Ухвала суду № 67723977, 11.07.2017, Новобузький районний суд Миколаївської області

Справа № 481/985/16-к

Провадж.№ 1-в/481/70/2017

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.07.2017 року Новобузький районний суд Миколаївської області

в складі головуючої судді Уманської О.В.,

за участі секретаря Кузьміної Н.П.,

прокурора Філіпського О.В.,

представника Новобузького РВ з питань пробації ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Новий Буг, Миколаївської області подання старшого інспектора Новобузького районного відділу з питань пробації Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції капітана внутрішньої служби ОСОБА_1 про скасування ОСОБА_2 звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення його для відбування призначеного покарання,

Встановив :

Вироком Новобузького районного суду Миколаївської області від 22 листопада 2016 року ОСОБА_2 був засуджений за скоєння злочинів, передбачених ч.1 та ч.2 ст.185 КК України із застосуванням ч.1 ст.70 КК України, до 02 років позбавлення волі. У відповідності зі ст.75 КК України він був звільнений від відбування призначеного покарання, якщо протягом 02 років іспитового строку не скоїть нового злочину та виконає покладені на нього відповідно до ст..76 КК України обовязки не виїжджати за межі України на постійне проживання без погодженням з уповноваженим органом з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи; періодично зявлятись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації. Про наслідки порушення умов відбування покарання з випробуванням після оголошення вироку засудженому ОСОБА_2 було роз`яснено.

НовобузькийВР з питань пробації Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції звернувся з поданням про заміну умовного покарання на позбавлення волі ОСОБА_2, з якого випливає, що засуджений за період іспитового строку зарекомендував себе з негативної сторони, постійно порушує громадський порядок, по місцю проживання характеризується негативно, ніде не працює, про що свідчить характеристика за місцем проживання,на зауваження органу з питань пробації не реагує, постійно буз поважних причин пропускає дні реєстрації , що свідчить про те, що він не бажає ставати на шлях виправлення.

У судовому засіданні старший інспектор Новобузького РВ з питань пробації ОСОБА_3 своє подання підтримала, пояснила, що до часу розгляду подання засуджений свою поведінку не змінив, тому просила подання задовольнити.

Прокурор Філіпський О.В. у судовому засідання пояснив, що подання обґрунтоване та просив його задовольнити.

Засуджений ОСОБА_2 у судовому засіданні обставини викладені у поданні підтвердив, не заперечував, що ним допускались порушення умов звільнення від відбування покарання, з якими він був ознайомлений. Крім того додав, що також не зявлявся і на корекційні програми, пояснивши свою поведінку тим, що не вважав за потрібне відвідувати такі програми.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали подання та особової справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що засуджений під час іспитового строку неодноразово в письмовій формі попереджався про наслідки порушення умов відбування умовного покарання, негативно характеризується по місцю проживання.

13.04.2017 року ОСОБА_2 Новобузьким районним судом Миколаївської області притягувався до відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень за ч.2 ст..173 -2 КУпАП.

24.02.2017 року, 28.03.2017 року та 25.04.2017 року ОСОБА_2 притягувався до адміністративної відповідальності Новобузьким ВП ГУНП в Миколаївській області за вчинення адміністративних правопорушень передбачених ч.1. 2 ст. 178 КУпАП та ст..176 КУпАП.

Дані постанови набрали законної сили, ОСОБА_2 не оскаржувались .

ОСОБА_2 був ознайомлений із постановою про встановлення днів явки на реєстрацію від 17.01.2017 року однак не зявлявся на реєстрацію 10.05.2017 року та 12.06.2017 року.

При спілкуванні із матірю засудженого ОСОБА_2 ОСОБА_4, остання повідомила, що її син приблизно з середини травня місяця 2017 року відсутній за своїм постійним місцем проживання оскільки поїхав на заробітки, але куди саме та коли він повернеться їй не відомо.

У судовому засіданні засуджений ОСОБА_2 пояснив, що дійсно знаючи пр. необхідність повідомляти про зміну свого місця проживання та роботи орган з питань пробації, не виконав цієї вимоги і без попередження поїхав на заробітки. Однак надати суду докази того, що він дійсно перебував на роботі, не зміг.

Встановлені обставини в судовому засіданні свідчать про те, що ОСОБА_2 не бажає ставати на шлях виправлення, тому у відповідності з вимогами ч.2 ст.78 КК України суд вважає необхідним направити засудженого ОСОБА_2 для відбування покарання, призначеного за вироком Новобузького районного суду Миколаївської області від 22 листопада 2016 року.

Окрім цього, з матеріалів особової справи вбачається, що з засудженим ОСОБА_2 неодноразово проводились профілактичні бесіди спрямовані на недопущення вчинення ним порушень, виносились відповідні застереження у виді письмового попередження про можливість скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного судом покарання.

Відповідно до ч. 2 ст. 78 КК України якщо засуджений не виконує покладені на нього обов'язки або систематично вчинює правопорушення, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, суд направляє засудженого для відбування призначеного покарання.

Аналогічне положення міститься в ч. 2 ст. 166 Кримінально-виконавчого кодексу України, якщо засуджений не виконує покладені на нього обов'язки або систематично вчинює правопорушення, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, уповноважений орган з питань пробації вносить до суду подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання.

У відповідності до вимог ч. 2 ст.78 КК України та роз'яснень, що дані в п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року №7 "Про практику призначення судами кримінального покарання", суд за поданням органу, який здійснює контроль за поведінкою засудженого, звільненого від відбування покарання з випробуванням, може прийняти рішення про скасування звільнення та про направлення засудженого для відбування призначеного покарання в разі невиконання покладених на нього обов'язків, визначених ст.76 КК України, що свідчить про його небажання стати на шлях виправлення. Невиконанням обов'язків вважається таке, коли засуджений не виконав хоч один з обов'язків, які були покладені на нього судом.

Відповідальність осіб, звільнених від відбування покарання з випробуванням, передбачена ст.166 КВК України, відповідно до ч.1 якої у разі ухилення засудженого, звільненого від відбування покарання з випробуванням, від виконання обов'язків, які покладені на нього судом, або порушення громадського порядку, за яке його було притягнуто до адміністративної відповідальності, уповноважений орган з питань пробації застосовує до нього застереження у виді письмового попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного покарання.

Частиною 3 ст.166 КВК України визначено, що невиконанням обов'язків вважається таке, коли засуджений не виконав хоч один з обов'язків, які було покладено на нього судом.

У підпункті 5.1 п.5 розділу IV Інструкції про порядок виконання покарань, не повязаних з позбавленням волі, та здійснення контролю щодо осіб, засуджених щодо таких покарань, затвердженої спільним наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань та Міністерства внутрішніх справ України за №270/1560 від 19.12.2003р., зазначено, що звільнені від відбування покарання з випробуванням зобов'язані: виконувати обов'язки, які покладені на них судом; повідомляти інспекцію про зміну місця проживання; з'являтися за викликом до інспекції; не порушувати громадського порядку.

У разі неприбуття за викликом до інспекції без поважних причин до засудженої особи може бути застосовано привід, який здійснюється відповідними органами внутрішніх справ.

Відповідно до п.п.5.2 п.5 розділу IV Інструкції якщо засуджена особа ухиляється від виконання покладених на неї судом обов'язків чи притягувалась до адміністративної відповідальності за порушення громадського порядку, то такій засудженій особі виноситься застереження у виді письмового попередження (додаток 43 до цієї Інструкції) про можливість скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного судом покарання.

Відтак, судом достовірно встановлено, що засуджений ОСОБА_2 незважаючи на проведені з ним профілактичні бесіди спрямовані на недопущення вчинення ним порушень, винесені йому застереження у виді письмового попередження про можливість скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного судом покарання, не з'явився в орган з питань пробації без поважних причин, залишив своє місце постійного проживання.

За таких обставин, суд вважає, засуджений ухиляється від виконання обов'язків, покладених на нього вироком Новобузького районного суду Миколаївської області від 22 листопада 2016 року, що свідчить про його небажання стати на шлях виправлення, а відтак подання підлягає до задоволення.

Керуючись ч.2 ст.78 КК України,ст.ст.369, 371, 372, 376, п.8 ч.1 ст.537, ст.539 КПК України,

Постановив :

Подання старшого інспектора Новобузького районного відділу з питань пробації Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції капітана внутрішньої служби ОСОБА_1 про скасування ОСОБА_2 звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення його для відбування призначеного покарання - задовольнити.

Скасувати ОСОБА_2 звільнення від відбування покарання з випробуванням за вироком Новобузького районного суду Миколаївської області від 22.11.2016 р. і направити його в місця позбавлення волі строком на 02 роки.

Строк відбуття покарання ОСОБА_2 обчислювати з моменту його фактичного затримання.

Ухвала може бути оскаржена протягом семи діб з моменту її оголошення до апеляційного суду Миколаївської області.

Суддя: