав клопотання про розгляд справи за його відсутність, також просив задовольнити позовні вимоги.

Представник відповідача в судовому засіданні позов визнав в повному обсязі. До суду надав заяву про визнання адміністративного позову.

Заслухавши пояснення прокурора, представника відповідача, дослідивши матеріали справи та подані до суду письмові докази, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному та обєктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи, суд -

ВСТАНОВИВ:

Дніпродзержинською місцевою прокуратурою за результатами опрацювання аналітичних даних за 12 місяців 2016 року про розмір податкової заборгованості по м.Кам'янське (Дніпродзержинськ) встановлено, що з листопада 2016 року відповідач мас податкову заборгованість, щодо якої контролюючим органом - Дніпродзержинською ОДПІ не вжито заходи по її погашенню в примусовому порядку .

З матеріалів справи вбачається, що Державне підприємство Бар'єр (код ЄДРПОУ 31330051) перебуває на податковому обліку у Дніпродзержинській ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області.

Як зазначається в адміністративному позові, станом на 31.01.2017 року по підприємству обліковується податковий борг, який виник за період з 01.11.2016 року по 30.01.2017 року, в сумі 950139,82 грн. на підставі наступного.

Основні зобовязання у сумі 658052,99 грн. самостійно нараховані боржником в податковій декларації з плати земельного податку №1600007588 від 03.02.2016 року. Борг виник 30.11.2016 року за жовтень місяць 2016 року у сумі 219351 грн., 30.12.2016 за листопад місяць 2016 року у сумі 219 351 грн., 30.01.2017 за грудень місяць 2016 року у сумі 219 350,99 грн.

09.11.2016 року Дніпродзержинською ОДПІ було складено Акт №2498/356/04-03-12-03-10 про результати камеральної перевірки своєчасності сплати ДП Барєр узгоджених податкових зобовязань до бюджету, який підписано головним бухгалтером платника податків. Перевіркою встановлено, що відповідачем в порушення п. 287.3 ст. 287 Кодексу сплачено після спливу граничного строку самостійно визначене податкове зобовязання по земельному податку за земельні ділянки державної та комунальної власності. Так, ДП Барєр з прострочкою у 460 днів несвоєчасно 01.11.2016 року платіжним дорученням №83 на суму 200 682,56 грн. сплачено залишок недоїмки у розмірі 89588,10 грн. за червень 2015 року по земельному податку (борг виник 30.07.2015 року), задекларований в податковій декларації №1500014769 від 20.02.2015 року.

Аналогічним чином з прострочкою у 429 днів відповідачем несвоєчасно 01.11.2016 року платіжним дорученням №83 на суму 200682,56 грн. (з них сумою 89588,1 грн. погашено вищевказані зобовязання) частково сплачено недоїмку за липень 2015 року по земельному податку у розмірі 111 094,5 грн. (борг виник 30.08.2015 року), задекларований в податковій декларації №1500014769 від 20.02.2015 року.

За результатами перевірки податковою інспекцією складено податкове повідомлення-рішення №0010641203 від 16.03.2016 року про застосування до ДП Барєр штрафної санкції 20% у розмірі 40136,52 грн. (0,2 х 200682,56 грн.). 16.11.2016 року зазначене повідомлення отримано головним бухгалтером ОСОБА_2

ДП Барєр процедура оскарження податкового повідомлення-рішення №0010641203 від 16.03.2016 року не розпочиналась, тому грошове зобовязання у формі штрафної санкції у розмірі 40136,52 грн. є узгодженим податковим боргом з 26.11.2016 року.

Борг по основним податковим зобовязання у сумі 26110,05 грн. виник на підставі самостійно нарахованих боржником сум в податковому розрахунку частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх обєднаннями за 9 місяців 2016 року №1600036493 від 09.11.2016 року.

Останнім днем 40-денного строку подання розрахунку за третій квартал 2016 року є 09 листопада 2016 року, а останнім днем десятиденного строку сплати є 19 листопада 2016 року. ДП Барєр подало розрахунок на суму 27060 грн., але у звязку з наявність переплати 949,95 грн. сума боргу зменшено до 26110,05 грн.

Заборгованість відповідача по платежам до бюджету підтверджується витягом з інтегрованих карток платника податків, довідкою про час виникнення податкової заборгованості станом на 31.01.2017 року, долученими до матеріалів справи.

Пунктом 3 ч.1 ст.131-1 Конституції України передбачено, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Під представництвом прокуратурою України інтересів держави в адміністративному суді розуміються правовідносини, в яких прокурор, реалізуючи визначені Конституцією України та законами України повноваження, вчиняє в суді процесуальні дії з метою захисту інтересів держави.

Відповідно до ч.3 статті 23 Закону України Про прокуратуру, прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Частиною другою ст.60 Кодексу адміністративного судочинства передбачено, що з метою представництва інтересів громадянина або держави в адміністративному суді прокурор в межах повноважень, визначених законом, звертається до суду з адміністративним позовом (поданням). Прокурор, який звертається до адміністративного суду в інтересах держави, в позовній заяві (поданні) самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, щодо визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядку їх адміністрування, платників податків та зборів, їх прав та обов'язків, компетенції контролюючих органів, повноважень і обов'язків їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України.

Підпунктом 16.1.4. п. 16.1. ст. 16 Податкового кодексу України визначено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п.46.1 ст.46 Податкового кодексу України (далі по тексту - ПК України), податкова декларація, розрахунок - це документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Відповідно до пп. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 Кодексу, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Відповідно до п. 56.11 ст. 56 ПК України, не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Згідно п. 49.18 ст. 49 податкові декларації подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Згідно п. 57.1 ст. 57 ПК України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 57.3 ст.57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Згідно п. 87.9 ст. 87 Кодексу, у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Відповідальність за несплату суми самостійно визначеного податкового зобовязання протягом граничного терміну передбачена п. 126.1 ст. 126 Кодексу: У разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Розділ ХІІІ Податкового кодексу України регулює правовідносини щодо плати за землю та орендної плати за землі державної або комунальної власності.

Відповідно п. 285.1. ст. 285 Податкового кодексу України, базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.

Пунктом 286.2 ст. 286 Податкового кодексу України визначено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Згідно пункту 286.3 ст. 286 Податкового кодексу України платник плати за землю має право подавати щомісяця нову звітну податкову декларацію, що звільняє його від обов'язку подання податкової декларації до 1 лютого поточного року, протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним.

Відповідно до п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України, податкові зобов'язання щодо плати за землю, визначені у податковій декларації на поточний рік, сплачуються рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за поточний рік, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що наступають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Відповідно до п. З постанови Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2011 р. №138 Про затвердження Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх обєднаннями (далі - Порядок) на Державну податкову службу покладено обовязок разом з Державною фінансовою інспекцією здійснювати контроль за повнотою і своєчасністю сплати державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу).

Згідно п.1 Порядку, частина чистого прибутку (доходу), що відраховується державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями до державного бюджету за відповідний період, визначається виходячи з обсягу чистого прибутку (доходу), розрахованого згідно з положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку як підсумок суми чистого фінансового результату (прибутку) та суми капіталу в дооцінках, яка підлягає перенесенню до нерозподіленого прибутку, з урахуванням того, що до такого підсумку також може бути включена частка нерозподіленого прибутку або невикористаних фондів, утворених внаслідок розподілу прибутку в обсязі, визначеному рішенням органу управління, за наявності фінансових ресурсів у підприємства, у розмірі 75 відсотків.

Частина чистого прибутку (доходу) сплачується державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями до державного бюджету наростаючим підсумком щоквартальної фінансово-господарської діяльності за відповідний період у строк, встановлений для сплати податку на прибуток підприємств (п.2 Порядку).

Частина чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету, визначається державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями відповідно до форми розрахунку, встановленої Державною податковою службою, та зазначається у декларації з податку на прибуток підприємства. Розрахунок частини чистого прибутку (доходу) разом з фінансовою звітністю, складеною відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку, подається державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями до органів державної податкової служби у строк, передбачений для подання декларації з податку на прибуток підприємств (п. 3 Порядку).

Відповідно п. 137.4 ст. 137 Кодексу, податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому податкова декларація розраховується наростаючим підсумком. Податковий (звітний) період починається з першого календарного дня податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем податкового (звітного) періоду.

Згідно п. 49.18 ст. 49 податкові декларації подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Відповідно до 57.1 ст. 57 ПК України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно пп. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 ПК України (в редакції, чинній до 01.09.2015 року), пеня нараховується після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня. Нарахування пені розпочинається при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом.

Згідно пп. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 ПК України (в редакції, чинній з 01.09.2015 року), нарахування пені розпочинається при нарахуванні суми податкового зобов'язання, визначеного платником податків або податковим агентом, - після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання.

На підставі ст. 129 ПК України 01.11.2016 року підприємству нараховано за період прострочки з 31.07.2015р. по 31.10.2016р. у сумі 40 483,99 грн., з 31.08.2015р. по 31.10.2016р. у сумі 42 125,2 грн., загалом 82 609,19 грн.

На підставі ст. 129 ПК України 30.11.2016 року підприємству нараховано 110109,48 грн. пені, а саме за період прострочки:

-з 31.08.2015 по 29.11.2016 у сумі 16 994,5 грн.;

-з 18.09.2015 по 29.11.2016 у сумі 8 622,27 грн. (2874,07+2874,1+2874,1);

-з 30.12.2015 по 29.11.2016 у сумі 37 099,03 грн.;

-з 29.01.2016 по 29.11.2016 у сумі 33 786,07 грн.;

-з 29.02.2016 по 29.11.2016 у сумі 13 607,61 грн.

На підставі ст. 129 ПК України 23.12.2016 року підприємству нараховано 33 121,59 грн. пені, а саме за період прострочки:

-з 29.02.2016 по 22.12.2016 у сумі 18 157,07 грн.;

-з 30.03.2016 по 22.12.2016 у сумі 14 964,52 грн.

Відповідно до статті 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

На виконання вимог ст. 59 Податкового кодексу України Дніпродзержинська ОДПІ 15.04.2014 року сформувала податкову вимогу №1034-25 на суму боргу земельному податку у розмірі 147 192,63 грн., яка отримана представником відповідача 05.05.2014 року.

Відповідачем не було добровільно погашено суми податкового боргу по платежам та зборам до бюджету, які зазначені в податковій вимозі, отже, вищевказана податкова вимога не є відкликаною та нові податкові вимоги, відповідно до п. 59.1 ст. 59 ПК України, на адресу платника податків не направлялись.

Відповідно п.60.6 ст. 60 Податкового кодексу України, якщо нарахована сума грошового зобов'язання або податкового боргу збільшується внаслідок їх адміністративного оскарження, раніше надіслане повідомлення - рішення або податкова вимога не відкликаються. На суму збільшення грошового зобов'язання надсилається окреме податкове повідомлення - рішення, а на суму збільшення податкового боргу окрема податкова вимога не надсилається.

Відповідно до п.п.95.1, 95.2, 95.3 ст.95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючого такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до пп.20.1.19 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобовязань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості субєктів господарювання перед державою.

Відповідно до п.20.1.34 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Враховуючи викладене, суд вважає правомірним стягнення з відповідача суми податкового боргу у розмірі 950139,82 грн., оскільки доказів самостійного погашення заборгованості за відповідні періоди відповідач суду не надав.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат по сплаті судового збору, суд виходить із того, що згідно положень частини четвертої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Таким чином, на день розгляду справи судом, чинне законодавство містить заборону на стягнення з відповідача здійснених судових витрат суб'єктом владних повноважень, будь-який інший порядок повернення суб'єкту владних повноважень здійснених судових витрат законодавством не передбачений.

У судовому засіданні, яке відбулось 04.04.2017 року, оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Керуючись ст.ст. 160-163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків платника податків Державного підприємства «Бар'єр» в обслуговуючих банках в рахунок погашення боргу із земельного податку в розмірі 924029,77 грн. та частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх обєднаннями в розмір 26110,05 грн.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду.

Суддя ОСОБА_3