Рішення № 67712631, 12.07.2017, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 530/195/17 Номер провадження 22-ц/786/1674/17Головуючий у 1-й інстанції Водолага А. В. Доповідач ап. інст. ОСОБА_1

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 липня 2017 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:

головуючого судді: Триголова В.М.,

суддів: Дорош А.І., Карпушина Г.Л.,

секретар: Діхтяр Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2

на рішення Зіньківського районного суду Полтавської області від 14 квітня 2017 року

у справі за позовом ОСОБА_2 до Зіньківської районної державної адміністрації Полтавської області, треті особи: відділ Держгеокадастру у Зіньківському районі Полтавської області, Малобудищанська сільська рада Зіньківського району, про визнання права на земельну частку (пай) з її виділенням в натурі та зобовязання видати сертифікат на право на земельну частку (пай) і виділити її в натурі,-

В С Т А Н О В И Л А :

У лютому 2017 року ОСОБА_2 звернулася в суд з позовом до Зіньківської районної державної адміністрації Полтавської області про визнання права на земельну частку (пай) з її виділенням в натурі та зобовязання видати сертифікат на право на земельну частку (пай) і виділити її в натурі. У своєму позові ОСОБА_2 просила визнати за нею право на земельну частку (пай) у розмірі 2,86 в умовних кадастрових гектарах з виділенням паю в натурі із земель запасу по Малобудищанській сільській раді Зіньківського району Полтавської області; зобовязати Зіньківську районну державну адміністрацію Полтавської областівидатина імя позивачки сертифікат на право на земельну частку (пай) і виділити земельну ділянку у розмірі 2,86 в умовних кадастрових гектарах з виділенням паю в натурі із земель запасу по Малобудищанській сільській раді Зіньківського району.

Рішенням Зіньківського районного суду Полтавської області від 14 квітня 2017 року у задоволенні позову ОСОБА_2 до Зіньківської районної державної адміністрації Полтавської області, треті особи: відділ Держгеокадастру у Зіньківському районі Полтавської області, Малобудищанська сільська рада Зіньківського району, про визнання права на земельну частку (пай) з її виділенням в натурі та зобовязання видати сертифікат на право на земельну частку (пай) і виділити її в натурі - відмовлено.

Судові витрати покладено на позивача.

ОСОБА_2 оскаржила рішення суду, в апеляційній скарзі просить його скасувати і ухвалити нове, яким її позов задовольнити в повному обсязі. Вважає, що судом неповно зясовані обставини, що мають значення для справи, рішення суду прийнято із порушенням норм матеріального та процесуального права.

У запереченнях на апеляційну скаргу Зіньківська районна державна адміністрація Полтавської області просить прийняти рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі за безпідставністю та пропущення терміну позовної давності, а законне і обгрунтоване рішення Зіньківського районного суду Полтавської області від 14 квітня 2017 року залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п.п.3,4 ч.1 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Згідно ч.2 ст. 309 ЦПК України норми матеріального права вважаються порушеними або неправильно застосованими, якщо застосовано закон який не поширюється на ці правовідносини , або не застосовано закон, який підлягав застосуванню.

Судом першої інстанції встановлено, що згідно записів трудової книжки ОСОБА_2, позивачка 15.04.1990 року прийнята у члени колгоспу «Прогрес» на території Малобудищанської сільської ради Зіньківського району на роботу різноробочою; 14.03 1997 року ОСОБА_2 звільнена за власним бажанням.

21 березня 1996 року був виданий державний акт на право колективної власності на землю КСП «Прогрес» ( а.с 18). До списку осіб, які мають право на земельну частку (пай) ОСОБА_2 не включена, сертифікат на право на земельну частку (пай) в КСП «Прогрес» на її імя не виписувався і не видавався. (а.с. 18-19).

Відповідач як на підставу для відмови у задоволенні позовних вимог посилався на пропуск позивачем при зверненні до суду строку позовної давності, про що звертався до суду першої інстанції з відповідною заявою.

Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_2 до Зіньківської районної державної адміністрації Полтавської областіпро визнання права на земельну частку (пай) з її виділенням в натурі та зобовязання видати сертифікат на право на земельну частку (пай) і виділити її в натурі, місцевий суд виходив з того, що позивачка мала право на отримання земельної ділянки (паю), проте з невідомих причин не була включена до списку членів КСП, що мали право на отримання земельних часток (паїв), але звертаючись до суду у 2017 році пропустила строк позовної давності

Проте, колегія суддів з такими висновками місцевого суду погодитися не може з наступних підстав.

Пунктом 2 Указу Президента України від 8 серпня 1995 року № 720/95 Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям установлено, що паюванню підлягають сільськогосподарські угіддя, передані у колективну власність колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам, у тому числі створеним на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств. Паювання земель радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств здійснюється після перетворення їх на колективні сільськогосподарські підприємства.

Право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 9 ЗК України (в редакції від 18.12.1992 року) до відання сільських, селищних і міських районного підпорядкування Рад народних депутатів у галузі регулювання земельних відносин на їх території належить 1) передача земельних ділянок у власність, надання їх у користування, в тому числі на умовах оренди, у порядку, встановленому статтями 17 і 19 цього Кодексу.

Згідно ч. 3 ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Проаналізувавши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що ОСОБА_2 не надала суду беззаперечних та переконливих доказів, що на час видачі державного акту про право колективної власності на землю вона була членом КСП «Прогрес» та була включена до списку громадян членів КСП, які мади право на отримання земельних часток (паїв).

При цьому не заслуговують на увагу посилання ОСОБА_2 на записи у її трудовій книжці, оскільки членство у КСП повинно засвідчуватися у належному порядку, зокрема, рішенням загальних зборів підприємства, а данні внесені у трудову книжку свідчать лише про існування між сторонами трудових відносин.

Також безпідставними є посилання позивачки на рішення загальних зборів працівників КСП «Прогрес» від 06.02.1997 року, де згідно заяви їй надали земельний пай із земель запасу, оскільки розпорядниками земель запасу на момент проведення зборів була сільська Рада народних депутатів, а не збори працівників колективного підприємтства.

Відповідно до ч.1 ст. 80 ЦК України (в редакції 1963 року) закінчення строку позовної давності до пред'явлення позову є підставою для відмови в позові.

Отже, відмова у задоволенні позову у звязку із спливом строку позовної давності можливо, у разі якщо позовні вимоги обґрунтовані, але позивач без поважних причин пропустив строк звернення до суду.

Враховуючи, що ОСОБА_2 не була включена до списку громадян - членів КСП «Прогрес», що мають право на земельну частку (пай), то позивачка не набула права на земельну частку (пай), розташовану на території Малобудищанської сільської ради Зіньківського району.Полтавської області.

Таким чином, із урахуванням вищенаведеного, у задоволенні позову слід відмовити за безпідставністю, а не у звязку з пропуском строку позовної давності.

За таких обставин, колегія суддів, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення місцевого суду слід скасувати, у задоволенні позову ОСОБА_2 до Зіньківської районної державної адміністрації Полтавської області про визнання права на земельну частку (пай) з її виділенням в натурі та зобовязання видати сертифікат на право на земельну частку (пай) і виділити її в натурі- відмовити за безпідставністю.

Керуючись ст.ст. 303, 307, ст. 309, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Зіньківського районного суду Полтавської області від 14 квітня 2017 року - скасувати.

У задоволенні позову ОСОБА_2 до Зіньківської районної державної адміністрації Полтавської області, треті особи: відділ Держгеокадастру у Зіньківському районі Полтавської області, Малобудищанська сільська рада Зіньківського району, про визнання права на земельну частку (пай) з її виділенням в натурі та зобовязання видати сертифікат на право на земельну частку (пай) і виділити її в натурі відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий суддя: (підпис) ОСОБА_1 Судді: (підписи) ОСОБА_3

ГЛ. Карпушин

З оригіналом згідно: ОСОБА_1