Ухвала суду № 67727662, 13.07.2017, Василівський районний суд Запорізької області

Справа № 311/1623/17

Провадження № 2/311/778/2017

13.07.2017

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

3 липня 2017 року м. Василівка

Суддя Василівського районного суду Запорізької області Сидоренко Ю.В., перевіривши виконання вимог ст.ст.107-126 ЦПК України по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення стягнення аліментів на дружину,

В С Т А Н О В И В :

26 червня 2017 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Василівського районного суду Запорізької області з позовом до ОСОБА_2 про припинення стягнення аліментів на дружину, в якому просить: 1) припинити стягнення з нього, ОСОБА_1, аліментів на утримання колишньої дружини ОСОБА_2 до досягнення дитиною трирічного віку, тобто до 20 лютого 2018 року у розмірі ? частини з усіх видів заробітку, що здійснюється на підставі виконавчого листа № 311/3615/15-ц, виданого Василівським районним судом Запорізької області; 2) виконавчий лист № 311/3615/15-ц, виданий Василівським районним судом Запорізької області від 05.01.2016 року щодо стягнення з нього, ОСОБА_1, аліментів на утримання колишньої дружини ОСОБА_2 до досягнення дитиною трирічного віку, тобто до 20 лютого 2018 року у розмірі ? частини з усіх видів заробітку з дня набрання рішенням законної сили визнати таким, що не підлягає виконанню; 3) повернути сплачені ним аліменти на користь колишньої дружини ОСОБА_2 від дня укладення нею повторного шлюбу до фактичного припинення стягнення; 4) витребувати з РАЦСу копію актового запису про реєстрацію шлюбу ОСОБА_2

Ухвалою суду від 29 червня 2017 року поданий ОСОБА_1 позов залишений без руху, оскільки позовна заява не відповідає вимогам ст.ст.119,120 ЦПК України, а саме: в порушення вимог ст.119 ЦПК України у позовній заяві позивачем чітко не викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги, чітко не зазначено нормативно-правове обґрунтування заявлених позовних вимог, а також чітко не визначено коло осіб, які беруть участь у справі, не зазначено доказів, які підтверджують кожну обставину, позовні вимоги носять неконкретний та суперечливий характер, зокрема: вимоги щодо повернення сплачених позивачем аліментів на користь ОСОБА_2, починаючи від дня укладення нею повторного шлюбу та до фактичного припинення стягнення, не містять чітко визначення періоду часу та розміру сум, які належить стягнути з відповідачки на користь позивача, також доказів на підтвердження настання обставин, які б давали право на припинення аліментів відповідно до ст. 85 СК України, до матеріалів позовної заяви не долучено, також відсутнє посилання у позові на докази тих обставин, що одержувач аліментів перестав потребувати матеріальної допомоги, та (або) платник аліментів неспроможний надати матеріальну допомогу одержувачу аліментів. Крім того, у правовій нормі, на яку посилається позивач на обгрунтування заявлених ним позовних вимог йдеться про те, що відповідно до приписів ч.3 ст.83 СК України, право одного з подружжя на аліменти, які були присуджені за рішенням суду, може бути припинене за рішенням суду, якщо буде встановлено, що: 1) одержувач аліментів перестав потребувати матеріальної допомоги; 2) платник аліментів неспроможний надавати матеріальну допомогу.

Норма ст.82 СК України, на які посилається позивач у даному випадку не може бути застосована до правовідносин з приводу утримання того з подружжя, з ким проживає дитина, оскільки ці правовідносини врегульовані іншою нормою права, а саме ст. 85 СК України.

Припинення права дружини на утримання, передбачене ст.84 СК України, регламентується ст.85 СК України, відповідно до якої право дружини на утримання припиняється у разі припинення вагітності, народження дитини мертвою або якщо дитина передана на виховання іншій особі, а також у разі смерті дитини. Право дружини на утримання також припиняється, якщо за рішенням суду виключено відомості про чоловіка як батька з актового запису про народження дитини.

Аналіз вищевказаних правових норм свідчить про наявність загальних та спеціальних підстав для припинення права одного з подружжя на утримання від іншого. Право дружини на утримання в першу чергу припиняється внаслідок настання тих із зазначених обставин, які пов'язані з підставою його виникнення, лише потім за загальними підставами.

Із системного аналізу ст.82, ст.85 СК Українивбачається, що вони регламентують різні правовідносини: ст.82 - припинення права одного з подружжя на утримання, як такого, що виникло із загальних підстав (зокрема, ч.4ст.75 СК України- право на утримання (аліменти) має той із подружжя, якийпотребує матеріальної допомоги, якщо заробітна плата, пенсія, доходи від використання його майна, інші доходи не забезпечують йому прожиткового мінімуму, встановленого законом), а ст.85-припиненнядружини на утримання,передбаченестаттею 84цього Кодексу.

Крім того, у п.2 змісту позову позивач ОСОБА_1 просить з дня набрання рішенням законної сили визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий лист № 311/3615/15-ц, виданий Василівським районним судом Запорізької області від 05.01.2016 року щодо стягнення з нього аліментів на утримання ОСОБА_2 до досягнення дитиною трирічного віку, тобто до 20 лютого 2018 року у розмірі ? частини з усіх видів заробітку, проте вказані вимоги регулюються іншими правовими нормами, зокрема положеннями ч.2 ст.376 ЦПК України та є предметом розгляду іншого провадження.

Також є незрозумілим викладення позивачем у змісті позову (п.4) клопотань (про витребування з РАЦСу копію актового запису про реєстрацію шлюбу ОСОБА_2О.), всупереч вимогам чинного цивільного процесуального кодексу України (ст.133,136,137,154 ЦПК України), відповідно до яких клопотання повинні викладатися в окремо поданій заяві із зазначенням доказів на їх обґрунтування та обставини, які можуть бути підтверджені цими доказами, та відповідно, викладення подібних клопотань позивача при предявленні позову до суду безпосередньо у змісті позову є порушенням норм чинного цивільного процесуального кодексу України, оскільки зазначені клопотання оформлюються безпосередньо у вигляді окремої заяви та заявляються сторонами безпосередньо в судових засіданнях до початку розгляду справи по суті, а не викладаються у змісті позовних вимог.

Крім того, позивачем не визначена ціна позову, у відповідності до вимог ст.80 ЦПК України, та до матеріалів позовної заяви позивачем не долучено оригіналу платіжного документу про сплату позивачем судового збору в загальній сумі 640,00 гривень за ставкою, що становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, відповідно до вимог Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору», згідно якого з 01 січня 2017 року встановлені нові ставки судового збору, за якими судовий збір повинен справлятися платником (фізичною особою) за подання позовної заяви майнового характеру за пунктом 1.2. на належний розрахунковий рахунок № 31217206700044 банк ГУДКСУ в Запорізькій області, одержувач коштів УК у Василівському районі; МФО 813015; код отримувача (ЄДРПОУ) 38025519 (п.1.2).

Крім того, долучені до матеріалів позовної заяви копії судових рішень взагалі не містять відмітки про набрання ними законної сили та, крім того, містять нечитаємий текст.

Ухвалою суду від 29 червня 2017 року позивачу ОСОБА_1 судом був наданий строк для усунення недоліків, зазначених в описовій частині ухвали. Для усунення недоліків поданого позивачем позову був встановлений пятиденний строк з дня отримання ним копії ухвали. Копія ухвали суду позивачем ОСОБА_1 отримана 01 липня 2017 року, про що свідчить поштове рекомендоване повідомлення про отримання ним копії ухвали суду.

У встановлений судом строк зазначені в ухвалі суду недоліки позивачем не усунені, жодних документів на усунення викладених в ухвалі суду недоліків, до теперішнього часу на адресу суду не представлено, на виконання ухвали суду від 29 червня 2017 року уточнена позовна заява з додатками до неї та із чітким визначенням предмету та змісту заявлених позовних вимог на адресу суду не надійшла.

Таким чином, у встановлений судом строк зазначені в ухвалі суду недоліки позивачем не усунені.

Відповідно до ч.2 ст.121 ЦПК України, якщо позивач згідно з ухвалою суду у встановлений судом строк не виконає вимоги, зазначені статтями 119,120 ЦПК України, позовна заява вважається неподаною та повертається позивачеві.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 119, 121, 210 ЦПК України, суддя -

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення стягнення аліментів на дружину вважати неподаною та повернути позивачеві.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Запорізької області через Василівський районний суд протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала суду набирає законної сили закінчення строку подання апеляційної скарги

Суддя

Василівського районного суду

Запорізької області ОСОБА_3