Рішення № 6771013, 10.11.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

10.11.09 р.                     Справа № 22/124                               

Суддя господарського суду Донецької області Іванченкова О.М.

при секретарі судового засідання Бондар В.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Закритого акціонерного товариства „Спецметаллпром”, м.Донецьк, ЄДРПОУ 23985228,

до відповідача, Підприємства Волноваської виправної колонії управління державного департаменту України з питань виконання покарань у Донецькій області №120, с.Молодіжне Волноваського району Донецької області, ЄДРПОУ 08679936,

про стягнення 21512,62 грн.,

за участю уповноважених представників:

від позивача: Семенова І.Л. – по дов.,

від відповідача: не з’явився, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Закрите акціонерне товариство „Спецметаллпром”, м.Донецьк, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Відповідача, Волноваської виправної колонії управління державного департаменту України з питань виконання покарань у Донецькій області (№120), с.Молодіжне Волноваського району Донецької області, про стягнення заборгованості у розмірі 21512,62 грн.

Позовні вимоги Позивача ґрунтуються на простроченні грошового зобов’язання Відповідачем, яке виникло з договору, укладеного в порядку статті 181 Господарського кодексу України спрощеним способом шляхом оформлення видаткових накладних та довіреностей, внаслідок чого утворилась заборгованість.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав копії рахунків-фактур №15732 від 02.09.2008р. та №17013 від 17.09.2008р.; накладних №23231 від 03.09.2008р., №23231/1 від 03.09.2008р., №23231/2 від 03.09.2008р. та №24755 від 22.09.2008р.; довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей серії ПВК №11 від 02.09.2008р. та серії ПВК №16 від 18.09.2008р.; претензії №1 (вих.№142 від 27.08.2009р.) та підтвердження її відправлення Відповідачу; листа №15/5711 від 25.09.2009р.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст.526, ч.2 ст.530 Цивільного кодексу України, ч.1 ст.181 Господарського кодексу України, ст.ст.1, 2, 12, 44, 49, 54, 55, 56, 57 Господарського процесуального кодексу України.

22.10.2009р. у судовому засіданні представник Відповідача надав відзив та усні пояснення щодо суті спору, згідно з якими Волноваська виправна колонія №120 управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Донецькій області, с.Молодіжне Волноваського району Донецької області, не є належним відповідачем по цій справі. Ним зазначено, що належним відповідачем є Підприємство Волноваської виправної колонії управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Донецькій області №120, с.Молодіжне Волноваського району Донецької області. При цьому, Позивачем надана згода щодо заміни неналежного Відповідача належним.

За викладених обставин, ухвалою від 22.10.2009р. на підставі ст.24 Господарського процесуального кодексу України Відповідач по справі змінений та визначений в особі Підприємства Волноваської виправної колонії управління державного департаменту України з питань виконання покарань у Донецькій області №120, с.Молодіжне Волноваського району Донецької області, ЄДРПОУ 08679936.

Представник Позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав.

Представник Відповідача в судове засідання не з’явився.

Оскільки ухвали суду спрямовувались рекомендованою кореспонденцією за адресою Відповідача, яка зазначена Позивачем у позовній заяві, вказана в інших документах, що знаходяться у матеріалах справи та зазначена у довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, як місцезнаходження Підприємства Волноваської виправної колонії управління державного департаменту України з питань виконання покарань у Донецькій області №120, суд дійшов висновку, що останній повідомлений про час та місце судового засідання належним чином.

Проте, суд вважає за можливе розглянути спір відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами, виходячи з того, що ненадані суду документи не можуть істотно вплинути на юридичну кваліфікацію спірних правовідносин.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

За змістом статті 509 ЦК України зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього кодексу. Стаття 11 ЦК України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до статей 4-2, 4-3 ГПК України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та на засадах змагальності.

Відповідно до вимог статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Судовими доказами за визначенням статей 32-36 ГПК України слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

За твердженнями Позивача (Продавця), останній в порядку статті 181 Господарського кодексу України здійснив встановлення правовідносин з Відповідачем (Покупцем) не шляхом укладення договору купівлі-продажу у формі єдиного документа, а конклюдентно шляхом вчинення дій, які виразилися у фактичній передачі 03.09.2008р. та 22.09.2008р. товару, що підтверджується накладними №23231 від 03.09.2008р., №23231/1 від 03.09.2008р., №23231/2 від 03.09.2008р. та №24755 від 22.09.2008р., підписаними представниками обох сторін.

Повноваження особи, яка представляла Покупця, підтверджується довіреностями на отримання матеріальних цінностей від Продавця серії ПВК №11 від 02.09.2008р. та серії ПВК №16 від 18.09.2008р.

Зазначені накладні містять суть умов правочину поставки – найменування сторін, асортимент та вартість товару. Крім того, дані документи містять посилання на додані до матеріалів справи довіреності.

Дослідивши матеріали, які підтверджують волю сторін на встановлення правовідносин, суд дійшов висновку, що фактично між ними укладені правочини, які за своєю правовою природою є договорами купівлі-продажу, котрі підпадають під правове регулювання норм статті 655-697 Цивільного кодексу України.

Таким чином, в силу статті 655 Цивільного кодексу України та змісту видаткових накладних Позивач передав у власність Відповідача товар, а останній прийняв його та зобов’язався оплати у визначеній сумі коштів.

Виходячи з системного аналізу наведених вище норм та обставин, суд вважає, що надані Позивачем накладні є належним доказом здійснення передачі Відповідачу товару та прийняття цього товару ним. Докази незгоди Покупця з належністю виконання Продавцем своїх зобов’язань щодо передачі товару суду не надавалися.

Матеріали справи містять лист №142 від 27.08.2009 року, згідно з яким Позивач звернувся до Відповідача з вимогою про сплату заборгованості в сумі 21512,62 грн. Факт відправлення зазначеного документу підтверджується наявними в матеріалах справи фіскальним чеком №1569 від 27.08.2009р. та описом вкладення від 27.08.2009 року.

Таким чином, враховуючи термін міжміського поштового перебігу, який складає 5 днів, строк виконання зобов’язання по оплаті поставленого товару за видатковими накладними у Відповідача відповідно до норм статті 530 ЦК України настав 04.09.2009 року.

В свою чергу, Відповідач листом №15/5711 від 25.09.2009р. повідомив, що визнає заборгованість у сумі 21512,62 грн. та пропонує її погашення протягом періоду 2009-2011 роки.

Грошове зобов’язання останнього перед Позивачем на суму 21512,62 грн. на момент прийняття рішення суду не виконане. Наведене є порушенням статей 525 та 526 Цивільного кодексу України, які передбачають, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, причому одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

З огляду на наведене, вимоги Позивача щодо стягнення заборгованості у сумі 21512,62 грн. є правомірними, такими, що не суперечать законодавству та не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб. Крім того, позов повністю доведений позивачем та обгрунтований матеріалами справи. За викладених обставин, суд дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог відносно стягнення з підприємства Волноваської виправної колонії управління державного департаменту України з питань виконання покарань у Донецькій області №120 на користь Закритого акціонерного товариства „Спецметаллпром” суми заборгованості за поставлений товар у розмірі 21512,62 грн.

Враховуючи, що причиною виникнення спору є протиправне порушення Відповідачем умов конклюдентних правочинів купівлі-продажу, а також норм Цивільного кодексу України, які регулюють загальні умови виконання зобов’язань, відповідно до статті 49 ГПК України, державне мито та витрати на інформаційне–технічне забезпечення судового процесу покладаються судом на Відповідача.

На підставі викладене, керуючись ст.ст.1, 22, 33, 36, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд ,-

ВИРІШИВ:

1.Позов Закритого акціонерного товариства „Спецметаллпром”, м.Донецьк, до Підприємства Волноваської виправної колонії управління державного департаменту України з питань виконання покарань у Донецькій області №120, с.Молодіжне Волноваського району Донецької області, про стягнення заборгованості у розмірі 21512,62 грн. задовольнити повністю.

2.Стягнути з Підприємства Волноваської виправної колонії управління державного департаменту України з питань виконання покарань у Донецькій області №120 (85710, Донецька область, Волноваський район, с.Молодіжне, ЄДРПОУ 08679936, банківськи реквізити не відомі) на користь Закритого акціонерного товариства „Спецметаллпром” (83045, м.Донецьк, Ленінський район, вул.Куйбишева, 36, п/р 26001138800 у Закритому акціонерному товаристві „Донгорбанк”, МФО 334970, ЄДРПОУ 23985228) 21512,62 грн.

3.Стягнути з Підприємства Волноваської виправної колонії управління державного департаменту України з питань виконання покарань у Донецькій області №120 (85710, Донецька область, Волноваський район, с.Молодіжне, ЄДРПОУ 08679936, банківськи реквізити не відомі) на користь Заритого акціонерного товариства „Спецметаллпром” (83045, м.Донецьк, Ленінський район, вул.Куйбишева, 36, п/р 26001138800 у Закритому акціонерному товаристві „Донгорбанк”, МФО 334970, ЄДРПОУ 23985228) відшкодування сплаченого державного мита в розмірі 215,13 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

4.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5.Повний текст рішення оголошено у судовому засіданні 10.11.2009 року.

6.Рішення може бути оскаржено через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня підписання або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Суддя