Рішення № 67720513, 11.07.2017, Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/3999/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

11 липня 2017 року Шевченківський районний суд м. Львова

у складі: головуючого - судді Невойта П.С.

секретаря с/з ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Львові цивільну справу за позовом Львівського міського центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення коштів,-

у с т а н о в и в :

02.06.2017 року позивач звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 в котрій просить ухвалити рішення, яким стягнути з ОСОБА_2 31.03.1981 р. н. на користь Львівського міського центру зайнятості кошти матеріальне забезпечення на випадок безробіття в сумі 2 212 (дві тисячі двісті дванадцять) гривень 64 коп. на рахунок 37170001000584, одержувач: Львівський міський центр зайнятості, банк: ГУДКСУ у Львівській області, ЄДРПОУ 25555035, МФО 825014, КЕКВ 2710 - повернення допомоги з безробіття.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що Львівський міський центр зайнятості є органом Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (надалі - Фонд), що діє від імені Фонду відповідно до законів України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", "Про зайнятість населення".

ОСОБА_2 звернувся до Львівського міського центру зайнятості в пошуках роботи 30.05.2016 р. та йому було надано статус безробітного 30.05.2016 року відповідно до ст.43 Закону України «Про зайнятість населення» на підставі поданої заяви. За час перебування на обліку ОСОБА_2 отримував у центрі зайнятості матеріальне забезпечення - допомогу по безробіттю з 06.06.2016 року по 13.07.2016 року та з 29.07.2016 року по 29.08.2016 року.

16.08.2016 року ОСОБА_2 уклав Контракт про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України на посадах осіб сержантського складу від 16.08.2016 року з військовою частиною польова пошта В4264 та який набрав чинності з 16.08.2016 року та відповідно підлягав зняттю з обліку з 16.08.2016 року.

В результаті не повідомлення відповідачем спеціалістів Львівського міського центру зайнятості про укладення контракту щодо проходження військової служби в Збройних Силах України з 16.08.2016 року, що є обставиною, яка впливає на умови виплати допомоги по безробіттю відповідач безпідставно перебував на обліку як безробітний та безпідставно отримува допомогу з безробіття за період з 16.08.2016р. по 29.08.2016 р. у сумі 2 212.64 грн.

Львівським міським центром зайнятості ОСОБА_2 скеровано претензії про відшкодування коштів в сумі 2 212.64 грн., яка залишена без розгляду та задоволення.

Представник позивача в судове засідання не прибув, проте подав заяву в якій просить розгляд справи проводити без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідачі в судове засідання не прибув повторно з невідомих суду причин, хоча належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи, що стверджується відмітками у журналі реєстрації вихідної кореспонденції та повідомленням про вручення поштового рекомендованого відправлення, заперечень на позовну заяву відповідачем до суду подано не було, а тому оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для розгляду справи без його участі, представник позивача не заперечував проти заочного розгляду справи, суд у відповідності до вимог ст.ст. 169, 224 ЦПК України, вважає за можливе провести заочний розгляд справи на підставі наявних доказів.

Зясувавши дійсні обставини справи, дослідивши зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає до задоволення з таких підстав.

Відповідно до ст. 3 ЦПК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

За вимогами ст. ст. 10, 60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч.1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 звернувся із заявою до Львівського міського центру зайнятості в пошуках роботи 30.05.2016 року та того ж дня набув статусу безробітного відповідно до ст. 43 Закону України «Про зайнятість населення». За час перебування на обліку ОСОБА_2 отримував у центрі зайнятості матеріальне забезпечення - допомогу по безробіттю у період з 06.06.2016 року по 13.07.2016 року та з 29.07.2016 року по 29.08.2016 року.

Згідно ст. 2 Закону України «Про зайнятість населення» безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законом, доходів.

16.08.2016 року ОСОБА_2 уклав Контракт про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України на посадах осіб сержантського складу на три роки та отримував грошове забезпечення і відповідно підлягав зняттю з обліку як безробітний з 16.08.2016 року. В результаті не повідомлення відповідачем спеціалістів Львівського міського центру зайнятості про працевлаштування з 16.08.2016 року відповідач безпідставно перебував на обліку та незаконно отримував допомогу з безробіття за період з 16.08.2016 року по 29.08.2016 року в сумі 2 212,64 грн.

Частиною 1 ст. 4 Закону України «Про зайнятість населення» визначено, що до зайнятого населення належать особи, які працюють за наймом на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, особи, які забезпечують себе роботою самостійно (у тому числі члени особистих селянських господарств), проходять військову чи альтернативну і (невійськову) службу, на законних підставах працюють за кордоном та які мають доходи від такої зайнятості, а також особи, що навчаються за денною формою у загальноосвітніх, професійно- технічних та вищих навчальних закладах та поєднують навчання з роботою.

Відповідно до ч.1 ст. 7 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», допомога по безробіттю є видом забезпечення за цим Законом.

У відповідності до п.п. 1 п.37 «Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу та ведення обліку осіб, які шукають роботу» затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2013 року №198 передбачено: центр зайнятості припиняє реєстрацію безробітного з дня працевлашту- вання за наймом на умовах трудового договору (контракту).

Частиною 2 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» визначено, що застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Пунктом 3 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» передбачено: «сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невико- нання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг».

Львівським міським центром зайнятості скеровано претензію від 21.11.2016 року про повернення незаконно набутих коштів у сумі 2 212,64 грн., яка залишена без задоволення.

Відповідно до п. 6 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу і безробітних, затвердженого постановою КМУ № 219 від 14.02.2007 року, у разі встановлення центром зайнятості відповідно до цього Порядку належності безробітної особи до категорії зайнятих, така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законодавством порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг. Якщо відомості про доходи є недостовірними з вини особи, центри зайнятості припиняють відповідні виплати, а суми здійснених виплат з дня їх призначення повертаються особою відповідно до п.7 цього Порядку.

Згідно з п. 7 Порядку, рішення про повернення коштів особою чи роботодавцем оформлюється наказом. Протягом двох робочих днів після прийняття рішення центр зайнятості надсилає особі чи роботодавцю рекомендованим листом повідомлення про необхідність протягом 15 календарних днів з дня отримання повідомлення повернути незаконно виплачені кошти.

Враховуючи висновок у справі про стягнення з фізичної особи зайво виплачених сум допомоги по безробіттю, висловлений колегією суддів Судової палати у цивільних справах та судової палати в адміністративних справах 22.09.2015 року №21-2209а-15, зводиться до того, що такий спір є не публічно-правовим, а приватно-правовим і має розглядатися за правилами цивільного судочинства (постанова Верховного Суду України від 22.09.2015 року №118/3781/14).

Отже, якщо під час одержання допомоги по безробіттю безробітний своєчасно не подав відомості про обставини, що впливають на умови її виплати, з безробітного стя- гується сума виплаченої допомоги по безробіттю з моменту виникнення цих обставин.

Якщо безробітний відмовився добровільно повернути зазначені кошти, то питання щодо повернення вирішується в судовому порядку.

Відповідно до ст.4 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Згідно ч. 3 ст. 212 ЦПК України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

За таких обставин, виходячи із встановлених судом обставин та відповідних їм правовідносин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги являються обґрунтованими, доказаними і такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, згідно ст. 88 ЦПК України якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 169, 209, 212, 214, 215, 218, 224-226 ЦПК України, Законом України «Про зайнятість населення», Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», суд,-

в и р і ш и в :

позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 31.03.1981 р. н., ІПН НОМЕР_1 на користь Львівського міського центру зайнятості 2 212 (дві тисячі двісті дванадцять) гривень 64 коп. на рахунок 37170001000584, одержувач: Львівський міський центр зайнятості, банк: ГУДКСУ у Львівській області, ЄДРПОУ 25555035, МФО 825014, КЕКВ 2710 - в рахунок повернення допомоги з безробіття.

Стягнути з ОСОБА_2 31.03.1981 р. н., ІПН НОМЕР_1 в дохід держави 1 600 (тисяча шістсот) гривень судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Рішення може бути повністю або частково оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через Шевченківський районний суд м. Львова шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення.

Суддя ОСОБА_3