Ухвала суду № 67719506, 13.07.2017, Слобідський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд м. Харкова)

Комінтернівський районний суд м.Харкова

Провадження № 4-с/641/35/2017 Справа № 641/1573/17

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 липня 2017 року

Комінтернівський районний суд міста Харкова у складі :

головуючого судді Боговського Д.Є.,

за участю секретаря Бєловой Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні ОСОБА_1 на дії (бездіяльність) державного виконавця, заінтересовані особи - Публічне акціонерне товариство «Райффанзен банк Аваль»,ОСОБА_2, Відділ примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду із скаргою на дії (бездіяльність) державного виконавцяВідділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України. В обґрунтування скарги посилається на те, що у провадженні Комінтернівського районного суду міста Харкова перебувала цивільна справа № 641/9949/13-й за позовом Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_3 Аваль» в особі Харківської обласної дирекції АТ «ОСОБА_3 Аваль» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення суми заборгованості.

Рішенням Комінтернівського районного суду міста Харкова від 21 листопада 2013 року у зазначеній цивільній справі позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_3 Аваль» в особі Харківської обласної дирекції AT «ОСОБА_3 Аваль» задоволено.

На сьогодні, заочне рішення Комінтернівського районного суду міста Харкова від 21 листопада 2013 року скасоване, у встановленому ЗУ «Про виконавче провадження» порядку виконавчий документ, що знаходився на виконанні в органі ДВС було повернуто до суду та виконавче провадження закінчено. Однак, як виявилось, постановою державного виконавця під час виконання на сьогодні скасованого заочного рішення суду було накладено арешт на майно боржника.

При закритті виконавчого провадження державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України не було скасовано арешт майна боржника за першим виконавчим провадженням №42217512.

Також вказує, що з метою добровільного виконання рішення щодо стягнення на предмет іпотеки та з метою погашення заборгованості за кредитним договором сторонами вирішено укласти договір про задоволення вимог іпотеко держателя. Наявність арешту майна ОСОБА_1, накладеного постановою державного виконавця унеможливлює посвідчення вказаного договору.

Просив зняти арешт, накладений постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України 25.03.2015.

В судовому засіданні представник заявника доводи скарги підтримав, просив її задовольнити.

Представник ПАТ «ОСОБА_3 банк Аваль» підтримав доводи скарги, просив її задовольнити.

Представник Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України проти скарги заперечувала, просила в задоволенні скарги відмовити.

Вислухавши пояснення представників, дослідивши наявні письмові докази, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення скарги з огляду на наступне.

Закон України «Про виконавче провадження» визначає загальні правові основи організації та діяльності державної виконавчої служби, її завдання та компетенцію, а також учасників виконавчого провадження, закріплює їхні права та обов'язки, у тому числі право стягувачів і боржників та інших учасників виконавчого провадження на оскарження дій (бездіяльності) державного виконавця та порядок цього оскарження.

Нормами цивільного процесуального закону передбачено особливий порядок судового контролю за виконанням судових рішень, який визначений у розділі VII ЦПК України, і передбачає, зокрема, обов'язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби, що виникають із відносин щодо примусового виконання судових рішень.

Згідно ст. 383 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Рішенням Комінтернівського районного суду міста Харкова від 21 листопада 2013 року по зазначеній цивільній справі позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_3 Аваль» в особі Харківської обласної дирекції AT «ОСОБА_3 Аваль» задоволено, стягнуто солідарно на користь АТ «ОСОБА_3 Аваль» з ОСОБА_4 та ОСОБА_2 суму заборгованості за Генеральною кредитною угодою №07- 01-88-08 від 08.05.2008 року та кредитним договором №010/42-1/0438 від 29.06.2011 року у розмірі 11 255 606,80 гривень. Стягнуто з ОСОБА_4 та ОСОБА_2 у дольовому порядку на користь АТ «ОСОБА_3 Аваль» суму судового збору за подачу позовної заяви у розмірі по 1 720,50 гривень з кожного.

Постановою від 26.02.2014 року відділом примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України було відкрите виконавче провадження №42217512 за виконавчим листом Комінтернівського районного суду м. Харкова №641/9949/13-ц, виданим 15.01.2014 року.

25.03.2015 постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на підставі статей 11, 52, 57 Закону України «Про виконавче провадження»(у редакції, чинній на момент проведення виконавчих дій) винесено постанову про арешт майна боржника та оголошено заборону на його відчуження.

11.08.2016 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу на підставі п.7 ч.1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження».

Статтею 50 Закону України «Про виконавче провадження»(у редакції, чинній на момент проведення виконавчих дій) не передбачено зняття арешту з майна боржника в разі повернення стягувачу виконавчого документа на підставі п.7 ч.1 ст. 47 вказаного закону та в разі, якщо виконавчий збір та витрати, повязані з організацією та проведенням виконавчих дій не стягнуті.

Таким чином, у державного виконавця при поверненні виконавчого документу стягувачу 11.08.2016 не було обовязку скасовувати арешт майна боржника.

Постановою відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 09.09.2016 було відкрите виконавче провадження №52147501 за заявою стягувача на підставі виконавчого листа Комінтернівського районного суду м. Харкова №641/9949/13-ц, виданого 15.01.2014 року.

Ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 19.12.2016 було задоволено заяву відповідача про перегляд заочного рішення. Заочне рішення Комінтернівського районного суду міста Харкова від 21 листопада 2013 року скасовано. Справу призначено до розгляду та наразі справа перебуває у провадженні суду.

Постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 24.01.2017 закінчено виконавче провадження на підставі п.4 ч.1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження».

Закон України «Про виконавче провадження» від 02.02.2016 набув чинності з 05.10.2016. Згідно з ч. 7 розділу 13 «Прикінцеві та перехідні положення» виконавчі дії, розпочаті до набрання чинності цим законом, вирішуються у порядку, що діяв до набрання ним чинності.

Отже, державний виконавець при відкритті виконавчого провадження №42217512 та здійснюючи виконавчі дії керувався нормами Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 ( у редакції, чинній на момент проведення виконавчих дій). Нормами вказаного закону не було передбачено скасування арешту в разі закінчення виконавчого провадження на підставі п.7 ч.1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження».

Оскільки виконавче провадження №42217512 закінчено, у державного виконавця відсутні підстави здійснювати будь-які дії щодо зняття арешту в іншому виконавчому провадженні №52147501.

Таким чином, суд приходить до висновку, що оскаржувані дії державного виконавця були вчинені відповідно до Закону України «Про виконавче провадження», у межах повноважень субєкта оскарження і права заявника діями державного виконавця по накладенню арешту порушено не було.

Відповідно до ч.2 ст. 387 ЦПК України якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби і права чи свободи заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Керуючись ст. ст. 383, 386, 387 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Скаргу ОСОБА_1 на дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України залишити без задоволення.

Ухвалу може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Комінтернівський районний суд м. Харкова протягом 5 днів з дня її проголошення.

Суддя -ОСОБА_5