Вирок № 67730666, 14.07.2017, Збаразький районний суд Тернопільської області

Справа № 598/744/16-к

провадження № 1-кп/598/15/2017

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" липня 2017 р. Збаразький районний суд Тернопільської області

в складі : головуючого судді Гудими І.В.

секретаря Демчук О.М.

з участю сторін кримінального провадження: прокурора Легети І.Б., обвинуваченого ОСОБА_1, його захисника ОСОБА_2, інших учасників судового провадження: потерпілої - цивільного позивача ОСОБА_3, представника потерпілої - цивільного позивача ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Збаражі кримінальне провадження №598/744/16-к по обвинуваченню

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2 району Тернопільської області, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_4, одруженого, пенсіонера, раніше не судимого,

за ч.2 ст.286 КК України,-

встановив:

09 жовтня 2015 року приблизно о 21 год. ОСОБА_1, керуючи технічно справним автомобілем «RENAULT - KANGOO 1,9 D», д.н.з. ВО 5799 AT, та рухаючись проїзною частиною автомобільної дороги М-19 «Доманово-Ковель-Чернівці-Тереблече» у напрямку м.Тернопіль, на 292 км. вказаної автодороги, перебуваючи в межах населеного пункту с.Заруддя Збаразького району Тернопільської області, та рухаючись із швидкістю 55 км/год., в порушення п.12.3 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10 жовтня 2001 року, із змінами та доповненнями (надалі - ПДР України), не зменшив швидкість руху автомобіля аж до зупинки транспортного засобу, в порушення вимог ч.1 п.1.5. ПДР України, а саме дії або бездіяльність учасників дорожнього руху не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоровю громадян, завдавати матеріальних збитків, вимог п. 1.10 ПДР України, в частині визначення поняття «небезпека для руху» та виконання його вимог, не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, відповідно не реагував на її зміну, в процесі руху з моменту появи рухомого об'єкта, який наближається до смуги руху транспортного засобу, негайно не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу, хоча мав таку можливість, а продовжив рух та поставив себе в такі умови, що несвоєчасно застосував екстрене гальмування, чим позбавив себе технічної можливості зупинити керований ним автомобіль «RENAULT - KANGOO 1,9 D», д.н.з. ВО 5799 AT, та його передньою частиною скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_5, який переводив велосипед з права на ліво, відносно руху автомобіля та вийшов на проїзну частину дороги. Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_5 отримав тілесні ушкодження у вигляді: закритої черепно-мозкової травми важкого ступеня з поширеними субдуральним та субарахноїдальними крововиливами в ділянці обох тімяних часток головного мозку, проривом у його правий шлуночок та вогнищевими крововиливами у мозкову тканину; закритої травми грудей у виді переломів задніх відділів 1-4 лівих ребер, правостороннього крайового перелому рукоятки грудини, забиття лівої легені; закритої травми живота у виді надриву брижі тонких

кишок, внутрішньочеревної кровотечі, перелому правого поперечного відростка 1-го поперекового хребця; закритих чисельних переломів кісток тазу з деформацією тазового кільця у виді трансфораменального перелому крижової кістки (хрестця), переломів обох гілок правої лонної та обох сідничних кісток, закритого черезвертельного перелому правої стегнової кістки (у межах тазової ділянки тіла); множинних саден та забоїв мяких тканин голови, тулуба, верхніх та нижніх кінцівок; травматичний шок важкого (ІІІ-го) ступеня, який викликаний сукупністю усіх травматичних уражень. В результаті даної дорожньо-транспортної пригоди 01 січня 2016 року ОСОБА_5 в лікувальному закладі від отриманих травм помер. Смерть потерпілого настала від віддалених наслідків та проявів важкої закритої черепно-мозкової травми у виді вогнищевого розмякшення (відмирання) тканини головного мозку у його правій скроневій ділянці атрофічних дифузних змін кори, вогнищевого менінгоенцефаліту, розладів кровообігу та набряку головного мозку.

Суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 є винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, як за ознаками порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 вину у скоєнні кримінального правопорушення не визнав і в судовому засіданні пояснив, що дійсно він 09 жовтня 2015 року керував власним легковим автомобілем «RENAULT - KANGOO 1,9 D», д.н.з. ВО 5799 AT, та рухався автомобільною дорогою М-19 «Доманово-Ковель-Чернівці-Тереблече» у напрямку м.Тернопіль. На 292 км. вказаної автодороги, перебуваючи в межах населеного пункту с.Заруддя Збаразького району Тернопільської області, його автомобіль рухався зі швидкістю 55 км/год.. Тоді ж, на проїзній частині дороги, перед його автомобілем, раптово з`явився потерпілий, який рухався з права на ліво. Побачивши потерпілого він зразу ж застосував екстрене гальмування автомобіля, однак зіткнення не зміг уникнути через незалежні від нього обставини. Вважає, що в даному випадку він діяв в межах ПДР України, так як у нього не було технічної можливості уникнути зіткнення з потерпілим.

Однак, вина обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні ним вищевказаного кримінального правопорушення знайшла своє підтвердження доказами, що були дослідженні в ході судового розгляду справи.

Так, свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні ствердив, що 09 жовтня 2015 року приблизно о 21 год. він, знаходячись в с.Заруддя Збаразького району Тернопільської області, повертався центральною дорогою села додому. При цьому, в той момент, була суха погода, дорога освітлювалась сільським освітленням. Тоді ж він почув сильний удар, приблизно на відстані 70 - 100 м.. Підійшовши ближче до місця події він побачив, що перед автомобілем «RENAULT - KANGOO 1,9 D», в якого була включена аварійна сигналізація, на дорозі лежить чоловік на відстані 2х метрів від пішохідного переходу. Самого ДТП та моменту зіткнення транспортного засобу із потерпілим він не бачив. Машина стояла близько 5 м. до пішохідного переходу. Він, впізнавши, що це лежить ОСОБА_5, одразу ж зателефонував його зятеві ОСОБА_7 та повідомив, що його тестя збила машина. Згодом, до них підійшов фельдшер, який надавав першу медичну допомогу.

Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні показав, що 09 жовтня 2015 року приблизно о 21 год. до нього зателефонував ОСОБА_6 та повідомив, що поблизу пішохідного переходу в с.Заруддя Збаразького району Тернопільської області його тестя збив автомобіль. Приїхавши на місце ДТП він побачив, що на землі лежав його тесть поблизу пішохідного переходу. Біля потерпілого ОСОБА_5 знаходився також фельдшер, водій автомобіля ОСОБА_1, та сам автомобіль «RENAULT -KANGOO». На дворі була суха, осіння і тепла погода, дорога добре освітлювалась ліхтарями.

Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні показала, що 09 жовтня 2015 року, у вечірню пору доби, вона з чоловіком ОСОБА_1 автомобілем «RENAULT - KANGOO 1,9 D», д.н.з. ВО 5799 AT, рухались автомобільною дорогою «Доманово-Ковель-Чернівці-Тереблече» у напрямку м.Тернопіль. За кермом був ОСОБА_1. В с.Заруддя Збаразького району Тернопільської області перед автомобілем на дорозі зненацька з`явився невідомий мужчина.

ОСОБА_1 застосував екстрене гальмування, однак уникнути зіткнення йому не вдалося, в зв`язку з чим автомобіль здійснив наїзд на мужчину. В подальшому вона з автомобіля вона не виходила, оскільки була в шоковому стані.

Потерпіла - цивільний позивач ОСОБА_3 в судовому засіданні ствердила, що 09 жовтня 2015 року ввечері до її чоловіка зателефонував ОСОБА_6, який повідомив, що її батька збив автомобіль. Вона з чоловіком одразу ж приїхали на вказане місце ДТП. Вона побачила, що на дорозі лежав її батько, велосипед лежав збоку, а медики надавали першу медичну допомогу. Пізніше батька автомобілем швидкої медичної допомоги перевезли до Збаразької ЦРКЛ Тернопільської області. В Збаразької ЦРКЛ Тернопільської області він знаходився з 09 по 13 жовтня 2015 року, де його прооперували, а згодом відправили на лікування до Тернопільської обласної комунальної лікарні. І саме від отриманих травм у даній ДТП батько помер 01 січня 2016 року.

Протоколом огляду місця події від 09.10.2015 року, згідно з яким місцем події є 292 км. + 600 м. автодороги «Доманове-Ковель-Чернівці-Тереблече», що знаходиться у населеному пункті с.Заруддя Збаразького району Тернопільської області. При огляді місця події виявлено два паралельні прямолінійні сліди гальмування автомобіля, легковий автомобіль НОМЕР_1, в якого пошкоджений передній капот та переднє вітрове скло. На передньому бампері в ділянці номерного знаку наявне пошкодження у вигляді вмятини. Крім того виявлено чоловічий кашкет та велосипед, кермо якого спрямовано в сторону автомобіля «Рено» (т.1 а.к.п. 108-115).

Протоколом проведення слідчого експерименту від 07.12.2015 року за участю ОСОБА_1, згідно з яким було встановлено:

-траєкторію руху та розташування автомобіля «Рено-кенго» під час його руху до горизонтальної дорожньої розмітки, що поділяє транспортні потоки протилежних напрямків на дві смуги руху;

-місце наїзду автомобілем «Рено-кенго» на пішохода по відношенню до елементів дороги;

-місце знаходження зустрічного транспортного засобу;

-траєкторію руху пішохода до місця наїзду автомобілем «Рено-кенго»;

-швидкість руху пішохода;

-конкретну видимість пішохода з робочого місяця водія автомобіля «Рено-кенго»;

-загальну видимість у напрямку руху водія автомобіля «Рено-кенго» (т.1 а.к.п. 137-148).

Висновком експерта за № 5-546/15 від 25.11.2015 року судової автотехнічної експертизи, згідно з яким на момент експертного дослідження:

- система рульового керування автомобіля НОМЕР_2, знаходиться в працездатному стані і відповідає вимогам п.31.4.2 «Рульове керування» ПДР України;

- робоча гальмова система вказаного автомобіля знаходиться в працездатному стані і вимогам п. 31.4.1. ПДР України (Гальмові системи) відповідає;

- прилади зовнішнього освітлення автомобіля вимогам п.31.4.3 (Зовнішні світлові прилади) ПДР України відповідають;

- колеса і шини автомобіля, вимогам п. 31.4.5 (Колеса і шини) ПДР України відповідають.

Експертним дослідженням систем та їх елементів, що впливають на безпеку руху, в процесі керування автомобілем, на стадії пошуку несправностей за зовнішніми ознаками та проявами (діагностичними параметрами і симптомами) - технічних несправностей (невідповідностей) не виявлено (т.1 а.к.п.125-135).

Висновком експерта за №5-547/15 від 25.11.2015 року судової інженерно-транспортної експертизи, згідно з яким місце наїзду автомобіля НОМЕР_3, на пішохода знаходиться на смузі руху до м.Тернопіль, на рівні, наближено, посередині між слідами гальмування; в поздовжньому напрямку - передує місцю розташування «осипу ґрунту», відносно напрямку руху до м.Тернопіль (т.1 а.к.п.151-154).

Висновком експерта за №5-706/16 від 18.01.2016 року судової інженерно-транспортної експертизи, згідно з яким при заданому слідством комплексу вихідних даних:

- водій автомобіля «RENAULT KANGOO 1,9 D» повинен був діяти у відповідності до вимог пунктів 12.2; 12.3; 12.4 Правил дорожнього руху України;

- водій автомобіля «RENAULT KANGOO 1,9 D» мав технічну можливість шляхом своєчасного застосування екстреного гальмування зупинити керований ним автомобіль до місяця наїзду на пішохода і тим самим уникнути наїзду на останнього;

- причиною настання даної ДТП - наїзд транспортного засобу на пішохода, з технічної точки зору, є невідповідність дій водія автомобіля «RENAULT KANGOO 1,9 D» технічним вимогам пункту 12.3 Правил дорожнього руху України (т.1 а.к.п.157-160).

Висновком експерта № 05/013к від 03.03.2016 року судово-медичної експертизи, згідно якої вбачається, що смерть ОСОБА_5 настала від віддалених наслідків та проявів важкої закритої черепно-мозкової травми у виді вогнищевого розм'якшення (відмирання) тканини головного мозку у його правій скроневій ділянці, атрофічних дифузних змін кори, вогнищевого менінгоенцефаліту, розладів кровообігу та набряку головного мозку. Це підтверджується макро- та мікроскопічними змінами в речовині головного мозку та в його оболонках. Згідно із записом у медичній карті № 289 Максимівської РКДЛ, смерть ОСОБА_5 настала близько 19.30 год 01 січня 2016 року. У виписці із медичної карти без номера Збаразької ЦРКЛ та у медичній карті № 02/10758 ТУЛ стаціонарного хворого ОСОБА_5 лікарями описані у нього такі тілесні ушкодження механічного походження:

-закрита черепно-мозкова травма важкого ступеня з поширеними субдуральним та субарахноїдальними крововиливами в ділянці обох тім'яних часток головного мозку, проривом у його правий боковий шлуночок та вогнищевими крововиливами у мозкову тканину;

-закрита травма грудей у виді переломів задніх відділів 1-4 лівих ребер, нравостороннього крайового перелому рукоятки грудини, забиття лівої легені;

-закрита травма живота у виді надриву брижі тонких кишок, внутрішньочеревної кровотечі, перелому правого поперечного відростка 1-го поперекового хребця;

-закриті численні переломи кісток тазу з деформацією тазового кільця у виді: трансфораменального перелому крижової кістки (хрестця), переломів обох гілок правої лонної та обох сідничних кісток, закритого черезвертельного перелому правої стегнової кістки (у межах тазової ділянки тіла);

-множинні садна та забиття м'яких тканин голови, тулуба, верхніх та нижніх кінцівок без зазначення їхньої точної локалізації, кількості, форми, розмірів, кольору, інших морфологічних властивостей, що утруднює судово-медичну їх оцінку;

-травматичний шок важкого (ІІІ-го) ступеня, який викликаний сукупністю усіх травматичних уражень.

За морфологічними особливостями та їхніми назвами усі тілесні ушкодження у ОСОБА_5 утворилися від впливу зі значною силою тупих предметів, індивідуальні властивості яких визначити не можна через відсутність в описаннях ушкоджень їх ототожнюючих ознак.

Закрита черепно-мозкова травма з поширеними внутрічерепними крововиливами належить до тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпечності її для життя в момент виникнення (п. 2.1.3 "г" "Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень", МОЗ України, 1995).

Численні переломи кісток таза, закриті травми живота і грудей, які супроводжувались розвитком травматичного шоку III (важкого) ступеня, також належать до тяжких тілесних ушкоджень за тим же критерієм (п. 2.1.3 "о" тих же "Правил").

Решта ушкоджень належать до легких тілесних ушкоджень, адже вони мають незначні швидкоминучі наслідки (п. 2.3.5 зазначених "Правил").

Масивна травма тіла ОСОБА_5, неперервний процес тривалого перебігу післятравматичних змін, виявлені при розтині його трупа та гістологічному дослідженні вилучених із трупа тканин патологічні зміни у головному мозку та його оболонках тощо, свідчать про прямий причинно-наслідковий зв'язок його смерті з отриманою травмою 09.10.2015 року.

Сукупність тілесних ушкоджень у ОСОБА_5, їхня масивність, поліморфність, локалізація у різних частинах тіла тощо характерні для їх утворення внаслідок дорожньо - транспортної (автомобільної) травми та її виду - наїзду транспортним засобом з ударом у задню поверхню тіла потерпілого (т.1 а.к.п.165-178).

Разом з тим, суд не приймає до уваги доводів обвинуваченого ОСОБА_1 про те, що

він не винен в даній дорожньо-траноспортній пригоді, так як діяв в межах ПДР України, і у нього не було технічної можливості уникнути зіткнення з потерпілим, який раптово вийшов на дорогу, оскільки вина обвинуваченого стверджується сукупністю вищевказаних доказів, досліджених у справі, які в свою чергу об`єктивно узгоджуються між собою.

Суд також не приймає до уваги тверджень обвинуваченого ОСОБА_1 про те, що висновок експерта за №5-706/16 від 18.01.2016 року судової інженерно-транспортної експертизи є необ`єктивними, оскільки базується на вихідних даних, отриманих під час проведення слідчого експерименту від 07.12.2015 року, який в свою чергу було проведено з порушеннями, так як наданий для проведення експерименту автомобіль не відповідав за технічними характеристиками (за освітлюваними приладами та висотою посадки) автомобілю, який був учасником дорожньо-транспортної пригоди.

Вказані твердження обвинуваченого спростовуються зібраними по справі доказами.

Так, свідки ОСОБА_9, ОСОБА_10, які були понятими при проведенні слідчого експерименту, свідок ОСОБА_11, який брав участь у проведенні слідчого експерименту в якості спеціаліста - автотехніка, свідок ОСОБА_12, який в якості слідчого проводив слідчий експеримент, в судовому засіданні ствердили, що під час проведення слідчого експерименту ОСОБА_1 жодних зауважень щодо технічних характеристик автомобіля, за участю якого проводився експеримент, в тому числі і за освітленням та посадкою водія, не висловлював.

При цьому, суд також приймає до уваги ту обставину, що в протоколі проведення слідчого експерименту від 07.12.2015 року, який було підписано без зауважень всіма учасниками експерименту, в тому числі і ОСОБА_1, зазначається, що стан та регулювання фар автомобіля, залученого для участі в проведенні цієї слідчого дії, за показаннями водія ОСОБА_1 загалом відповідає стану та регулюванню фар транспортного засобу, який брав участь в ДТП.

Суд також бере до уваги ту обставину, що автомобіль, який брав участь у проведенні слідчого експерименту, та автомобіль, який брав участь у ДТП, є однотипними.

З цих самих підстав суд не приймає до уваги тверджень захисника ОСОБА_2 та обвинуваченого ОСОБА_1 про визнання недопустимим протоколу проведення слідчого експерименту від 07.12.2015 року та висновку експерта за №5-706/16 від 18.01.2016 року судової інженерно-транспортної експертизи, який базується на вихідних даних, отриманих під час проведення слідчого експерименту від 07.12.2015 року. Суд вважає, що проведення під час досудового слідства слідчого експерименту від 07.12.2015 року, призначення та проведення вищевказаної інженерно-транспортної експертизи було здійснено в повній відповідності з нормами процесуального законодавства, в звязку з чим вказані докази є належними та допустимими в даному кримінальному провадженні.

Обираючи міру покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, і приходить до висновку, що йому слід призначити покарання у виді позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 2 (два) роки. При цьому суд враховує і помякшуючу його вину обставину, як те, що він вперше притягується до кримінальної відповідальності.

Вирішуючи цивільний позов прокурора Збаразького відділу Кременецької місцевої прокуратури Тернопільської області в інтересі держави в особі фінансового управління Збаразької районної державної адміністрації Тернопільської області про відшкодування понесених витрат закладом охорони здоровя на стаціонарне лікування потерпілого від злочину, суд приходить до висновку що його слід задовольнити, стягнувши з ОСОБА_1 в користь фінансового управління Збаразької районної державної адміністрації Тернопільської області 19241,42 грн. витрат на стаціонарне лікування в Збаразькій центральній районній комунальній лікарні потерпілого ОСОБА_5 від злочину. При цьому суд бере до уваги довідку за №725 від 19.04.2016 року, що видана Збаразькою ЦРКЛ, згідно якої фактичні витрати закладу охорони здоров`я на стаціонарне лікування хворого ОСОБА_5 в період з 26.10.2015 року по 07.12.2015 року та з 16.12.2015 року по 01.01.2016 року становлять 19241 гривню 42 копійки (т.1 а.к.п.14-15).

Цивільний позов прокурора Збаразького відділу Кременецької місцевої прокуратури Тернопільської області в інтересі держави в особі Департаменту фінансів Тернопільської обласної державної адміністрації про відшкодування понесених витрат закладом охорони здоровя на

стаціонарне лікування потерпілого від злочину слід задовольнити, стягнувши з ОСОБА_1 в користь департаменту фінансів Тернопільської обласної державної адміністрації 3471 грн. витрат на стаціонарне лікування в комунальному закладі Тернопільської обласної ради «Тернопільська університетська лікарня» потерпілого ОСОБА_5 від злочину. При цьому суд бере до уваги довідку за №01-3/847 від 21.04.2016 року, що видана «Тернопільською університетською лікарнею», згідно якої фактичні витрати закладу охорони здоров`я на стаціонарне лікування хворого ОСОБА_5 в період з 13.10.2015 року по 26.10.2015 року становлять 3471 гривню (т.1 а.к.п.22-23).

Цивільний позов ОСОБА_3 про стягнення з ОСОБА_1 в її користь 83485 гривень завданої матеріальної шкоди та 100000 гривень завданої моральної шкоди слід задовольнити частково.

Вирішуючи цивільний позов ОСОБА_3 в частині стягнення завданої матеріальної шкоди, суд виходив з того, що вказаний позов слід задовольнити частково та стягнути з ОСОБА_1 в користь ОСОБА_3 74912 гривень 70 копійок завданої матеріальної шкоди, а саме документально підтверджених витрачених коштів на придбання медикаментів, лікарських препаратів та супутніх товарів медичного призначення під час лікування ОСОБА_5 від наслідків травм, отриманих ним внаслідок скоєння даного кримінального правопорушення, та коштів, витрачених на його поховання. При цьому суд бере до уваги: довідку за №725 від 19.04.2016 року видану Збаразькою ЦРКЛ про перебування ОСОБА_5 на стаціонарному лікуванні у вказаній установі в період з 26.10.2015 року по 07.12.2015 року та з 16.12.2015 року по 01.01.2016 року (т.1 а.к.п.14); довідку за №01-3/847 від 21.04.2016 року, що видана «Тернопільською університетською лікарнею», про перебування ОСОБА_5 на стаціонарному лікуванні у вказаній установі в період з 13.10.2015 року по 26.10.2015 року та списком медикаментів, які були придбані ОСОБА_5 під час лікування за власні кошти (т.1 а.к.п.22); довідку за №735 від 21.04.2016 року, що видана Збаразькою ЦРКЛ про список призначених медичних препаратів хворому ОСОБА_5 (т.1 а.к.п.184); довідку від 21.04.2016 року виданою Максимівською районною комунальною лікарнею про список призначених медичних препаратів хворому ОСОБА_5 (т.1 а.к.п.185); копію листків лікарських призначень (т.1 а.к.п.211, 246-253); накладні, товарні чеки та касові чеки на придбання медикаментів, лікарських препаратів та супутніх товарів медичного призначення, на придбання речей для поховання, квитанцію до прибуткового касового ордера №2 від 03.01.2016 року про внесення коштів за обряд поховання (т.1 а.к.п.196-210, 239-245, т.2 а.к.п.1-2). Разом з тим, суд відмовляє позивачці у стягненні решти коштів, які були витрачені на придбання медикаментів, лікарських препаратів, супутніх товарів медичного характеру, на поховання, оскільки позивачем не представлено документального підтвердження на витрачення саме такої суми коштів.

Вирішуючи цивільний позов ОСОБА_3 в частині стягнення з ОСОБА_1 завданої моральної шкоди, суд приходить до висновку, що його слід задовольнити частково, стягнувши з ОСОБА_1 в користь ОСОБА_3 90000 гривень завданої моральної шкоди.

Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди суд враховує моральні страждання потерпілої, які вона зазнала від втрати батька, порушення нормальних життєвих стосунків з оточуючими, пережитий психологічний стрес, а тому вважає за доцільне стягнути з ОСОБА_1 в користь потерпілої ОСОБА_3 90000 гривень. Відмовляючи ОСОБА_3 у стягненні решти коштів суд виходив з того, що в судовому засіданні не було наведено переконливих аргументів щодо необхідності стягнення вказаної нею суми.

Крім цього, слід стягнути з ОСОБА_1 в користь ОСОБА_3 2500 гривень витрат, понесених нею на правову допомогу При цьому, суд бере до уваги квитанцію до прибуткового касового ордера від 23.05.2016 року про внесення ОСОБА_3 в касу адвоката ОСОБА_4 коштів у розмірі 2500 гривень за надання правової допомоги (т.1 а.к.п.81), ордер серії ТР №018049 адвоката ОСОБА_4 на представництво інтересів ОСОБА_3 (т.1 а.к.п.32).

Суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_1 в користь держави судові витрати в загальному розмірі 1689 гривень 60 копійок за проведені: судову автотехнічну експертизу №5-546/15 від 25.11.2015 року; судову інженерно-транспортну експертизу №5-547/15 від 25.11.2015

року; судову інженерно-транспортну експертизу №5-706/16 від 18.01.2016 року;

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 368-371, 373-374 КПК України, суд,-

засудив :

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, призначивши йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 2 (два) роки.

Запобіжний захід у виді особистого зобов`язання ОСОБА_1 до вступу вироку в закону силу залишити без змін.

Цивільний позов ОСОБА_3 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4) в користь ОСОБА_3 74912 (сімдесят чотири тисячі дев`ятсот дванадцять) гривень 70 копійок завданої матеріальної шкоди, 90000 (дев`яносто тисяч) гривень завданої моральної шкоди та 2500 (дві тисячі п`ятсот) гривень витрат на правову допомогу.

В решті позову відмовити.

Цивільний позов прокурора Збаразького відділу Кременецької місцевої прокуратури Тернопільської області в інтересі держави в особі фінансового управління Збаразької районної державної адміністрації Тернопільської області задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4) в користь фінансового управління Збаразької районної державної адміністрації Тернопільської області (р/р №31413544700198 в ГУДКСУ у Тернопільській області, код ЄДРПОУ 02316144, МФО 838012, код платежу 24060300) 19241 (дев`ятнадцять тисяч двісті сорок одну) гривню 42 копійки, витрачених закладом охорони здоровя на стаціонарне лікування потерпілого від злочину.

Цивільний позов прокурора Збаразького відділу Кременецької місцевої прокуратури Тернопільської області в інтересі держави в особі Департаменту фінансів Тернопільської обласної державної адміністрації задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4) в користь Департаменту фінансів Тернопільської обласної державної адміністрації (р/р №31414544700001 в ГУДКСУ у Тернопільській області м.Тернопіль, код ЄДРПОУ 37977599, МФО 838012) 3471 (три тисячі чотириста сімдесят одну) гривню, витрачених закладом охорони здоровя на стаціонарне лікування потерпілого від злочину.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4) в користь держави 1689 (одну тисячу шістсот вісімдесят дев`ять) гривень 60 копійок судових витрат за проведені: судову автотехнічну експертизу №5-546/15 від 25.11.2015 року; судову інженерно-транспортну експертизу №5-547/15 від 25.11.2015 року; судову інженерно-транспортну експертизу №5-706/16 від 18.01.2016 року.

Речовий доказ по справі, а саме велосипед із рамою чорного кольору з написом на ній «ЛИБІДЬ» передати ОСОБА_3.

На даний вирок може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Тернопільської області через Збаразький районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Даний вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя: І.В.Гудима