Рішення № 67716499, 06.07.2017, Софіївський районний суд Дніпропетровської області

ЄУН 193/1022/16-ц

Провадження №2/193/20/17

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Р І Ш Е Н Н Я

06 липня 2017 року сел.Софіївка

Софіївський районний суд Дніпропетровської області в складі:

судді Шумської О.В.

при секретарі Мельниковій Т.О.

з участю представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача

ТОВ "Регул" ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Софіївка цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Регул", третя особа: відділ Держгеокадастру у Софіївському районі Дніпропетровської області, про розірвання договорів оренди земельних ділянок,-

В С Т А Н О В И В:

17 травня 2016 року позивач подала до суду позовну заяву про розірвання договорів оренди землі обгрунтовуючи її тим, що між позивачем та відповідачем було укладено договір оренди землі №6 від 01.09.2010, який зареєстровано у відділі Держкомзему у Софіївському районі 24.05.2011, про що у державному реєстрі земель вчинено запис №122528664000237.

Згідно договору оренди землі №6 від 01.09.2010 позивачем передано відповідачу в строкове платне користування терміном на 10 (десять) років з 01.09.2010 по 01.09.2020 земельна ділянка загальною площею 8,030 гектарів, яка розташована на території Ордо-Василівської сільської ради Софіївського району Дніпропетровської області та належить мені відповідно до державного акту на право приватної власності на землю серія ДП СФ №00533, виданого 10.10.2002р.

При цьому, після укладання договору та його реєстрації, відповідач в порушення п. 41 вище згаданого договору не надав позивачу один екземпляр договору з додатками (план або схема земельної ділянки, кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні, акт визначення земельної ділянки в натурі (на місцевості), акт приймання-передачі обєкта оренди), які є невідємною частиною договору, чим порушив умови договору.

Пунктом 9 договору оренди землі №6 від 01.09.2010 передбачено, що орендна плата сплачується орендарем кожного року в грошовій формі в розмірі 2674,94 грн., а п. 11 даного договору передбачено, що обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції.

В порушення вище згаданого пункту 11 договору оренди землі, відповідач протягом 2010-2015рр. здійснював виплату суми орендної плати без індексів інфляції.

Крім того, виплату орендної плати за 2014 рік, відповідач здійснив у вересні 2015 року, а коли позивач на платіжному документі про отримання орендної плати зазначила дату отримання коштів, представник відповідача почав її сварити, що цього не треба робити.

Отже, розрахунки, які провів відповідач за оренду землі за 2010-2015рр, не відповідають умовам договору і порушують її права і інтереси.

Все своє життя позивач жила і працювала в селі, зараз перебуває на пенсії, а враховуючи маленький розмір пенсії, на який не можливо прожити (купувати продукти харчування, ліки, які на сьогоднішній день дуже подорожчали) позивач змушена займатись вирощуванням овочів на городі та утриманням худоби та птиці для прожитку. Розірвання договору необхідне для того, щоб самостійно її обробляти, як власнику даної земельної ділянки.

26 серпня 2015 року, керуючись ст.ст. 24, 32 Закону України «Про оренду землі» позивач звернулась до відповідача з проханням укласти угоду про дострокове розірвання договору оренди землі №6 від 01.09.2010.

Відповідач, посилаючись на п. 37 договору, яким передбачено, що розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, а умовами розірвання договору в односторонньому порядку є рішення суду.

Ціна позову розрахована позивачем згідно п. 8 ст. 80 ЦПК України, виходячи із сукупності платежів за користування майном протягом строку, що залишається до кінця дії договору, але не більше ніж три роки, тобто: 2674,94 грн. (щорічна сума орендної плати) х 3 (три роки) = 8024,82 грн.

Між позивачем та відповідачем було укладено договір оренди землі №5 від 01.09.2010, який зареєстровано у відділі Держкомзему у Софіївському районі 24.05.2011, про що у державному реєстрі земель вчинено запис №122528664000238.

Згідно договору оренди землі №5 від 01.09.2010 позивачем передано відповідачу в строкове платне користування терміном на 10 (десять) років з 01.09.2010 по 01.09.2020 земельна ділянка загальною площею 8,600 гектарів, яка розташована на території Ордо-Василівської сільської ради Софіївського району Дніпропетровської області та належить мені відповідно до державного акту на право приватної власності на землю серія ІІ-ДП №038051, виданого 20.02.2001р.

При цьому, після укладання договору та його реєстрації, відповідач в порушення п. 41 вище згаданого договору не надав позивачу один екземпляр договору з додатками (план або схема земельної ділянки, кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні, акт визначення земельної ділянки в натурі (на місцевості), акт приймання-передачі обєкта оренди), які є невідємною частиною договору, чим порушив умови договору.

Пунктом п. 9 договору оренди землі №5 від 01.09.2010 передбачено, що орендна плата сплачується орендарем кожного року в грошовій формі в розмірі 2674,94 грн., а п. 11 даного договору передбачено, що обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції.

В порушення вище згаданого пункту 11 договору оренди землі, відповідач протягом 2010-2015рр. здійснював виплату суми орендної плати без індексів інфляції.

Крім того, виплату орендної плати за 2014 рік, відповідач здійснив у вересні 2015 року, а коли позивач на платіжному документі про отримання орендної плати зазначила дату отримання коштів, представник відповідача почав її сварити, що цього не треба робити.

Отже, розрахунки, які провів відповідач за оренду землі за 2010-2015рр, не відповідають умовам договору і порушують її права і інтереси.

Все своє життя позивач жила і працювала в селі, зараз перебуває на пенсії, а враховуючи маленький розмір пенсії, на який не можливо прожити (купувати продукти харчування, ліки, які на сьогоднішній день дуже подорожчали) позивач змушена займатись вирощуванням овочів на городі та утриманням худоби та птиці для прожитку. Розірвання договору необхідне для того, щоб самостійно її обробляти, як власнику даної земельної ділянки.

26 серпня 2015 року, керуючись ст.ст. 24, 32 Закону України «Про оренду землі» позивач звернулась до відповідача з проханням укласти угоду про дострокове розірвання договору оренди землі №5 від 01.09.2010.

Відповідач, посилаючись на п. 37 договору, яким передбачено, що розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, а умовами розірвання договору в односторонньому порядку є рішення суду.

Враховуючи вище зазначене, позивач вважає, що відповідачем не виконані і порушенні істотні умови договору, що згідно з п.2 ст. 28 Закону України Про оренду землі є підставою для дострокового розірвання договору оренди.

Ціна позову розрахована позивачем згідно п. 8 ст. 80 ЦПК України, виходячи із сукупності платежів за користування майном протягом строку, що залишається до кінця дії договору, але не більше ніж три роки, тобто: 2674,94 грн. (щорічна сума орендної плати) х 3 (три роки) = 8024,82 грн.

29 серпня 2016 року представник відповідача подав суду заперечення. Не погоджуючись з позовом, представник відповідача вказує, що відповідач за весь період дії договору сплачував орендну плату з урахуванням індексу інфляції.

Позивач просить розірвати договір оренди землі №6 від 01.09.2010, зареєстрований у відділі Держкомзему у Софіївському районі 24.05.2010 року за №122528664000237, укладений між ОСОБА_3 та Товариством з обмеженою відповідальності «Регул», а також договір оренди землі №5 від 01.09.2010, зареєстрований у відділі Держкомзему у Софіївському районі 24.05.2010 року за №122528664000238, укладений між ОСОБА_3 та Товариством з обмеженою відповідальності «Регул».

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі. Просить суд позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечує. Просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Дослідивши докази, суд вважає, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити з таких підстав.

Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем було укладено договір оренди землі №5 від 01.09.2010, який зареєстровано у відділі Держкомзему у Софіївському районі 24.05.2011, про що у державному реєстрі земель вчинено запис №122528664000238(а.с.5-8).

Згідно договору оренди землі №5 від 01.09.2010 позивачем передано відповідачу в строкове платне користування терміном на 10 (десять) років з 01.09.2010 по 01.09.2020 земельна ділянка загальною площею 8,600 гектарів, яка розташована на території Ордо-Василівської сільської ради Софіївського району Дніпропетровської області та належить мені відповідно до державного акту на право приватної власності на землю серія ІІ-ДП №038051, виданого 20.02.2001(а.с.4).

Пунктом п. 9 договору оренди землі №5 від 01.09.2010 передбачено, що орендна плата сплачується орендарем кожного року в грошовій формі в розмірі 2674,94 грн., а п. 11 даного договору передбачено, що обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції.

Між позивачем та відповідачем було укладено договір оренди землі №6 від 01.09.2010, який зареєстровано у відділі Держкомзему у Софіївському районі 24.05.2011, про що у державному реєстрі земель вчинено запис №122528664000237(а.с.78-81).

Згідно договору оренди землі №6 від 01.09.2010 позивачем передано відповідачу в строкове платне користування терміном на 10 (десять) років з 01.09.2010 по 01.09.2020 земельна ділянка загальною площею 8,030 гектарів, яка розташована на території Ордо-Василівської сільської ради Софіївського району Дніпропетровської області та належить мені відповідно до державного акту на право приватної власності на землю серія ДП СФ №00533, виданого 10.10.2002р.(а.с.83).

Пунктом п. 9 договору оренди землі №6 від 01.09.2010 передбачено, що орендна плата сплачується орендарем кожного року в грошовій формі в розмірі 2674,94 грн., а п. 11 даного договору передбачено, що обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції.

Відповідно до довідки №334 від 05.07.2016 виданої ТОВ "Регул", орендна плата за 2011-2015 рр. по договорам оренди земельних ділянок №5 від 01.09.2010 р. та №6 від 01.09.2010 р. виплачувалась ОСОБА_3 з урахуванням індексів інфляції (а.с.34). Цей факт також підтверджується копіями видаткових касових ордерів від 17 грудня 2014 року, 25 листопада 2015 року, 19 вересня 2014 року, 20 серпня 2015 року(а.с.35-38).

Відповідно до наданих видаткових касових ордерів (а.с.35-38) ТОВ "Регул" сплатило позивачу ОСОБА_3 31224,14 грн. А відповідно до таблиці виплати орендної плати, наданої представником позивача (том.2 а.с.10)ТОВ "Регул" сплатило позивачу ОСОБА_3 43773,34 грн. З цього вбачається, що позовні вимоги не доведені, та не підлягають задоволенню. П.9 Договору оренди земельної ділянки не було порушено відповідачем.

Відповідно до п.36 Договору дія договору припиняється шляхом його розірвання за взаємною згодою сторін, за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у наслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором.Розірвання договору оренди землі в одностороньому порядку не допускається. Умовами розірвання договору в односторонньому порядку є рішення суду.

Відповідно до п.36 Договору дія договору припиняється шляхом його розірвання за взаємною згодою сторін, за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у наслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором.Розірвання договору оренди землі в одностороньому порядку не допускається. Умовами розірвання договору в односторонньому порядку є рішення суду.

Відповідно до ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з ч.2 ст. 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема Земельним Кодексом України, Законом України «Про оренду землі».

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оренду землі» визначено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. Положеннями ч. 1 ст. 16 вказаного Закону передбачено, що укладення договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється за згодою орендодавця та особи, яка згідно із законом вправі набувати право оренди на таку земельну ділянку.

Відповідно до ст.32 Закону України "Про оренду землі" на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Таким чином судом не було встановлено порушень умов договору, а саме п.9 вищевказаного договору оренди земельної ділянки - внесення орендної плати орендодавцю. Суд, проаналізувавши докази в своїй сукупності, заслухавши пояснення сторін, приходить до висновку, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 3,10,11, 16, 212-214 ЦПК України, ст.792 ЦКУкраїни ст. 32 Закону України «Про оренду землі», суд,-

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Регул", третя особа: відділ Держгеокадастру у Софіївському районі Дніпропетровської області, про розірвання договорів оренди земельних ділянок відмовити як необгрунтованих.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Дніпропетровської області протягом 10 днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Софіївський районний суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутніми у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Софіївського районного

суду Дніпропетровської області ОСОБА_4