Ухвала суду № 67734242, 13.07.2017, Апеляційний суд Київської області

Справа № 380/508/17 Головуючий у І інстанції Лісовенко П. І.Провадження № 22-ц/780/3549/17 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1Категорія 26 13.07.2017

УХВАЛА

Іменем України

13 липня 2017 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

Головуючого судді: Матвієнко Ю.О.,

суддів: Волохова Л.А., Мельника Я.С.,

при секретарі: Якимчук Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду Київської області цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Тетіївського районного суду Київської області від 26 травня 2017 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про розірвання кредитного договору від 05.06.2012 року,

ВСТАНОВИЛА:

В березні 2017 року ПАТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості та просив ухвалити рішення про його задоволення, посилаючись на те, що відповідно до укладеного договору б/н від 05.06.2012 року ОСОБА_2 отримала кредит в розмірі 1300,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 20,40% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Підписання даного договору є прямою і безумовною згодою позичальника щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого банком, відповідно до п.2.1.1.2.4 Умов та Правил надання банківських послуг.

Відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Правилами користування платіжною карткою» та «Тарифами банку», які викладені на банківському сайті, складає між нею та банком договір, що підтверджується її підписом в заяві.

Банк нараховує відсотки за користування кредитом в розмірі, встановленому «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті, з розрахунку 360 календарних днів на рік, що підтверджується п. 2.1.1.12.6 «Правил користування платіжною карткою».

Одночасно пунктом 1.1.3.2.3 Умов та правил надання банківських послуг передбачена можливість односторонньої зміни Тарифів та інших невід»ємних частин Договору. Таким чином, розмір відсоткової ставки за кредитом може змінюватись Банком за умови інформування позичальника шляхом надання виписки по картковому рахунку на умовах, зазначених в п. 1.1.3.1.9 Умов та правил надання банківських послуг.

Позивач свої зобов»язання виконав належним чином, натомість відповідач ОСОБА_2 не надавала банку своєчасно грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору, внаслідок чого за договором утворилась заборгованість в розмірі 17 163 грн. 12 коп., яку і просив стягнути позивач з відповідача на свою користь.

Відповідач ОСОБА_2 подала до суду зустрічну позовну заяву про розірвання кредитного договору, укладеного між нею та ПАТ КБ «ПриватБанк» 05.06.2012 року, яку обґрунтовувала тим, що з матеріалів справи за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» до неї про стягнення заборгованості вона дізналася про збільшення відсоткової ставки банком в односторонньому порядку, що значно вплинуло на суму боргу, про нарахування пені та штрафів без врахування строків позовної давності, тому продовження дії договору призведе до погіршення її фінансового становища та є підставою для задоволення її позову та розірвання вищевказаного договору.

Рішенням Тетіївського районного суду Київської області від 26 травня 2017 року позов ПАТ КБ «ПриватБанк» задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором №б/н від 05.06.2012 року в сумі 1 535 грн. 93 коп., яка складається з наступного: заборгованість за кредитом в сумі 741 грн. 28 коп., заборгованість по процентам за користування кредитом в сумі 705 грн. 80 коп., заборгованість за пенею в сумі 88 грн. 85 коп., на рахунок №29092829003111, МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» понесені судові витрати у виді судового збору в сумі 143 грн. 25 коп. на рахунок №29092829003111, МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про розірвання кредитного договору №б/н від 05.06.2012 року - відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду в частині відмови у задоволенні зустрічного позову, ОСОБА_2 подала на нього апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просила рішення суду в частині відмови у задоволенні зустрічного позову скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення про розірвання кредитного договору.

Заслухавши доповідь судді доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що 05 червня 2012 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 було укладено договір, відповідно до умов якого відповідач отримала кредит у розмірі 1 300 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 20,40% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Підписання даного договору є прямою і безумовною згодою позичальника щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого банком, відповідно до п.2.1.1.2.4 Умов та Правил надання банківських послуг.

Відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Правилами користування платіжною карткою» та «Тарифами банку», складає між нею та банком договір, що підтверджується її підписом в заяві.

Зі змісту Анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку від 05.06.2012 року вбачається, що сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов договору шляхом підписання зазначених письмових документів, а також скріплення їх печаткою юридичної особи позивача (а.с.7).

Відповідно до змісту вказаної Анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку від 05.06.2012 року відповідач ОСОБА_2 підтвердила свою згоду на те, що підписана нею заява разом з Памяткою клієнта, Умовами та правилами надання банківських послуг, а також Тарифами, становить між нею та банком договір про надання банківських послуг.

Відповідно до п. 2.1.1.2.3. та 2.1.1.2.4. Умов та Правил надання банківських послуг, затверджених наказом від 06.03.2010 року №СП-2010-256, підписання договору являється згодою клієнта відносно прийняття любого розміру кредитного ліміту, встановленого банком (а.с.9-32).

Згідно п. 2.1.1.5.5. Умов та Правил надання банківських послуг відповідач зобовязаний погашати заборгованість по кредиту, відсоткам за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором.

У відповідності до п. 2.1.1.5.6. Умов та Правил надання банківських послуг клієнт зобовязаний у разі невиконання зобовязань за договором, на вимогу банку виконати зобовязання з повернення кредиту (у тому числі простроченого кредиту та ОСОБА_3), оплати винагороди банку.

Відповідно до п. 1.1.2.7 Умов та правил власник картки зобовязаний слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення ОСОБА_3.

Згідно п. 2.1.1.7.6. Умов та правил при порушенні позичальником строків платежів по якомусь з грошових зобовязань, передбачених цим договором, більш ніж на 30 днів, позичальник зобовязаний сплатити банку штраф в розмірі 500 грн. + 5 % від суми позову.

Пунктом 1.1.2.4. Умов та Правил визначено, що за незгодою зі зміною Правил та/або «Тарифів Банку», які викладені на банківському сайті, позичальник зобовязується надати Банку письмову заяву про розірвання цього Договору та погасити виниклу перед Банком заборгованість.

Згідно п. 1.1.3.2.3. Умов та правил банк має право на зміну Тарифів, які викладені на банківському сайті, а також інших умов обслуговування рахунків. При цьому банк, за виключенням випадків зміни наданого Кредиту (кредитного ліміту) зобовязаний не менш як за 7 днів до введення змін проінформувати Клієнта, зокрема у виписці по картрахунку відповідно до п.4.9 цього договору.

У відповідності до п. 1.1.7.12 Умов та правил договір діє протягом 12 місяців з моменту підписання. Якщо протягом цього строку жодна зі сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії договору, він автоматично лонгується на той самий строк.

Також вказаними Умовами та правилами передбачено, що за користування Кредитом і ОСОБА_3 нараховує проценти в розмірі, встановленому Тарифами Банку, з розрахунку 360 календарних днів в році, якщо інше не передбачено п.2.1.1.12.13.

З наявного в справі розрахунку заборгованості (а.с.5-6) вбачається, що станом на 28.02.2017 року за відповідачем ОСОБА_2 рахується заборгованість на загальну суму 17 163 грн. 12 коп.

Рішення суду перевіряється колегією суддів лише в межах доводів апеляційної скарги ОСОБА_2 в частині відмови у задоволенні її зустрічного позову про розірвання кредитного договору, укладеного між нею та ПАТ КБ «ПриватБанк».

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_2 про розірвання кредитного договору, суд першої інстанції виходив з недоведеності нею передбачених законом підстав та умов для розірвання договору в судовому порядку, і колегія суддів погоджується з такими висновками суду, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 2ст.651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до ч.1 ст.652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобовязання.

Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах

Частина 2ст.652 ЦК України встановлює умови, за одночасної наявності яких договір може бути змінений або розірваний за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору.

Зокрема, якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:

1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Отже, існують вимоги та виключні підстави, за сукупністю яких договір може бути розірваний в судовому порядку, а саме: у разі істотного порушення договору другою стороною та наявності чотирьох умов, визначених ч. 2ст.652 ЦК України.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною в постанові Верховного Суду України від 27.02.2012 року в справі №3-9гс 12.

Розриваючи договір в судовому порядку, суд має встановити сукупність істотних умов та виключних підстав для розірвання договору, разом з тим відповідачем суду належних та допустимих доказів на підтвердження наявності істотних умов та виключних підстав для розірвання договору, укладеного між нею та банком, не надано, в зв»язку з чим законним та обґрунтованим є висновок суду першої інстанції про відсутність підстав до задоволення її зустрічного позову та розірвання вищевказаного договору.

Доводів, які б спростували законність та обґрунтованість ухваленого судом першої інстанції рішення, апеляційна скарга ОСОБА_2 не містить.

Оскільки судом першої інстанції повно і всебічно зясовані всі обставини справи, дана належна правова оцінка доказам, висновки суду відповідають фактичним обставинам справи, а ухвалене рішення відповідає вимогам матеріального і процесуального права, підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Тетіївського районного суду Київської області від 26 травня 2017 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий :

Судді: