Рішення № 6770992, 09.11.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

09.11.09 р.                     Справа № 28/280                               

Господарський суд Донецької області у складі судді: Курило Г.Є.

при секретарі судового засідання Дорохової Т.Ю.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду матеріали справи

за позовом Відкритого акціонерного товариства „Українська гірничо-металургійна компанія”, м. Київ

до відповідача Відкритого акціонерного товариства „Єнакієвський металургійний завод”, м. Єнакієве

про стягнення 196017 грн. 50 коп.

Представники сторін:           

Від позивача: Доценко С.М.

Від відповідача: Томицька Н.М.

Відкрите акціонерне товариство „Українська гірничо-металургійна компанія”, м. Київ, позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Відкритого акціонерного товариства „Єнакієвський металургійний завод”, м. Єнакієве, про стягнення 196017грн. 50 коп., в тому числі основного боргу з урахуванням індексу інфляції в розмірі 192537грн.50коп., 3 % річних в сумі 3480 грн.00 коп.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на видаткову накладну №ДФ-0000793 від 25.09.2008р., рахунок-фактуру № ДФ-0001611 від 29.08.2008р., довіреність на отримання ТМЦ серія ЯПД №5613581269 від 25.09.2008р., податкову накладну, претензію від 22.12.2008р. № 01/558, відповідь на претензію від 02.02.2009р. № 73/5-105.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 06.10.2009р. було порушено провадження по справі №28/280 та призначено її розгляд на 26.10.2009р.

26.10.2009р. до канцелярії господарського суду Донецької області надійшов відзив на позовну заяву №73/5-871 від 23.10.2009р., відповідно до якого відповідач не визнає позовні вимоги, оскільки позивачем не доведений факт виникнення у відповідача зобов’язань по оплаті поставленого товару.

Протягом розгляду справи сторони надавали пояснення по суті спору.

Розгляд справи відкладався на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Перед початком розгляду справи по суті представників сторін було ознайомлено з правами та обов’язками відповідно до ст.ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, господарський суд встановив:

За твердженням позивача, між Відкритим акціонерним товариством „Українська гірничо-металургійна компанія”, м. Київ, та відповідачем, Відкритим акціонерним товариством „Єнакієвський металургійний завод”, м. Єнакієве була досягнута усна домовленість про купівлю-продаж відповідного товару.

Відповідачем до позивача була направлений лист № 63/314 від 22.09.2008р. з проханням поставити швелера №20 в кількості 25 т.

Відповідно до видаткової накладної №ДФ-0000793 від 25.09.2008р. Відкрите акціонерне товариство „Українська гірничо-металургійна компанія”, м. Київ, поставило Відкритому акціонерному товариству „Єнакієвський металургійний завод”, м. Єнакієве швелер 20П Ст3пс5 12м в кількості 25 т. на загальну суму 182500 грн. 28 коп.

Факт отримання відповідачем вказаного товару підтверджується підписом представника відповідача на видатковій накладній в графі „Отримав(ла)”, повноваження якого на отримання спірного товару підтверджуються довіреністю на отримання товарно–матеріальних цінностей серія ЯПД №5613581269 від 25.09.2008р. Відповідач в судовому засіданні 09.11.2009р. підтвердив факт отримання товару.

Особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання визначаються Господарським кодексом України. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать (абзац третій ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України).

Ст. 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Таким чином, суд вважає, що зобов'язання сторін виникли в порядку статті 11 Цивільного кодексу України з дій юридичних осіб, які в силу загальних начал і змісту цивільного законодавства породжують зазначені права та обов'язки, оскільки фактично укладений між ними правочин, який за своєю правовою природою є договором поставки та підпадає під правове регулювання норм статті 712 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України. До вказаного правочину також застосовуються норми Цивільного кодексу України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 Цивільного кодексу України).

Відповідно до вимог ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Ст. 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Моментом пред’явлення вимоги вважається дата отримання відповідачем претензії № 01/558 від 22.12.2008 р. з вимогою сплатити суму заборгованості за товар на суму 182500грн.00коп., переданий за спірною видатковою накладною. Претензія підписана повноважним представником, що діяв на підставі довіреності від 01.03.2008р. № 1688/1. Згідно ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Виходячи з того, що вимога була отримана відповідачем 29.12.2008 р. (згідно повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення представнику відповідача), граничний строк оплати товару - 05.01.2009 р. включно, а вже з 06.01.2009 р. почалося прострочення виконання грошового зобов’язання. Завірені копії претензії та повідомлення містяться в матеріалах справи.

В довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей ЯПД №5613581269 від 25.09.2008р. є посилання на договір 2801810, позивачем надана копія договору поставки продукції № 2801810-С від 03.09.2008р., відповідно до умов якого позивач передає у власність відповідачу продукцію, асортимент, кількість та ціна товару узгоджується сторонами в специфікаціях. Відповідно до претензії позивача № 01/558 від 22.12.2008р. та відповіді на претензію відповідача від 02.02.2009р. №73/5-105 сторони зазначали, що протокол розбіжностей до договору № 2801810-С від 03.09.2008р.не підписаний. Тобто на момент поставки товару 25.09.2008р. сторони не дійшли згоди щодо умов зазначеного договору. Крім того, за твердженням позивача специфікація до договору № 2801810-С від 03.09.2008р. до теперішнього часу з боку відповідача не підписана. На підставі зазначеного, суд вважає що поставка товару по видатковій накладній №ДФ-0000793 від 25.09.2008р. не пов’язана з договором № 2801810-С від 03.09.2008р.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що відповідач не виконав зобов’язання оплатити вартість отриманого від позивача товару на суму 182500 грн. 00 коп. у встановлений ст. 530 ЦК України строк, тому позовні вимоги щодо стягнення основного боргу є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

За прострочення виконання грошового зобов’язання позивач, керуючись ст. 625 ЦК України, нарахував відповідачу 3% річних в розмірі 3480 грн. 00 коп. за період з 09.02.2009р. по 28.09.2009р. та інфляційні витрати в суму 10037 грн.50 коп. за період з лютого 2009р. по червень 2009р.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Інший розмір процентів не встановлений умовами усного договору купівлі–продажу для даних правовідносин сторін.

Перевіркою розрахунків суми 3% річних та інфляційних витрат судом встановлено, що даний розрахунок позивача відповідає вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам справи, тому приймається судом як належний доказ у даній справі.

Враховуючи викладене суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 3480 грн. 00 коп. за період з 09.02.2009р. по 28.09.2009р. та інфляційних витрат в розмірі 10037грн.50коп. за період з лютого 2009р. по червень 2009р. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати при задоволенні позову покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4-3, 20, 22, 33, 47, 49, 77, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Задовольнити позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства „Українська гірничо-металургійна компанія”, м.Київ до Відкритого акціонерного товариства „Єнакієвський металургійний завод”, м. Єнакієве.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Єнакієвський металургійний завод” (86429, Донецька обл., м. Єнакієве, пр. Металургів, б.9; код ЄДРПОУ 00191193; р/р 26006127300 в ЗАТ „Донгорбанк”, відділення № 1 м. Єнакієве, МФО 334970) на користь Відкритого акціонерного товариства „Українська гірничо-металургійна компанія” (01013, м. Київ, вул. Баренбойма, 1; код ЄДРПОУ 25412086; р/р 26002001315843 в ЗАТ „ОТП БАНК”, м. Київ, МФО 300528) заборгованість в сумі 182500 грн. 00 коп., 3% річних в сумі 3480 грн. 00 коп., інфляційні витрати в розмірі 10037грн.50 коп., витрати по сплаті державного в розмірі 1960 грн. 18 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. 00 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 09.11.2009р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повний текст рішення підписаний 09.11.2009р.

Суддя