Ухвала суду № 67720112, 07.06.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №757/40397/16-ц

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 червня 2017 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду міста Києва у складі:

головуючого: Невідомої Т.О.

суддів: Гаращенка Д.Р., Пікуль А.А.

секретар: Пузикова В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» Стрюкової Ірини Олександрівни на рішення Печерського районного суду м. Києва від 09 листопада 2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра», приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кобелєвої Алли Михайлівни, треті особи: Відділ державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві, ОСОБА_4, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

№ апеляційного провадження: №22-ц/796/5649/2017Головуючий у суді першої інстанції: Підпалий В.В.Доповідач у суді апеляційної інстанції: Невідома Т.О.в с т а н о в и л а :

Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 09 листопада 2016 року задоволено позовну заяву ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» (далі по тексту - ПАТ «КБ «Надра»), приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кобелєвої А.М., треті особи: ВДВС Печерського РУЮ у м. Києві, ОСОБА_4, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кобелєвої А.М. від 30 травня 2013 року, зареєстрований в реєстрі за №579, яким запропоновано звернути стягнення на квартиру АДРЕСА_1.

Не погодившись із таким рішенням суду, Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ «Надра» Стрюкова І.О. подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи та неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просила рішення суду першої інстанції скасувати. Зазначає, що при вчиненні виконавчого напису нотаріусом дотримано вимог Закону України «Про іпотеку», Закону України «Про нотаріат», Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, у зв'язку з чим, підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, відсутні. Вказує, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що заборгованість ОСОБА_2 перед ПАТ «КБ «Надра» не є безспірною. Звертає увагу на те, що посилання суду на ненадання нотаріусу доказів отримання боржником досудової вимоги є безпідставними, оскільки постановою КМУ від 29 червня 2009 року №1172 передбачено лише надання нотаріусу копії письмової вимоги та документів, що підтверджують факт надсилання такої вимоги боржнику.

В суді апеляційної інстанції ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_2 та ОСОБА_8 в інтересах ОСОБА_4 проти задоволення апеляційної скарги заперечували, вважали, що спір вирішений судом правильно.

В судове засідання представник ПАТ «КБ «Надра», приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кобелєва А.М., представник ВДВС Печерського РУЮ у м. Києві не з'явились, про час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, а тому колегія суддів відповідно до вимог ч. 2 ст. 305 ЦПК України вважала за можливе слухати справу за їх відсутності.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які з'явилися в суд апеляційної інстанції, з'ясувавши обставини справи та оговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 23 квітня 2007 року між ОСОБА_2 та ПАТ «КБ «Надра» було укладено кредитний договір № 58/П/РП/2007-840, відповідно до умов якого банк надав ОСОБА_2 кредит в іноземній валюті в сумі 175 466, 00 доларів США строком до 22 квітня 2037 року (а.с.8-11).

Пунктом 3.3.2. передбачено, що щомісячна сума мінімально необхідного платежу складає 1 820, 00 доларів США.

Відповідно до п. 3.3.4. позичальник зобов'язався повернути кредит у повному обсязі в будь-якому випадку не пізніше 22 квітня 2037 року.

Пункт 5 вказаного кредитного договору передбачає, що у разі прострочення позичальником строку сплати мінімально необхідного платежу по погашенню кредиту, визначених у п.3 цього договору, а також у випадку прострочення строку виконання зобов'язань позичальника щодо повернення кредиту, сплати всіх нарахованих відсотків, комісій та можливих штрафних санкцій у строк, визначений у п.4.3.5 цього договору, позичальник сплачує банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на час виникнення заборгованості, від несвоєчасно сплаченої суми за кожен день прострочення.

В забезпечення виконання зобов'язань щодо погашення кредиту, сплати відсотків та інших платежів, передбачених договором, можливих штрафних санкцій, 23 квітня 2007 року між ОСОБА_2 та ВАТ «КБ «Надра» (правонаступником якого є ПАТ «КБ «Надра») було укладено іпотечний договір.

Відповідно до п. 1.1. іпотечного договору іпотекодавець, з метою забезпечення виконання зобов'язань по кредитному договору № 58/П/РП/2007-840 щодо повернення до кредиту у сумі 175 466, 00 доларів США в строк до 22 квітня 2037 року, передав в іпотеку нерухоме майно, а саме: квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 45, 4 кв.м., жилою площею 30, 6 кв.м. (а.с.12-13).

04 квітня 2013 року ПАТ «КБ«Надра»було направлено на адресу ОСОБА_2 досудову вимогу про погашення заборгованості за кредитним договором та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки (а. с. 65).

30 травня 2013 року ПАТ «КБ «Надра» звернулося до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кобелєвої А.М. із заявою про вчинення виконавчого напису про звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 23 квтня 2007року.

30 травня 2013 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кобелєвою А.М. було вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 579, про звернення стягнення на квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 45, 4 кв.м., жилою площею 30, 6 кв.м., з метою задоволення майнових вимог кредитора ПАТ «КБ«Надра» за кредитним договором № 58/П/РП/2007-840.

У серпні 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ПАТ «КБ «Надра», приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кобелєвої А.М., в якому просив визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кобелєвої А.М. від 30 травня 2013 року, зареєстрований в реєстрі за № 579, про звернення стягнення на предмет іпотеки (а.с.4-7).

В обґрунтування заявленого позову посилався на те, що виконавчий напис вчинено з порушенням положень Закону України «Про нотаріат», Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України.

З'ясувавши обставини справи, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд першої інстанції дійшов висновку про законність та обґрунтованість позову ОСОБА_2

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду тна наступне.

Стаття 575 ЦК України встановлює, що іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Згідно ст. 589 ЦК України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 33 Закону України «Про іпотеку», у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

В пункті 5.2. іпотечного договору сторонами було погоджено, що звернення стягнення на предмет іпотеки відбувається на підставі: рішення суду; виконавчого напису нотаріуса; за домовленістю сторін на передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання у порядку, встановленому ст. 37 Закону України «Про іпотеку»; на підставі права іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому ст. 38 Закону України «Про іпотеку».

Згідно п. 5.4. іпотечного договору, іпотекодержатель має право на свій розсуд вибрати умови та порядок звернення стягнення на предмет іпотеки в межах, що передбачені п.5.3. цього договору.

Порядок та підстави вчинення виконавчих написів регламентовано Законом України «Про нотаріат» та Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22 лютого 2012 року.

Відповідно до ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.

Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Пунктом 3 глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України в редакції, чинній на час вчинення виконавчого напису, визначено умови вчинення виконавчого напису. Так, відповідно до вказаних норм нотаріус вчиняє виконавчі написи:

якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем;

за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172.

Якщо для вимоги, за якою вчиняється виконавчий напис, законом установлено інший строк давності, виконавчий напис вчиняється у межах цього строку.

Строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюються з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу.

Згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172, у відповідній редакції нотаріально посвідчені угоди, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно.

Для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченої угоди; б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.

При цьому, належними доказами, які можуть підтверджувати наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлювати розмір зазначеної заборгованості, можуть бути виключно документи первинної бухгалтерської документації оформлені у відповідності до норм статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Такими документами, зокрема, можуть бути меморіальний ордер про видачу готівки, банківські виписки по рахунку.

Як вбачається з матеріалів справи, для вчинення виконавчого напису ПАТ «КБ «Надра» було надано: кредитний договір №58/П/РП/2007-840 від 23.04.2007 року (копія); договір Іпотеки б/н від 23.04.2007 року (оригінал); розрахунок заборгованості по Кредитному договору станом на 17.01.2013 року (оригінал); виписка за договором № 58/П/РП/2007-840 від 23.04.2007 року (оригінал); досудова вимога про погашення заборгованості за Кредитним договором № 58/П/РГІ/2007-840 від 23.04.2007 року; установчі документи Банку (копія); довіреність на представника Банку (копія) (а.с.58).

Разом з тим, надана приватному нотаріусу виписка за договором № 58/П/РП/2007-840 від 23.04.2007 року по суті є тим самим розрахунком, та відрізняється від нього лише назвою (а. с. 69-70).

Розрахунок заборгованості не є документом, який підтверджує безспірність заборгованості боржника та встановлює прострочення виконання зобов'язання.

Виписки по рахунку чи інших первинних бухгалтерських документів, які б установлювали безспірність заборгованості та прострочення виконання, згідно з Переліком документів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172, та Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», нотаріусу банком надано не було.

За відсутності відповідних документів у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кобелєвої А.М. були відсутні підстави для вчинення виконавчого напису.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, банком було обраховано заборгованість за кредитним договором більше ніж за три роки. При цьому, представник ПАТ «КБ «Надра» посилався на те, що згідно з кредитним договором (п. 7.3.) сторони, керуючись ст. 259 ЦК України дійшли згоди про збільшення позовної давності до 10 років.

Такі доводи представника ПАТ «КБ «Надра» не можуть бути прийняті до уваги, оскільки договором було збільшено строк позовної давності, який згідно з ст. 256 ЦК України є строком звернення до суду, а не строком для звернення до нотаріуса для вчинення виконавчого напису. Положення ЦК України щодо строків позовної давності не застосовуються нотаріусами для вчинення нотаріальних дій.

В ст. 88 Закону України «Про нотаріат», п. 3 глави 16 Порядку визначено, що виконавчий напис вчиняється у інший строк, якщо він установлений Законом. Іншого строку для звернення до нотаріуса із заявою для вчинення виконавчого напису про звернення стягнення на предмет іпотеки Законом не встановлено.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кобелєвої А.М. від 30 травня 2013 року, зареєстрований в реєстрі за №579, яким запропоновано звернути стягнення на квартиру АДРЕСА_1.

Колегія суддів відхиляє посилання апелянта на те, що виконавчий напис вчинений з дотриманням всіх вимог чинного законодавства як такі, що не відповідають матеріалам справи.

Доводи апеляційної скарги щодо необов'язковості наявності доказів вручення вимоги про усунення порушень кредитного договору не спростовують правильності висновків суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 ЦПК України суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Рішення суду першої інстанції відповідає вимогам закону і підстави для його зміни або скасування та задоволення апеляційної скарги відсутні.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 314, 316, 319 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» Стрюкової Ірини Олександрівни відхилити.

Рішення Печерського районного суду м. Києва від 09 листопада 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили, шляхом подання касаційної скарги до цього суду.

Головуючий: Т.О. Невідома

Судді: Д.Р. Гаращенко

А.А. Пікуль