Постанова № 6772045, 26.10.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.10.09 р.                     Справа № 28/355а

м. Донецьк, вул. Артема, 157 к. 223

Суддя господарського суду Донецької області Гончаров С.А.

при секретарі судового засідання Говор О.С.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовною заявою Дочірнього сільськогосподарського підприємства товариства з обмеженою відповідальністю “ИННКО” Ясенове”, с. Ясенове

до відповідача: Красноармійської об’єднаної державної податкової інспекції, м.Красноармійськ

про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень

СУТЬ СПОРУ:

Позивачем, Дочірнім сільськогосподарським підприємством товариства з обмеженою відповідальністю “ИННКО” Ясенове”, заявлено до суду позовні заяви до Красноармійської об’єднаної державної податкової інспекції про визнання недійсними податкового повідомлення-рішення № 0001582340/0 від 09.11.2005 р. про донарахування зобов’язань з податку на додану вартість в розмірі 4013 грн. та нарахування штрафних санкцій в розмірі 2007 грн. та податкового повідомлення-рішення № 0001592340/0 про донарахування зобов’язань з податку на додану вартість в розмірі 81793 грн. та нарахування штрафних санкцій в розмірі 40896 грн.

Ухвалами суду від 05 грудня 2005 року були відкриті провадження в адміністративних справах: №28/355а про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0001582340/0 від 09.11.2005 р. про донарахування зобов’язань з податку на додану вартість в розмірі 4013 грн. та нарахування штрафних санкцій в розмірі 2007 грн., та № 28/356а про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 00015992340/0 від 09.11.2005 р. про донарахування зобов’язань з податку на додану вартість в розмірі 81793грн. та нарахування штрафних санкцій в розмірі 40896 грн.

Заявою від 20.12.2005 року у справі № 28/356а позивачем змінювались позовні вимоги у наведеній справі та остаточними позовними вимогами у справі № 28/356а є визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0001592340/0 від 09.11.2005 р. про донарахування зобов’язань з податку на додану вартість в розмірі 81793грн. та нарахування штрафних санкцій в розмірі 40896 грн.

Ухвалами суду у наведених справах від 20.12.2005 р. суд закінчив підготовче провадження та призначив справи № 28/355а та № 28/356а до судового розгляду.

Ухвалою суду від 12.10.2009 року об’єднано для спільного розгляду і вирішення позовні вимоги Дочірнього сільськогосподарського підприємства товариства з обмеженою відповідальністю “ИННКО” Ясенове” до Красноармійської об’єднаної державної податкової інспекції про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0001582340/0 від 09.11.2005 р. про донарахування зобов’язань з податку на додану вартість в розмірі 4013 грн. та нарахування штрафних санкцій в розмірі 2007 грн., за якими було відкрито провадження в адміністративній справі № 28/355а; про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0001592340/0 про донарахування зобов’язань з податку на додану вартість в розмірі 81793 грн. та нарахування штрафних санкцій в розмірі 40896 грн., за якими було відкрито провадження в адміністративній справі №28/356а.

Адміністративній справі за позовом Дочірнього сільськогосподарського підприємства товариства з обмеженою відповідальністю “ИННКО” Ясенове” до Красноармійської об’єднаної державної податкової інспекції про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 09.11.2005 року № 0001582340/0 про донарахування зобов’язань з податку на додану вартість в розмірі 4013 грн. та нарахування штрафних санкцій в розмірі 2007 грн. та від 09.11.2005 року №0001592340/0 про донарахування зобов’язань з податку на додану вартість в розмірі 81793грн. та нарахування штрафних санкцій в розмірі 40896 грн. присвоєно номер 41/355а.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що відповідачем при прийнятті спірних податкових повідомлень-рішень не було враховано вимоги діючого законодавства України. Так, щодо податкового повідомлення-рішення від 09.11.2005 року №0001582340/0 про донарахування зобов’язань з податку на додану вартість в розмірі 4013 грн. та нарахування штрафних санкцій в розмірі 2007 грн., позивач стверджує, що при його прийнятті податковим органом було порушено вимоги п. 6.1. ст. 6 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань перед бюджетами та державними цільовими фондами“ щодо посилання на норму податкового закону, у відповідності до якого було зроблено пере розрахунок податкових зобов’язань.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 09.11.2005 року №0001592340/0 про донарахування зобов’язань з податку на додану вартість в розмірі 81793грн. та нарахування штрафних санкцій в розмірі 40896 грн., позивачем зазначено, що Порядком заповнення та надання податкової декларації з податку на додану вартість не встановлено необхідність розподілу отриманого у податковій декларації, наданій у скороченій формі, від'ємного значення ПДВ між іншими деклараціями, за якими ці розрахунки не здійснюються, та податковий орган невірно здійснив перерозподіл раніше сформованого податкового кредиту, що перейшов у строку 8 з від’ємним значенням у податкову декларацію за повною формою за липень 2002 року між іншими деклараціями, за якими розрахунки з бюджетом не здійснюються.

Позивач стверджує, що дія п. 11.21 ст. 11 Закону України „Про податок на додану вартість” розповсюджується на підприємство не з моменту його державної реєстрації, а з моменту виконання умов, визначених п. 1 Закону України „Про стимулювання сільського господарства на період 2001-2004 років”. Позивач вважає неправомірним застосування до нього Порядку нарахування, виплат та використання засобів, направлених для виплати дотацій сільгоспвиробникам за продані ними переробним підприємствам молоко та м’ясо у живій вазі, оскільки позивач у періоді, що перевірявся, не здійснював реалізацію молока переробним підприємствам та не отримувало від них будь-якої дотації. Також позивач вважає неправомірним застосування при встановленні правильності формування податкового кредиту підпункту 7.4.3. Закону України „Про податок на додану вартість”, оскільки позивач у цей самий період не здійснював операцій, які б були звільнені від сплати ПДВ.

Позивачем зазначено, що на момент проведення перевірки, всі податкові накладні мались в наявності, проте, інспектором не акцентувалось увага на їх відсутність, що зробило неможливим прийняти міри щодо їх надання.

Також, позивач стверджує, що, внаслідок порушення відповідачем, при складанні акту перевірки п. 2.3.2. „Порядку оформлення результатів невиїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства”, неможливо встановити, у чому полягає сутність порушення та якими первинними документами це підтверджується.

У додатково наданих письмових поясненнях позивачем було зазначено про те, що відповідачем при проведенні перевірки не було враховано зменшену заявленого до відшкодування суми податкового кредиту за результатами документальної перевірки, проведеної у період з 01.03.2004 року по 15.03.2004 року; те, що позивачем заявлена сума податкового кредиту, що підлягає відшкодуванню з бюджету, є меншою ніж та, на яку позивач має право; відповідач неправомірно не проаналізував дані всіх декларацій та необґрунтовано зазначає в акті перевірки на відсутність податкових накладних, що підтверджують податковий кредит на суму 28559,53 грн.

Ухвалою суду від 28.02.2006 року, з метою забезпечення всебічного та об’єктивного розгляду адміністративної справи для з’ясування обставин, що мають значення для вирішення адміністративної справи № 28/356а, і потребують спеціальних знань у галузі економіки, у справі № 28/256а було призначено судову економічну експертизу, проведення якої було доручено судовому експерту Машиниченко О.А.

Ухвалами суду від 28 лютого 2006 р. провадження у справах № 28/355а та 28/356а було зупинено у зв’язку з призначенням судово-економічної експертизи у справі № 28/256а.

Після надходження висновку експерта № 169/24 від 19.05.2009 року у справі №28/356а, провадження у наведених справах було поновлено.

Відповідач проти висновку експерта заперечив та зазначив, що експертом не було зроблено перерозподіл податкового кредиту між податковими деклараціями: Декларація№1- за якою не здійснюються розрахунки з бюджетом по операціях відповідно до спеціального режиму, передбаченого п. 11.21 ст. 11 Закону № 168/97 - ВР, Декларація № 2 - за якою не здійснюються розрахунки з бюджетом по операціях відповідно до спеціального режиму, передбаченого п. 11.29 ст. 11 Закону № 168/97 - ВР, Декларація № 3 - за якою здійснюються розрахунки з бюджетом, при досягненні платником податку обсягів оподатковуваних операцій у розмірі 3600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та подання до податкової інспекції податкову декларацію за повного формою. Розглянувши матеріали справи та додатково надані сторонами документи, заслухавши пояснення та заперечення представників сторін, суд встановив: 31.10.2005 року відповідачем проведено позапланову документальну перевірку дотримання позивачем вимог податкового законодавства з податку на додану вартість та податку на прибуток за період з 01.01.2002 року по 31.12.2002 року, результати якої відображені у акті від 31.10.2005 року № 122-23-311-1-30790583 (надалі – акт перевірки). Перевіркою встановлено та в акті перевірки зафіксовано порушення позивачем:

п.п. 3.1.1. п.3.1. ст.3 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.97 № 68/97-ВР із змінами та доповненнями в результаті чого занижено податок на додану вартість за 2002 рік на суму 4013 грн., в тому числі по періодах: листопад 2002 року – 4013грн.

п.п. 3.1.1. п.3.1. ст.3. п.п.7.2.1. п.7.2.. п.п.7.4.1, п.п.7.4.3. п.п.7.4.5. п.7.4., п.7.7 ст.7. п.11.21, 11.29 ст.11 Закону України "'Про податок на додану вартість" від 03.04.97 № 168/97-ВР із змінами та доповненнями, п. 15 Постанови Кабінету Міністрі України від 12.05.99 №805 „Про порядок нарахування, виплат і використання коштів, спрямованих для виплати дотацій сільськогосподарськими товаровиробниками за продані ними переробним підприємствам молоко та м’яса в живій вазі” із змінами та доповненнями, п.3, п.4 постанови Кабінету Міністрів України від 26.02.99 № 271 „Про Порядок акумуляції та використання коштів, які нараховуються сільськогосподарськими товаровиробниками -платниками податку на додану вартість щодо операцій з продажу товарів (робі і. послуг) власного виробництва, включаючи продукції (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини" із змінами та доповненнями.

Зокрема, в акті перевірки зафіксовано наступне.

Перевіркою правильності визначення сум податку на додану вартість, що підлягають відшкодуванню з бюджету встановлено завищення сум податку на додану вартість, що підлягають відшкодуванню з бюджет за пилень, листопад 2002 року у розмірі 81793 грн. в тому числі по періодах: липень 2002 року - 80136 грн., листопад 2002 року - 1657 грн.

Перевіркою правильності визначення нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість встановлено заниження сум податку на додану вартість за листопад 2002 року у розмірі 4015 грн.

Перевіркою встановлено, що в порушення п.п.7.4.3, п. 7.4. ст. 7, п. 11.21, п. 11.29 ст.11 Закону України „Про податок на додану вартість” від 03.04.97 № 168/97-ВР із змінами та доповненнями (надалі Закон № 168/97 - ВР), п 15 Постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.99 "№ 805 „Про порядок нарахування, виплат і використання коштів, спрямованих для виплати дотацій сільськогосподарськими товаровиробниками за продані ними переробним підприємствам молоко та м'яса в живій вазі” із змінами та доповненнями (Надалі Постанова № 805), п.3, п.4 Постанови Кабінету Міністрі України від 26.02.99 № 271 „Про Порядок акумуляції та використання коштів, які нараховуються сільськогосподарськими товаровиробниками - платниками податку на додану вартість щодо операцій з продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини” із змінами та доповненнями (Надалі Постанова № 271): до складу податкового кредиту по загальній декларації, за якою здійснюються розрахунки а бюджетом, піднесені суми податку відносно неоподатковуваних операцій: які не відповідають використанню цих товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях звітного періоду у зв'язку з невідповідним розподілом податку між окремими деклараціями щодо спеціальної діяльності, за якими не здійснюються розрахунки з бюджетом, та щодо іншої діяльності, за якими такі розрахунки проводяться.

В порушення п.п. 11,29 ст. 11, п. 7.7. ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” до складу сум податку, які підлягають сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету включені суми операцій продажу товарів (робіт, послуг) у розмірі 28707 грн.

В порушення п.п. 7.2.1. п.7.2., п.п. 7.4.5. п. 7.4. ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” віднесено до складу податкового кредиту витрати по сплаті податку непідтверджені податковими накладними у сумі 28559,53 грн.

В порушення п.7.4.1 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” до складу податкового кредиту не внесено суми податку у розмірі 2562 грн.

В порушення п.п. 3.1.1. п.3.1. ст. 3 Закону України „Про податок на додану вартість” не включено до об'єкту оподаткування операції з продажу товарів (робіт послуг) у сумі 5670грн. (листопад 2002р.) (згідно книзі обліку продажу товарів (робіт, послуг) (по розрахунках з бюджетом) за 2002 рік); зайво включено до об'єкту оподаткування сума 12900грн.

За наданими до перевірки податковими деклараціями по ПДВ за липень 2002 року обсяг продажу склав 95950 грн. (уточнена декларація по розрахунках з бюджетом № 22717 від 20.12.02 - 8685 грн., сільськогосподарська декларація (пункт 11.21 Закону) № 16202 від 19.08.02 - 1630 грн., уточнена сільськогосподарська декларація (пункт 11.29 Закону) № 16509 від 30.08.02 - 85635 грн. При досягненні вищезазначених обсягів продажу ДСГП ТОВ „Иннко” „Ясенове” відповідно до чинного законодавства перейшло зі скороченої форми податкової декларації по розрахунках з бюджетом до повної, що призвело до виникнення від’ємного значення за липень 2002 року у розмірі 93096 грн. (уточнена декларація по розрахунках з бюджетом № 22717 від 20.12.02 (повна) за липень 2002 року) за рахунок перенесення від'ємного значення зі скороченої декларації попереднього звітного періоду (податкова декларація по розрахунках з бюджетом (скорочена) за червень 2002 року № 13918 від 18.07.02, значення рядка 24) у розмірі 123424 грн. до рядка 8 «Коригування на основі попередніх звітних періодів» податкової декларації за вказаний звітний період.

Перевіркою правильності визначення сум податку на додану вартість, що підлягають відшкодуванню з бюджету, встановлено завищення перенесеного від'ємного значення зі скороченої декларації за червень 2002 року у зв'язку з:

здійсненнямневідповідногорозподілу податку між окремими деклараціями щодо спеціальної діяльності, за якими не здійснюються розрахунки з бюджетом, та щодо іншої діяльності, за якими такі розрахунки проводяться, у зв'язку з чим по загальній декларації, за якою здійснюються розрахунки з бюджетом, віднесені суми податку, які не відповідають використанню цих товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях звітного періоду; віднесенням до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку непідтверджених податковими накладними. На підставі акту перевірки та здійснених в ході перевірки висновків відповідачем були складені податкові повідомлення-рішення: № 0001582340/0 від 09.11.2005 року, яким згідно п.п. „б” п.п.4.2.2 ст.4, п.п. 17.1.3. п. 17.1 ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, п.п. 3.1.1. п. 3.1. ст. 3 Закону України „Про податок на додану вартість” позивачу визначено суму податкового зобов’язання з податку на додану вартість в загальній сумі 6020 грн., у тому числі за основним платежем – 4013 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями – 2007грн. № 0001592340/0 від 09.11.2005 року, яким згідно п.п. „б” п.п. 4.2.2 ст.4, п.п. 7.7.3 п. 7.7. ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” за порушення п.п. 3.1.1., п.п.7.2.1., п.п. 7.4.1., п.п. 7.4.2., п.п. 7.4.2., п.п. 7.4.2. пункту 3.1., п. 7.2., п. 7.4., п. 7.7., п.11.21., п. 11.29 статті 3, 7, 11 Закону України "'Про податок на додану вартість", яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 81793 грн. (у тому числі: за липень 2002 року – 80136 грн., листопад 2002 року – 1657 грн.), та нараховано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 40896 грн. (у тому числі: за липень 2002 року – 40068 грн., листопад 2002 року – 828 грн.)

Позивач стверджує про помилкове застосування відповідачем в ході перевірки норм законодавства та здійснення, у зв’язку з цим, безпідставних висновків про заниження податкових зобов’язань та завищення сум бюджетного відшкодування.

Огляд чинного законодавства, яким врегульовані спірні правовідносини свідчить про наступне.

Для суб'єктів господарювання сільськогосподарської галузі встановлено декілька спеціальних режимів оподаткування нарахування, сплати та використання сум податкуна додану вартість (надалі ПДВ), нарахованих до сплати за окремими видами діяльності,які передбачено зокрема, п.11.21 та 11.29 ст.11 Закону України „Про податок на додану вартість”.

Абзацом другим пункту 11.21 ст.11 Закону України „Про податок на додану вартість” запроваджено спеціальний режим спрямування та використання сум ПДВ, зокрема для сільськогосподарських підприємств усіх форм власності, які суми ПДВ, що підлягають сплаті до бюджету за реалізовані ними молоко, худобу, птицю, вовну, а також молочну продукцію та м’ясопродукти, вироблені у власних переробних цехах, повністю залишають у своєму розпорядженні і спрямовують на підтримку власного виробництва тваринницької продукції та продукції птахівництва. Механізм застосування норм вищезазначеного пункту викладено в Постанові № 805.

Пунктом 11.29 ст.11 Закону України „Про податок на додану вартість” запроваджено спеціальний режим спрямування та використання сум ПДВ, зокрема зупинено дію п.7.7 ст.7, пунктів 10.1 і 10.2 ст.10 Закону України „Про податок на додану вартість” у частині сплати до бюджету ПДВ щодо операцій з продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, за винятком операцій з продажу переробним підприємствам молока та м'яса в живій вазі, що здійснюються сільськогосподарськими товаровиробниками незалежно від організаційно-правової форми та форми власності, в яких сума, одержана від продажу сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки за даними звітного періоду (для новостворених сільськогосподарських товаровиробників) становить не менше 50% загальної суми валового доходу підприємства.

Зазначеним підпунктом не передбачено можливості самостійного прийняття платником податку рішення щодо вибору порядку обкладання ПДВ. Якщо результати діяльності сільськогосподарського товаровиробника відповідають критеріям, встановленим п.п. 29 ст.11 Закону України „Про податок на додану вартість”, то такий сільськогосподарський товаровиробник при обкладанні ПДВ керується нормами цього пункту. Використання такого спеціального режиму затверджено Постановою КМ № 271.

Згідно із зазначеною Постановою для новостворених сільськогосподарських товаровиробників звітним вважається період з моменту державної реєстрації сільськогосподарського товаровиробника як платника ПДВ до кінця першого звітного (податкового) місяця, за який цим товаровиробником подається декларація з ПДВ щодо операцій з поставки товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах власної сільськогосподарської сировини (абзац 3 п. 3 Постанови № 271).

Постановами № 805 та № 271 передбачено обов’язковість ведення окремого бухгалтерського та податкового обліку за операціями, що підпадають під дію спеціальних режимів, встановлених пунктами 11.21. та 11.29 ст. 11 Закону України „Про податок на додану вартість”, та щодо іншої діяльності, операції по якій оподатковуються у загальновстановленому порядку. За результатами такого окремого обліку складаються та подаються відповідні окремі декларації щодо спеціальної діяльності, за якими не здійснюються розрахунки з бюджетом, та щодо іншої діяльності, за якими такі розрахунки проводяться (п. 4 Постанови № 271 та абзац 2, 3, 4, 5 П.І5 Постановив 805).

У разі одночасного застосування норм абзацу другого п.11.21 та п.11.29 ст. 11 Закону України „Про податок на додану вартість” платники податку подають три податкові декларації:

Декларація № 1 - за якою не здійснюються розрахунки з бюджетом по операціях відповідно до спеціального режиму, передбаченого п.11.21 ст. 11 Закону № 168/97 - ВР, Декларація № 2 - за якою не здійснюються розрахунки з бюджетом по операціях відповідно до спеціального режиму, передбаченого п. 11 -29 ст. 11 Закону № 168/97 - ВР, Декларація № 3 - за якою здійснюються розрахунки з бюджетом.

Позитивна різниця між сумою ПДВ, одержана сільськогосподарськими товаровиробниками від покупців, та сумою цього податку, сплаченою ними постачальникам, по операціях, що підпадають під дію норм п.11.21 та п. 11.29 ст.11 Закону України „Про податок на додану вартість”, у терміни передбачені для перерахування сум ПДВ до бюджету, перераховуються сільськогосподарськими товаровиробниками з поточного рахунку на окремий рахунок, відкритий в установі банку, для відповідного цільового використання (абзац другий пункту 4 Постанови № 271 та абзац 6 п. 15 Постанови № 805). Водночас від'ємна різниця між сумою ПДВ, одержаною сільськогосподарськими товаровиробниками від покупців, та сумою ПДВ, сплаченою ними постачальникам, по операціях, що підпадають під дію норм п. 11.21 та п. 11.29 ст.11 Закону України „Про податок на додану вартість”, зараховується сільськогосподарськими товаровиробниками на зменшення податкових зобов'язань наступних звітних періодів із зазначеного виду діяльності (абзац 4 п. 4 Постанови № 271 та абзац 8 п.15 Постанови № 805). Проведення бюджетного відшкодування за рахунок бюджетних коштів на передбачено, оскільки розрахунки по ПДВ здійснюються не з бюджетом. Право на отримання бюджетного відшкодування сільськогосподарський товаровиробник має лише по тім операціям, і тільки по тій податковій декларації, по якій по ПДВ проводяться розрахунки з бюджетом.

У разі здійснення сільськогосподарськими товаровиробниками операцій, на які поширено та непоширено норми спеціальних режимів, суми ПДВ, сплачені при придбанні основних фондів, товарно-матеріальних цінностей та інших товарі (робіт, послуг), що одночасно використовуються у таких операціях, підлягають розподілу відповідно до питомої ваги їх використання у таких операціях з метою включення до податкового кредиту окремих декларацій, за якими суми ПДВ, нараховані до сплати, залишаються у власному розпорядженні для цільового використання, та такої декларації, яка подається щодо іншої діяльності, за якою здійснюються розрахунки з бюджетом.

Механізм такого розподілу передбачено п.п.7.4.3. п.7.4. ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість”, згідно з яким у разі, коли товари (роботи, послуги) виготовлені та/або придбані, частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково ні (у даному випадку - в операціях, по яким здійснюються розрахунки з бюджетом та по яким кошти перераховуються на спеціальний рахунок), до суми податкового кредиту включається та частка сплаченого (нарахованого) податку при їх виготовленні або придбанні, яка відповідає частці використання таких товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях звітного періоду.

Як вбачається з матеріалів справи в ході перевірки встановлено, що позивач здійснює діяльність з одночасним застосуванням норм абзацу другого п. 11.21. та п. 11.29 ст. 11 Закону України „Про податок на додану вартість”, про що звітує за всіма трьома податковими деклараціями. При перевірці Декларації № 3 (по розрахункам з бюджету) встановлено:

-          за період з січня по червень 2002 р. - подання податкової декларації по ПДВ скороченої, -          за період з липня по грудень 2002 р. - подання податкової декларації по ПДВ по повній формі. Таким чином, необхідним для об’єктивного та всебічного розгляду справи є дослідження операцій, які підлягають включенню у до відповідних податкових декларацій, при цьому, таке дослідження повинно бути проведено у розрізі відповідних податкових періодів, що повинно обґрунтувати правомірність чи не правомірність ведення позивачем податкового обліку, наслідком чого є визначення його податкових зобов’язань за відповідні податкові періоди.

Таке дослідження потребує спеціальних знань, тому по справі було призначено судову економічну експертизу та перед експертом судом ставились наступні питання:

- визначити, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського та податкового обліку позивача з урахуванням заявлених позовних вимог , документальної обгрунтованості висновків Акту перевірки Красноармійської ОДПІ № 122-23-311-1-30790583 від 31.10.2005 р. про порушення позивачем пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, пп. 7.2.1 п. 7.2., пп. 7.4.1 пп. 7.4.3 пп. 7.4.5 п. 7.4 п. 7.7 ст. 7, п. 11.21 п. 11.29 ст. 11 Закону України “Про податок на додану вартість”, на підставі яких занижений податок на додану вартість за листопад 2002 р. на 4013 грн. та зменшене від'ємне значення чистої суми податкових зобов’язань з податку на додану вартість за липень 2002 р. на 80136 грн. та листопад 2002 р. на 1657 грн.;

- з урахуванням результатів дослідження по питанню 1 визначити суму податку на додану вартість, яка підлягає донарахуванню за період з 01.01.2002 р. по 31.12.2002 р., а також розмір штрафних санкцій.

Висновок судово-економічної експертизи № 169/24 від 19.05.2009р. доданий до матеріалів справи.

Дослідження проводилось і висновок складений судовим експертом-бухгалтером Машиниченко Олександром Анатолійовичем, який має вищу економічну освіту, спеціальність економіст, експерт - бухгалтер, кваліфікацію за фахом 11.1, 11.2, 11.3, свідоцтво № 907 – дійсне до 25.03.2011 року. Експерт був попереджений про кримінальну відповідальність, передбачену ст. 384 Кримінального кодексу України. За таких умов, у суду не має підстав для сумнівів в упередженості або недостатній кваліфікації особи, що надала експертний висновок.

Огляд експертного висновку показує, що в ході дослідження експертом використовувались матеріали справи, додатково надані експерту первинні бухгалтерські документи, головна Книга, Книги обліку придбання і продажу товарів (робіт, послуг), журнали-ордери, розшифровки по рахунках бухгалтерського обліку, наказ про облікову політику, виписка з додатку до наказу про облікову політику та інші документи, надані експерту на задоволення його клопотань. Висновок складений у відповідності з вимогами Закону України «Про судову експертизу», містить докладний опис проведених досліджень, зроблені в результаті таких досліджень висновки та надано відповідь на поставлені судом питання. За таких умов, висновок експерта прийнято судом в якості належного доказу по справі.

Як вбачається з висновку експерта в ході проведеного дослідження ним на підставі даних первинних документів з’ясовані операції, які підлягають включенню до сільськогосподарських декларацій з ПДВ, при цьому з’ясовані періоди, у яких такі операції підлягали відображенню у податковому обліку (стор. 24-26, 28-30 висновку № 169/24 від 19.05.2009р.).

На підставі проведеного аналізу рухів по рахунках 15 „Капітальні інвестиції” в кореспонденції з кредитом рахунку 631 експертом встановлено суми витрат позивача, пов’язаних з придбанням основних фондів, що підлягає включенню до обсягів придбань по рядку 10.1 декларації з ПДВ по загальній декларації шляхом підсумовування вартості основних засобів (без ПДВ), які були оприбутковані від постачальників та далі були передані до складу основних засобів, що використовуються з метою отримання доходу від реалізації молока, худоби, птиці, вовни, а також за молочну продукцію та м’ясопродукти, а також основних засобів, що використовуються з метою отримання доходу від реалізації продукції несільськогосподарського призначення.

Аналогічний аналіз проведений експертом по рахунках 21 „Тварини на вирощуванні та відгодівлі”, 22 „Малоцінні та швидкознушуючися предмети”, 23 „Виробництво” (в розрізі субрахунків 231, 232, 233, 234).

Експертом досліджений рух та узагальнення даних по субрахунках 201 „Сировина та матеріали”, 203 „Паливо”, 207 „Запасні частини”, 208 „Матеріали сільськогосподарського призначення”.

Дані висновку свідчать, що експертом розраховані вартісні показники витрат і запасів які придбані позивачем для використання не у сільськогосподарській діяльності; для використання у сільськогосподарській діяльності пов’язаній з реалізацією молока, худоби, птиці, вовни, а також молочної продукції та м’ясопродуктів, вироблених у власних переробних цілях; для використання у діяльності пов’язаній з виготовленням сільськогосподарської продукції власного виробництва (за винятком операцій з продажу переробним підприємствам молока та м’яса живою вагою).

На підставі наведених даних експертом визначені суми податкового кредиту по операціях з придбання товарів і послуг, які належать до складу податкового кредиту по загальній декларації та по сільськогосподарській операції.

Наведене спростовує твердження відповідача про те, що в ході проведення експертизи експертом не здійснений розподіл сум податкового кредиту по напрямкам сум використання у відповідних видах діяльності. Дослідження експертного висновку дозволяє зробити висновок, що розрахунки та співставлення даних проведено на підставі вимог законодавства, яке регулює порядок обліку та оподаткування відповідних господарських відносин.

Згідно з висновками експерта на підставі проведеного дослідження заниження позивачем від’ємного значення чистої суми зобов’язань підтверджується: частково за липень 2002р. в сумі 9435грн., повністю за листопад 2002р. – в сумі 1657 грн. Сума податку донарахована податковим органом позивачу за період, що перевірявся результатами проведеної експертизи підтверджена в повному обсязі.

Таким чином, суд вважає таким, що обґрунтовано прийняте податкове повідомлення-рішення № 0001582340/0 від 09.11.2005 р. на загальну суму 6020 грн. (основний платіж – 4013 грн., штрафні (фінансові) санкції – 2007грн.). Податкове повідомлення-рішення № 0001592340/0 від 09.11.2005 р. є обґрунтованим в частині визначення завищення суми бюджетного відшкодування по декларації з податку на додану вартість за липень 2002 року в розмірі 9435 грн.

Щодо застосованих до позивача податковим повідомленням-рішенням № 0001592340/0 від 09.11.2005 р. штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 40896 грн., то як вбачається з наведеного податкового повідомлення-рішення ці санкції застосовані на підставі п. 17.1.3. ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

Відповідно до зазначеного пп.17.1.3 у випадку донарахування платнику податків контролюючим органом суми податкового зобов'язання за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі п'яти відсотків від суми недоплати за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше двадцяти п'яти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

З наведених приписів закону випливає, що штраф передбачений цим підпунктом застосовується у випадку донарахування платнику податків контролюючим органом суми податкового зобов'язання.

Як зазначалось податковим повідомленням-рішенням № 0001592340/0 від 09.11.2005 р. суми податкового зобов'язання позивачу не донараховувались, а лише визначені суми завищення бюджетного відшкодування у відповідних деклараціях.

Таким чином, суд вважає застосування за цим рішенням штрафної санкції у відповідності до приписів пп.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" таким, що не відповідає вимогам закону.

На підставі викладеного та керуючись п.п.7.2.1., 7.4.3. п.7.4. ст.7, п.11.21 та 11.29 ст.11 Закону України „Про податок на додану вартість”, Постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.99 "№ 805, Постановою Кабінету Міністрі України від 26.02.99 № 271, ст.ст. 1, 4, 6, 17 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 45-46, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 160, 162, 163, 167, 185-186, 254 пунктами 6, 7 розділу 7 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Дочірнього сільськогосподарського підприємства товариства з обмеженою відповідальністю “ИННКО” Ясенове” до Красноармійської об’єднаної державної податкової інспекції про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 09.11.2005 року № 0001582340/0 про донарахування зобов’язань з податку на додану вартість в розмірі 4013 грн. та нарахування штрафних санкцій в розмірі 2007 грн. та від 09.11.2005року №0001592340/0 про донарахування зобов’язань з податку на додану вартість в розмірі 81793грн. та нарахування штрафних санкцій в розмірі 40896 грн. – задовольнити частково.

Визнати частково недійсним податкове повідомлення-рішення № 0001592340/0 від 09.11.2005 р. яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 81793 грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкцій в розмірі 40896 грн. в частині визначення суми завищення бюджетного відшкодування по декларації з податку на додану вартість за липень 2002 року в розмірі 70701 грн. та в частині нарахування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 40896 грн.

У задоволенні позовних вимог в іншій частині - відмовити.

Присудити Дочірньому сільськогосподарському підприємству товариства з обмеженою відповідальністю “ИННКО” Ясенове” з Державного бюджету судовий збір у сумі 3,40 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення десятиденного строку на подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня складання постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Гончаров С.А.