Вирок № 67713164, 13.07.2017, Лисянський районний суд Черкаської області

Справа № 700/233/17

Провадження № 1-кп/700/42/17

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 липня 2017 р. Лисянський районний суд Черкаської області

в складі: головуючого судді Яценко Г.М.,

при секретарі Бондарчук Т.І.,

за участю прокурора Палія О.О., Лещенка О.Б.,

потерпілих ОСОБА_1, ОСОБА_2,

представника цивільного відповідача ТОВ «Житомирський м»ясокобінат» ОСОБА_3,

захисників обвинуваченого ОСОБА_4, ОСОБА_5В,

обвинуваченого ОСОБА_6.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Лисянка кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 12.01.2017 року № 12017250000000010 за обвинуваченням -

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, українець, громадянин України, працюючий на посаді водія автотранспортних засобів на ТОВ «Житомирський м`ясо комбінат», одружений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей. не судимий, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2ст. 286 Кримінального кодексу України,

УСТАНОВИВ :

ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1, 11 січня 2017 року близько 17 години 20 хвилин, керуючи автомобілем «МАЗ 543203-222», реєстраційний номер НОМЕР_1, із напівпричепом «ОДАЗ 9958», реєстраційний номер НОМЕР_2, рухаючись по вулиці Звенигородська та повертаючи на вулицю Небесної Сотні в напрямку центра смт.Лисянка, Черкаської області порушуючи вимоги п.п. 2.3. б), 12.1 Правил дорожнього рухуУкраїни затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306, не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою та відповідно не відреагував на її заміну і не впевнившись в безпечності своїх дій, виїхав на смугу зустрічного руху де вчинив зіткнення із автомобілем «ВАЗ -211240», реєстраційний номер НОМЕР_3, під керуванням ОСОБА_7, який рухався в зустрічному напрямку.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_8, згідно з висновком експерта №05-9-02/12 від 12.01.2017, отримала тяжкі тілесні ушкодження, від яких померла в кареті швидкої медичної допомоги.

Своїми діями ОСОБА_6 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2ст. 286 КК України, тобто порушення правил безпеки дорожнього руху, або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілої.

Згідно ч. 3ст. 349 КПК України, за згодою учасників судового розгляду судом визнано недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються.

Відповідно до цих вимог закону, суд обмежив дослідження доказів допитом потерпілих ОСОБА_1 та ОСОБА_2, обвинуваченого ОСОБА_6 та дослідженням тих матеріалів кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого.

Обвинувачений та інші учасники судового процесу правильно розуміють зміст цих обставин, а також те, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці фактичні обставини справи. Суд не має сумнівів у добровільності та істинності їх позиції.

Вислухавши думку прокурора, суд дійшов висновку про те, що обвинувачений ОСОБА_6 винний у скоєнні злочину, передбаченого ч.2ст. 286 КК України, за ознаками порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілої.

Відповідно до вимог ст.ст.50,65 КК Українита п. 3постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», суд, призначаючи покарання, повинен урахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що обтяжують та пом'якшують покарання. Визначаючи ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, суд повинен виходити із сукупності всіх обставин справи, зокрема, форми вини, мотиву і цілі, способу, обстановки і стадії вчинення злочину, тяжкості наслідків, що настали.

Згідно з роз'ясненнями, наведеними упостанові Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», при призначенні покарання за відповідною частиноюстатті 286 КК України, суди мають враховувати не тільки наслідки, що настали, а й характер та мотиви допущених особою порушень правил безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, її ставлення до цих порушень та поведінку після вчинення злочину, вину інших причетних до нього осіб (пішоходів, водіїв транспортних засобів, працівників, відповідальних за технічний стан і правильну експлуатацію останніх, тощо), а також обставини, які пом'якшують і обтяжують покарання, та особу винного.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_6 покарання суд враховує те, що злочин, передбачений ч. 2ст. 286 КК України, є необережним і відноситься до категорії тяжких злочинів.

До обставин, що пом'якшують покарання суд відносить щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, що обтяжують покарання судом не встановлено.

Приймаючи до уваги те, що обвинувачений ОСОБА_9 має постійне місце проживання та роботи, де характеризується позитивно, враховуючи поведінку обвинуваченого після дорожньо-транспортної пригоди, а саме активне сприяння потерпілим, суд, вважає необхідним призначити покарання в межах санкції частини 2ст.286 КК України, у виді позбавлення волі, із застосуванням звільнення від відбування покарання на підставіст.75 КК Україниз випробуванням та покладенням обов'язків передбаченихст.76 КК України. При цьому суд зважає на позицію потерпілих, які просять не призначати покарання, яке слід відбувати реально, а також враховує відсутність з їх сторони претензій до обвинуваченого.

Також суд враховує, що злочин вчинено обвинуваченим по не обережності, в тверезому стані, те що його робота повязана з керуванням транспортом, та є єдиним його джерелом доходу, тому суд вважає за можливе не застосовувати до ОСОБА_6 додаткову міру покарання у вигляді позбавленням права керувати транспортними засобами.

У порядку ст.ст.61,128 КПК Українипотерпілий ОСОБА_2 - чоловік загиблої ОСОБА_8, заявив цивільний позов про відшкодування моральної шкоди. Просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Житомирський мясокомбінат» 80000 грн моральної шкоди.

Потерпіла ОСОБА_10 - дочка загиблої ОСОБА_8, заявила цивільний позов про відшкодування моральної шкоди. Просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Житомирський мясокомбінат» 80000 грн моральної шкоди.

Потерпіла ОСОБА_1 - дочка загиблої ОСОБА_8, заявила цивільний позов про відшкодування шкоди. Просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Житомирський мясокомбінат» 80000 грн моральної шкоди, 20000 грн на спорудження надгробного памятника та 10000 грн відшкодування шкоди, завданої ушкодженням здоров`я внаслідок вчинення дорожньо - транспортної пригоди.

Потерпілі - цивільні позивачі позов підтримали.

Представник ТОВ «Житомирський мясокомбінат», позови визнали повністю.

У відповідності до ч.5ст.128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у звязку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Згідно п.3 ч.2 ст. 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

У відповідності дост.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Згідност.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно дост. 23 ЦК України,особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Згідно п. 5Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року N 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», обовязковому зясуванню при вирішенні справ про відшкодування моральної шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного звязку між шкодою та протиправними діяннями її заподіювача та вина останнього в її заподіянні. Зокрема, суд повинен зясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин та якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі позивач оцінює заподіяну шкоду та з чого він виходив при цьому.

Відповідно до п. 1 ч. 2ст. 1167 ЦК України, моральна шкода відшкодовується незалежно від вини фізичної особи, яка її завдала якщо шкода завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоровя або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Суд погоджується з доводами цивільних позивачів про те, що у зв'язку зі смертю близької та рідної їм людини, вони зазнали тяжких моральних страждань.

Враховуючи доведеність вини цивільні позови потерпілих слід задовольнити в повному обсязі.

Речові докази вирішити в порядкуст.100 КПК України. Процесуальні витрати покласти на обвинуваченого.

Керуючись ст.75,76, ч. 2 ст.286 КК України, ст.368-371,373- 374 КПК України, суд,

ЗАСУДИВ:

Визнати ОСОБА_6 винним у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2ст. 286 КК Україниі призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі без позбавлення права керування транспортними засобами.

Згідно ст. 75, п.п. 1, 2 ч. 1 п. 2 ч. 2 ст. 76 КК Українизвільнити ОСОБА_6 від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом 1 (одного) року іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов'язки:

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;

- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.

До набрання вироком законної сили, запобіжний захід відносно засудженого ОСОБА_6 не обирався.

Цивільні позови задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Житомирський мясокомбінат» в користь ОСОБА_2 80000 грн завданої моральної шкоди.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Житомирський мясокомбінат» в користь ОСОБА_10 80000 грн завданої моральної шкоди.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Житомирський мясокомбінат» в користь ОСОБА_1 80000 грн моральної шкоди, 20000 грн на спорудження надгробного памятника та 10000 грн відшкодування шкоди, завданої ушкодженням здоров`я внаслідок вчинення дорожньо транспортної пригоди.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь держави витрати за проведення експертизи № 4-000127 від 13.02.2017 року у розмірі 1407,36 грн, які необхідно перерахувати для відшкодування витрат (отримувач: УК у м. Черкасах /Черкаси/ 24060300, код отримувача: 38031150, р/рахунок: 31116115700002, банк: ГУДКСУ у Черкаській області, МФО: 854018).

Стягнути з ОСОБА_6 на користь держави витрати за проведення експертизи № 4-000128 від 21.02.2017 року у розмірі 703,68 грн, які необхідно перерахувати для відшкодування витрат (отримувач: УК у м. Черкасах /Черкаси/ 24060300, код отримувача: 38031150, р/рахунок: 31116115700002, банк: ГУДКСУ у Черкаській області, МФО: 854018).

Стягнути з ОСОБА_6 на користь держави витрати за проведення експертизи № 4-000129 від 21.02.2017 року у розмірі 703,68 грн, які необхідно перерахувати для відшкодування витрат (отримувач: УК у м. Черкасах /Черкаси/ 24060300, код отримувача: 38031150, р/рахунок: 31116115700002, банк: ГУДКСУ у Черкаській області, МФО: 854018).

Стягнути з ОСОБА_6 на користь держави витрати за проведення експертизи №212-17 від 07.03.2017 року у розмірі 3168,00 грн.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Черкаської області протягом 30 днів з моменту проголошення вироку через Лисянський районний суд.

Копію вироку Лисянського районного суду Черкаської області негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя Г.М.Яценко