Рішення № 6773937, 17.11.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

17.11.09 р.                     Справа № 15/162                               

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Богатиря К.В.

при секретарі судового засідання Щитовій Л.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Друкарня “Новий світ” м. Донецьк (код ЄДРПОУ 21981901)

до відповідача акціонерного товариства закритого типу з іноземними інвестиціями “Екопрод А.Т.” м. Волноваха (код ЄДРПОУ 23981928)

про стягнення боргу в сумі 41410,14 грн., 3% річних у розмірі 1266,31 грн., інфляції в сумі 711,35 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Федорова О.В. за довіреністю б/н від 03.10.2009 р.

від відповідача: Небера В.В. за довіреністю № 17 від 03.11.2009 р. (в останнє судове засідання не з’явився)

В судовому засіданні оголошувалась перерва з 12.11.2009 р. до 17.11.2009 р.

До господарського суду Донецької області надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю “Друкарня “Новий світ” м. Донецьк до акціонерного товариства закритого типу “Екопрод АТ” м. Волноваха про стягнення боргу в сумі 41410,14 грн., 3% річних у розмірі 1266,31 грн., інфляції в сумі 711,35 грн.

Ухвалою суду від 03.07.2009 р. позовна заява була прийнята до розгляду та порушено провадження у справі № 15/162, сторони зобов’язані надати документи та виконати певні дії.

Ухвалою від 20.07.2009 р. провадження у справі зупинено у зв’язку з неможливістю розгляду даної справи до вирішення Донецьким апеляційним господарським судом в апеляційному провадженні скарги на ухвалу господарського суду від 03.07.2009 року.

Ухвалою від 03.08.2009 р. провадження у справі було поновлено, справа призначена до розгляду в судовому засіданні.

Ухвалою від 11.08.2009 р. провадження у справі зупинено у зв’язку з неможливістю розгляду даної справи до вирішення Вищим господарським судом України в касаційному провадженні скарги на ухвалу господарського суду від 03.07.2009 року.

Ухвалою від 03.11.2009 р. провадження у справі було поновлено, справа призначена до розгляду в судовому засіданні.

Судом, відповідно до вимог статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази та заслухавши в судових засіданнях пояснення представників позивача та відповідача, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

Позивач на підставі усної домовленості про купівлю-продаж та виконання підрядних робіт передав відповідачу за період з 18.09.2007 р. по 19.11.2007 р. товар та продукцію власного виробництва на загальну суму 57813,14 грн. за видатковими накладними, що підтверджується підписами представників відповідача, які фактично отримали товар для відповідача, на видаткових накладних в графі „Отримав” та відбитками печатки, довіреностями на отримання товарно–матеріальних цінностей, актом виконаних робіт, податковими накладними, завірені копії яких додані до позову. Найменування товару, кількість, ціна та сума містяться в вищезазначених документах.

Відповідач отриманий товар та продукцію оплатив частково, в результаті чого за розрахунком позивача станом на 27.04.2009 р. сума основного боргу склала 41410,14 грн. Факт часткової оплати товару та продукції підтверджується банківськими виписками, завірені копії яких містяться в матеріалах справи.

Крім того, позивач надав до суду акт звірки розрахунків між сторонами за період з 01.01.2006 р. по 01.07.2007 р., згідно якого заборгованість відповідача перед позивачем складає 44188,52 грн. Акт звірки підписаний сторонами та скріплений печатками, тому приймається судом до уваги як письмовий доказ у даній справі відповідно до ст. 36 ГПК України.

Позивач направив відповідачу лист від 05.12.2008 р. з вимогою сплатити основний борг на суму 41410,00 грн. Факт відправлення вказаної вимоги позивачем підтверджується фіскальним чеком № 0957 від 05.12.2008 р. Оригінали чеку та листа містяться в матеріалах справи.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Згідно ст. 642 ч. 2 ЦК України якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції.

Відповідно до ст. 644 ч. 1 ЦК України якщо пропозицію укласти договір зроблено усно і в ній не вказаний строк для відповіді, договір є укладеним, коли особа, якій було зроблено пропозицію, негайно заявила про її прийняття.

Згідно ст. 181 ч. 1 ГК України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Пропозиції позивача укласти договори купівлі-продажу та підрядних робіт викладені у формі видаткових накладних та акту виконаних робіт, адресованих відповідачу, в яких містяться всі істотні умови: предмет договору, ціна, кількість товару (продукції). Факт прийняття пропозиції відповідачем підтверджують дії, які засвідчують бажання укласти договори купівлі-продажу та підрядних робіт на запропонованих умовах, а саме: отримання товару (продукції) згідно видаткових накладних або на підставі акту виконаних робіт, видача довіреностей на отримання товарно–матеріальних цінностей своїм представникам, здійснення часткової оплати. За вказаних обставин суд дійшов висновку, що між сторонами склалися правовідносини купівлі-продажу товару та виконання підрядних робіт.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають зокрема з договору або іншого правочину.

Відповідно до ст. 526 того ж Кодексу зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Згідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 692 ч.1 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Статтею 837 ЦК України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов’язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Моментом пред’явлення вимоги вважається дата отримання відповідачем листа від 05.12.2008 р. з вимогою сплатити суму заборгованості за товар та продукцію, передані за спірними видатковими накладними та актом виконаних робіт. Згідно ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Наказом № 1149 від 12.12.2007 р. Міністерства транспорту та зв’язку України передбачені нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв’язку в межах області протягом 3 днів, без урахування дня подання поштового відправлення до пересилання в об’єкті поштового зв’язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання.

Виходячи з того, що вимога повинна була бути отримана у період з 06.12.2008 р. по 08.12.2008 р. (з урахуванням нормативних строків пересилання поштових відправлень в межах області), семиденний строк оплати для відповідача наступив у період з 09.12.2008 р. по 15.12.2008 р. включно, а вже з 16.12.2008 р. почалося прострочення виконання грошового зобов’язання.

Відповідач надав до суду відзив від 12.11.2009 р., в якому визнав позовні вимоги в частині стягнення основного боргу на суму 39220,15 грн. Для уточнення суми боргу позивачу відповідач додав до відзиву акт звірки взаєморозрахунків станом на 31.12.2007 р. за власним підписом, згідно якого заборгованість відповідача перед позивачем складає 39220,15 грн.

Порівнявши надані позивачем та відповідачем акти звірки взаєморозрахунків, судом встановлено розбіжності (відмінності) у вказаних актах стосовно суми сальдо станом на 01.01.2007 р. Згідно акту звірки, підписаного обома сторонами, сальдо відповідача на користь позивача станом на 01.01.2007 р. складало 15761,16 грн., в акті звірки за власним підписом відповідача сума вказаного сальдо становить 13761,18 грн. Різниця складає 15761,16 грн. – 13761,18 грн. = 1999,98 грн. Крім того, в акті звірки, наданому відповідачем, вказується часткова оплата згідно банківської виписки БВ–0000577 від 10.08.2007 р. на суму 2190,00 грн. В матеріалах справи міститься завірена копія вказаної банківської виписки, відповідно до якої відповідач сплатив 2000,00 грн. Різниця складає 2190,00 грн. – 2000,00 грн. = 190,00 грн. Загальна різниця складає 1999,98 грн. + 190,00 грн. = 2189,98 грн. Різниця між заявленою позивачем сумою позову по основному боргу та визнаною сумою основного боргу відповідачем складає: 41410,14 грн. – 39220,15 грн. = 2189,99 грн. Таким чином, посилання відповідача в акті звірки взаєморозрахунків станом на 31.12.2007 р. на розмір сальдо відповідача на користь позивача станом на 01.01.2007 р. та на суму часткової оплати згідно вищевказаної банківської виписки, судом не приймається до уваги у зв’язку з необґрунтованістю.

Крім того, в наданому акті звірки відповідач підтверджує факти поставки позивачем товару та продукції згідно видаткових накладних та акту виконаних робіт: на суму 15417,48 грн., на суму 12211,93 грн. (11231,93 грн. + 980,00 грн.), на суму 6074,87 грн., на суму 9007,75 грн., на суму 15101,11 грн. Саме з такими сумами позивач в позовній заяві вказує як спірні видаткові накладні та акт виконаних робіт.

Таким чином суд дійшов висновку про те, що відповідач не виконав зобов’язання оплатити в установлений законом строк суму боргу в розмірі 41410,14 грн., тому позовні вимоги щодо стягнення основного боргу підлягають задоволенню.

У зв’язку з простроченням виконання грошового зобов’язання позивач, керуючись ст. 625 ЦК України, нарахував відповідачу інфляцію в сумі 1266,31 грн., 3% річних в розмірі 711,35 грн. (розрахунки містяться в матеріалах справи).

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Інший розмір процентів не встановлений умовами спірного договору для даних правовідносин сторін.

Перевіркою розрахунків позивача 3% річних судом встановлено, що позивач невірно визначив період нарахування, помилково встановивши його початок з 01.10.2008 р., тому що фактично прострочення виконання грошового зобов’язання для відповідача почалося з 16.12.2008 р. Таким чином розрахунки позивача є цілком невірними та судом до уваги не приймаються.

За власними розрахунками суду сума 3% річних нараховується за період з 16.12.2008 р. по 27.04.2009 р. (закінчення періоду вказує сам позивач у розрахунках) та складає: (41410,14 грн. х 3% х 16 дні : 366 днів) + (41410,14 грн. х 3% х 117 днів : 365 днів) = 54,31 грн. + 398,22 грн. = 452,53 грн. Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення 3% річних в розмірі 711,35 грн. підлягають частковому задоволенню на суму 452,53 грн. В частині стягнення 3% річних на суму 711,35 грн. – 452,53 грн. = 258,82 грн. позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Перевіркою розрахунків інфляції судом встановлено, що позивач при нарахуванні застосовував невірну формулу, що призвело до зменшення суми інфляції в його розрахунку. За власним розрахунком суду інфляція нараховується за період з січня по квітень 2009 р. та складає: 41410,14 грн. х 106,86% = 44250,88 грн. – 41410,14 грн. = 2840,74 грн., де 106,86% – середній індекс інфляції за вказаний період. Але суд при винесенні рішення згідно ст. 83 ч. 1 п. 2 ГПК України не може виходити за межі заявлених позовних вимог без наявності клопотання про це самого позивача. Такого клопотання до суду не надходило, тому задоволенню підлягають позовні вимоги в частині стягнення інфляції на суму 1266,31 грн.

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати при частковому задоволенні позову покладаються на сторони пропорційно: в частині задоволених позовних вимог на відповідача, в частині відмови в задоволенні позову – на позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 32-34; 36; 43; 49; 82-85; 115; 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з акціонерного товариства закритого типу з іноземними інвестиціями “Екопрод А.Т.” (юридична адреса: 85700, Донецька область, м. Волноваха, вул. Воровського, 16; код ЄДРПОУ 23981928; рахунок 260034356 в Донецькій обласній дирекції „Райффайзен Банк Аваль”, МФО 335076) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Друкарня “Новий світ” (юридична адреса: 83005, м. Донецьк, вул. Пухова, 2–В; фактична адреса: 83004, м. Донецьк, вул. Батіщева, 2–А; код ЄДРПОУ 21981901; рахунок 26006301745443 в ГУ ПІБ України в Донецькій області, МФО 334635) суму 43128,98 грн. (а саме: основний борг на суму 41410,14 грн., інфляцію в розмірі 1266,31 грн., 3% річних в сумі 452,53 грн.), витрати на оплату державного мита в сумі 431,29 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 310,64 грн.

Відмовити в задоволенні позовних вимог в частині стягнення 3% річних в сумі 258,82 грн.

В судовому засіданні 17.11.2009 р. оголошено рішення суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття судом.

У разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя