Ухвала суду № 67724781, 12.07.2017, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

УХВАЛА

Іменем україни

12 липня 2017 року справа № 521/10620/17

Суддя Малиновського районного суду міста Одеси Михайлюк О.А., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Приватного нотаріусу Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_2, ТОВ «ІН-Фактор» про захист прав споживача та визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -

встановив:

ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до Приватного нотаріусу Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_2, ТОВ «ІН-Фактор» про захист прав споживача та визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Вивченням матеріалів позовної заяви, встановлено, що даний позов не відповідає вимогамст. 119 ЦПК України.

Так в порушення ч. 5 ст. 119 ЦПК України позивачем не надано доказів, що підтверджують сплату судового збору у розмірі встановленому Законом України «Про судовий збір».

Відповідно до ч. 5ст. 119 ЦПК України, ч. 2ст. 4 Закону України «Про судовий збір»позивач повинен сплатити судовий збір в розмірі 1% ціни позову, але не менше 640 гривень за вимогу майнового характеру та 640 гривень за вимогу немайнового характеру.

Позивачем зазначені вимоги законів не виконано і судовий збір не сплачено з посиланням наЗакон України «Про захист прав споживачів», яким встановлено, що споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що повязані з порушенням їх прав.

Таким чином, ч. 3ст. 22Закону України «Про захист прав споживачів»суперечить положенням ст. 5Закону України «Про судовий збір», яка не звільняє осіб, які звертаються до суду з позовами про захист прав споживачів від сплати судового збору.

Вирішуючи питання колізії норм наведених вище законів, які мають однакову юридичну силу, слід виходити з того, що в цій ситуації пріоритет повинен мати той закон, який ухвалено пізніше, а також той закон, який є спеціальним у регулюванні відносин, повязаних з оплатою судового збору.

Вказана правова позиція узгоджується і з практикою Верховного Суду України в питаннях сплати судового збору в справах про захист прав споживачів (ухвала від 01.03.2016 року, справа № 6-484ц16).

На підставі викладеного, керуючись ст. 119, 121 ЦПК України, суддя -

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Приватного нотаріусу Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_2, ТОВ «ІН-Фактор» про захист прав споживача та визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - залишити без руху, запропонувавши позивачу усунути недоліки вказані в мотивувальній частині ухвали не пізніше пяти днів з дня отримання ухвали.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: /підпис/ ОСОБА_3

"12" липня 2017 р.