Рішення № 67713350, 11.07.2017, Хорольський районний суд Полтавської області

Справа № 548/2019/16-ц

Провадження № 2/548/123/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11.07.2017 року м. Хорол

Хорольський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого - судді Миркушіної Н.С.,

при секретарі - Вовк М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Хорол цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради Хорольського району Полтавської області, ОСОБА_3 районної державної адміністрації Полтавської області, Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Трубайцівський" при третій особі Головному управлінні Держгеокадастру у Полтавській області про визнання права на земельну частку (пай),-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 сільської ради Хорольського району Полтавської області, ОСОБА_3 районної державної адміністрації Полтавської області, Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Трубайцівський" при третій особі Головному управлінні Держгеокадастру у Полтавській області про визнання права на земельну частку (пай), в обгрунтування якого вказала, що вона ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрована і проживає в ІНФОРМАЦІЯ_2.

З 1973 року по 29 квітня 1985 року позивач працювала на різних посадах в колгоспі ім. Калініна Хорольського району Полтавської області (нині господарство реорганізовано в СВК «Трубайцівське»), що підтверджується відповідними записами в її трудовій книжці колгоспника № 1394, виданій на її дівоче прізвище ОСОБА_4

29 квітня 1985 року позивач вибула з членів колгоспу ім. Калініна за власним бажанням

(протокол № 4 від 29.04.1985 року), оскільки члени правління попрохали її попрацювати продавцем в сільському магазині.

Відповідно до протоколу № 10 від 21 жовтня 1991 року позивач знову вступила в члени КСП ім. Калініна Хорольського району.

Відповідно до пенсійного посвідчення № НОМЕР_1 серіїї ААЄ № 371559 , виданого 30 вересня 2011 року позивач являється пенсіонером за віком.

З 1980 року позивач знаходиться на «Д» обліку з приводу ревматизму та недостатністю метрального клапана. Важкий труд, тривале перебування на сонці протипоказані, тому весь час позивач працювала вагарем. Двічі на рік - весною та пізньої осені чи на початку грудня місяця проходила курс лікування з приводу своєї хвороби.

Відповідно до профспілкового квитка № 06268881 позивач являлась членом спілки робітників сільського господарства колгоспу імені Калініна Хорольського району Полтавської області.

Рішенням загальних зборів від 13 грудня 1995 року (протокол № 3) позивач була виключена з членів КСП ім. Калініна .

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з"явилася, але подала до суду заяву про розгляд справи у її відсутність, зазначивши, що уточнені позовні вимоги підтримує та прохає їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 сільська рада Хорольського району Полтавської області в судове засідання свого представника не направила, подала заяву про розгляд справи за відсутності представника сільської ради, зазначивши, що сільська рада позов визнає повністю.

Відповідач ОСОБА_3 районна державна адміністрація Полтавської області в судове засідання свого представника не направила, подала заяву про розгляд справи за відсутності представника , зазначивши, що при винесенні рішення покладаються на розсуд суду.

Відповідач сільськогосподарський виробничий кооператив " Трубайцівський " в судове засідання свого представника не направив, подав заяву про розгляд справи за відсутності представника , зазначивши, що при винесенні рішення покладаються на розсуд суду.

Третя особа Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області в судове засідання свого представника не направив, подав заяву про розгляд справи за відсутності представника , зазначивши, що при винесенні рішення покладаються на розсуд суду.

Суд, дослідивши матеріали справи, з"ясувавши позицію сторін, взявши до уваги визнання відповідачем позову, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивачку не було включено до списку членів КСП ім. Калініна, доданого до державного акта на право колективної власності на землю, котрі мають право на земельну частку (пай), що позбавило її права на отримання у приватну власність земельної частки (паю).

Позивач зазначає, що відповідно до державного акту на право колективної власності серії ПЛ № 00010 на землю, 2 333,5 гектарів передано у колективну власність для ведення товарного сільськогосподарського виробництва відповідно до рішення ОСОБА_2 сільської Ради народних депутатів від 14 грудня 1995 року .

Порівнюючи зазначені вище дати виключення з членів КСП позивача , досить невеликі площі землі, які підлягали розпаюванню та передачі її у колективну власність, лише зараз позивач зрозуміла справжні причини її виключення з членів колгоспу та поспішність, з якою це було зроблено за день про вирішення питання про розпаювання землі.

Згідно консультацій з посадовими особами ОСОБА_2 сільської ради Хорольського району Полтавської області позивачка дізналася, що всі невитребовані земельні частки (паї) передані в аренду приватним особам та СВК «Трубайцівське».

31 жовтня 2016 року позивачка звернулася із запитом до відділу Держгеокадастру у Хорольському району з проханням надати інформацією щодо отримання державного акту на право колективної власності на земелю, розмір та вартість земельної частки (паю) по КСП ім. Калініна на території ОСОБА_2 сільської ради Хорольського району.

Там позивачці надали належним чином завірену копію державного акту, а у повідомленні з відділу Держгеокадастру від 31.10. 2016 року зазначено, що по КСП ім. Калініна ОСОБА_2 сільської ради проведено уточнення розміру і вартості земельної частки (паю) згідно схеми організації території земельних часток (паїв) в межах розпайованих земель КСП та затверджено розпорядженням ОСОБА_3 районної державної адміністрації № 346 від 04.10. 2004 року, згідно якого розмір земельної частки (паю) становить 2,42 га, уточнена вартість земельної частки (паю) станом на 01.01. 2016 року з урахуванням коефіцієнту індексації - 4,7964 та коефіцієнту - 1. 756 (Постанова КМУ № 1185 від 31.10. 2011 року) становить - 88 259,65 грн.

Враховуючи вищенаведені обставини, позивачка вважає, що є реальні можливості відновити її право на земельну ділянку (пай) шляхом надання її з земель запасу (невитребованих паїв) ОСОБА_2 сільської ради Полтавської області, тим більше що ні вона ні позивач не заперечують проти цього.

Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Позивачем пропущений строк позовної давності з поважних причин, оскільки про можливість поновлення свого права на земельну частку (пай), вона дізналася із засобів масової інформаціії та після консультацій з юристами, оскільки позивач не має юридичної освіти.

Відповідно до п. 2 Указу Президента України № 720 від 08.08. 1995 року «Про порядок розпаювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам», право на земельну частку (пай), мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, колишній член підприємства, а також пенсіонери з їх числа.

Відповідно до п. 3 Постанови КМУ «Про організацію робіт та методику розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв)» у разі виявлення, після розробки проекту, факту не включення одного чи кількох громадян, які відповідно до законодавства набули право на земельну частку (пай), до списку власників земельних часток (паїв), на підставі якого був складений проект, сільська рада чи райдержадміністрація приймає одне з рішень (розпоряджень) або коригування проекту землеустрою організацією з метою забезпечення громадян необхідною кількістю земельних ділянок (на підставі відповідного договору), або про надання зазначеним громадянам земельних ділянок із земель запасу чи резервного фонду у розмірі відповідної частки (паю).

З огляду на вищевикладене має право на земельну частку (пай), яку необхідно виділити із земель запасу ОСОБА_2 сільської ради Хорольського району Полтавської області розміром 2,42 га, тобто відновити своє право на земельну частку (пай) та виділити в натурі за рахунок земель запасу чи резервного фонду ОСОБА_2 сільської ради, які є в наявності.

Невнесення до списку осіб, які мають право на земельну частку (пай), особи яка є членом колективного сільськогосподарського підприємства, не позбавляє її права на земельну частку (пай) за жодних умов.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного суду України від 16 квітня 2004 року № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», невнесення до списку осіб, які мають право на земельну частку (пай), особу, яка є членом КСП, не може позбавити її права на земельну частку (пай).

Відповідно до п. 2 Указу Президента України №720 від 08. 08.1995 року "Про порядок розпаювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам" право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства.

У відповідності до Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» від 05.06.2003 року, право особи на земельну частку (пай) може бути встановлено в судовому порядку.

Відповідно до ст. 21 Конституцій України всі люди є рівними у своїх правах та гідності. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними.

Відповідно до ч. 2 ст. 373 ЦК України право власності на землю гарантується Конституцією України. Право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред»явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Відповідно до ч. 1 ст. 57 ЦПК України, доказами є будь - які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

На підставі ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Отже, на підставі вищевикладеного, повно та всебічно з'ясувавши всі обставини справи, суд приходить до висновку про задоволення змінених позовних вимог, оскільки ОСОБА_1 надала суду достатньо доказів, які підтверджують позов, а визнання відповідачами позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

На підставі вищевказаного та керуючись ст. 373, 392 ЦК України, ст.ст.73, 209, 212-215 ЦПК України, Указом Президента України №720 від 08. 08.1995 року "Про порядок розпаювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам", суд -

В И Р І Ш И В :

Змінений позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради Хорольського району Полтавської області, ОСОБА_3 районної державної адміністрації Полтавської області, Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Трубайцівський" при третій особі Головному управлінні Держгеокадастру у Полтавській області про визнання права на земельну частку (пай),- задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, мешканкою с. Трубайці Хорольського району Полтавської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, право на земельну частку (пай) в КСП ім Калініна ( в даний час СВК «Трубайцівське») на територіїї ОСОБА_2 сільської ради Хорольського району Полтавської області розміром 2,42 га.

Виділити ОСОБА_1, земельну частку (пай) в колишньому КСП ім. Калініна (нині СВК «Трубайцівське») на територіїї ОСОБА_2 сільської ради Хорольського району Полтавської області із земель державної власності (резервного фонду чи запасу) розміром 2,42 га та видати на неї правовстановлюючі документи.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга в судову палату по цивільних справах апеляційного суду Полтавської області через Хорольський районний суд протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення..

Головуючий : Н.С. Миркушіна