Рішення № 6771815, 16.11.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

16.11.09 р.                     Справа № 17/206                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Татенко В.М. розглянув у відкритому судовому засіданні справу, порушену:

за позовом: Дочірнього підприємства „Херсонський річковий порт” акціонерної судноплавної компанії „Укррічфлот” м. Херсон

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Коксотрейд” м. Донецьк

про стягнення 168'054,17 грн.

за участю представників сторін

від позивача: Смолієнко М.Г. - довіреність

від відповідача: не з’явився

Дочірнє підприємство „Херсонський річковий порт” акціонерної судноплавної компанії „Укррічфлот” м. Херсон звернулось до Товариства з обмеженою відповідальністю „Коксотрейд” м. Донецьк про стягнення 168'054,17 грн., з яких: 86'658,30грн. – сума заборгованості, 70ґ453,20грн. – сума пені, 9ґ012,45грн. – інфляційні, 1ґ930,22грн. – сума 3% річних.

В обґрунтування позову позивач посилається на договір №02-25/43 від 03.03.2008р., акти здачі-прийняття, рахунки–фактури, коносаменти, здавальні відомості, платіжні доручення, лист – вимогу від 25.11.2008р..

В якості правової підстави позову посилається на ст.. 526, 530, 551, 625 Цивільного кодексу України.

Відповідач у судові засідання не з’явився, хоча про час, дату та місце проведення судових засідань був повідомлений належним чином; у порушення ст..59 ГПК України відзив на позов не надав. Відповідач неодноразово надсилав до канцелярії суду клопотання щодо відкладення розгляду справи. Суд не вбачає підстав щодо задоволення цих клопотання, адже зібраних по справі матеріалів достатньо для встановлення фактичних обставин справи та винесення обґрунтованого рішення.

Відповідно до ст..75 ГПК України справа розглянута за наявними в ній матеріалами.

Розгляд справи був закінчений 09.11.2009р. У судовому засіданні оголошувалась перерва до 16.11.2009р. о 13.30 для підготовки повного тексту рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, встановив:

03.03.2008р. між сторонами був укладений договір №02-25/43 (далі – «договір») (а.с. 16-22). Предметом договору являється порядок та умови перевезення через Херсонській річний порт експортного вантажу – коксової дріб'язки навалом по варіанту „Вагон – склад – судно”.

Відповідно до п.п.5.6 п.5 договору, оплата здійснюється по рахункам „Порту” з доданням відповідних документів. Рахунки вручаются представнику „Фірми” - Товариству з обмеженою відповідальністю „Коксотрейд”, направляються фактом або по пошті. Оплата здійснюється впродовж 5-ти банківських днів з моменту виставлення рахунку. За затримку платежів „Фірма” сплачує „Порту” пеню у розмірі 0,3% за кожен день прострочення платежу, у відповідності зі статтею 231 ГК України, а відповідно до ст..625 ГК України – сплачує суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь період прострочення та 3% річних від простроченої суми.

Згідно п.7 договору, документом підтверджуючим факт виконання та приймання - передачі робіт, послуг по даному договору – є коносамент, рахунок-фактура послуг, акт виконаних робіт.

На виконання умов договору позивачем надано відповідачу послуги по перевантаженню через Херсонський річковий порт експортного вантажу – коксової дрібниці навалом по варіанту „вагон – склад – судно”.

Згідно актів здачі – приймання робіт № ОУ- 0000336 від 06.03.2008р., ОУ - №0000458 від 31.03.2008р., №ОУ – 0000532 від 11.04.2008р., №ОУ – 0000829 від 04.06.2008р. загальна сума наданих відповідачу послуг склала 261ґ658,30грн., що також підтверджується коносаментами, здавальними відомостями, рахунками на оплату.

Тобто позивач в повній мірі та належним чином виконав взяті на себе зобов’язання, передбачені договором, що підтверджується відмітками про отримання вантажу на коносаментах та відповідачем не спростовано.

25.11.2008р. позивач надіслав на адресу відповідача лист – вимогу з проханням погасити утворену заборгованість розміром 86'658,30грн., з пакетом документів у тому числі з рахунками на оплату. Ця вимога була відповідачем залишена без відповіді.

В порушення вимог договору, відповідач надані послуги оплатив у розмірі 175ґ000,00грн., що підтверджується наданими позивачем до справи платіжними дорученнями (а.с.72-83), у зв’язку з чим утворилась заборгованість на суму 86'658,30грн..

Відповідно до п.5 договору, ст.ст.530, 549, 625 Цивільного кодексу України позивачем були нараховані додатково сума пені, інфляційні та 3% річних.

Зважаючи на те, що:

-          зобов'язанням - є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку;

-          згідно ст. 193 Господарського Кодексу («ГК») України зобов’язання повинні виконуватись у повному обсязі та у встановлені строки. Одностороння відмова від виконання зобов’язання не припустима;

-          до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом;

-          відповідно до ст..526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться;

-          приписи ст..530 ЦК України встановлюють, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін);

-          згідно вимоги абзацу 3 п. 5.6 договору, оплата здійснюється впродовж 5-ти банківських днів з моменту виставлення рахунку;

-          доказів оплати або відсутність заборгованості відповідач належними доказами суду не довів;

-          з матеріалів справи вбачається, що вимога була на оплату з розрахунками була направлена відповідачу 25.11.2008р.. Відтак – право позивача на час його звернення з позовом було порушено. Починаючи з 01.12.2008р. у позивача виникає право на застосування правових наслідків порушення зобов’язання, так як доказів в підтвердження виставлення (направлення) заздалегідь окремо кожного рахунку на оплату позивачем до матеріалів справи не надано;

-          боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ст..625 ЦК України);

-          у разі порушення зобов’язання (невиконання або неналежного виконання), боржник повинен передати кредиторові неустойку, якою є, зокрема, - грошова сума, встановлена у договорі;

-          платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін; розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (Закон України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”);

-          відповідач прийняті на себе зобов’язання належним чином не виконав,

господарський суд вважає вимоги позивача щодо стягнення основної суми боргу у розмірі 86ґ658,30 грн., інфляційних у сумі 9ґ012,45 грн. – обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Вимоги щодо стягнення 3% річних та пені підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.

          Відповідно до ч.6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно наданого позивачем розрахунку до позовної заяви вбачається, що позивач просить стягнути пеню у розмірі 70ґ453,20грн. за період з 01.12.2008р. по 28.08.2009р., але зважаючи на неправильно зроблений позивачем розрахунок розмір пені повинен складати 10ґ422,66 грн., яка й підлягає стягненню з відповідача (період з 01.12.2008р. по 01.06.2009р.).

          Стосовно стягнення 3% річних у розмірі 1ґ930,22 грн. за 271 дня прострочення, то ця вимога також, у зв’язку із невірним розрахунком, підлягає частковому задоволенню у сумі 1ґ929,62 грн.

Судові витрати розподіляються між сторонами пропорційно задоволеним вимогам.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 43, 33, 34, 43, 49, 82-84 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Коксотрейд»(юридична адреса: 83018, м. Донецьк, вул. Путиловська, 46; фактична адреса: 83027, м. Донецьк, вул. Савченко, 1а; р/р 26007301750095 в філії „Головного управління Промінвестбанку в Донецькій області" м. Донецьк, МФО 334635, код ЄДРПОУ 30962083) на користь Дочірнього підприємства «Херсонський річковий порт» акціонерної судноплавної компанії «Укррічфлот» (73025, м. Херсон, Одеська площа, 6, р/рахунок 26009870977212 в ФА КБ «Укрсоцбанк» м. Одеса, МФО 328016, код ЄДРПОУ 03150208) суму основної заборгованості у розмірі 86'658,30грн., суму пені у розмірі 10ґ422,66 грн., інфляційні у розмірі 9ґ012,45грн., суму 3% річних у розмірі 1ґ929,62грн.; 1ґ080,23 грн. – на відшкодування витрат по сплаті державного мита; 151,70 грн. – на відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

У задоволенні позову в іншій частині відмовити.

Суддя