Ухвала суду № 67707394, 12.07.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 липня 2017 року м. Київ К/800/35783/16

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі Бухтіярової І.О., Приходько І.В., Цвіркуна Ю.І.,розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Східної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28.09.2016

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.11.2016

у справі № 820/4324/16

за позовом ОСОБА_4 (далі - позивач, ОСОБА_4.)

до Східної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області (далі - відповідач, Східна ОДПІ м. Харкова)

про скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся у серпні 2016 року до суду з позовом до Східної ОДПІ м. Харкова про скасування податкового повідомлення-рішення від 25.05.2015 № 185/1704.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 28.09.2016, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.11.2016, адміністративний позов задоволено в повному обсязі.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог повністю. Вважає, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, а саме: ст. 267 Податкового кодексу України (далі - ПК України); ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

Позивач у своїх запереченнях на касаційну скаргу просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишити без змін.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до ст. 222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивач є власником автомобіля «TOYOTA HIGLANDER», реєстраційний номер НОМЕР_1, колір білий, об'єм двигуна 3456 кубічних сантиметрів, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_2 від. 02.09.2014.

Східною ОДПІ м. Харкова у відношенні позивача було сформовано та направлено податкове повідомлення-рішення від 25.05.2015 форми «Ф» № 185/1704 на сплату транспортного податку за автомобіль в сумі 25 000,00 гривень.

Позивач, не погоджуючись з правомірністю прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, звернувся до суду з цим позовом.

Суди першої та апеляційної інстанцій, вирішуючи спір по суті та задовольняючи позовні вимоги, з чим погоджується суд касаційної інстанції, виходили з наступного.

Відповідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до Закону України від 28.12.2014 № 71-Ш «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо податкової реформи», з 01.01.2015 введено в дію ст. 267 ПК України «транспортний податок».

Відповідно до пп. 267.1.1 п. 267.1 ст. 267 ПК України, платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до пп. 267.2.1 п. 267.2 цієї статті є об'єктами оподаткування.

Згідно пп. 267.2.2 п. 267.2. ст. 267 ПК України, об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, які використовувалися до 5 років і мають об'єм циліндрів двигуна понад 3000 куб. см.

Об'єкти оподаткування, платників податку, розміри ставок, податковий період та інші обов'язкові елементи для справляння транспортного податку у м. Харкові, визначені ст. 7 ПК України регулюються також Положенням про транспортний податок у м. Харкові (Додаток 2 до рішення 4 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 12.01.2011 № 126/11 «Про врегулювання питань справляння податків на території м. Харкова відповідно до норм ПК України»).

Пунктом 267.4 ст. 267 ПК України передбачено, що ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25 000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до пп. 267.2.1 п. 267.2 цієї статті.

Згідно пп. 267.7.1 п. 267.7 ст. 267 ПК України, податок сплачується за місцем реєстрації об'єктів оподаткування і зараховується до відповідного бюджету згідно з положеннями Бюджетного кодексу України.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що автомобіль «TOYOTA HIGLANDER», 2014 року випуску, зареєстрований 02.09.2014.

Календарний рік - це проміжок часу з 1 січня по 31 грудня, який триває 365 або 366 (у високосному році) календарних днів.

Річний обсяг повинен обчислюватися за календарний рік, а не за будь-які 12 місяців за вибором податкового органу.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що з урахуванням вимог чинного законодавства зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки. Податки та збори, їх ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватись протягом бюджетного року.

Крім того, судами вірно зазначено, що норма якою було закріплено порядок нарахування та сплати транспортного податку було введено в дію Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи».

Згідно прикінцевих положень вказаного закону, даний закон набирав чинності з 01.01.2015.

За загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у ч. 1 ст. 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Тобто, щодо юридичної відповідальності застосовується новий закон чи інший нормативно-правовий акт, що пом'якшує або скасовує відповідальність особи за вчинене правопорушення під час дії нормативно-правового акта, яким визначались поняття правопорушення і відповідальність за нього.

Вказана позиція викладена у рішенні Конституційного Суду України від 09.02.1999 у справі № 1 -7/99.

Таким чином, колегія суддів погоджується з позицією судів попередніх інстанцій, що, з урахуванням наведених положень чинного законодавства, введення в дію транспортного податку починається з 01.01.2016, а тому, визначення позивачу суми податкового зобов'язання з транспортного податку з фізичних осіб у розмірі 25 000,00 гривень не відповідає положенням ПК України та є неправомірним.

Отже, доводи касаційної скарги не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваних рішень судами першої та апеляційної інстанцій було порушено норми матеріального та процесуального права.

Частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального та процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не знаходить підстав, які б могли б призвести до скасування оскаржуваних рішень.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 222-231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Східної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області - залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28.09.2016 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.11.2016 у справі № 820/4324/16 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: І.О. Бухтіярова Судді: І.В. Приходько підпис (підпис) Ю.І. Цвіркун