Ухвала суду № 67742990, 10.07.2017, Солом'янський районний суд міста Києва

2/760/3996/17

760/7560/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2017 року суддя Солом`янського районного суду м. Києва Кицюк В.С., розглянувши позов Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом?янського району м. Києва» до ОСОБА_2, третя особа: Солом?янська районна в м. Києві державна адміністрація про виселення із самовільно зайнятого жилого приміщення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась до суду із вищезазначеним позовом.

Ухвалою суду від 15.05.2017 позовну заяву було залишено без руху. Так, позивач стверджував, що у період з 01.07.2001 по 01.01.2002 між ним, як балансоутримувачем, та відповідачем було укладено договір найму строком на 8 місяців щодо житлового приміщення розташованого за адресою: «АДРЕСА_1». Оскільки договір найму фактично був припинений 26.01.2017 відповідачу було направлено припис про звільнення спірного приміщення. Крім того, позивач акцентував увагу на тому, що термін дії договору-найму відповідачу не продовжено, в зв?язку з відсутністю правових підстав.

З матеріалів позовної заяви вбачалось, що 01.07.2001 було укладено договір найму жилого приміщення з ОСОБА_2 на приміщення, яке складається з 1-єї кімнати, житловою площею 12,8 кв.м. в квартирі АДРЕСА_1.

Проте, суд був позбавлений можливості надати будь-яку попередню оцінку укладеному договору, оскільки його якість була категорично не приємлимою, а текст за своїм змістом нечитабельним.

Також виходячи із зрозумілої частини договору від 01.07.2001 вбачалось, що передостаннім його пунктом визначено умову щодо звільнення приміщення та повернення ключів від нього після закінчення строку на який він укладений. Строком на який було укладено договір найму вказаний з 01.07.2001 по 01.01.2002 строком на 6 місяців.

В порушення імперативних вимог п.п.5,6 ч.2 ст.119 ЦПК України, позивачем не було зазначено та не було надано доказів, зокрема щодо тверджень в частині відсутності правових підстав для продовження строку дії договору найму з ОСОБА_2, факту отримання саме ОСОБА_2 приписів позивача щодо надання документального підтвердження правових підстав проживання за спірною адресою (враховуючи, що особою яка отримала припис на №904-87 від 26.01.2017 отримала ОСОБА_3, що не є стороною у справі; даний припис не містив жодного строку виконання його умов; відсутність будь-якої інформації щодо виконання або невиконання даного припису), а також підтвердження факту безпосереднього проживання відповідачем на спірній житловій площі.

Відтак суд вважав за необхідне довести до відома позивача, що дотримання вимог ст.ст.119,120 ЦПК України та Закону України «Про судовий збір» при пред`явленні позову в суд є імперативним правилом в тому числі і для суду на предмет перевірки позову і долучених до нього матеріалів і недопущення відкриття провадження і призначення непідготовленої справи (позову) до розгляду.

Дотримання вимог ст.119 ЦПК України при пред`явленні позову (заяви) в суд є імперативним правилом в тому числі і для суду на предмет перевірки позову (заяви) і долучених до нього матеріалів і недопущення відкриття провадження і призначення непідготовленої справи (позову, заяви) до розгляду.

Право на звернення в суд не є абсолютним і на цьому неодноразово зауважував Європейський суд з прав людини, оскільки певна визначена процедура звернення за захистом свого порушеного, невизнаного або оспрюваного права повинна бути передбачена нормами національного законодавства. І за таких обставин кожна особа, звертаючись до суду із позовом, повинна його (цього порядку) дотримуватися (рішення «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975 року, «Де Жуффр де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992 року).

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 119, 121 ЦПК України, суд - Згідно ст. 121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без дотримання вимог, викладених у ст. ст. 119, 120 ЦПК України постановив ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомив позивача та надав їм строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п?яти днів з дня отримання позивачем ухвали.

Позивач отримав копію ухвали суду 25.05.2017, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, яке міститься в матеріалах справи, однак станом на 10.07.2017 від позивача або його представника на адресу суду не надходило жодної заяви або клопотання.

Отже, суд приходить до висновку, що вищезазначені судом недоліки, в строк не були усунені, відтак позовна заява вважається неподаною і належить поверненню позивачеві.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.119-121 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом?янського району м. Києва» до ОСОБА_2, третя особа: Солом?янська районна в м. Києві державна адміністрація про виселення із самовільно зайнятого жилого приміщення - визнати неподаним та повернути позивачу.

Зобов'язати Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві повернути Комунальному підприємству «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом?янського району м. Києва» судовий збір у розмірі 1 600 (одна тисяча шістсот) гривень 00 копійок, сплачений ним згідно з платіжним дорученням №12004 від 27 березня 2017 року, на розрахунковий рахунок № 31212206700010, отримувач УДКСУ у Солом'янському районі м. Києва, код отримувача 38050812, банк отримувача ГУДКСУ у м. Києві, МФО 820019, код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу - «судовий збір».

Роз'яснити позивачеві, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із позовом до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення .

Ухвала можу бути оскаржена через Солом'янський районний суд м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня отримання її копії.

Суддя В.С. Кицюк