Ухвала суду № 67736263, 07.07.2017, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/38918/17-к

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2017 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва Матійчук Г.О.,

при секретарі Поліщук О.Д.,

за участю: прокурора Гончаренка А.О.,

захисника Яремчука Р. Л.,

підозрюваного ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання слідчого в особливо важливих справах другого слідчого відділу прокуратури міста Києва Смоли І.І. про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_2, 23.02.1973 р. н., -

В С Т А Н О В И В:

07.07.2017 у провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва Матійчук Г.О. надійшло вказане клопотання, яке обґрунтовується наступним.

Прокуратурою міста Києва провадиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42017100000000322, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 15.03.2014 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 368 КК України.

В ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_2 у відповідності до наказу голови правління ПАТ «Укрзалізниця» був призначений на посаду начальника департаменту майнових та земельних ресурсів ПАТ «Укрзалізниця».

Досудовим розслідуванням встановлено, що своїми умисними діями ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, являючись службовою особою, прийняв пропозицію, обіцянку, а так само прохання надати неправомірну вигоду, для себе та третіх осіб, за вчинення в інтересах того хто пропонує, обіцяє з використанням наданого йому службового становища, за попередньою змовою групою осіб, у особливо великому розмірі, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України.

06.07.2017 ОСОБА_2 був затриманий в порядку п. 3 ст. 208 КПК України та повідомлений про підозру у вчиненні ним злочину, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України.

Як зазначає у своєму клопотанні слідчий, обґрунтованість підозри ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого злочину підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами, зокрема, протоколами негласних слідчих дій.

Слідчий у своєму клопотанні зазначає, що про наміри та дії, спрямованні на переховування підозрюваного ОСОБА_2 від органу досудового розслідування і суду, та наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, свідчить те, що ОСОБА_2 не має місця реєстрації проживання у м. Києві. Крім того, органом досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_2 протягом 2016-2017 років перетинав лінії зіткнення в районі проведення АТО, що підтверджується відповідним рапортом.

Більш того, як вважає сторона обвинувачення, у випадку засудження ОСОБА_2 за вчинення особливо тяжкого злочину, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, до останнього може бути застосовано покарання у вигляді реального позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна, що саме по собі вже свідчить, що ОСОБА_2 намагатиметься переховуватись від слідства та суду внаслідок тяжкості покарання, яке йому загрожує.

Крім того, під час досудового розслідування отримано достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_2 може знищити, сховати або спотворити речі та документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, тобто підтверджується наявність ризику, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Слідчий стверджує, що відповідно до зібраних під час досудового розслідування доказів, підозрюваний ОСОБА_2 може незаконно впливати на свідків, експертів, спеціалістів, тобто підтверджується наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Сторона обвинувачення вважає, що запобігти ризикам, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України можливо лише шляхом застосування до підозрюваного ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Окрім цього у своєму клопотанні слідчий просить застосувати положення ч. 5 ст. 182 КПК України та призначити заставу у розмірі не менше 3 800 000 гривень, поклавши водночас на підозрюваного ОСОБА_2 обов'язки, передбачені п.п.1-4, 8-9 ч.5 ст. 194 КПК України.

У судовому засіданні прокурор Гончаренко А.О. клопотання підтримав з підстав, викладених у ньому та, з огляду на проведенні напередодні обшуки, визначити підозрюваному заставу у розмірі 5 000 000 гривень.

Захисник Яремчук Р. Л. в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання слідчого з підстав його необґрунтованості. Зазначив, що перелічені в ст. 177 КПК України ризики, ґрунтуються на припущеннях сторони обвинувачення і нічим не підтверджуються. Також вказав, що розмір застави, який сторона обвинувачення просить обрати підозрюваному, являється завідомо непомірним для ОСОБА_2

Підозрюваний ОСОБА_2 в судовому засіданні підтримав позицію свого захисника, заперечував проти задоволення клопотання слідчого та просив обрати запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою.

Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши клопотання, копії матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовують доводи клопотання, слідчий суддя дійшов до висновку, що клопотання слідчого є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

06.07.2017 ОСОБА_2 затриманий в порядку п. 3 ст. 208 КПК України та повідомлений про підозру у вчиненні ним злочину, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України.

Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Згідно із п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.

Згідно з положеннями статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод нікого не може бути позбавлено свободи, крім установлених цією статтею Конвенції випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.

Законним є арешт за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні особою правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, складає суттєву частину закріпленої у статті 5 § 1(c) Конвенції гарантії від безпідставного арешту.

Враховуючи, що відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), слідчий суддя приймає до уваги, що згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Феррарі-Браво проти Італії» не можна ставити питання про те, що арешт є виправданим тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки останнє є завданням попереднього розслідування.

Європейський Суд з прав людини у справі «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» зазначив, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

Слідчим у клопотанні та доданих документів з достатньою на даній стадії кримінального провадження повнотою підтверджується наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, санкція якої визначає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від восьми до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна, що відповідно до ст. 12 КК України кваліфікується як особливо тяжкий злочин.

При цьому слід зауважити, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення злочину вірогідною та достатньою для застосування щодо особи певного запобіжного заходу. Дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, слідчий суддя у висновках, які зробив орган досудового слідства відносно ОСОБА_2, чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановив.

Не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_2, виходячи лише з фактичних даних, що містяться в матеріалах клопотання, приходжу до висновку про наявність обґрунтованої підозри про причетність ОСОБА_2 до вчинення кримінального правопорушення, за викладених у клопотанні обставин.

Статтею 177 КПК визначено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/ або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому особа підозрюється.

Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий суддя вважає за необхідне звернути увагу, що ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.

Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує усі обставини, що визначені ст. 178 КПК України, які в сукупності дають достатні підстави слідчому судді прийти до висновку про наявність ризиків передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України стосовно неналежної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_2 у разі обрання йому менш суворого запобіжного заходу.

У відповідності з вимогами ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч 5. ст. 194 КПК України якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов'язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов'язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 195 КПК України застосування електронних засобів контролю полягає у закріпленні на тілі підозрюваного, обвинуваченого пристрою, який дає змогу відслідковувати та фіксувати його місцезнаходження. Такий пристрій має бути захищений від самостійного знімання, пошкодження або іншого втручання в його роботу з метою ухилення від контролю та сигналізувати про спроби особи здійснити такі дії. Електронні засоби контролю можуть застосовуватися слідчим на підставі ухвали слідчого судді, суду про обрання стосовно підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу, не пов'язаного з позбавленням волі, якою на останнього покладено відповідний обов'язок.

Слідчий суддя погоджується з обсягом обов'язків, які необхідно покласти на підозрюваного ОСОБА_2 у разі внесення ним застави, що зазначені у клопотанні слідчого та обґрунтованість застосування яких була доведена прокурором в судовому засіданні, у тому числі доцільність застосування електронного засобу контролю.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення та мету отримання ОСОБА_2 за попередньою змовою з ОСОБА_4 значної суми неправомірної вигоди, враховуючи обіймання підозрюваним високої посади в ПАТ «Укрзалізниця», слідчий суддя вважає, що сума застави у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб не забезпечить з високою вірогідністю виконання підозрюваним ОСОБА_2 покладених на нього обов'язків та не запобігатиме ризикам, що визначені ч. 1 ст. 177 КПК України. При цьому слідчий суддя враховує презумпцію невинуватості та забезпечення доведеності вини, що відносить до компетенції сторони обвинувачення під час досудового розслідування кримінального провадження та не виходить за рамки судового розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу підозрюваному.

Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_2 з наданням йому права внести заставу в розмірі 2 375 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (3 800 000 грн.), оскільки на думку слідчого судді, саме така сума з достатньою мірою гарантуватиме виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Керуючись ст. 29 Конституції України, ст. ст. 176, 177, 178, 182, 183, 184, 193, 194, 196, 197, 205, ч. 2 ст. 276, 309, 532, 534 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В :

Клопотання - задовольнити.

Застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, українця, уродженця м. Сніжне, Донецької області, не одруженого, працюючого на посаді начальника департаменту земельних ресурсів ПАТ «Укрзалізниця», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, не судимого до 03.09.2017 року, 10 год. 50 хв. включно.

Одночасно визначити запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання ОСОБА_2 обов'язків, визначених КПК України.

Розмір застави визначити у межах 2 375 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 3 800 000 грн. 00 коп., у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний рахунок:

Отримувач: ТУДСАУ в місті Києві;

ЄДРПОУ: 26268059;

МФО: 820172;

Банк: Державна казначейська служба України м. Київ

р/р 37318005112089.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_2, у разі внесення застави наступні обов'язки:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду;

- не відлучатися із м. Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- утримуватися від спілкування з особами, визначеними слідчим;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон та, у разі наявності, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;

- носити електронний засіб контролю.

Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 03.09.2017 включно.

Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на вказаний депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі установи в якій підозрюваний тримається під вартою.

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа установи, в якій підозрюваний тримається під вартою негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_2 з-під варти та повідомити усно і письмово прокурора прокуратури м. Києва Гончаренка А.О. та слідчого суддю Печерського районного суду м. Києва Матійчук Г. О.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_2 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя: Матійчук Г. О.