
Справа № 426/7309/16-к
УХВАЛА
13 липня 2017 року м.Сватове
Сватівський районний суд Луганської області у складі:
головуючого судді Скрипник С.М.,
при секретарі Брайловській М.М.,
за участю прокурора: Марченка Д.Я.,
захисника: ОСОБА_1,
розглянувши в судовому засіданні заяву прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Луганської області ОСОБА_2 про відвід судді Сватівського районного суду Луганської області Осіпенко Л.М. за обвинувальний актом у кримінальному проваджені у відношенні ОСОБА_3, обвинуваченого за ч.1 ст. 209 КК України,-
встановив:
В провадженні судді Сватівського районного суду Луганської області Осіпенко Л.М. перебувало кримінальне провадження № 426/7309/16-к у відношенні ОСОБА_3, обвинуваченого за ч.1 ст. 209 КК України.
Ухвалою Сватівського районного суду від 26 січня 2017 року обвинувальний акт у даному кримінальному провадженні було повернуто прокурору.
Ухвалою апеляційного суду Луганської області від 06 березня 2017 року вищезазначена ухвала про повернення обвинувального акту прокурору була скасована та призначено новий судовий розгляд в Сватівському районному суді Луганської області.
04 липня 2017 року від прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Луганської області ОСОБА_2 надійшла заява про відвід судді Осіпенко Л.М. на підставі того, що ухвалою Сватівського районного суду під головуванням судді Осіпенко Л.М. повертався обвинувальний акт прокурору, в звязку з тим, що у ньому не викладено фактичні обставини щодо кожної з форм злочинних діянь, передбаченого ч. 1 ст. 209 КК України, як ознаки обєктивної сторони даного злочину. Тобто, суддя Сватівського районного суду Луганської області Осіпенко Л.М. ухвалюючи рішення про повернення обвинувального акту, вважала, що в ньому відсутнє формулювання обвинувачення. Суд прийняв таке рішення за своїм внутрішнім переконанням. Повторний розгляд тим самим суддею цього провадження суперечить його внутрішньому переконанню, що в свою чергу робить суддю залежним у прийнятті обєктивного та неупередженого рішення щодо обставин вказаного кримінального провадження, що йому відомі на даний час. Крім того, суддя Осіпенко Л.М. надала їм передчасну оцінку, яка втілилася, зокрема, у мотивуванні, викладеному в ухвалі від 26.01.2017 про повернення обвинувального акту прокурору. Таким чином, наведене ставить під сумнів обєктивність та неупередженість судді Сватівського районного суду Луганської області Осіпенко Л.М. при розгляді провадження, а також з метою недопущення повторної участі судді у цьому ж кримінальному провадженні після скасування ухвали про повернення обвинувального акту, просить відвести суддю Сватівського районного суду Луганської області Осіпенко Л.М. від розгляду кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_3
В судовому засіданні прокурор просить задовольнити заяву.
Захисник ОСОБА_1 не заперечує.
Вислухавши думку сторін, суд вважає, що заява про відвід судді Сватівського районного суду Луганської області Осіпенко Л.М. підлягає задоволенню виходячи із наступного.
Згідно з ч.5 ст.9 КПК України кримінально-процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, а тому рішення Європейського суду є обов'язковими для виконання судами України.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини й основоположних свобод гарантує кожному право на справедливий суд.
Згідно п. 12 висновку № 1 (2001) Консультативної ради європейських судів для Комітету ОСОБА_4 Європи про стандарти незалежності судових органів і незмінюваності суддів (далі - Висновок), судова незалежність передбачає повну неупередженість з боку суддів. При розгляді справи між будь-якими сторонами судді повинні бути неупередженими, тобто вільними від будь-яких зв'язків, прихильностей, необ'єктивності, які впливають або можуть створювати враження впливу на спроможність суддів здійснювати судочинство незалежно. У цьому розумінні судова незалежність є розвитком основоположного принципу, згідно з яким «жодна особа не може бути суддею у своїй справі». Значущість цього принципу виходить за межі окремої судової справи та її сторін. Судовій владі повинні довіряти не лише сторони окремої справи, але й суспільство в цілому. Таким чином, суддя не просто насправді повинен бути вільним від будь-яких зв'язків, симпатій, упередженості, він чи вона також повинні вважатися вільними від цього з точки зору розсудливого спостерігача. У протилежному випадку, довіру до судової влади може бути підірвано.
В пункті 11 Висновку зазначено, що ця незалежність повинна існувати стосовно як суспільства в цілому, так і сторін будь-якої судової справи, в якій судді повинні винести рішення.
Із практики Європейського суду з прав людини випливає, що важливим питанням є питання довіри, яку суди повинні вселяти в громадськість у демократичному суспільстві (рішення Європейського суду по справі «Білуха проти України» від 09.11.2006 року).
Відповідно до ч. 2 ст. 76 КПК України суддя, який брав участь у кримінальному провадженні в суді першої інстанції, не має права брати участь у цьому ж провадженні в судах апеляційної і касаційної інстанції, при перегляді судових рішень Верховним судом України або за ново виявленими обставинами, а також у новому провадженні після скасування вироку або ухвали суду першої інстанції.
Такої ж думки дійшов і Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ, яку виклав у своєму листі вих. № 9-108/0/4-17 від 20.01.2017, де , зокрема, зазначено, що за результатами обговорення питання щодо недопустимості повторної участі судді у кримінальному провадженні відповідно до ч. 2 ст. 76 Кримінального процесуального кодексу України, на думку суддів судової палати у кримінальних справах ВССУ, суддя, який брав участь у підготовчому провадженні і ухвалив рішення про повернення обвинувального акта, клопотання про застосування заходів медичного або виховного характеру, не вправі брати участь у цьому ж кримінальному провадженні під час розгляду справи по суті у суді першої інстанції у разі скасування апеляційним судом відповідної ухвали.
З метою запобігання виникнення сумнівів у сторін судового провадження в неупередженості судді Осіпенко Л.М., запобіганню виникнення напруги в судовому процесі при розгляді кримінального провадження, недопущення в подальшому невірного сприйняття сторонами рішення суду по суті спору, а також для забезпечення ефективності розгляду даної справи, керуючись принципами справедливості, добросовісності та розумності, необхідно задовольнити заяву про відвід, а кримінальне провадження необхідно передати до канцелярії суду для повторного автоматичного розподілу.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. ст. 76,79, 81 КПК України, суд,-
УХВАЛИВ:
Заяву прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Луганської області ОСОБА_2 про відвід судді Сватівського районного суду Луганської області Осіпенко Л.М. за обвинувальний актом у кримінальному проваджені у відношенні ОСОБА_3, обвинуваченого за ч.1 ст. 209 КК України - задовольнити.
Передати кримінальне провадження № 426/7309/16-к у відношенні ОСОБА_3, обвинуваченого за ч.1 ст. 209 КК України до канцелярії Сватівського районного суду Луганської області для визначення іншого судді в порядку ст.35 КПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: Скрипник С.М.
Судове рішення № 67718031, Сватівський районний суд Луганської області було прийнято 13.07.2017. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 426/7309/16-к. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: