Рішення № 6770996, 09.11.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

09.11.09 р.                     Справа № 28/217                               

Господарський суд Донецької області у складі судді: Курило Г.Є.

при секретарі судового засідання Дорохової Т.Ю.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду матеріали справи

за позовом Приватного підприємства „ГЕРОН”, м. Дебальцеве

до відповідача Відкритого акціонерного товариства „Єнакієвський металургійний завод”, м. Єнакієве

про стягнення 248 846 грн. 52 коп.

Представники сторін:           

Від позивача: не з’явився.

Від відповідача: Томицька Н.М.

СУТЬ СПРАВИ:

В судовому засіданні оголошувалась

перерва з 21.09.2009р. по 12.10.2009р.

Приватне підприємство „ГЕРОН”, м. Дебальцеве, позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Відкритого акціонерного товариства „Єнакієвський металургійний завод”, м. Єнакієве, про стягнення 248846грн.52коп., в т.ч. 3% річних в сумі 36762 грн. 54 коп. та інфляційні витрати в сумі 212083 грн. 98 коп.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на рішення господарського суду Донецької області №15/1 від 30.03.2009р., постанову Донецького апеляційного господарського суду №15/1 від 10.06.2009р., платіжне доручення №U2229289 від 16.07.2009р., вимогу №63 від 03.08.2009р.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 17.08.2009р. було порушено провадження по справі №28/217 та призначено її розгляд на 07.09.2009р.

Відповідно до відзиву на позовну заяву №73/5-744 від 04.09.2009р. та заперечень на позовну заяву №73/5-787 від 21.09.2009р. Відкрите акціонерне товариство „Єнакієвський металургійний завод”, м. Єнакієве, позовні вимоги Приватного підприємства „ГЕРОН”, м. Дебальцеве, не визнає, оскільки нарахування штрафних санкцій повинно здійснюватись за 6 місяців, позивачем невірно здійснений розрахунок суми позовних вимог, відсутня вина відповідача.

До канцелярії господарського суду Донецької області 21.09.2009р. від Приватного підприємства „ГЕРОН”, м. Дебальцеве, надійшло пояснення по суті спору № 90 від 18.09.2009р., відповідно до якого позивач просить стягнути з відповідача 3 % річних в розмірі 36762грн.54коп. та суму інфляційних витрат – 210189 грн.34 коп. Таким чином, позивач фактично зменшив розмір позовних вимог щодо стягнення з відповідача інфляційних витрат. На підставі зазначеного, суд не приймає до уваги твердження позивача, що позовні вимоги викладені в поясненнях № 90 від 18.09.2009р. не є зменшенням в розумінні ст. 22 ГПК України.

Протягом розгляду справи сторони надавали пояснення по суті спору.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 12.10.2009р. заступника голови господарського суду Донецької області розгляд справи був продовжений до 17.11.2009р.

Розгляд справи відкладався на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Перед початком розгляду справи по суті представників сторін було ознайомлено з правами та обов’язками відповідно до ст.ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив:

Відповідно до рішення господарського суду Донецької області по справі № 15/1 від 30.03.2009 р. позовні вимоги Приватного підприємства „ГЕРОН”, м. Дебальцеве задоволені частково, з Відкритого акціонерного товариства “Єнакієвський металургійний завод” на користь Приватного підприємства “Герон” стягнено суму 2080567,41 грн. (а саме: основний борг на суму 1894632,40 грн., інфляцію в сумі 160804,16 грн., 3% річних в розмірі 25130,85грн.), витрати по сплаті державного мита у розмірі 25500,00 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 117,99 грн. Позовні вимоги по зустрічному позову задоволені частково. Стягнено з Приватного підприємства “Герон” на користь Відкритого акціонерного товариства “Єнакієвський металургійний завод” штраф за прострочку поставки товару в розмірі 65797,44 грн., витрати по сплаті державного мита у розмірі 657,97 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 86,79 грн.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 10.06.2009 р. рішення господарського суду Донецької області по справі № 15/1 залишено без змін.

Відповідно до ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Приймаючи до уваги, що склад сторін у даній справі та справі N 15/1 є тотожним, вищевказані рішення та постанова має преюдиціальне значення для розгляду даної справи.

Рішенням господарського суду Донецької області від 30.03.2009 р. та постановою Донецького апеляційного господарського суду від 10.06.2009 р. по справі № 15/1 встановлено, що 25.12.2007 р. Приватне підприємство „ГЕРОН”, м. Дебальцеве, та Відкрите акціонерне товариство „Єнакієвський металургійний завод”, м. Єнакієве уклали договір поставки продукції № 2701718, згідно якого постачальник (позивач) зобов’язався поставити у власність покупця продукцію в порядку та на умовах, передбачених даним договором, а покупець (відповідач) зобов’язався прийняти та своєчасно оплатити в повному обсязі вказаний товар. На виконання умов вказаного договору позивач поставив відповідачу, а відповідач прийняв товар на загальну суму 4344642,00 грн. Судом встановлено, що відповідач не виконав зобов’язання щодо оплати поставленого товару, в зв’язку з чим суд задовольнив позовні вимоги щодо стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 1894632,40 грн. В іншій частині позову про стягнення основного боргу в розмірі 1760007,68грн. провадження у справі було припинено у зв’язку з відсутністю предмету спору згідно ст. 80 ч. 1 п. 1-1 ГПК України, оскільки після подачі позовної заяви відповідач 09.02.2009р. оплатив частково суму боргу. Також суд задовольнив вимоги щодо стягнення інфляційних витрат на загальну суму 160804,16 грн. та 3% річних в розмірі 25130,85 грн. за період з 23.09.2008р. по 29.12.2008р.

17.06.2009р. судом видано наказ про примусове виконання рішення від 30.03.2009р. За твердженням позивача наказ передано до ВДВС Єнакіївського МУЮ.

Платіжним дорученням № 2905683 від 09.07.2009р. Відкрите акціонерне товариство „Єнакієвський металургійний завод”, м.Єнакієве сплатило Відділенню державної виконавчої служби Єнакієвського управління юстиції грошові кошти в розмірі 2039643грн.20коп.(за виключенням задоволених зустрічних вимог по справі № 15/1). В призначенні платежу зазначено: „Оплата рішення господарського суду Дон. обл. по справі № 15/1 від 30.03.2009р.”

16.07.2009р. відповідно до платіжного доручення №U2229289 від 16.07.2009р. ВДВС Єнакіївського МУЮ перерахувала кошти Приватному підприємству „ГЕРОН”, м. Дебальцеве.

Позивач згідно ст. 625 ЦК України нарахував інфляцію за період з січня 2009 р. по червень 2009 р. в розмірі 210189,34 грн., 3% річних за період з 30.12.2008 р. по 15.07.2009 р. в розмірі 36762,54 грн.

Положеннями ч. 1 ст. 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 11 ЦК України встановлені підстави виникнення цивільних прав та обов'язків; зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини, а також передбачено, що зобов'язання можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Відповідно до абзацу 1 ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином; тобто, в силу приписів вищезазначеної правової норми.

В рішенні від 30.03.2009р. по справі № 15/1 господарського суду Донецької області встановлено, що передбачений договором поставки продукції № 2701718 від 25.12.2007 р. строк оплати за поставлений товар для відповідача наступив, крім того почалося прострочення виконання грошового зобов’язання з 26.09.2008р. Суд задовольнив позовні вимоги позивача по справі № 15/1 щодо стягнення 3 % річних та інфляційних витрат за період з 26.09.2008р. по 29.12.2008р.

Системний аналіз законодавства свідчить, що обов'язок боржника відшкодувати кредитору причинені інфляцією збитки з нарахуванням процентів річних за весь час прострочення, випливає з вимог ст. 625 ЦК України.

Зазначений обов'язок покладається на боржника тоді, коли має місце прострочення грошового зобов'язання.

На підставі вищевикладеного, позивач правомірно нараховує інфляційні витрати з січня 2009р. та 3% річних з 30.12.2008р. Таким чином, заперечення відповідача щодо неправомірності нарахування 3 % річних та інфляційних витрат за період розгляду справи №15/1 до уваги не приймаються в зв’язку з безпідставністю.

При цьому, застосування положень частини другої статті 625 Цивільного кодексу України не передбачає наявність вини боржника, оскільки згідно частини першої цієї ж статті боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Фактично інфляційні втрати є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів, а 3% річних –платою позивачу за користування коштами, що не були своєчасно сплачені відповідачем. Інфляційні витрати та 3 % річних не є штрафними санкціями, тобто вимоги ст. 232 ГК України на них не розповсюджуються.

Таким чином, заперечення відповідача, що викладені у відзиві та запереченнях на позовну заяву, суд до уваги не приймає.

Як зазначено сторонами, та підтверджується матеріалами справи відповідач перерахував суму боргу 09.07.2009р. на рахунок ВДВС Єнакіївського МУЮ. Таким чином, відповідач з 09.07.2009р. не користування грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. На підставі зазначеного, суд вважає, що період нарахування 3 % повинен бути з 30.12.2008р. по 09.07.2009р.

Здійснивши перерахунок 3 % річних суд встановив, що в цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню частково в розмірі 35828грн.20коп. за період 30.12.2008р. по 09.07.2009р.

Позовні вимоги щодо стягнення з відповідача інфляційних витрат в розмірі 210189грн.34коп. за період з 01.01.2009р. по 30.06.2009р. підлягають задоволенню в повному обсязі

Судові витрати покладаються на сторони відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Одночасно, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 8 липня 2009р. N 693 розмір витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на момент подачі позивачем позовної заяви (17.08.2009р.) складав 236 грн. 00 коп.

Таким чином, позивач повинен був сплатити 236 грн. 00 коп. за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

До позовної заяви додане платіжні доручення №1064 від 12.08.2009р. по сплаті витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 315 грн. 00 коп.

За таких обставин, за висновками суду надлишково сплачені позивачем витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 79 грн. 00 коп. підлягають поверненню позивачу з державного бюджету України.

Враховуючи вищевикладене та керуючись, ст.ст. 4-3, 20, 22, 33, 49, 69, 77, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

Задовольнити позовні вимоги Приватного підприємства „ГЕРОН”, м. Дебальцеве, до відповідача, Відкритого акціонерного товариства „Єнакієвський металургійний завод”, м. Єнакієве, частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Єнакієвський металургійний завод” (юридична адреса: 86429, Донецька область, м. Єнакієве, пр. Металургів, 9; код ЄДРПОУ 00191193; р/р 26006127300 в ЗАТ “Донгорбанк” відділення банку № 1 в м. Єнакієве, МФО 334970) на користь Приватного підприємства “Герон” (юридична адреса: 84703, Донецька область, м. Дебальцеве, вул. Октябрьська, 84; поштова адреса: 83052, м. Донецьк, вул. Східна, 5; код ЄДРПОУ 32331501; р/р 260020967980 в АБ “УкрБізнесБанк”, МФО 334969) 3% річних в сумі 35828 грн. 20 коп., інфляційні витрати в сумі 210189 грн. 34 коп., витрати по сплаті державного мита у розмірі 2460 грн. 18 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 233грн. 32 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повернути Приватному підприємству “Герон” (юридична адреса: 84703, Донецька область, м. Дебальцеве, вул. Октябрьська, 84; поштова адреса: 83052, м. Донецьк, вул. Східна, 5; код ЄДРПОУ 32331501; р/р 260020967980 в АБ “УкрБізнесБанк”, МФО 334969)з державного бюджету України надлишково сплачені витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 79 грн. 00 коп.

Видати довідку.

В судовому засіданні 09.11.2009р. оголошено повний текст рішення.

Суддя