Ухвала суду № 67740410, 14.07.2017, Близнюківський районний суд Харківської області

612/418/17

2/612/227/17

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 липня 2017 року смт. Близнюки

Суддя Близнюківського районного суду Харківської області Лобановська С.М., розглянувши позовну заяву Селянського (фермерського) господарства ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та інших 30 фізичних осіб про визнання права оренди земельних ділянок, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача: Державний реєстратор Лозівського міського управління юстиції ОСОБА_6, Державний реєстратор Лозівського міського управління юстиції ОСОБА_7, Державний реєстратор Харківського міського управління юстиції ОСОБА_7, Державний реєстратор Близнюківської районної державної адміністрації Харківської області ОСОБА_8, -

в с т а н о в и в:

11 липня 2017 року Селянське (фермерське) господарство «Костюченко Микола Іванович» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та інших 30 фізичних осіб, про визнання права оренди земельними ділянками, які належать вищезазначеним відповідачам на підставі державних актів.

Конституцією України закріплено право кожного на судовий захист (стаття 55) та передбачено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі (стаття 124), а статтею 18 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що суди загальної юрисдикції спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.

Суди мають враховувати, що забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватися з урахуванням норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини, які відповідно до статті 17 «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовуються судами при розгляді справ як джерело права

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції 1950 року кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов'язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом (стаття 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Проте, вирішуючи питання про відкриття провадження, суди повинні перевірити відповідність вимог, з якими позивач звертається до суду для захисту, а також дотримання позивачем вимог, передбачених ст.ст. 119, 120 ЦПК України.

У відповідності з ч.1 ст. 122 ЦПК України, суддя відкриває провадження у цивільній справі не інакше як на підставі заяви, поданої і оформленої в порядку, встановленому цим Кодексом.

Дослідивши матеріали справи суддею встановлено, що поданий позов не відповідає вимогам ч. 5 ст. 119 ЦПК України, в якій зазначено, що до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору.

У листі Вищого спеціалізованого суду України від 27.09.2012 № 10-1386/0/4-12 Про деякі питання практики застосування Закону України "Про судовий збір" вказано, що Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов'язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17.10.2014 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» {із змінами, внесеними згідно з Постановою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 25.09.2015} зазначено, що порядок звернення до суду за судовим захистом урегульовано ЦПК. Подання заяви до суду має відбуватись із дотриманням певних умов. Зокрема, частиною п'ятою статті 119 ЦПК передбачено, що до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору. Отже, якщо сплата судового збору згідно з вимогами закону є обов'язковою, то наслідком недотримання цієї умови є залишення позовної заяви без руху, а у разі, якщо документ, що підтверджує сплату судового збору (частина п'ята статті 119 ЦПК), не буде поданий у строк, установлений судом, - визнання заяви неподаною та її повернення позивачеві (стаття 121ЦПК) або залишення заяви без розгляду (пункт 8частини першої статті 207 ЦПК).).

Необхідність сплати судових витрат не є обмеженням права на доступ до суду, адже саме в такий спосіб держава регулює вказане право.

Таким чином несплата судового збору або сплата судового збору не в повному обсязі тягне за собою застосування судом імперативних наслідків, передбачених цивільним процесуальним законом.

Спеціальним нормативно-правовим актом, який визначає правові засади справляння судового збору, платників, обєкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору єЗакон України «Про судовий збір».

Відповідно до п.п. 2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року, за подання до суду позовної заяви немайнового характеру юридичною особою встановлюється ставка судового збору у розмірі - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1600 грн.

Частиною 3 ст. 6 Закону країни «Про судовий збір» встановлено що у разі коли в позовній заяві обєднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Крім того,відповідно до ч. 6 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли позов немайнового характеру подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір сплачується кожним позивачем окремим платіжним документом у розмірах, установленихстаттею 4 цього Закону. За подання позову немайнового характеру. Судовий збір справляється з урахуванням загальної суми позову також у разі подання позову одним позивачем до кількох відповідачів.

Дана позовна заява подана одним позивачем юридичною особою до 34 відповідачів та містить вимоги немайнового характеру про визнання права оренди на земельні ділянки, згідно договорів оренди, укладених з кожним відповідачем окремо, що є окремими вимогами немайнового характеру щодо кожної земельної ділянки.

До позовної заяви додано оригінал платіжного доручення № 26 від 08.07.2017 про сплату С(Ф)Г «Костюченко Микола Іванович» судового збору в розмірі 1600 грн.

Вказана позовна заява подана один позивачем юридичною особою до 34 відповідачів, тому позивачеві необхідно ще сплатити 52800 гривень (1600 грн.*33 (кількість відповідачів)).

Також, позовна заява подана без додержання вимог, викладених у ч. 1 ст. 120 ЦПК України, оскільки до позовної заяви додано лише 37 копій позовних заяв з доданими документами, замість необхідних 38.

Таким чином, позивачеві необхідно долучити ще одну копію позовної заяви з доданими документами та сплатити судовий збір за вимоги немайнового характеру у розмірі 52 800 (пятдесят дві тисячі вісімсот) гривень 00 копійок.

Судовий збір повинен бути сплачений на відповідний рахунок із зазначенням необхідних реквізитів, а саме: отримувач коштів-Управління Державної казначейської служби України в Близнюківському районі Харківської області; код отримувача за ЄДРПОУ 38029801; банк отримувача Головне управління Державної казначейської служби України у Харківській області; код банку отримувача МФО-851011; розрахунковий рахунок отримувача 31219206700060; код класифікації доходів бюджету 22030001; призначення платежу судовий збір за позовом СФГ «Костюченко Микола Іванович», Близнюківський районний суд Харківської області, код ЄДРПОУ 02893781.

Згідно ч. 1ст.121 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст.119і120цьогоКодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави залишення заяви без руху про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати пяти днів з дня отримання позивачем ухвали.

Отже позовна заява має бути залишена без руху з наданням строку для усунення зазначених недоліків.

Керуючись ст.119, ч.1 ст.121 ЦПК України,-

у х в а л и в :

Позовну заяву Селянського (фермерського) господарства ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та інших 30 фізичних осіб про визнання права оренди земельних ділянок, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача: Державний реєстратор Лозівського міського управління юстиції ОСОБА_6, Державний реєстратор Лозівського міського управління юстиції ОСОБА_7, Державний реєстратор Харківського міського управління юстиції ОСОБА_7, Державний реєстратор Близнюківської районної державної адміністрації Харківської області ОСОБА_8 - залишити без руху.

Повідомити позивача про необхідність виправити зазначені недоліки позовної заяви в пятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали.

Роз'яснити позивачу, що інакше позовна заява буде вважатися неподаною та йому повернута.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя С.М.Лобановська