Вирок № 67718639, 13.07.2017, Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

Номер справи 623/1331/17

Номер провадження 1-кп/623/159/2017

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2017 року Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

у складі головуючого судді Герцова О.М.

за участю секретаря Теницької С.В.

прокурора Квітчатого К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Ізюмського міськрайонного суду Харківської області кримінальне провадження № 1-кп/623/159/2017 за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця: м.Ізюм, Харківської області, українця, громадянина України, раніше не судимого, який зареєстрований та проживає за адресою:АДРЕСА_1у вчиненні злочину, передбаченого ст. 128 КК України,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1, 09.05.2017 близько 23-00 години, знаходячись біля Гімназії № 1 по вул. Соборній в м. Ізюм Харківської області, під час сварки на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин, маючи умисел на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_2, не передбачаючи при цьому можливості настання середньої тяжкості тілесних ушкоджень у останнього, хоча повинен був і міг їх передбачити, штовхнув у груди ОСОБА_2, в результаті чого він впав на землю, отримавши при цьому тілесні ушкодження у вигляді закритого гвинтоподібного перелому правої великоберцової кістки та закритого перелому зовнішньої лодижки правої малоберцової кістки, які згідно з висновком судово-медичної експертизи Ізюмського МРО ХОБСМЕ № 177 - 13/17 від 25.05.2017 кваліфікуються як тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості, які потягли за собою довготривалий розлад здоров'я.

Прокурор, в інтересах держави в особі Ізюмської центральної міської лікарні, звернувся з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування витрат, затрачених на лікування в Ізюмській ЦМЛ в сумі 5748,90грн.

Потерпілий ОСОБА_2 звернувся з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди у розмірі 50000 грн.

Обвинувачений ОСОБА_1 вину у скоєнні злочину та позов прокурора визнав повністю, не заперечував факту скоєння кримінального правопорушення, за обставин, викладених вище. Стосовно позовної заяви потерпілого ОСОБА_2 обвинувачений ОСОБА_1 позов визнав частково, зазначаючи що допомагав потерпілому в позасудовому порядку, але сума позову є завеликою і він не зможе її виплатити.

Враховуючи те, що ОСОБА_1 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінальному правопорушенні, при обставинах, встановлених при досудовому розслідуванні, не оспорив їх та підтвердив в судовому засіданні, а також, те, що інші учасники судового провадження не оспорюють фактичні обставини вчинення кримінального правопорушення обвинуваченим, суд в силу ст. 349 ч. 3 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Суд вважає, що ОСОБА_1 вчинив злочин передбачений ст. 128 КК України, тобто необережне середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Вивченням особистості ОСОБА_1 встановлено, що він являється громадянином України, не одружений, не працює, перебуває на обліку в Ізюмському ОМВК, раніше не судимий, має постійне місце реєстрації та проживання, характеризується позитивно, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.

Згідно ч.1 ст.368 КПК України, ухвалюючи вирок, суд приймає до відома досудову доповідь з інформацією про соціально-психологічну характеристику обвинуваченого.

Відповідно до наданої досудової доповіді орган пробації вважає, що виправлення ОСОБА_1 можливе без позбавлення або обмеження волі та не становить високої небезпеки для суспільства

При призначенні покарання ОСОБА_1, суд враховує ступінь тяжкості кримінального правопорушення, скоєного останнім.

Обставинами, які пом'якшують покарання ОСОБА_1, згідно ст. 66 КК України суд визнає щире каяття, активне сприяння встановлення істини по справі.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.

Згідно п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» № 7 від 24.10.2003 р. зі змінами від 06.11.2009 р. звернуто увагу судів на те, що вони при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо додержувати вимог ст. 65 КК стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Крім того, судом при призначенні покарання враховуються вимоги ст.50 КК України, що метою покарання є не тільки кара, а також виправлення засудженого, попередження вчинення нових кримінальних правопорушень. Виходячи із вказаних вимог закону особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1 в межах санкції кримінального закону, яким передбачена відповідальність за вчинене, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним правопорушення, а також дані, що характеризують його особу, наявність обставини, що пом'якшують покарання, те, що він не судимий, за місцем проживання характеризується позитивно,тому суд вважає необхідним та достатнім для його виправлення та запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень, призначити йому покарання у вигляді громадських робіт у межах санкції КК України.

Враховуючи викладене, суд вважає необхідним застосувати покарання підсудному в межах санкції Закону.

Цивільний позов прокурора - підлягає задоволенню в повному обсязі.

Внаслідок вчиненого злочину потерпілий ОСОБА_2 зазнав моральних страждань, які призвели до вимушених змін у його життєвих стосунках, порушення домашнього устрою, нормальних життєвих стосунків з оточуючими його людьми.

Згідно статті 1167 ЦК України - моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Відповідно до статті 23 ЦК України - розмір відшкодування моральної шкоди визначається з урахуванням характеру заподіяних фізичних та моральних страждань, інших негативних наслідків.

Пленум Верховного Суду України у п.9 постанови «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди від 31.03.1995 року №4» роз'яснив, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань, яких зазнав позивач.

Визначаючи розмір моральної шкоди суд виходить з принципів розумності та справедливості, в зв'язку з цим цивільний позов потерпілого підлягає задоволенню частково, в розмірі 20000 грн.

Судові витрати відсутні.

Долю речових доказів суд вирішує на підставі ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст.368,370, 374 КПК України, суд,-

ЗАСУДИВ :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ст.128 КК України, і призначити йому покарання у вигляді громадських робіт строком 240 годин.

Речові докази - відсутні.

Міра запобіжного заходу - не обиралась.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі Ізюмської центральної міської лікарні 5748,90 грн. шляхом перерахування на р/р 31551360148516 в ГУДК Харківської області МФО 851011 код 02003304.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 моральну шкоду в розмірі 20000 грн.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги через Ізюмський міськрайонний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Вирок не може бути оскаржено в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано не доцільним відповідно до положень ч. З ст. 349 КПК України.

Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Головуючий: суддя - О.М.Герцов