Ухвала суду № 67727503, 12.07.2017, Апеляційний суд Закарпатської області

Справа № 308/3088/17

У Х В А Л А

Іменем України

12 липня 2017 року м. Ужгород

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Закарпатської області в складі

головуючого судді КОНДОРА Р.Ю.

суддів КУШТАНА Б.П., ОСОБА_1

при секретарі СОЧЦІ І.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ужгороді апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, від імені та в інтересах якої діє ОСОБА_5, на ухвалу судді Ужгородського міськрайонного суду від 29 березня 2017 року про забезпечення позову ОСОБА_6, від імені та в інтересах якого діє ОСОБА_7, до Ужгородської міської ради Закарпатської області та Ужгородського міського голови ОСОБА_8 про визнання дій протиправними та зобовязання вчинити дії, -

встановила:

29.03.2017 ОСОБА_6 в порядку цивільного судочинства звернувся до Ужгородського міськрайонного суду із позовом до Ужгородської міської ради та Ужгородського міського голови ОСОБА_8 про визнання дій протиправними та зобовязання вчинити дії. Позивач просив суд:

визнати протиправними дії Ужгородської міської ради щодо розгляду проекту рішення № 645 «Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок» в частині затвердження проектів землеустрою про відведення та передачу у власність наступних земельних ділянок:

ОСОБА_4 земельної ділянки (кадастровий номер 2110100000:01:001:0273) площею 0,0090 га для будівництва індивідуальних гаражів по вул. Мукачівській, б/н,

ОСОБА_3 земельної ділянки (кадастровий номер 2110100000:01:001:0274) площею 0,0100 га для будівництва індивідуальних гаражів по вул. Мукачівській, б/н,

ОСОБА_2 земельної ділянки (кадастровий номер 2110100000:01:001:0275) площею 0,0092 га для будівництва індивідуальних гаражів по вул. Митрака, б/н;

визнати протиправними дії Ужгородського міського голови ОСОБА_8 про включення до порядку денного ХІІ сесії Ужгородської міської ради VII скликання рішення № 645 в частині затвердження проектів землеустрою щодо відведення наступних земельних ділянок та передачі їх у власність:

ОСОБА_4 земельної ділянки (кадастровий номер 2110100000:01:001:0273) площею 0,0090 га для будівництва індивідуальних гаражів по вул. Мукачівській, б/н,

ОСОБА_3 земельної ділянки (кадастровий номер 2110100000:01:001:0274) площею 0,0100 га для будівництва індивідуальних гаражів по вул. Мукачівській, б/н,

ОСОБА_2 земельної ділянки (кадастровий номер 2110100000:01:001:0275) площею 0,0092 га для будівництва індивідуальних гаражів по вул. Митрака, б/н;

зобовязати Ужгородську міську раду розглянути питання про відмову в затвердженні проектів землеустрою щодо відведення наступних земельних ділянок та передачі їх у власність:

ОСОБА_4 земельної ділянки (кадастровий номер 2110100000:01:001:0273) площею 0,0090 га для будівництва індивідуальних гаражів по вул. Мукачівській, б/н,

ОСОБА_3 земельної ділянки (кадастровий номер 2110100000:01:001:0274) площею 0,0100 га для будівництва індивідуальних гаражів по вул. Мукачівській, б/н,

ОСОБА_2 земельної ділянки (кадастровий номер 2110100000:01:001:0275) площею 0,0092 га для будівництва індивідуальних гаражів по вул. Митрака, б/н.

Позов містить заяву про його забезпечення, яку вмотивовано тим, що пленарне засідання ХІІ сесії Ужгородської міської ради VII скликання призначено на 30.03.2017, тому прийняття відповідачем рішень щодо затвердження указаних проектів землеустрою призведе до неможливості виконати рішення суду, якщо таке буде ухвалене на користь позивача, зробить неможливим поновлення прав позивача щодо користування обєктами права власності територіальної громади. Окрім цього, набуття ОСОБА_2, ОСОБА_3 і ОСОБА_4 права власності на земельні ділянки може мати наслідком майбутню переуступку прав на них, що ускладнить відновлення порушених прав позивача. Позивач просив забезпечити позов шляхом встановлення заборони:

Ужгородській міській раді затверджувати проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок для будівництва індивідуальних гаражів у м. Ужгороді: ОСОБА_4 ділянки площею 0,0090 га, кадастровий № 2110100000:01:001:0273 по вул. Мукачівській, б/н, ОСОБА_3 ділянки площею 0,0100 га, кадастровий № 2110100000:01:001:0274 по вул. Мукачівській, б/н і ОСОБА_2 ділянки площею 0,0092 га, кадастровий № 2110100000:01:001:0275 по вул. Митрака, б/н та передавати їх цим особам у власність;

Ужгородському міському голові ОСОБА_8 підписувати рішення Ужгородської міської ради про затвердження вищевказаних проектів землеустрою та передачу земельних ділянок у власність названим особам.

Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду від 29.03.2017 заяву позивача ОСОБА_6 задоволено, до вирішення справи по суті забезпечено позов шляхом встановлення заборони:

Ужгородській міській раді затверджувати проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок для будівництва індивідуальних гаражів у м. Ужгороді: ОСОБА_4 ділянки площею 0,0090 га, кадастровий № 2110100000:01:001:0273 по вул. Мукачівській, б/н, ОСОБА_3 ділянки площею 0,0100 га, кадастровий № 2110100000:01:001:0274 по вул. Мукачівській, б/н і ОСОБА_2 ділянки площею 0,0092 га, кадастровий № 2110100000:01:001:0275 по вул. Митрака, б/н та передавати ділянки цим особам у власність;

Ужгородському міському голові ОСОБА_8 підписувати рішення Ужгородської міської ради про затвердження вищевказаних проектів землеустрою та передачу земельних ділянок у власність названим особам.

ОСОБА_2, ОСОБА_3 і ОСОБА_4 відповідно до ст. 292 ч. 1 ЦПК України як особи, які не брали участі в справі, в якій суд вирішив питання про їх права та обовязки, оскаржили ухвалу судді Ужгородського міськрайонного суду від 29.03.2017 про забезпечення позову. У скарзі зазначають, що така заборона безпосередньо стосується їхніх законних інтересів, оскільки перешкоджає вирішити встановленим порядком питання про затвердження проектів землеустрою.

Застосоване забезпечення позову не ґрунтується на законі та є недопустимим, позаяк ним фактично вирішується спір по суті, а раді забороняється вирішувати відповідні питання взагалі, тоді як позов власне стосується тільки ХІІ сесії ради. При цьому, апелянти, питання про права і обовязки яких вирішив суддя встановивши указані заборони, не були залучені до участі в справі відповідачами для того, щоб не виконувати вимоги ст. 122 ЦПК України щодо отримання інформації про зареєстроване місце проживання відповідачів та для забезпечення суду формальної можливості в цей же день відкрити провадження в справі і забезпечити позов за день до проведення сесії міськради. Суддею не було враховано й те, що рішення про передачу у власність земельних ділянок ще не приймалося, а жодні права позивача не порушуються і в дійсності спору між ним та Ужгородською міськрадою з приводу відповідних ділянок не існує, тому позов передчасний.

Суддя не взяв до уваги, що при вирішенні питання щодо забезпечення позову підлягають врахуванню інтереси не тільки позивача, але й інших осіб, права яких можуть бути порушені у завязку із застосуванням відповідних заходів. Забезпечення позову, встановлене оскаржуваною ухвалою, є втручанням у внутрішню діяльність органу місцевого самоврядування.

Судове рішення не вмотивоване, суддею не обґрунтовано необхідність застосування щодо апелянтів обраного виду забезпечення позову у взаємозвязку з підставами, предметом позову, іншими обставинами, що мають значення для вирішення питання.

ОСОБА_2, ОСОБА_3 і ОСОБА_4 просять ухвалу скасувати та відмовити в забезпеченні позову.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представників: ОСОБА_3 ОСОБА_9, який апеляцію підтримав, ОСОБА_6 ОСОБА_7 і ОСОБА_10, які скаргу не визнали, розглянувши апеляцію за правилами ст. 305 ч. 2 ЦПК України за відсутності інших учасників процесу, обговоривши доводи учасників процесу, перевіривши наявні матеріали, суд приходить до такого.

Як убачається з наявних матеріалів, ОСОБА_6 предявив до Ужгородської міської ради та Ужгородського міського голови ОСОБА_8 позов про визнання дій протиправними та зобовязання вчинити дії, просив суд:

визнати протиправними дії Ужгородської міської ради щодо розгляду проекту рішення № 645 «Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок» в частині затвердження проектів землеустрою про відведення та передачу у власність земельних ділянок в м. Ужгороді для будівництва індивідуальних гаражів ОСОБА_4 (кадастровий № 2110100000:01:001:0273) площею 0,0090 по вул. Мукачівській, б/н, ОСОБА_3 (кадастровий № 2110100000:01:001:0274) площею 0,0100 га по вул. Мукачівській, б/н і ОСОБА_2 (кадастровий № 2110100000:01:001:0275) площею 0,0092 по вул. Митрака, б/н;

визнати протиправними дії Ужгородського міського голови ОСОБА_8 про включення до порядку денного ХІІ сесії Ужгородської міської ради VII скликання рішення № 645 в частині затвердження проектів землеустрою щодо відведення вищезгаданих земельних ділянок та передачі їх у власність ОСОБА_4, ОСОБА_3 і ОСОБА_2;

зобовязати Ужгородську міську раду розглянути питання про відмову в затвердженні проектів землеустрою щодо відведення указаних земельних ділянок та передачі їх у власність ОСОБА_4, ОСОБА_3 і ОСОБА_2;

позивач просив про забезпечення позову шляхом встановлення заборони:

Ужгородській міській раді затверджувати проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок для будівництва індивідуальних гаражів у м. Ужгороді: ОСОБА_4 ділянки площею 0,0090 га, кадастровий № 2110100000:01:001:0273 по вул. Мукачівській, б/н, ОСОБА_3 ділянки площею 0,0100 га, кадастровий № 2110100000:01:001:0274 по вул. Мукачівській, б/н і ОСОБА_2 ділянки площею 0,0092 га, кадастровий № 2110100000:01:001:0275 по вул. Митрака, б/н та передавати їх цим особам у власність;

Ужгородському міському голові ОСОБА_8 підписувати рішення Ужгородської міської ради про затвердження вищевказаних проектів землеустрою та передачу земельних ділянок у власність названим особам (а.с. 2-10).

Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду від 29.03.2017 до вирішення справи по суті забезпечено позов шляхом встановлення заборони:

Ужгородській міській раді затверджувати проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок для будівництва індивідуальних гаражів у м. Ужгороді: ОСОБА_4 ділянки площею 0,0090 га, кадастровий № 2110100000:01:001:0273 по вул. Мукачівській, б/н, ОСОБА_3 ділянки площею 0,0100 га, кадастровий № 2110100000:01:001:0274 по вул. Мукачівській, б/н і ОСОБА_2 ділянки площею 0,0092 га, кадастровий № 2110100000:01:001:0275 по вул. Митрака, б/н та передавати ділянки цим особам у власність;

Ужгородському міському голові ОСОБА_8 підписувати рішення Ужгородської міської ради про затвердження вищевказаних проектів землеустрою та передачу земельних ділянок у власність названим особам (а.с. 13-14).

За змістом ст. 292 ч. 1 ЦПК України, особа, яка не брала участі у справі, має право оскаржити в апеляційному порядку судове рішення, якщо суд вирішив питання про її права та обовязки. Ухвала суду першої інстанції щодо забезпечення позову може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду (ст. 292 ч. 2, ст. 293 ч. 1 п. 2 ЦПК України).

Суд за заявою позивача може вжити передбачені ЦПК України заходи забезпечення позову, якщо їх невжиття може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено, серед іншого, вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності, інші відомості, потрібні для забезпечення позову (ст. 151 ч. 1, ч. 2 п.п. 2, 3, ч. 3 ЦПК України). Види забезпечення позову визначені положеннями ст. 152 ЦПК України, згідно із якими позов забезпечується, зокрема, забороною вчиняти певні дії, у разі необхідності судом можуть бути застосовані інші види забезпечення позову, суд може застосувати кілька видів забезпечення позову, вид забезпечення позову має бути співмірним із заявленими позивачем вимогами (ст. 152 ч. 1 п. 2, ч.ч. 2, 3 ЦПК України).

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має пересвідчитися в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; зясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам; суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у звязку із застосуванням відповідних заходів; недопустимим є забезпечення позову у спосіб, яким фактично задовольняються вимоги позивача без розгляду справи по суті. Окрім цього, не може мати місця заборона порядком забезпечення позову в цивільній справі органам місцевого самоврядування, відповідним посадовим особам здійснювати свої повноваження, виконувати прямі функції, зокрема, приймати рішення, віднесені до їх виключної компетенції.

Встановивши заборону Ужгородській міській раді затверджувати проекти землеустрою щодо відведення ОСОБА_4, ОСОБА_3 і ОСОБА_2 земельних ділянок та передавати їх у власність, а Ужгородському міському голові ОСОБА_8 підписувати відповідні рішення ради, суддя вирішив питання про права та обовязки у розумінні закону не тільки відповідачів у справі, але і осіб, які подали апеляцію. Забезпечення позову ОСОБА_6 передусім і безпосередньо стосується інтересів ОСОБА_4, ОСОБА_3 і ОСОБА_2, щодо яких передбачалося вирішення радою питань про затвердження відповідних проектів землеустрою та передачу ділянок у власність, процедура прийняття і оформлення таких рішень була зупинена. Попри зміст заяви і предмет позову, особи, про зупинення процедури розгляду питань щодо яких та про зобовязання відмовити яким у наданні земельних ділянок ставилися вимоги, не були зазначені ні в якому процесуальному статусі у позовній заяві та не брали участі в справі.

За встановлених обставин, ОСОБА_4, ОСОБА_3 і ОСОБА_2 не можуть бути позбавлені права на апеляційне оскарження ухвали судді про забезпечення позову, що нею обмежується право на вчинення дій у процедурі розгляду питань і оформлення рішень, які безпосередньо стосуються їх інтересів.

Беручи до уваги формулювання позовних вимог та формулювання прохання про забезпечення позову, колегія суддів констатує, що позивач просив забезпечити позов у спосіб, яким фактично задовольняються його вимоги без розгляду справи по суті: позивач просив заборонити Ужгородській міській раді затверджувати проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передавати їх апелянтам у власність, тоді як позовними вимогами є, зокрема, визнання протиправними дій ради щодо розгляду відповідного проекту рішення в частині затвердження проектів землеустрою про відведення та передачу у власність земельних ділянок ОСОБА_4, ОСОБА_3 і ОСОБА_2, зобовязання ради розглянути питання про відмову в затвердженні проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачі їх у власність. Крім того, недопустимим є прохання про забезпечення позову у вигляді заборони раді та міському голові здійснювати свої прямі повноваження, до того ж сформульоване у спосіб, який вказує, власне, не на заборону розгляду певних питань та оформлення його результату, а вимагає заборони прийняття конкретних рішень про затвердження проектів землеустрою та надання земельних ділянок у власність. Задовольнивши таке клопотання, суддя втрутився у компетенцію та повноваження органів місцевого самоврядування (ст.ст. 6, 7, 19, 140, 144, 145 Конституції України та інші повязані акти законодавства).

Зі змісту позовної заяви випливає і ніким не заперечується, що на час постановлення оскаржуваної ухвали рішення про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу їх у власність ОСОБА_2, ОСОБА_3 і ОСОБА_4 ще не були прийняті.

Суддя суду першої інстанції всупереч вимогам ст.ст. 151, 152, 210, 212-215 ЦПК України не навів в ухвалі про забезпечення позову належної мотивації та обґрунтування щодо обставин, які мають значення для вирішення питання та для висновку про необхідність забезпечення позову в обраний позивачем спосіб: чи виник спір, якщо так, то який і між ким саме; чи існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; як співвідноситься прохане забезпечення позову із його вимогами, чи є вони співмірними; чиїх інтересів стосується забезпечення позову та чи не порушуються такі тощо. В ухвалі відсутнє обґрунтування щодо того, чи існували підстави для забезпечення позову на момент вирішення клопотання позивача, яке зазначене в позовній заяві, виходить із певних припущень і не враховує інші можливості забезпечення і захисту прав позивача. Саме по собі посилання в ухвалі на статті 151-153 ЦПК України відповідним її обґрунтуванням не є.

Відтак, суддя суду першої інстанції вирішив питання про забезпечення позову із порушенням норм процесуального права, забезпечення позову в наведений вище спосіб порушило інтереси осіб, які не залучалися до участі в справі та мали підстави для оскарження ухвали судді, що знайшло своє підтвердження, тому відповідно до ст. 312 ч. 1 п. 2 ЦПК України апеляцію слід задовольнити, ухвалу скасувати, у задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити.

Керуючись ст. 292 ч.ч. 1, 2, ст. 293 ч. 1 п. 2, ст. 307 ч. 2 п. 2, ст. 312 ч. 1 п. 2, ст.ст. 314, 315 ЦПК України, колегія суддів

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, від імені та в інтересах якої діє ОСОБА_5, задовольнити, ухвалу судді Ужгородського міськрайонного суду від 29 березня 2017 року скасувати, у задоволенні заяви ОСОБА_6, від імені та в інтересах якого діє ОСОБА_7, про забезпечення позову до Ужгородської міської ради Закарпатської області та Ужгородського міського голови ОСОБА_8 про визнання дій протиправними та зобовязання вчинити дії відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Судді