Рішення № 67720220, 13.07.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03110 м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а,

факс 284-15-77 e-mail: inbox@kia.court.gov.ua

Апеляційне провадження №22-ц/796/7800/2017 Головуючий у 1 інстанції - Лук'яненко Л.М. Унікальний номер справи №754/6407/15-ц Доповідач - Андрієнко А.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:

Головуючого судді Андрієнко А.М.

Суддів: Заришняк Г.М.

МараєвоїН.Є.

При секретарі Гарматюк О.Д.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційними скаргами Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит», Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 20 квітня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» про захист прав споживача фінансових послуг та повернення коштів,

В С Т А Н О В И Л А :

У квітні 2015 року позивач ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до відділення № 14 Філії «Центрального РУ» АТ Банк» Фінанси та кредит» про захист прав споживачів та стягнення грошових коштів, в якому зазначав, що 15 січня 2015 року між ОСОБА_3 та АТ Банк» Фінанси та кредит» було укладено депозитний договір - заяву № 300937/4392/3-15, відповідно до якого він розмістив в установі банку депозит на суму 72 000,00 гривень на строк з 15.01.2015 року по 15.04.2015 року з виплатою 23% річних. 15.04.2015 року після закінчення строку вкладу позивач звернувся до відповідача з письмовою заявою про намір забрати вклад і нараховані відсотки. Отримав відмову в поверненні вкладу і виплаті відсотків, посилаючись на скрутне фінансове становище банку та відсутність коштів у відділенні банку.

В ході судового розглядупозивачем неодноразово надавалися уточнені позовні вимоги, у яких позивач зазначив, що 26 листопада 2015 р. ним отримано через Фонд гарантування вкладників у відділенні банк-агент ПАТ «Альфа Банк» кошти за депозитним вкладом разом з відсотками у сумі 75 169, 77 гривень у зв'язку із чим в порядку ст. 31 ЦПК України сума позовних вимог позивачем була зменшена і станом на 14.04.2016 р. після зменшення позовних вимог позивач просив суд нарахувати та виплатити ОСОБА_3 відсотки в розмірі 23% від вкладу в сумі 75 169,77 грн. за період з 15 квітня по день повернення вкладу, тобто по 25 липня 2015 р., так як ці кошти працювали на користь банку, у розмірі, приблизно, 10 515,53 грн., виплатити ОСОБА_3матеріальну шкоду з індексу інфляції в 14,9% за період з 15 квітня по день повернення вкладу 25 листопада 2015 р. в розмірі 11 200 грн., виплатити ОСОБА_3 в якості пені (моральна шкода в розмірі 200 (двісті) грн., а не 3%за кожний день прострочки видачі вкладу до 25 листопада 2015 р. в розмірі 44 400 грн., тобто: 200 х 222 =44 400 грн., так як вклад разом з невиплаченими відсотками з вини банку, прострочений з поверненням на 222 дні. Таким чином, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, відповідальний за ліквідацію банку «Фінанси і кредит», забов'язаний виплатити ОСОБА_3кошти за несвоєчасне повернення вкладу банком за період з 15 квітня 2015 року по день повернення вкладу, тобто 25 листопада 2015 р. в розмірі 66 115,53 грн. тобто:10 515,53 + 11 200 + 44 400 = 66 115,53 грн.

Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 20 квітня 2016 року позовні вимоги ОСОБА_3 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, АТ Банк «Фінанси та Кредит» про захист прав споживача фінансових послуг та повернення коштів задоволено частково.

Стягнуто з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на користь ОСОБА_3 11 200 грн. В іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду, представник ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» подав на нього апеляційну скаргу, в якій просив рішення суду в частині стягнення з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на користь ОСОБА_3 індексу інфляції за період з 15.04.2015 року по 25.11.2015 року у розмірі 11 200 грн. скасувати, в іншій частині рішення залишити без змін.

Не погоджуючись з рішенням суду, представник Фонду гарантування вкладів фізичних осіб подала на нього апеляційну скаргу, в якій просила рішення суду скасувати та закрити провадження у справі №754/6407/15-ц за позовом ОСОБА_3 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, АТ «Банк Фінанси та Кредит» про захист прав споживача фінансових послуг та повернення коштів в частині вимоги до Фонду гарантування та відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Рішенням Апеляційного суду міста Києва від 07 вересня 2016 року апеляційні скарги ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», Фонду гарантування вкладів фізичних осіб задоволено.

Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 20 квітня 2016 року в частині задоволення позовної заяви про стягнення інфляційних витрат у розмірі 11 200 грн. скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позову. Провадження у справі в частині позовних вимог до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб закрито.

Не погоджуючись з рішенням Апеляційного суду міста Києва, позивач ОСОБА_3 подав на нього касаційну скаргу, в якій просив його скасувати та зобов'язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб сплатити на користь ОСОБА_3 кошти за несвоєчасне повернення вкладу 25 листопада 2015 року.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 24 травня 2017 року касаційну скаргу ОСОБА_3 задоволено частково. Рішення Апеляційного суду міста Києва від 07 вересня 2016 року скасовано, справу передано на новий розгляд до апеляційного суду міста Києва.

Під час повторного розгляду справи в Апеляційному суді міста Києва ОСОБА_3 звернувся до суду із заявою про відмову від позовних вимог та про закриття провадження по справі, просив ухвалити таке рішення за його відсутності, оскільки в силу свого похилого віку та стану здоров'я не може особисто бути присутнім у суді.

Представники відповідачів проти скасування рішення суду та закриття провадження по справі не заперечували.

Відповідно до ст.. 306 ЦПК України в апеляційному суді позивач має право відмовитися від позову, а сторони - укласти мирову угоду відповідно до загальних правил про ці процесуальні дії незалежно від того, хто подав апеляційну скаргу.

Відповідно до ст.. 310 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню в апеляційному порядку із закриттям провадження по справі або залишенням заяви без розгляду з підстав, визначених ст.. 205 і 207 ЦПК України.

Відповідно до ст.. 205 ч.1 п.3 суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом.

Оскільки позивач відмовився від своїх позовних вимог до відповідачів по справі, колегія суддів приймає його відмову від позову, рішення суду першої інстанції по справі скасовує , а провадження по цій справі закриває.

Керуючись ст..ст. 306, 310, 205 ч.1 п.3 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Прийняти відмову ОСОБА_3 від позову.

Рішення Святошинського районного суду міста Києва від 20 квітня 2016 року скасувати, а провадження по справі за позовом ОСОБА_3 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» про захист прав споживача фінансових послуг та повернення коштів закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту їїпроголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом 20 днів з дня набрання ним законної сили шляхом подання до цього суду касаційної скарги.

Головуючий:

Судді :