Рішення № 67740908, 03.07.2017, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 643/16388/16-ц

Провадження № 2/643/2189/17

03.07.2017 Московський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді Скотар А.Ю.,

за участю секретаря Кречетової М.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові в приміщенні суду цивільну справу за позовом Керівника місцевої прокуратури № 4 в інтересах держави в особі Харківської міської ради до ОСОБА_1, третя особа: ОСОБА_2 про встановлення факту, що має юридичне значення, визнання правочинів недійсними, визнання спадщини відумерлою, визнання права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння, суд

ВСТАНОВИВ:

Керівник Харківської місцевої прокуратури № 4 звернувся до Московського районного суду м. Харкова з позовом в інтересах держави в особі Харківської міської ради, в якому зазначив, що ОСОБА_3 на праві власності належала квартира АДРЕСА_1. 04.08.2015 року ОСОБА_3І помер. Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 13.01.2016 стягнуто з ОСОБА_3, на користь ОСОБА_4 1050250,00 грн. за договором позики від 22.01.2013, визнано дійсним договір іпотеки квартири АДРЕСА_2 від 22.01.2013, в рахунок погашення заборгованості звернуто стягнення на вказану квартиру, як на предмет іпотеки та визнано право власності за ОСОБА_5 29.01.2016 року за договором купівлі-продажу ОСОБА_4 продав спірну квартиру ОСОБА_2 02.12.2016 ОСОБА_2 продав спірну квартиру ОСОБА_1 Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 30.03.2016 року рішення Московського районного суду м. Харкова від 13.01.2016 року скасовано, провадження у справі закрито. Позивач вважає, що незаконними діями ОСОБА_4 з відчуження квартири завдано збитків державі в особі Харківської міської ради, оскільки на час смерті з ОСОБА_3 ніхто не мешкав, до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини ніхто не звертався, тобто вказана квартира повинна перейти у власність Харківської міської ради як відумерла спадщина. Просить позов задовольнити, встановити факт, який має юридичне значення, а саме: що ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, який помер 04.08.2015 року та ОСОБА_3 за яким 07.06.2010 в Реєстрі прав власності на нерухоме майно зареєстровано право власності на квартиру № 41 по пр. Московському у м. Харкові є однією й тією ж особою; визнати недійсним договір купівлі-продажу, посвідчений 29.01.2016 року приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_7 за реєстровим № 82 за яким ОСОБА_4 продав ОСОБА_2 спірну квартиру; визнати недійсним договір купівлі-продажу, посвідчений 02.12.2016 приватним нотарусом ХМНО ОСОБА_8 реєстровий № 188 за яким ОСОБА_2 продав ОСОБА_1 спірну квартиру; визнати спадщину, яка відкрилась 04.08.2015 після смерті ОСОБА_3 та складається з квартири АДРЕСА_2 відумерлою та визнати право власності на вказану квартиру за територіальною громадою м. Харкова в особі Харківської міської ради;, витребувати квартиру АДРЕСА_2 з незаконного володіння ОСОБА_1 на користь територіальної громади м. Харкова в особі Харківської міської ради, стягнути з відповідача сплачений при подачі позову до суду судовий збір.

Представник Харківської місцевої прокуратури № 4 позов підтримав у повному обсязі, просив задовольнити, про що надав письмову заяву.

Представник Харківської міської ради позов підтримав у повному обсязі, про що надав письмові пояснення, аналогічні обставинам, викладеним у позовній заяві.

Відповідач в судове засідання не зявився, про час і місце судового розгляду повідомлений належним чином, причину неявки в судове засідання не повідомив. Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.ст. 169, 224-226 ЦПК України.

Тертя особа ОСОБА_2 в судове засідання не зявився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причину неявки суду не повідомив.

Суд, дослідивши надані докази в їх сукупності, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Згідно відомостей з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, квартира АДРЕСА_1 загальною площею 82,9, житловою площею 52,3 кв.м. належала станом на 24.03.2010 року на праві спільної сумісної власності ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1 та ОСОБА_9 на підставі свідоцтва про право власності. Станом на 07.06.2010 року ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право на спадщину та свідоцтва про право власності є власником квартири АДРЕСА_1 загальною площею 82,9, житловою площею 52,3 кв.м.(а.с. 11-14).

Згідно копії форми № 1 та копії паспорта, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, народився у м. Кисловодськ Ставропольського краю, Росія, місце реєстрації: АДРЕСА_3 (а.с. 20-22).

Згідно інформаційної довідки зі спадкового реєстру, інформація про спадкові справи на імя Макс_мова ОСОБА_3 Ігор_вича (російською мовою на імя ОСОБА_10) та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину відсутня (а.с. 23).

Згідно довідки КП «Жилкомсервіс», на час смерті ОСОБА_3 був зареєстрований за адресою ІНФОРМАЦІЯ_2 один, станом на 17.02.2016 у квартирі ніхто не зареєстрований (а.с. 24).

Таким чином судом встановлено, що ОСОБА_3 був єдиним власником квартири АДРЕСА_1, на день смерті був зареєстрований сам, після його смерті з заявами до нотаріальної контори про прийняття спадщини ніхто не звертався, та фактично спадщину після його смерті ніхто не прийняв.

Згідно актового запису про смерть № 13192 від 03.09.2015, ОСОБА_6 помер 04.08.2015 року, свідоцтво про смерть не видано, витяг з державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть для отримання допомоги на поховання не видано, паспорт на померлого не виданий (а.с. 17).

Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 13.01.2016 року позов ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про стягнення боргу, визнання договору дійсним та визнання права власності задоволений, стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 за договором позики від 22.01.2013 1050250 грн., визнано дійсним договір іпотекти та в рахунок погашення заборгованості за договором позики звернуто стягнення на предмет іпотеки: квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 82,9, житловою площею 52,3 кв.м. шляхом визнання за ОСОБА_4 права власності на вказану квартиру (а.с. 25).

На підставі вказаного рішення суду ОСОБА_4 здійснив реєстрацію права власності на своє імя на спірну квартиру (а.с. 11).

Згідно договору купівлі-продажу квартири від 29.01.2016, ОСОБА_4 продав квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 82,9, житловою площею 52,3 кв.м. ОСОБА_2 (а.с. 15).

Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 30.03.2016 року рішення Московського районного суду м. Харкова від 13.01.2016 року скасовано, провадження у справі закрито (а.с. 26-27).

Згідно договору купівлі-продажу квартири від 02.12.2016 року, ОСОБА_2 продав квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 82,9, житловою площею 52,3 кв.м. ОСОБА_1 (а.с. 11, 68-70).

На даний час на стадії досудового розслідування є кримінальне провадження, внесене до ЄРДР № 4201422100000070 від 24.06.2014 року щодо незаконного заволодіння спірною квартирою, в рамках якого проводяться слідчі дії (а.с. 41-58). Вирок, який набрав законної сили щодо осіб, причетних до заволодіння квартирою, матеріали справи не місять.

Відповідно до ст.ст. 58, 59 ЦПК України, докази повинні бути належними та допустимими.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином судом встановлено, що реєстрація права власності за ОСОБА_4 здійснена на підставі рішення суду, після чого спірна квартира була двічі продана, а рішення суду, на підставі якого проведеного державну реєстрацію прав на нерухоме майно за ОСОБА_4 скасовано.

Позивач просить суд встановити факт, що ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, який помер 04.08.2015 і реєстрацію смерті якого проведено відділом ДРАЦС по місту Харкову та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, за яким 07.06.2010 в Реєстрі прав власності на нерухоме майно є однією й тією ж особою. Судом на підставі копії паспорту, копії форми №1, копії актового запису про смерть встановлено, що дійсно ОСОБА_6 та ОСОБА_3 це одна і таж особа, а різночитання у прізвищі та по-батькові є очевидною помилкою при їх записі, тому в цій частині суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 203 ЦПК України, зміст правочину не може суперечити Цивільному кодексу, актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Згідно ч.1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч.1-3,5-6 ст. 203 ЦК України.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Так, позивачем заявлені позовні вимоги про визнання недійсними двох договорів купівлі-продажу: від 29.01.2016 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_2Ф, та від 02.12.2016 року між ОСОБА_2 до ОСОБА_1, проте позов предявлений лише до ОСОБА_1, а ОСОБА_4 та ОСОБА_2 у якості відповідачів позивачем не залучені до участі у справі.

Крім того, запис про власника ОСОБА_4, який здійснений на підставі скасованого рішення суду, навіть у разі визнання угод недійсними, залишиться, а позовних вимог про скасування державної реєстрації права власності за ОСОБА_4, яка здійснена на підставі скасованого рішення суду, позивач не заявляє.

Відповідно до ч. 3 ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до переконання, що позовні вимоги позивача про визнання угод недійсними, визнання спадщини відумерлою, витребування квартири на користь територіальної громади не підлягають задоволенню, оскільки позивачем не предявлено позову до усіх сторін угод та не заявлено позовних вимог про скасування державної реєстрації за ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_1 Визнати спадщину відумерлою та передати квартиру на користь територіальної громади за наявності у державному реєстрі речових прав інших власників є неможливим.

Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України, судовий збір стягується на користь позивача. Згідно квитанції про сплату судового збору, судовий збір сплачений Прокуратурою Харківської області, а позивачем по справі є Харківська місцева прокуратура № 4, тому судовий збір стягненню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 58, 59, 60, 61, 88, 169, 209, 212-215, 224-226, 256, 274-278 ЦПК України, ст.ст. 203, 215, ЦК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Встановити факт, що ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, який помер 04.08.2015 і реєстрацію смерті якого проведено відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Харкову реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції (актовий запис про смерть № 13192 від 03.09.2015) та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, за яким 07.06.2010 в Реєстрі прав власності на нерухоме майно зареєстровано право власності на квартиру АДРЕСА_2 є однією й тією ж особою.

В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня його оголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя А.Ю. Скотар