Рішення № 67720176, 12.07.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

_____

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 липня 2017 року Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого - Саліхова В.В.

суддів: Прокопчук Н.О., Семенюк Т.А.

при секретарі: П'ятничук В.Г.

за участю:

представника позивача Олейнік Н.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» на заочне рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 26 квітня 2017 року в справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИЛА:

У жовтні 2016 року ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_4 про стягнення з відповідача заборгованість за кредитним договором б/н від 10.06.2011 в розмірі42 923,24 грн.

Заочним рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 26.04.2017 в позові відмовлено.

В апеляційній карзі ПАТ КБ «ПриватБанк» просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове про задоволення позовних вимог в повному обсязі. Посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права. В обґрунтування своїх доводів вказує, що відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Правилами користування платіжною карткою», затверджених наказом №СП-2010-256 від 06.03.2010 та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті, складає між ним та Банком Договір, що підтверджується підписом у заяві. Зазначив, що відповідачем не надано доказів на спростування дійсності Умов та Правил надання банківських послуг, а також Тарифів, не спростовано розрахунок заборгованості. Вказав, що відповідачу було видано картку «Універсальна» відповідно до знімку від 21.02.2013 з програмного комплексу Банку ЄКБ.

Справа № 753/15046/16-ц № апеляційного провадження: 22-ц/796/7853/2017 Головуючий у суді першої інстанції: Катющенко В.П.Доповідач у суді апеляційної інстанції: Саліхов В.В.Відповідач в судове засідання не прибула, хоча належним чином була повідомлення про час та місце слухання справ. На підставі викладених обставин з урахуванням вимог ч. 2 ст. 305 ЦПК України, колегія суддів ухвалила розглянути справу за її відсутності.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши наведені в скарзі доводи та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Ухвалюючи рішення про відмову в позові, суд першої інстанції виходив з того, що відсутні підстави для задоволення позову, оскільки не надано доказів, що відповідна Картка була видана відповідачу, не надано відомостей типу та строк дії Картки та не надано доказів відкриття на ім'я відповідача рахунку, виписки по ньому.

З таким висновком суду колегія суддів погодитись не може.

Під час розгляду справ в суді апеляційної інстанції встановлено, що 10.06.2011 між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_3 був укладений договір про надання банківських послуг №б/н шляхом підписання відповідачем Анкети-заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку (а. с. 5). Позивач видав відповідачу кредитну картку, відкрив картковий рахунок в національній валюті України у розмірі 5 000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30 % річних на рік на суму залишку за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Відповідно до п. 1.1.7.12 умов та правил надання банківських послуг (далі умов та правил), даний договір діє на протязі 12 місяців з часу його укладення та вважається продовженим на такий же строк, якщо жодна зі сторін не повідомила іншу сторону про припинення дії цього Договору.

Банк виконав свої зобов'язання, надавши позичальнику кредитні кошти, а остання належним чином не виконує умови договору, у зв'язку з чим станом на 31.08.2016 має заборгованість - 42 923, 24 грн., яка складається з наступного: 4 726,79 грн. - заборгованість за кредитом, 32 476,30 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 3 200,00 грн. - заборгованість за пенею та комісією, а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6. Умов та правил надання банківських послуг: 500 гривень - штраф (фіксована частина), 2020,15 гривень - штраф (процентна складова) (а. с. 3-4).

Враховуючи вищевикладене позивач звернувся з відповідним позовом до суду.

За змістом статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ст.ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч. 1 ст. 11 ЗУ «Про захист прав споживачів» договір про надання споживчого кредиту укладається між кредитодавцем та споживачем, відповідно до якого кредитодавець надає кошти (споживчий кредит) або бере зобов'язання надати їх споживачеві для придбання продукції у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач зобов'язується повернути їх разом з нарахованими відсотками.

Аналіз зазначених норм права дає можливість зробити висновок про те, що відповідач, який добровільно погодився на умови кредитного договору, повинен був належно їх виконувати.

Відповідно до п. 2.1.1.5.5 Умов та Правил надання банківських послуг, - позичальник зобов'язується погашати заборгованість за Кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим Договором. Згідно з п. 2.1.1.5.6 у разі невиконання зобов'язань за Договором на вимогу Банку виконати зобов'язання з повернення Кредиту (у тому числі простроченого кредиту: Овердрафту), оплати Винагороди Банку (а. с. 26). Відповідно до п. 2.1.1.7.6 при порушенні позичальником строку платежів по кожному з грошових зобов'язань, передбачених цим договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов'язаний сплатити Банку штраф в розмірі 500 грн. + 5% від суми позову (а. с. 27).

Пунктом 2.1.1.12.11 передбачено, що Банк має право вимагати дострокового виконання боргових зобов'язань в цілому або у встановленої Банком долі в разі невиконання боржником своїх боргових та інших обов'язків за цим Договором (а. с. 30).

Відповідно до матеріалів справи, відповідач всупереч умов вище вказаного кредитного договору, перестав сплачувати кошти, внаслідок чого станом на 31.08.2016 виникла заборгованість в розмірі 42 923, 24 грн., яка складається з: 4 726,79 грн. - заборгованість за кредитом, 32 476,30 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 3 200,00 грн. - заборгованість за пенею та комісією, а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6. Умов та правил надання банківських послуг: 500 гривень - штраф (фіксована частина), 2 020,15 гривень - штраф (процентна складова) (а. с. 3-4).

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що відповідач свої обов'язки за кредитним договором не виконав, а тому з ОСОБА_3 підлягає стягненню сума заборгованості.

На зазначені обставини, суд першої інстанції уваги не звернув, не дав їм належної правової оцінки, у зв'язку з чим дійшов невірного висновку.

Відповідно до Анкети-заяви, що підписана відповідачем зазначено, що: «Я згоден з тим, що дана заява разом з Пам'яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами становить між мною та банком договір про надання банківських послуг. Я ознайомився і згоден з Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами банку, які були надані мені для ознайомлення в письмовому вигляді» (а. с. 5).

Таким чином, ОСОБА_3 підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з Пам'яткою клієнта, Умовами та правилами надання банківських послуг, а також Тарифами складає між ним та Банком Договір, що підтверджується підписом у заяві.

Підписавши договір, сторони підтвердили свої права та обов'язки за ним, погодились з усіма його умовами, у зв'язку з чим зобов'язані їх виконувати належним чином.

Представник Банку в судовому засідання пояснив, що відповідач останній раз користувалася карткою у 2015 році.

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Оскільки в матеріалах справи відсутні докази того, що відповідач не підписував кредитний договір, укладений між сторонами 10.06.2011, і що він визнаний судом недійсним у встановленому законом порядку, то суд дійшов безпідставного висновку про відмову в задоволенні позову.

Таким чином, доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження в суді апеляційної інстанції, а тому рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

При цьому, колегія суддів, враховуючі наведені обставини не погоджується із застосуванням судом першої інстанції до вищезгаданих правовідносин Постанов Верховного Суду України, на підставі яких суд першої інстанції зробив висновок про відмову у задоволенні позовних вимог

Відповідно до положення статті 88 ЦПК з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір за подачу позовної заяви та апеляційної скарги у розмірі 2 893,80 грн.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 309, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів,-

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» задовольнити.

Заочне рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 26 квітня 2017 року скасувати.

Ухвалити нове рішення.

Позов Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором №б/н від 10 червня 2011 року в розмірі 42 923,24 грн.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» судовий збір у розмірі 2 893,80 грн.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржено протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий: В.В. Саліхов

Судді: Н.О. Прокопчук

Т.А.Семенюк