Рішення № 67731681, 11.07.2017, Апеляційний суд Хмельницької області

Копія

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________

Справа № 677/1956/16-ц

Провадження № 22-ц/792/1129/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 липня 2017 року м. Хмельницький

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Апеляційного суду Хмельницької області

в складі: головуючого судді Костенка А.М.,

суддів: Гринчука Р.С., Грох Л.М.,

секретар Задвірний В.І.

розглянула у відкритому судовому засіданні в порядку ст. 197 ЦПК України цивільну справу № 677/1956/16-ц за апеляційною скаргою Моторного (транспортного) страхового бюро України на заочне рішення Красилівського районного суду від 20 квітня 2017 року по справі за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про стягнення коштів.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, з апеляційною скаргою, колегія суддів

в с т а н о в и л а :

Моторно (транспортне) страхове бюро України звертаючись до суду з позовом, просило стягнути із відповідача кошти в розмірі 18286,47 грн.. Зазначало, що 24 вересня 2013 року в м. Красилові на вул. Грушевського з вини відповідача, який керував автомобілем НОМЕР_1 сталося ДТП. В результаті зазначеного ДТП було пошкоджено автомобіль НОМЕР_2, який належав ДП ПАТ «Оболонь» та відповідно до звіту про оцінку КТЗ № 6/0412 від 20 листопада 2013 року, складеного ТзОВ «Подільська незалежна оцінка», вартість матеріального збитку становила 17376,47 грн.. Завдану шкоду відповідачем не було відшкодовано потерпілій особі, оскільки відповідач на день вчинення ДТП не мав чинного договору обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Потерпілий, з метою відшкодування звернувся до позивача із заявою про відшкодування у встановленому Законом України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», до якої було додано копію полісу обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів терміном дії з 8 травня 2013 року до 7 травня 2014 року. Відповідно до пп. 38.2.1 п. 38.2 ст. 38 Закону позивач після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника транспортного засобу, який спричинив ДТП та не застрахував свою цивільно-правову відповідальність. В звязку із цим позивач звернувся до суду із вказаним позовом, який просив задовольнити.

_______________

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_2В Провадження № 22-ц/792/1129/17

Доповідач Костенко А.М. Категорія № 59

Заочним рішенням Красилівського районного суду від 20 квітня 2017 року в задоволені позову відмовлено.

В апеляційній скарзі апелянт з рішенням суду не погоджується просить його скасувати та постановити нове, яким задовольнити позовні вимоги повністю, посилається на порушення норм матеріального та процесуального права. Зазначав, що судом першої інстанції безпідставно відмовлено в задоволені позову на підставі того, що позивачем на підтвердження заявлених позовних вимог не було надано оригінали письмових доказів, згідно із ч. 2 ст. 64 ЦПК України. Оскільки всі подані позивачем до суду ксерокопії документів містять лише напис «Відповідає оригіналу» та графічний напис без зазначення назви посади, особи яка його здійснила, ініціали та прізвище цієї особи, дата засвідчення копії та відбиток печатки. Проте, дане твердження не заслуговує на увагу так як позовна заява та долучені до неї додатки подавалися представником МТСБУ на підставі довіреності та жоден з документів позивача апелянта не передбачає скріплення його підпису печаткою, назва посади не може бути зазначеною на копії документу, бо представник позивача не є його штатним працівником, діяв на підстав довіреності.

Перевіривши матеріали справи, заслухавши сторін, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а рішення суду скасуванню з ухваленням нового рішення з наступних підстав.

У відповідності до п.4 ч. 1 та ч. 3 ст. 309 підставою для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є порушення норм процесуального права. Порушення норм процесуального права можуть бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Так судом встановлено, що 24 вересня 2013 року біля 11 години ОСОБА_1, керуючи автомобілем НОМЕР_3, під час руху по вул. Грушевського в м. Красилів Хмельницької області, порушив пункти 2.3Б, 10.1, 12.1. Правил дорожнього руху України, внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем НОМЕР_4, власником якого є Державне підприємство ПАТ «Оболонь».

Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди автомобіль НОМЕР_4 отримав механічні пошкодження, а ДП ПАТ «Оболонь», пошкодженням належного йому автомобіля, була заподіяна матеріальна шкода в сумі 17376 грн. 47 коп. вартість відновлювального ремонту.

Також Моторно (транспортне) страхове бюро України сплатило 910 грн. за послуги аварійного комісара.

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 відповідно до Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" застрахована не була.

Згідно норм даного Закону ДП ПАТ «Оболонь» звернулось з заявою про виплату страхового відшкодування до Моторного (транспортного) страхового бюро України та 14 січня 2014 року Моторним (транспортним) страховим бюро України було виплачено ДП ПАТ «Оболонь» страхове відшкодування, заподіяних збитків, внаслідок пошкодження належного йому автомобіля під час дорожньо-транспортної пригоди 24 вересня 2013 року в сумі 17376 грн. 47 коп.

Вказані обставини підтверджуються постановою Красилівського районного суду від 30 жовтня 2013 року, звітом про оцінку вартості відновлювального ремонту матеріального збитку, платіжними дорученням про перерахування коштів та іншими матеріалами справи.

У відповідності до п. 41.1 ст. 41 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" Моторно (транспортне) страхове бюро України за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі;

Відповідно до ч. 1 ст. 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Також нормами 38.2.1. п. 38.2 ст. 38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що Моторно (транспортне) страхове бюро України після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

За таких обставин колегія суддів вважає, що позов Моторного (транспортного) страхового бюро України бюро України є законним та обгрунтованим і таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Однак, суд першої інстанції, відмовляючи в позові з підстав неподання позивачем належних та допустимих доказів в обгрунтування своїх позовних вимог, допустив порушення норм процесуального права, що призвели до неправильного вирішення справи.

Так відповідно до ст. 10 ЦПК України в даній нормі закріплено принцип змагальності сторін в цивільному процесі, а саме, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У відповідності до ст. 64 ЦПК України письмові докази, як правило, подаються в оригіналі. Якщо подано копію письмового доказу, суд за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, має право вимагати подання оригіналу.

З аналізу вказаних норм процесуального законодавства з урахуванням принципу змагальності цивільного процесу вбачається, що чинним процесуальним законодавством допускається надання письмових доказів в копіях, а суд лише за клопотанням інших осіб, які беруть участь в справі, а не з власної ініціативи, має право вимагати від сторони подання оригіналів даних документів.

Як видно з матеріалів справи відповідач ОСОБА_1 участі в розгляді справи не приймав, повідомлявся про судові засідання через оголошення в пресі в порядку ч. 9 ст. 74 ЦПК України, оскільки його місце проживання, місцезнаходження чи місце роботи невідоме.

Таким чином відповідач клопотань про подання оригіналів письмових доказів, копії яких було надано позивачем, до суду не заявляв, а суд першої інстанції всупереч нормам ст. 10, ч. 2 ст. 64 ЦПК України з власної ініціативи витребував оригінали письмових доказів, при цьому ухвалюючи заочне рішення по справі, хоча інша сторона клопотань про витребування оригіналів документів та сумніву щодо відповідності копій оригіналам не заявляла, а отже суд першої інстанції порушив вказані приписи цивільного процесуального законодавства, зробив передчасний висновок про неналежність та недопустимість наданих копій при відсутності сумнівів в достовірності цих копій з боку відповідача та безпідставно відмовив в позові.

Крім того, суд першої інстанції вимагав належним чином завірену копію постанови про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності від 30 жовтня 2013 року постановлену тим же суддею Красилівського районного суду, який є головуючим по даній цивільній справі, а тому судді було достеменно відомо про наявність чи відсутність такого судового рішення.

З врахуванням викладеного колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову з підстав порушення норм процесуального права, що призвели до неправильного вирішення справи.

В той же час в вимогах позивача про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правову допомогу в сумі 2000 грн. слід відмовити з наступних підстав..

Так згідно ст. 56 ЦПК України правову допомогу може надавати особа, яка є фахівцем у галузі права і за законом має право на надання правової допомоги. Особа, зазначена в частині першій цієї статті, має право: знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії долучених до справи документів, бути присутнім у судовому засіданні.

Згідно до ст. ст. 79, 84 Цивільного кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом судової справи, належать витрати на правову допомогу. Витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги.

З матеріалів справи вбачається, що 16 березня 2016 року між Моторним (транспортним) страховим бюро та ТзОВ «ВМ» було укладено додаткову угоду угоду № 142 до Контракту про надання правової допомоги № 80 від 19 грудня 2012 року. За пунктом 1 за виконану роботу про надання правової допомоги працівниками ТзОВ «БМ» по цивільній справі № 677/1956/16-ц замовник сплачує виконавцю винагороду в розмірі 2000 грн.. Оплата здійснюється протягом 5 банківських дні з моменту підписання сторонами ОСОБА_3 про виконання роботи.

Згідно ст. 1 Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах - суб'єктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

Однак, в матеріалах справи відсутній розрахунок суми 2000 грн. за надану правову допомогу з урахуванням витраченого часу.

Як вбачається з матеріалів справи представник МТСБУ працівник ТзОВ «БМ» участі в розгляді справи в судових засіданнях не брав взагалі, в той же час він не надав до суду розрахунку витраченого часу на надання правової допомоги позивачу по даній конкретній справі.

Крім того, в матеріалах справи відсутній ОСОБА_3 про виконання робіт з надання правової допомоги по даній цивільній справі, який передбачений додатковою угодою, відсутній також і платіжний документ (платіжне доручення, касовий ордер тощо), який підтверджує факт оплати позивачем послуг ТзОВ «БМ» з надання правової допомоги в сумі 2000 грн.

Враховуючи викладене колегія суддів приходить до висновку, про відсутність підстав для стягнення на користь позивача 2000 грн. витрат на правову допомогу. В той же час з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати у вигляді сплати судового збору.

Керуючись ст. ст. 307, 309, 316, 319 ЦПК України, колегія суддів

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу Моторного (транспортного) страхового бюро України задовольнити частково.

Заочне рішення Красилівського районного суду від 20 квітня 2017 року скасувати та ухвалити нове рішення:

Позов Моторного (транспортного) страхового бюро України задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України в порядку регресу 18286 грн. 47 коп., виплаченого страхового відшкодування..

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України 2893 грн. 80 коп., сплаченого судового збору.

В решті позову відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, проте може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий (підпис) А.М. Костенко

Судді (підписи) Р.С. Гринчук

ОСОБА_4

Згідно з оригіналом ОСОБА_3