Рішення № 6773736, 09.11.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

09.11.09 р.                     Справа № 12/165пн                               

Господарський суд Донецької області с складі судді Склярук О.І.

присекретарі судового засідання Здоренко В.В.

за участю представників сторін

від позивача – Светлічна Н.М. за доруч.

від відповідача – не з”явився

розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю “НВФ “Укрбудтехнології” м.Донецьк

до Калінінської районної у місті Донецьку ради. м.Донецьк

про визнання права власності

СУТЬ СПОРУ

Товариство з обмеженою відповідальністю “НВФ “Укрбудтехнології” м. Донецьк звернулося до господарського суду з позовною заявою до Калінінської районної у місті Донецьку ради. м.Донецьк та просило суд визнати за позивачем права власності на трьохповерхову адміністративну будівлю з вбудованим трансформаторним пунктом, яке розташовано за адресою: м. Донецьк, Калінінський район, пр. Ілліча,25в, загальною площею 858,4 кв.м., ( згідно технічної документації літ.А-3)

В обгрунтування своїх позовних вимог позивач посилається, що ним на орендованій земельній ділянці було збудовано спірний об”єкт нерухомості, ст.376 ЦК України.

Відповідач, проти задоволення позову не заперечував, просив суд розглянути спір без участі його представників.

Клопотання судом задоволено.

Дослідивши обставини справи, вислухав пояснення представника позивача господарський суд встановив

Згідно пояснення представника позивача, 24.01.2007 року позивач звернувся до Донецької міської ради з заявою про виділення земельної ділянки для будівництва 4-поверхової будівлі з трансформаторним пунктом розміром 16х18 кв.м. по пр. Ілліча у Калінінському районі, м. Донецька.

Рішенням виконавчого комітету Донецької міської Ради за № 660/12 від 31.10.2007 року позивачу узгоджено місце розташування адміністративної будівлі з вбудованим трансформаторним пунктом на земельній ділянці орієнтовною площею 0,0550 га по пр. Ілліча ( м-н Парковий) та розроблений проект землеустрію.

Згідно з розробленим проектом, загальна площа земельної ділянки складала 0,0550 га.

20.02.2009 р. Виконком Донецької міської ради приймає рішення за № 28/132 від 20.02.2009 року про передачу позивачу в оренду земельної ділянки для будівництва адміністративної будівлі з вбудованим трансформаторним пунктом на земельній ділянці площею 0,0550 га по пр. Ілліча ( м-н Парковий) строком на 5 років.

На підставі зазначеного вище рішення, 16.03.2009 року позивач підписав договір оренди земельної ділянки, згідно якого позивачу надавалася в оренду земельна ділянка для будівництва трьохповерхової адміністративної будівлі з вбудованим трансформаторним пунктом, загальною площею 0,0550 га строком на 5 років

Позивач здійснив будівництво спірної будівлі.

13.05.2009 року виконавчим комітетом Калінінської районної в місті Донецьку Радою прийняте рішенням за № 155/10 щодо присвоєння адреси об”єкту нерухомості : пр. Ілліча, 25в, м. Донецьк

24.07.2009 року на замовлення позивача БТІ здійснило технічну інвентаризацію , відповідно до якої було встановлено, що площа будівлі складає 858, 4 кв.м.

Відповідно технічного висновку , виконаного ПФ “НАУЧПРОЕКТ” , об”ємно-планувальне та конструктивне рішення трьохповерхової адміністративної будівлі з вбудованим трансформаторним пунктом за адресою: м.Донецьк, пр. Ілілча,25в, не суперечить вимогам ДБН для його подальшої експлуатації.

Трьохповерхова адміністративна будівля з вбудованим трансформаторним пунктом за адресою: м. Донецьк, пр. Ілліча,25в має будівельну готовність для його подальшої експлуатації. У відповідності з національними стандартами № 1 та № 2 та загальною частиною до збірника УПВС додаток 4 , будівля є об”єктом нерухомості. Згідно з ДК 018-200 “Державний класифікатор будівель та споруд” будівля класіфікуєься кодом 1220.9 “Будівля для конторських та адміністративних цілей.

Позивач просить суд визнати за ним право власності на спірну будівлю.

Розглядаючи зазначений спір, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред»явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Пункт 2 статті 3 Цивільного кодексу України втсановлює, що загальними засадами цивільного законодавства є неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією України та законом.

Згідно до вимог ст.ст. 328-345 ЦК України право власності виникає на підставах не заборонених законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Стаття 41 Конституції України закріплює, що кожен має право вільно володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Згідно до ст. 316 ЦК України правом власності особи є право особи на певну річ, яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд, та має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, що не суперечать закону. ( ст. 319 ЦК України)

Власник використовує своє майно для підприємницької діяльності ( ст. 320 ЦК України)

Особа може бути позбавлена права власності або обмежена в його здійснені лише у випадках, прямо передбачених законом ( ст. 321 ЦК України).

Згідно частини 1 ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу, або без належно затвердженого проекту, або з істотним порушеннями будівельних норм та правил.

Частина 5 ст. 376 ЦК України закріплює, що на вимогу власника або користувача земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

На час звернення до суду позивач є користувачем земельної ділянки та володіє, розпоряджається та користується спірним майном.

При цьому, земельна ділянка була виділена позивачу саме для будівництва трьохповерхової адміністративної будівлі з вбудованим трансформаторним пунктом.

Враховуючи, що позивачем здійснена будівництво саме трьохповерхової адміністративної будівлі з вбудованим трансформаторним пунктом ( тобто земельна ділянка використовується позивачем за цільовим призначенням)

, права Донецької міської Ради, як власника земельної ділянки, в даному випадку не порушено, і, як наслідок, рішення по цій справі не зачіпає її інтереси.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін має довести ті обставини справи, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Сторонами не було доведено, що визнання права власності на спірне майно порушує права та законні інтереси відповідача чи третіх осіб.

Що стосується, що спірне майно не прийнято до експлуатації, то суд зазначає наступне.

Чинне законодавство передбачає декілька шляхів набуття права власності на об'єкти нерухомого майна. Положення Цивільного кодексу України щодо регулювання правових наслідків самочинного будівництва передбачають в якості способу набуття права власності на нього лише визнання в судовому порядку.

Обов'язок власника чи іншої зацікавленої особи, а також сама необхідність прийняття в експлуатацію об'єктів самочинного будівництва не врегульовано жодним нормативним актом.

На час розгляду справи і до моменту звернення позивача до суду, власник земельної ділянки або іншій орган, не здійснював дії та не приймав рішень, спрямованих на ліквідацію вказаного об'єкту самочинного будівництва, та не інформував його власників щодо неможливості подальшого існування спірного майна.

Як зазначалося вище, згідно висновку експертизи, спірне майно придатно до експлуатації та відповідає будівельним нормам.

Вказаний висновок свідчить про відсутність порушень основних державних будівельних норм та можливість подальшої експлуатації будівлі за своїм призначенням.

Стаття 321 ЦК України закріплює, що особа може бути позбавлена права власності або обмежена в його здійснені лише у випадках, прямо передбачених законом.

На цей час, право власності на спірне майно не спростовується жодною особою. В той же час, це право не може бути зареєстровано з огляду на порушення встановленої процедури отримання дозвільної документації для проведення будівельних робіт.

Відсутність альтернативної можливості вирішити подальшу долю об'єктів самочинного будівництва та належним чином оформити правоустановчі документи на належне позивачу майно, заважає йому вільно володіти, користуватися та розпоряджатися об'єктами нерухомості.

Стаття 376 ЦК України, передбачає необхідність вирішення подальшої долі самочинно збудованого майна саме в судовому порядку.

Відповідно до ст.ст. 15, 16 ЦК України, ст. 20 Господарського кодексу України, кожна особа має право на захист свого законного права чи інтересу в судовому порядку, зокрема шляхом визнання права власності.

За таких обставин, позовні вимоги позивача є такими, що підлягають задоволенню.

Суд також зазначає, що визнання права власності на самочинно збудоване майно в порядку ст. 376 ЦК України, не перешкоджає в подальшому , у разі наявності всіх необхідних документів, прийняттю цього майна в екпслуатацію та не позбавляє відповідні органи прав як на створення комісії щодо прийняття об”єкта в експлуатацію, так і на здійснення відповідного контролю і прийняття заходів встановлених спеціальним закодавством.

Що стосується доводів про необхідність залучення у справі Державної архітектурно-будівельної інспекції в Донецькій області, то ці доводи є безпідставними, оскільки згідно Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію, затвердженого постановою КМУ від 18.10.2006 року за № 1434. Державна архітектурна-будівельна інспекція є урядовим органом державного управління , що діє у складі Мінрегіонбуд і йому підпорядковується, і її основними завданнями є участь у формуванні та реалізації державної політики у сфері архітектури та будівництва, виконання дозвільних, реєстраційних функцій та здіснення контрою та нагляду у сфері будівництва, містобудування та архітектури ( далі – державний архітектурно-будівельний контроль), тобто Державна архітектурно- будівельна інспекція є суб”єктом владних повноважень в галузі державного архітектурно-будівельного контролю та відповідно до пункту 5 Положення має право здійснити захист у суді своїх прав та законних інтересів, зокрема у разі виявлення правопорушень у сфері будівництва, містобудування та архітектури, згідно ст.ст. 3, 17 КАС України, має право звертатись з відповідними позовами до адміністративного суду.

Спір щодо визнання права власності на самочинне будівництво стосується прав та обов”язків особи, яка здійснила таке будівництво, а також осіб, права яких порушує самочинне будівництво. Таким чином , підстав для залучення не має.

Саму таку позицію висловив Вищий господарський суд України при розгляді справи № 31/105пн ( постанова від 23.07.2009 року за № 31/105пн)

Судові витрати покласти на позивача, так як саме з його вини виник спір.

З огляду на наведене, на підставі ст. 376 ЦК України та керуючись ст.ст. 33,43,49, ст.ст. 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ

Позов задовольнити

Визнати право власності за Товариством з обмеженою відповідальністю «НПФ Укрбудтехнології» ( м.Донецьк влу. Цусімська, б.52, код 33864301) на

на трьохповерхову адміністративну будівлю з вбудованим трансформаторним пунктом, яке розташовано за адресою: м. Донецьк, Калінінський район, пр. Ілліча,25в, загальною площею 858,4 кв.м., ( згідно технічної документації літ.А-3)

Суддя