Рішення № 67720, 02.08.2006, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 39-93-00, 32-05-68 http://vn.arbitr.gov.ua

___________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

"02" серпня 2006 р. Справа 13/343-06

за позовом: Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" , м. Київ

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Газовик" смт. Кирнасівка Тульчинського району

позов на суму 28734,90 грн

Головуючий суддя Тісецький С.С.

При секретарі судового засідання Новожилова Л.В.

Представники

позивача : Бойко Д.Л.

віповідача : не з"явився

Заявлено позов Дочірньої компанії “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України”, м. Вінниця (далі –позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Газовик" смт. Кирансівка Тульчинського району про стягнення 28734,90 грн. ( з яких 21257,91 грн. основний борг, 2004,96 грн. пеня, 1488,05 грн.7% штрафу, 1095,38 грн. 3% річних, 2827,19 грн. інфляційні нарахування) за поставку природного газу, згідно умов договору № 06/04-1619 від 29.12.2004 р.

Відповідач в судове засідання не з"явився, письмових пояснень та доказів, витребуваних судом, не надав. Відповідача належним чином повідомлено про час та місце судового засідання: ухвалу про порушення провадження у справі № 13/343-06 надіслано на його адресу рекомендованою поштою. Однак відповідач своїм правом на судовий захист не скористався, а тому справа розглядається на наявними матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

За клопотанням позивача справа розглядається без здійснення технічної фіксації (звукозапису) судового процесу, що не суперечить ч. 7 ст. 81-1 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи та додані докази, вислухавши пояснення представника позивача, суд,

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до договору № 06/04-1619 від 29.12.2004 р. купівлі-продажу природного газу. (далі - Договір) відповідачеві поставлено протягом жовтня - грудня 2004 р. природний газ в об’ємі 129,306 тис. куб. м на суму 21257,91 грн., що підтверджується трьома актами передачі-приймання природного газу від 31 грудня 2004 р.

Відповідно до п.5.1 Договору оплата здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом перерахування на рахунок продавця протягом 5 днів з моменту підписання договору. Акт приймання-передачі є підставою для проведення розрахунків.

В порушення умов договору та додаткової угоди до нього оплата за отриманий газ не була здійснена. Борг склав 21257,91 грн., що змусило позивача звернутись з позовом до суду.

На день звернення з позовом розрахунок так і не проведений, позивач не надав доказів проведення розрахунків.

Згідно п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, ст.ст. 258,549-551 Цивільного кодексу України, п. 6.2 договору, за несвоєчасну оплату спожитого газу відповідач має сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нарахована пеня.

Позивачем нараховано та заявлено до стягнення за період з 16.12.2005 р. по 16.06.2006 р. 2004,96 грн. пені.

Окрім того, п. 6.2 договору сторони передбачили можливість стягнення штрафу у ромірі 7% від суми заборгованості у випадку прострочення виконання зобов"язання понад 30 днів. На підставі п. 6.2 договору та п. 4 ст. 231 Господарського кодексу України позивач заявив до стягнення 1488,05 грн. штрафу, що складає 7% від простроченої суми боргу.

Також заявлено до стягнення суму на яку збільшився борг, внаслідок інфляційних процесів. За період з січня 2005 р. по травень 2006 р. ця сума становить 2827,19 грн., а також 3% річних з простроченої суми, що складає 1095,38 грн.

Відповідно до п. 2 ст. 625 ЦК України, боржник який прострочив виконання грошового зобов"язання на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з врахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних з простроченої суми.

Таким чином відповідачеві нараховано 2004,96 грн. пені, 1488,05 грн. штрафу, 1095,38 грн. 3% річних, 2827,19 грн. інфляційних збитків.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, що передбачено ст. 525 ЦК України.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 2 ст. 231 Господарського Кодексу України встановлено, що у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:

за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Відповідно до ст. ст. 43, 33 ГПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами, а господарський суд згідно ст.43 ГПК України, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

На підставі викладеного, враховуючи, що позов підтверджений матеріалами справи, тому підлягає задоволенню з віднесенням судових витрат на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.

Керуючись, ст. ст. 525, 526, 625, ЦК України, ст. 231 Господарського Кодексу України ст.ст. 4-3, 4-5, 22, 32, 33, 43, 47-1, 49,75, 82, 84, 85, 115,116 ГПК України,

В И Р І Ш И В:

Позов задоволити .

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Газовик" смт. Кирансівка Тульчинського району Вінницької області (р/р № 26001055301626 в ВФ АКБ "Приватбанк" МФО 302689 код ЄДРПОУ 32736800) на користь Дочірньої компанії “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України”, м. Київ, вул. Шолуденка 1, код 31301827, р/р 260083013814 в Головному операційному управлінні “Промінвестбанк України”, МФО 300012, 21257,91 грн. основного боргу, 2004,96 грн. пені, 1488,05 грн. штрафу, 1095,38 грн. 3% річних, 2827,19 грн. інфляційних збитків, 287,35 грн. державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повернути Дочірній компанії “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України”, (м. Київ, вул. Урицького, 45) з державного бюджету 65 коп. зайве сплаченого платіжним дорученням № 6585 від 19.06.2006 р. державного мита (пл. доручення № 6585 від 19.06.2006 р. знаходиться в матеріалах справи).

Суддя Тісецький С.С.

Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84ГПК України 04.08.06