Ухвала суду № 67707400, 05.07.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 липня 2017 року м. Київ К/800/30713/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача: Усенко Є.А.,

суддів: Веденяпіна О.А., Юрченко В.П.,

розглянувши у порядку письмового провадження

касаційну скаргу Стахановської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби

на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 15.03.2013

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 14.05.2013

у справі № 812/299/13-а Луганського окружного адміністративного суду

за позовом Публічного акціонерного товариства «Стахановський завод технічного вуглецю»

до 1. Стахановської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Головного управління Державної казначейської служби України в Луганській області

про визнання протиправними дій та податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 15.03.2013, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 14.05.2013, позов задоволено частково: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Стахановської ОДПІ від 19.12.2012 № 0001351600; в іншій частині позову відмовлено.

У касаційній скарзі ОДПІ просить скасувати ухвалені у справі судові рішення в частині задоволення позову, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.

Заперечуючи проти касаційної скарги. позивач просить залишити її без задоволення як безпідставну.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Фактичною підставою для зменшення у податковому обліку позивача за жовтень, листопад, грудень 2009 року, лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, жовтень, листопад, грудень 2010 року суми бюджетного відшкодування з ПДВ на 20431893,00 грн. згідно з податковим повідомленням-рішенням від 19.12.2012 № 0001351600, з приводу правомірності якого виник спір, стали висновки контролюючого органу, викладені в акті позапланової невиїзної перевірки від 13.12.2012 № 131/15-05389959. Згідно з цими висновками позивачем порушені норми підпункту 7.7.2 пункту 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (Закон № 168/97-ВР): завищено суму бюджетного відшкодування на 20431893,00 грн. у податковому обліку за жовтень, листопад, грудень 2009 року, лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, жовтень, листопад, грудень 2010 року у зв'язку з не підтвердженням факту надмірної сплати сум ПДВ постачальниками товарів (послуг) по всьому ланцюгу постачання з огляду на формування сум податкового кредиту від постачальників ВАТ «Лугансьгаз», ТОВ «Металпромекспорт», ТОВ «Тар-Альянс», ТОВ Консалтингова група», ТОВ «ЛЕО», ПАТ «Євраз Дніпропетровський коксохімічний завод», ДП «Донецька залізниця», ТОВ «Луганськвода», ТОВ «Донецька індустріальна спілка», ТОВ «Метінвест», в ланцюгах постачання яких є платники податків з ознаками ризику (а.с. 26-49, т. 1-й).

За визначенням пункту 1.8 ст.1 Закону № 168/97-ВР (втратив чинність з 1 січня 2011 року у зв'язку з набранням чинності Податковим кодексом України) бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до підпункту 7.7.1 пункту 7.7 ст.7 цього Закону сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту кожного наступного податкового періоду лише в частині суми податку, фактично сплаченої отримувачем постачальникам товарів (послуг) та при імпорті, і включається до розрахунку бюджетного відшкодування наступного звітного періоду (підпункт 7.7.2 цього пункту).

Як встановлено у судовому процесі, документальна позапланова невиїзна перевірка ПАТ «Стахановський завод технічного вуглецю» призначена згідно з наказом начальника Стаханівської ОДПІ № 785 від 30.11.2012 відповідно до підпункту 78.1.11 пункту 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України (ПК) на підставі постанови слідчого СВ Алчевської ОДПІ Дикого Д.Є від 29.11.2012, прийнятої у кримінальному провадженні №32012030170000002, порушеному за ознаками частини 3 ст. 212 Кримінального кодексу України, та проводилась із 30.11.2012 по 05.12.2012 (а.с. 22-55, 61 т. 1-й).

Відповідно до пункту 75.1 ст.75 ПК (у редакції, чинній на час виникнення відносин, з приводу прав і обов'язків у яких виник спір) органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби..

Згідно з пунктом 79.1 ст. 79 ПК документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки (пункту 79.2 цієї статті).

Наведеними нормами ПК, з дотриманням балансу публічних і приватних інтересів, встановлені умови та порядок прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок, зокрема документальних позапланових невиїзних. Їх дотримання є обов'язковою умовою призначення та проведення перевірки платника податків. З наказом про перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку. Не виконання вимог пункту 79.2 статті 79 ПК призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої перевірки. Оскільки невиїзна перевірка проводиться не за місцезнаходженням платника податків, завчасне (до початку перевірки) повідомлення його про час та місце проведення перевірки є гарантією його права, щоб перевірка дотримання ним податкової дисципліни була здійснена об'єктивно, повно та всебічно, включаючи можливість надання платником податків наявних у нього документів для підтвердження показників податкового обліку.

Такий висновок Верховний Суд України щодо застосування норм підпункту 78.1.1 пункту 78.1 ст. 78 та пункту 79.2 ст. 79 ПК зробив у постанові від 27.01.2015 у справі за позовом ТОВ «Будгарантінвест-55» до ДПІ у м. Южному Одеської області про визнання незаконним наказу про проведення документальної невиїзної перевірки та визнання протиправними дій. Відповідно до частини 1 ст. 244-2 КАС України висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.

Суд першої інстанції встановив, що повідомлення про проведення перевірки від 30.11.2012 № 65 та копія наказу № 785 від 30.11.2012 направлені позивачу 30.11.2012, в цей же день розпочалася й перевірка. Отже, ОДПІ порушено норми пункту 79.2 ст. 79 ПК, відтак відповідно до наведеної вище правової позиції Верховного Суду України перевірка позивача не створює правових наслідків.

Крім того, ОДПІ при прийнятті оспорюваного податкового повідомлення-рішення порушила норми пункту 86.9 ст. 86 ПК, оскільки перевірка, результати якої викладені в акті від 13.12.2012 № 131/15-05389959, проведена на підставі підпункту 78.1.11 пункту 78.1 ст. 78 ПК як призначена згідно з постановою слідчого, а доказів прийняття рішення суду у кримінальній справі, в провадженні якої призначена перевірка, до прийняття цього податкового повідомлення-рішення у судовому процесі не надано.

Відповідно до підпункту 78.1.11 пункту 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України (ПК) (у редакції, чинній на час виникнення відносин, з приводу прав і обов'язків сторін у яких виник спір) документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: отримано постанову суду (ухвалу суду) про призначення перевірки або постанову органу дізнання, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні.

У разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність. (пункт 86.9 ст. 86 ПК в редакції до внесення змін Законом України від 20.11.2012 № 5503, який набрав чинності з 04.01.2013).

Поміж цих порушень ОДПІ норм ПК, кожен із яких є окремою підставою для скасування податкового повідомлення-рішення Стахановської ОДПІ від 19.12.2012 № 0001351600, судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що правомірність формування ПАТ «Стаханівський завод технічного вуглецю» бюджетного відшкодування з ПДВ у податковому обліку позивача за жовтень, листопад, грудень 2009 року, лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, жовтень, листопад, грудень 2010 року в тих же сумах, на які зменшено бюджетне відшкодування за ці звітні податкові періоди згідно із вище зазначеним податковим повідомленням-рішенням, було предметом судового розгляду у адміністративній справі № 2а-2744/11/1270. За наслідками розгляду цієї справи постановою Луганського окружного адміністративного суду від 27.04.2011, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 22.06.2011, задоволено позов ВАТ «Стахановський завод технічного вуглецю», визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Стаханівської ОДПІ від 21.03.2011 № 0000102301/0 в частині зменшення бюджетного відшкодування за деклараціями за жовтень - грудень 2009 року, лютий - грудень 2010 року на загальну суму 24364066,00 грн. (в тому числі, за жовтень - грудень 2009 року, лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, жовтень, листопад, грудень 2010 року на 20431893,00 грн.). Ці судові рішення залишені без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 10.04.2012.

Відповідно до частини 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Доводи, наведені ОДПІ у касаційній скарзі, не спростовують правильність висновків судів попередніх інстанцій, а відтак відсутні підстави для скасування оскаржуваних судових рішень.

Частиною 2 ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги

Відповідно до статті 224 цього Кодексу суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст. ст. 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Стахановської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 15.03.2013 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 14.05.2013 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239-1Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: підписЄ.А. УсенкоСудді: підписО.А. Веденяпін підписВ.П. Юрченко