Вирок № 67706087, 13.07.2017, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13.07.2017 Справа №607/7865/17

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

в складі:

головуючого судді Кунцьо С.В.

за участю секретаря Ліщинського О.І.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017210010001573 від 08 травня 2017 року про обвинувачення

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Кричево Тячівського району Закарпатської області, українця, громадянина України, з незакінченою вищою освітою, неодруженого, непрацюючого, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1, несудимого:

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця м. Тернопіль, українця, громадянина України, з вищою освітою, неодруженого, непрацюючого, зареєстрованого та проживаючого АДРЕСА_2, несудимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,

за участю прокурора Воловник М.В.

представника потерпілого ОСОБА_3

обвинувачених ОСОБА_1

ОСОБА_2

В С Т А Н О В И В:

07 травня 2017 року близько 17. 30 год. обвинувачений ОСОБА_1, який разом з обвинуваченим ОСОБА_2, перебуваючи на території церкви «Вознесіння Господнього» за адресою м. Тернопіль, вул. Львівська, 13, побачивши садову скульптуру «лелека на металевих ніжках» домовились її викрасти. Обвинувачені ОСОБА_1, ОСОБА_2 переконавшись, що за ними ніхто не спостерігає та їх дії не будуть помічені сторонніми особами, таємно, з корисливих мотивів, підійшли до садової скульптури «лелека на металевих ніжках». У подальшому, обвинувачений ОСОБА_1 обома руками почав витягувати із квітника садову скульптуру та до нього приєднався обвинувачений ОСОБА_2, і вони обоє, взявши обома руками вказану садову скульптуру «лелеку на металевих ніжках» витягнули її із землі квітника. Після чого, обвинувачений ОСОБА_2 вийшов з території церкви «Вознесіння Господнього», а обвинувачений ОСОБА_1 взявши скульптуру під паху правої руки, вийшов за ним. Надалі обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 безперешкодно покинули місце вчинення кримінального правопорушення, чим спричинили громаді церкви «Вознесіння Господнього» матеріальні збитки на загальну суму 252 гривні.

Таким чином, обвинувачений ОСОБА_1 своїми діями вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена за попередньою змовою групою осіб.

Таким чином, обвинувачений ОСОБА_2 своїми діями вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена за попередньою змовою групою осіб.

16 червня 2017 року між представником потерпілого - громади церкви «Вознесіння Господнього» ОСОБА_3 та обвинуваченими ОСОБА_1 і ОСОБА_2 укладено угоду про примирення, згідно умов якої вони дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинувачених за ч. 2 ст. 185 КК України за встановлених у пред'явленій підозрі обставин, істотних для даного кримінального провадження, обвинувачені ОСОБА_1 і ОСОБА_2 беззастережно визнали свою винуватість у зазначених діяннях.

Також вказаною угодою визначено покарання, яке повинні понести ОСОБА_1 і ОСОБА_2, а саме: ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 185 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України, у виді штрафу в дохід держави в розмірі 510 грн. та ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 185 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України, у виді штрафу в дохід держави в розмірі 510 грн.

В угоді передбачені наслідки укладання та затвердження угоди про примирення, встановлені ст. 473 КПК України, та наслідки її невиконання.

Розглядаючи питання про затвердження угоди про примирення, суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 1 ст. 468 КПК України в кримінальному провадженні може бути укладена угода між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим про примирення.

Згідно ч. 4 ст. 469 КПК України угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України, який згідно ст. 12 КК України відноситься до злочинів середньої тяжкості.

При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений ОСОБА_1 та ОСОБА_2 цілком розуміють відмову від здійснення прав, передбачених абзацами 1 та 4 п. 1 ч. 5 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 1 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення та вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до них у разі затвердження угоди судом.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені угодою.

Також судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам норм КПК України.

Згідно ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення, зокрема про затвердження угоди.

Виходячи з викладеного, суд приходить до висновку про можливість затвердження укладеної між представником потерпілого - громади церкви «Вознесіння Господнього» ОСОБА_3 та обвинуваченими ОСОБА_1 і ОСОБА_2 угоди про примирення і призначення обвинуваченим узгодженої сторонами міри покарання.

Окрім цього, у кримінальному провадженні є процесуальні витрати за проведення товарознавчої експертизи № 531/17-22 від 07.06.2017 року в сумі 792, 00 грн., які суд вважає слід стягнути з обвинувачених в рівних частках в користь держави, оскільки вони виникли у зв'язку із проведенням експертизи в межах даного кримінального провадження.

Керуючись наведеним, а також ст.ст. 314, 370, 373, 374, 471, 473-475, 476 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

Затвердити укладену між представником потерпілого - громади церкви «Вознесіння Господнього» ОСОБА_3 та обвинуваченими ОСОБА_1 і ОСОБА_2 угоду про примирення.

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, та призначити йому за даним кримінальним правопорушенням узгоджене сторонами покарання, із застосуванням ст. 69 КК України, у виді штрафу в дохід держави в розмірі 510 /п'ятсот десять/ грн.

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, та призначити йому за даним кримінальним правопорушенням узгоджене сторонами покарання, із застосуванням ст. 69 КК України, у виді штрафу в дохід держави в розмірі 510 /п'ятсот десять/ грн.

Процесуальні витрати за проведення товарознавчої експертизи № 531/17-22 від 07.06.2017 року в сумі 792, 00 грн., стягнути з обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в рівних частках - по 396 ( триста дев'яносто шість) гривень з кожного в користь держави (УК у м. Тернополі, м. Тернопіль, 24060300, р/р31110115700002 в ГУ ДКСУ у Тернопільській області, МФО 838012, код ЕДРПОУ 37977726).

Апеляційна скарга на вирок може бути подана до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом тридцяти діб з моменту його проголошення з підстав, передбачених ст. 394 КПК України.

Копії вироку негайно після проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Головуючий суддяС. В. Кунцьо