Рішення № 6772401, 12.11.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

12.11.09 р.                     Справа № 25/192                               

Суддя господарського суду Донецької області І.А.Бойко          

при секретарі судового засідання О.М. Якименко          

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” м. Горлівка Донецької області

до відповідача обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго” м. Донецьк в особі виробничої одиниці „Краснолиманська тепломережа” м. Красний Лиман Донецької області

про стягнення 3643грн.57коп.

За участю

представників сторін:

від позивача: Секлейді О.А. – юрисконсульт (довіреність № 370-09 „Д” від 26.06.2009);

від відповідача: Анохіна Т.І. – провідний юрисконсульт (довіреність № юр/5323 від 31.12.2008)          

          Позивач – відкрите акціонерне товариство “Донецькобленерго” м. Горлівка Донецької області звернувся до господарського суду з позовом до обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго” м. Донецьк в особі виробничої одиниці „Краснолиманська тепломережа” м. Красний Лиман Донецької області про стягнення 3643грн.57коп., у тому числі заборгованість за реактивну електроенергію в сумі 3127грн.72коп., пеня в сумі 388грн.84коп., індекс інфляції в сумі 75грн.93коп., 3% річних в сумі 51грн.31коп.

          В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на розрахунок ціни позову, договір про постачання електричної енергії № 1746 від 24.06.2004р., Додаток № 5 від 21.09.2007 «Порядок розрахунків» до договору про постачання електричної енергії № 1746 від 24.06.2004р., додаткову угоду № б/н від 31.12.2008 до договору про постачання електричної енергії № 1746 від 24.06.2004р., додаткову угоду № 5 від 21.09.2007 до договору про постачання електричної енергії № 1746 від 24.06.2004р., протокол розбіжностей до додаткової угоди № 5 від 21.09.2007 до договору про постачання електричної енергії № 1746 від 24.06.2004р., протокол врегулювання розбіжностей, Додаток № 10 «Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії» до договору про постачання електричної енергії № 1746 від 24.06.2004р., довіреність № юр/3768 від 06.12.2003, довіреність № юр/5971 від 31.12.2006, довіреність № юр/5360 від 31.12.2008, наказ № 140 від 03.11.2006 «Про призначення відповідальної особи по обліку витрат електроенергії», рахунки за реактивну електроенергію № 34/1746 від 24.03.2009 за березень 2009р., № 34/1746 від 24.04.2009 за квітень 2009р., акти прийому-передачі за квітень 2009р., за березень 2009р.

20.10.2009 позивач через канцелярію господарського суду подав клопотання про залучення до матеріалів справи акту звірки розрахунків від 01.10.2009 та копії довіреності № 188-09 «Д» від 29.12.2008.

Суд розглянув дане клопотання відповідача та задовольнив його, перелічені документи долучив до матеріалів справи.

У відзиві на позовну заяву (вих. № юр/4016 від 11.11.2009) відповідач зазначив, що позовні вимоги визнає частково та підтверджує наявність заборгованості за спожиту реактивну електроенергію в сумі 3127,72грн. Щодо вимог позивача про стягнення 3% річних, інфляційної складової та пені, то, приймаючи до уваги важке фінансове становище підприємства відповідача, відсутність державних дотацій, враховуючи положення ЗУ „Про тимчасову заборону стягнення пені за несвоєчасне внесення плати за житлово-комунальні послуги”, ЗУ „Про реструктуризацію заборгованості за надані послуги по утриманню будинків та споруд та при будинкових територій та комунальні послуги, яка утворилась станом на 01.12.2006”, ЗУ „Про реструктуризацію заборгованості по квартирній платі, платі за житлово-комунальні послуги, спожиті газ та електроенергію”, ЗУ „Про теплопостачання” такі вимоги задоволенню не підлягають. До того ж, вказує на те, що стягнення 3% річних та індексу інфляції не передбачено умовами укладеного між сторонами договору. До відзиву додав акт звірки розрахунків від 01.10.2009, підписаний обома сторонами, копію балансу на 01.10.2009, копію звіту про фінансові результати за 9 місяців 2009р., копію свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, копію довідки з ЄДРПОУ № 210253, копію довіреності на представника. Перелічені документи судом оглянуті та долучені до справи.

Представник позивача в засіданні суду позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, додатково надані документи, заслухавши пояснення представників сторін, господарським судом ВСТАНОВЛЕНО.

24.06.2004 між ВАТ „Донецькобленерго” в особі Краматорських електричних мереж (Постачальник електричної енергії) та ОКП „Донецьктеплокомуненерго” в особі виробничої одиниці „Краснолиманська тепломережа” (Споживач) був укладений договір про постачання електричної енергії № 1746.

31.12.2008 Сторони підписали додаткову угоду № б/н до договору про постачання електричної енергії № 1746 від 24.06.2004р., відповідно до якої пролонгували строк дії договору до 31.12.2009.

21.09.2007 була підписана додаткова угода № 5 від 21.09.2007 до договору про постачання електричної енергії № 1746 від 24.06.2004р.

З огляду на протокол розбіжностей до додаткової угоди № 5 від 21.09.2007 до договору про постачання електричної енергії № 1746 від 24.06.2004р. та протокол врегулювання розбіжностей, Додатковою угодою № 5 Сторони узгодили Додаток № 5 «Порядок розрахунків», доповнили договір Додатками № 5.1, № 5.2., № 5.3., № 19, № 20, № 21 та оговорили питання щодо застосування акту приймання-передавання товарної продукції.

Згідно умов договору Постачальник зобов'язався постачати Споживачу електричну енергію, як різновид товару (розділ 1, п. 2.1.2. договору), а Споживач – оплачувати вартість поставленої електричної енергії у відповідності з умовами Додатків № 5 та № 10 до договору (п. п. 2.2.3., 2.2.4. договору).

На виконання умов договору про постачання електричної енергії № 1746 від 24.06.2004р. позивач в березні 2009р. та квітні 2009р. поставив відповідачу реактивну електричну енергію в обсязі 94425 кВАр/г, а відповідач, відповідно, прийняв та спожив її.

Про факт постачання електроенергії та, відповідно, її прийняття у вказаному обсязі свідчать акти прийому-передачі за березень 2009р. та за квітень 2009р., підписані з боку відповідача без будь-яких зауважень чи заперечень.

За надані послуги позивачем були виставлені відповідачу наступні рахунки за реактивну електроенергію:

-          № 34/1746 від 24.03.2009 за березень 2009р.,

-          № 34/1746 від 24.04.2009 за квітень 2009р.

Для проведення остаточного розрахунку Споживач у термін до 3-х робочих днів з дня закінчення періоду (розрахунковий період встановлено Споживачу з 22-го числа місяця до такого ж числа наступного місяця – п. 1 Додатку № 5 від 21.09.2007 до Договору) повинен отримати в розрахунковому відділі відповідного РЕМ рахунок на оплату електричної енергії. Цей рахунок має бути сплачений Споживачем протягом 5-ти банківських днів з дня його отримання, якщо Споживач здійснює оплату самостійно, та 10-ти банківських днів, якщо Споживач здійснює оплату через свою головну структуру (п. 7 Додатку № 5 до договору).

Вартість реактивної електричної енергії розраховується згідно тарифів, які формуються відповідно до Методики обчислення плати за перетікання реактивної електроенергії між електропередавальною організацією та її споживачами, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України від 17.01.2002 № 19.

Виставлені позивачем рахунки на оплату реактивної енергії відповідач отримав, про що свідчить відмітка про їх отримання з зазначенням дати отримання:

- рахунок № 34/1746 від 24.03.2009 за березень 2009р. отриманий уповноваженим представником відповідача Сологуб Т.М. (наказ № 140 від 03.11.2006) 24.03.2009;

- рахунок № 34/1746 від 24.04.2009 за квітень 2009р. отриманий уповноваженим представником відповідача Сологуб Т.М. 24.04.2009.

Стаття 193 Господарського кодексу України передбачає, суб’єкти господарювання та учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

          Аналогічне положення закріплено в ст. 526 Цивільного кодексу України. Так, зобов’язання повинно виконуватися належним чином відповідно умовам договору та вимогам цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а у разі відсутності таких умов і вимог – згідно звичаїв ділового обігу або іншим вимогам, які звичайно ставляться.

В свою чергу, ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлює, якщо в зобов’язанні встановлений строк (дата) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (дату).

За приписами ч. 1, 2 ст. 714 Цивільного кодексу України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов’язується надавати другій стороні (споживачу, абоненту) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов’язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму їх використання, а також забезпечувати безпечну експлуатацію енергетичного та іншого оснащення. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. В свою чергу, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується (ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України).

Підпунктами 2, 8 п. 8.1. Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України № 28 від 31.07.1996, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 02.08.1996 за № 417/1442, із змінами, останні зміни від 25.12.2008 (далі – Правила), закріплено, постачальник електроенергії наділений правом своєчасно отримувати від споживача оплати за електроенергію згідно умов договору та діючого законодавства.

В порушення умов договору, вимог зазначених статей Цивільного та Господарського кодексів України, Правил користування електричною енергією відповідач зобов’язання щодо оплати спожитої в березні 2009р. та квітні 2009р. реактивної електроенергії виконував неналежним чином з простроченням строків оплати, що призвело до виникнення заборгованості.

Загальна сума заборгованості за спожиту реактивну електроенергію становить 3127грн.72коп., з якої несплачена вартість спожитої електроенергії - 2606,44грн., ПДВ на вказану вартість – 521,28грн.

Відповідач заборгованість за спожиту в березні-квітні 2009р. реактивну електроенергію в сумі 3127грн.72коп. визнає у повному обсязі; акт звірки розрахунків від 01.10.2009, відповідно до якого сальдо на користь позивача по заборгованості за березень-квітень 2009р. складає 3127,72грн., підписав без застережень.

На момент прийняття рішення по справі відповідач заборгованість в сумі 3127,72грн не погасив, тому зазначена сума підлягає стягненню з останнього на користь позивача.

Відповідно до ст.ст.216–218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Згідно п.п.1, 3 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до ст. ст.1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996р. №543-96-ВР, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Окрім стягнення основного боргу, позивач з посиланням на п. 4.2.1. договору, нарахував відповідачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати, по кожному виставленому та неоплаченому/частково оплаченому рахунку: по рахунку за березень 2009р. пеня нарахована за період з 07.04.2009 по 20.09.2009, по рахунку за квітень 2009р. – за період з 13.05.2009 по 20.09.2009. Відповідно до розрахунку розмір пені становить 388грн.84коп.

Нарахування та розмір пені відповідає умовам договору, приписам ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, ст. 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996, ст. 258 Цивільного кодексу України, розмір пені на правильність розрахунку судом перевірений, тому сума пені також підлягає стягненню на користь позивача.

У відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Боржник, що прострочив виконання грошового зобов’язання, за вимогою кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений законом або договором.

З огляду на ст. 625 Цивільного кодексу України, позивач нарахував відповідачу індекс інфляції: по рахунку за березень 2009р. індекс інфляції нарахований за період квітень-липень 2009р., по рахунку за квітень 2009р. – за період травень-липень 2009р., та 3% річних: по рахунку за березень 2009р. 3% річних нараховані за період з 07.04.2009 по 20.09.2009, по рахунку за квітень 2009р. – за період з 13.05.2009 по 20.09.2009. Відповідно до розрахунку індекс інфляції становить 75грн.93коп., 3% річних - 51грн.08коп.

Нарахування індексу інфляції та 3% річних на суму заборгованості законодавчо закріплено, розмір 3% річних та індексу інфляції на правильність розрахунку судом перевірений, тому вимоги позивача в частині стягнення 3% річних в сумі 51грн.08коп. та індексу інфляції в сумі 75грн.93коп. підлягають задоволенню.

          Заперечення відповідача щодо вимог про стягнення пені, 3% річних та індексу інфляції, судом до уваги не приймаються, оскільки важке фінансове становище підприємства, дія нормативно-правових актів, на які посилається відповідач в обґрунтування своїх заперечень, відсутність державних дотацій, не звільняє останнє від уплати інфляційних та 3% річних, сплата яких визначена ст. 625 ЦК України, та пені, сплата якої за неналежне виконання зобов’язань передбачена умовами договору.

Витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у відповідності до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

          На підставі вищевикладеного, згідно ст. ст. 258, 509, 526, 530, 549, 625, 714 Цивільного кодексу України, ст. ст. 173, 193, 216-218, 230, 231, 232, 275 Господарського кодексу України, Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України № 28 від 31.07.1996, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 02.08.1996 за № 417/1442, із змінами, останні зміни від 25.12.2008, ст. 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996, керуючись ст. ст. 22, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” м. Горлівка Донецької області до обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго” м. Донецьк в особі виробничої одиниці „Краснолиманська тепломережа” м. Красний Лиман Донецької області про стягнення 3643грн.57коп., у тому числі заборгованість за реактивну електроенергію в сумі 3127грн.72коп., пеня в сумі 388грн.84коп., індекс інфляції в сумі 75грн.93коп., 3% річних в сумі 51грн.31коп., задовольнити.

Стягнути з обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго” м. Донецьк в особі виробничої одиниці „Краснолиманська тепломережа” (83086, м. Донецьк, вул. Донецька, 38, код ЄДРПОУ 03337119) на користь відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” (реквізити юридичної особи 84601, Донецька область, м. Горлівка, пр-т Леніна, 11, код ЄДРПОУ 00131268; р/р № 26003045265000 в АКІБ «УкрСиббанк» м. Харків, МФО 351005, ЗКПО 00130903) заборгованість за реактивну електроенергію в сумі 3127грн.72коп., пеню в сумі 388грн.84коп., індекс інфляції в сумі 75грн.93коп., 3% річних в сумі 51грн.31коп.

Стягнути з обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго” м. Донецьк в особі виробничої одиниці „Краснолиманська тепломережа” (83086, м. Донецьк, вул. Донецька, 38, код ЄДРПОУ 03337119) на користь відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” (реквізити юридичної особи 84601, Донецька область, м. Горлівка, пр-т Леніна, 11, код ЄДРПОУ 00131268) витрати по сплаті держмита в сумі 102грн.00коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236грн.00коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Рішення може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя Бойко І.А.