Постанова № 67735336, 13.07.2017, Подільський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Полтави)

Ленінський районний суд м.Полтави

Справа № 553/1619/17

Провадження № 2-а/553/103/2017

П О С Т А Н О В А

Іменем України

Ленінський районний суд міста Полтави у складі:

головуючого - судді Чистик І.О.,

при секретарі – Павленко І.В.,

з участю позивача – ОСОБА_1

представника позивача – ОСОБА_2,

представника відповідача – ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Полтавського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про визнання протиправним та скасування рішення, та зобов’язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача про визнання протиправним та скасування рішення, зобов’язання вчинити дії, посилаючись на те, що він є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1987 році (категорія 2), що підтверджується копією посвідчення серія А №224394 С вид. Полтавською обласною державною адміністрацією 18.06.2010 року і має право на пільги і компенсації, встановлені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Зважаючи на те, що він народився 01.07.1965 року та в період з 30.03.1987 року по 30.04.1987 року працював у м. Чорнобиль, то в розумінні ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» він має право на пенсію із зменшенням пенсійного віку. 02.02.2017 року він звернувся до Полтавського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області з заявою про призначення пенсії. На виконання п.2.1. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій до заяви про призначення пенсії, він додав в тому числі й посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1987 році ( категорія 2 ) серія А №224394 С вид. Полтавською обласною державною адміністрацією 18.06.2010 року; трудову книжку та інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об'єкт, де особою виконувались роботи з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС зокрема, архівний витяг АТП 15354 наказ №62 від 30.03.1987 року про направлення його в м. Чорнобиль; копію наказу АТП 15345 №62 від 30.03.1987 року про направлення його в Чорнобиль; довідку АТП 15345 №10/3-1419 від 28.10.1992 року про виплату ОСОБА_1 заробітної плати з урахуванням коефіцієнта 3; архівну довідку від 28.11.2016 року про заробітну плату заявника у березні-травні 1987 року; копію списку табельних номерів працівників колони №3 АТП 15345; копії виписок з особових рахунків працівників колони № 3 за 1987 рік за березень - травень 1987 рік. 26.04.2017 року рішенням № 200 Полтавського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області йому було відмовлено в призначенні пенсії за віком відповідно до ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у зв’язку з відсутністю підтвердженого в установленому порядку періоду роботи в зоні відчуження по ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС. Як вбачається з тексту винесеного рішення, в копії наказу №62 від 30.03.1987 року про направлення в м. Чорнобиль, виданого автотранспортним підприємством 1535- Полтавського обласного управління автотранспорту є виправлення прізвища, імені та по-батькові, не завірене печаткою, та не підтверджує періоди роботи в зоні відчуження. Крім того, не підтверджує період роботи в зоні відчуження на думку відповідача і довідка автотранспортного підприємства 15354 Полтавського обласного управління автотранспорту №10/3-1419 від 28.10.1992 року про виплату заробітної плати з урахуванням коефіцієнта 3, в якій зазначено підставу й період мого перебування в v Чорнобиль, оскільки Полтавське об’єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області не вважає її первинним документом. Вважав зазначене рішення неправомірним. З наведених підстав, з урахуванням уточнення до позову, просив суд задовольнити позов, визнати протиправними дії Полтавського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про відмову у призначені ОСОБА_1 пенсії та скасувати рішення Полтавського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області (Подільського району) № 200 від 26.04.2017 року про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи», а також зобов'язати Полтавське об’єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком, згідно поданої ним заяви від 02.02.2017 року зареєстрованої за № 264, відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та здійснювати її виплату.

Позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги підтримали з викладених в позові та уточненні до позову підстав (а.с. 1-2, 28).

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечувала з підстав, викладених в письмових запереченнях (а.с. 33), у зв’язку з тим, що Полтавське об’єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області правомірно відмовило позивачу у призначенні пенсії.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 пояснив, що він багато років товаришує з позивачем, у 1987 році вони разом працювали на АТП 15354. Свідок підтвердив той факт, що ОСОБА_1 був відряджений для ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, змінивши в цьому відрядженні його, та в подальшому після повернення з відрядження вони разом отримували в касі заробітну плату в трикратному розмірі.

Суд, заслухавши пояснення сторін, свідка ОСОБА_4 дослідивши письмові докази, що є в матеріалах адміністративної справи, проаналізувавши надані докази, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до ч.3 ст. 65 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" та "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи" є документами, що підтверджують статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими цим Законом.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є учасником ліквідації аварії на ЧАЕС 2 категорії, що підтверджується копією посвідчення серії А № 2243294 від 18.06.2010 року (а.с. 56), до цього часу мав посвідчення серії А № 314924 від 08.04.1991 року (а.с. 5).

Згідно ст. 14 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» до категорії 2 віднесено, зокрема, учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження з моменту аварії до 1 липня 1986 року – незалежно від кількості робочих днів; з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року – не менше 5 календарних днів; у 1987 році – не менше 14 календарних днів.

Відповідно до ч.ч.1,3 ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", зокрема, учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у 1987 році у зоні відчуження не менше 14 календарних днів, пенсійний вік підлягає зменшенню на 8 років. Призначення та виплата пенсій названим категоріям провадиться відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» і цього Закону.

Таким чином, з урахуванням наявності у позивача посвідчення учасника ліквідації аварії на ЧАЕС 2 категорії, враховуючи положення ст.14 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ОСОБА_1 є особою, яка підпадає під дію ч.ч.1,3 ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Крім того, судом встановлено, що ОСОБА_1, будучи водієм Автотранспортного підприємства 15354 Полтавського обласного управління автотранспорту, приймав участь в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у період з 30.03.1987 року по 30.04.1987 року (32 дні) як водій 3 колони, що підтверджується копією архівного витягу з наказу № 62 від 30.03.1987 року про відрядження, копією трудової книжки (а.с. 3, 7-9).

Згідно довідки начальник звідної колони Мінавтотранса УССР б/н ОСОБА_1 приймав участь в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС з 30.03.1987 року по 01.05.1987 року по наданню допомоги по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕНС на будівництві автодороги Чорнобиль-ЧАЕС в першій зоні радіоактивного ураження (а.с. 10).

Також судом встановлено, що позивач мав пропуск № 006085від 01.05.1987 року м. Чорнобиль на право в’їзду в закриту зону (а.с. 6).

Також судом встановлено, що за роботу у відрядженні в зоні відчуження в м. Чорнобилі у період з 30.03.1987 року по 30.04.1987 року ОСОБА_1 була нарахована та виплачена заробітна плата в трикратному розмірі, що підтверджується копією відповідної довідки керівника підприємства та копіями виписок з особових рахунків працівників колони № 3 за 1987 рік за березень-травень 1987 року (а.с. 11-17).

Зазначену обставину також підтвердив допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_4П, який разом з ОСОБА_1 приймав участь в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС працюючи в зазначений період часу на тому ж підприємстві, що окрім пояснень свідків підтверджується долученими до справи копіями наказу про його відрядження та довідки (а.с. 31-32).

Крім того, згідно листа Управління соціального захисту населення Подільської районної у м. Полтаві ради від 26.06.2017 року ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, перебуває на обліку в Єдиному державному автоматизованому реєстрі осіб, які мають право на пільги, Подільського району з 16.01.2007 року за категорією «Учасник бойових дій» та з 18.06.2010 року також як «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (2категорії)» (а.с. 29).

Таким чином, суд вважає встановленим факт того, що ОСОБА_1 підпадає під дію ч.ч.1,3 ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» і є собою, яка має право на призначення пенсії із зменшенням пенсійного віку, встановленого ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", на 8 років.

При цьому наявність виправлення в наказі про відрядження № 62 від 30.03.1987 року сама по собі не є підставою для висновку про відсутність у ОСОБА_1 права на отримання пенсії із зменшенням пенсійного віку на 8 років та для висновку про відсутність у пенсіонера права на належну реалізацію положень Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», оскільки його перебування в зазначений період на підставі наказу № 62 від 30.03.1987 року, окрім тексту самого наказу, підтверджено іншими документами, наявними в матеріалах справи та наданими органам пенсійного фонду.

В той же час судом встановлено, що рішенням органу з призначення пенсій Полтавського об’єднаного управління Пенсійного фонду України (Подільського району) № 200 від 26.04.2017 року відмовлено ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у зв’язку з відсутністю підтвердженого у встановленому порядку періоду роботи в зоні відчуження по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (а.с. 4).

Відповідно до ст. 45 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 народився 07.01.1965 року, що підтверджується копією його паспорту (а.с. 6). Таким чином право на отримання пенсії із зменшенням на підставі ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсійного віку, встановленого ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", на 8 років, виникло у позивача з 08.01.2017 року.

З наведених підстав суд вважає обґрунтованими позовні вимоги в частині зобов’язання відповідача призначити та виплачувати позивачеві пенсію, на підставі поданої ним 02.02.2017 року заяви про призначення пенсії.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, які передбачені Конституцією України та законами України.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В той же час в наданих суду письмових запереченнях не навів достатні доводи в обґрунтування правомірності своїх дій щодо відмови в призначенні позивачеві пенсії із зменшенням пенсійного віку на 8 років.

Під час розгляду справи судом були створені всі необхідні умови для всебічного та повного дослідження обставин справи, сторонам, в тому числі представнику відповідача, під час розгляду справи було роз’яснено їх права та обов’язки, зокрема положення щодо необхідності надання доказів на підтвердження своїх заперечень проти позову, сторонам були надані всі можливості для заявлення необхідних клопотань та надання доказів, що підтверджується матеріалами справи та журналом судового засідання.

Таким чином, суд вважає, що відповідач не надав доказів правомірності відмови в призначенні пенсії позивачу ОСОБА_1

Враховуючи відсутність будь-яких законних підстав для відмови у позові, що підтверджується матеріалами справи, суд вважає, що вимоги позову є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, ст.ст. 19, 46 Конституції України, ст.14, ч.ч. 1,3 ст. 55, ч.3 ст. 65 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст.ст. 26, 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", керуючись ст.ст.11, 71, 72, 159-163, 171-2 КАС України, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов ОСОБА_1 до Полтавського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про визнання протиправним та скасування рішення, та зобов’язання вчинити дії – задовольнити.

Визнати протиправними дії Полтавського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про відмову у призначені ОСОБА_1 пенсії та скасувати рішення Полтавського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області (Подільського району) № 200 від 26.04.2017 року про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи».

Зобов'язати Полтавське об’єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком, згідно поданої ним заяви від 02.02.2017 року зареєстрованої за № 264, відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та здійснювати її виплату.

Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Ленінський районний суд м. Полтави шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення.

У разі застосування судом ч.3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.