Ухвала суду № 67705491, 22.06.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"22" червня 2017 р. м. Київ К/800/60686/14

К/800/59875/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого: судді Мороза В.Ф.

суддів: Голяшкіна О.В.

Донця О.Є.

за участю секретаря судового засідання - Слободян О.М.

за участю представника позивача - Антохова Я.С.

за участю представника відповідача - Доброва О.І.

за участю представника третьої особи - Піддубняка А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Міністерства доходів і зборів України та Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікея-ЛТД" на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2014 року у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікея-ЛТД"

до Київської міжрегіональної митниці Міндоходів, інспектора Митного посту "Столичний" Міндоходів ОСОБА_5 (надалі також - інспектор митного посту), заступника начальника Київської міжрегіональної митниці Міндоходів ОСОБА_6, начальника Київської міжрегіональної митниці Міндоходів ОСОБА_7, виконувача обов'язки директора Департаменту митної справи Міндоходів ОСОБА_8

треті особи - Міністерство доходів і зборів України, приватне підприємство "НЄВ"

про визнання бездіяльності протиправною

в с т а н о в и л а:

ТОВ "Нікея-ЛТД" звернулося до суду з позовом, у якому просило визнати протиправними та незаконними дії інспектора Митного посту «Столичний» Міндоходів ОСОБА_5, щодо внесення 26.11.2013 у декларацію митної вартості №100270000/2013/185555 відомостей, що не передбачені нормами Митного кодексу України та Правилами заповнення ДМВ; визнати незаконною бездіяльність заступника начальника Київської міжрегіональної митниці Міндоходів ОСОБА_6, щодо невжиття заходів до свого підлеглого ОСОБА_5 з приводу обставин, викладених у листі від 29.11.2013; визнати незаконною бездіяльність начальника Київської міжрегіональної митниці Міндоходів ОСОБА_7, щодо невжиття заходів до своїх підлеглих ОСОБА_6 та ОСОБА_5 з приводу обставин, викладених у листі від 24.01.2014; визнати незаконною бездіяльність виконуючого обов'язки директора Департаменту митної справи Міндоходів ОСОБА_8, щодо невжиття заходів до свого підлеглого ОСОБА_7 з приводу обставин, викладених у листі від 07.03.2014 № 94.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.08.2014 позов задоволено частково. Визнано протиправними та незаконними дії інспектора Митного посту «Столичний» Міндоходів ОСОБА_5, щодо внесення 26.11.2013 у декларацію митної вартості №100270000/2013/185555 відомостей, що не передбачені нормами Митного кодексу України та Правилами заповнення ДМВ, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599. Визнано неправомірними дії державного інспектора Київської міжрегіональної митниці Міндоходів ОСОБА_5, які полягають в порушені частини 6 статті 55 та статті 56 Митного кодексу України, а саме: не проведення консультації з уповноваженою особою декларанта ОСОБА_9 В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов, послався на те, що рішенням адміністративного суду було визнано незаконним та скасовано рішення митного органу про коригування митної вартості товарів, яке було прийнято у процедурі митного оформлення товару. Наведене дало підстави для висновку про неправомірність дій інспектора митного посту, які були вчинені у такій процедурі.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 30.10.2014, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.08.2014 скасовано, прийнято нове рішення, яким позовні вимоги задоволено. Визнано протиправними дії інспектора Митного посту "Столичний" Міндоходів ОСОБА_5 щодо внесення у декларацію митної вартості №100270000/2013/185555 у графу «Для відміток митного органу» текст «Див.зворот», та заповнення звороту першого аркушу декларації. Визнано протиправною бездіяльність заступника начальника Київської міжрегіональної митниці Міндоходів ОСОБА_6 щодо невжиття заходів до ОСОБА_5 з приводу обставин, викладених у листі позивача від 29.11.2013. Визнано протиправною бездіяльність начальника Київської міжрегіональної митниці Міндоходів ОСОБА_7 щодо невжиття заходів до ОСОБА_6 та ОСОБА_5 з приводу обставин, викладених у листі позивача від 24.01.2014. Визнано протиправною бездіяльність виконуючого обов'язки директора Департаменту митної справи Міндоходів ОСОБА_8 щодо невжиття заходів до ОСОБА_7 з приводу обставин, викладених у листі позивача від 07.03.2014 №94.

Апеляційний суд, повністю задовольнивши позов, вказав на те, що, оскільки судом була встановлена протиправність дій інспектора митного посту, то подальші відповіді за результатами розгляду скарг про їх відхилення, є необґрунтованими, а бездіяльність щодо надання належної оцінки факту протиправності дій інспектора митного посту - протиправною.

Не погодившись з судовими рішенням, Міністерство доходів і зборів України звернулось з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувані рішення та прийняти нове про відмову у задоволенні позову.

Також, не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанції, товариство з обмеженою відповідальністю "Нікея-ЛТД" звернулось з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову в повному обсязі.

Оскаржувані судові рішення не відповідають вимогам статті 159 КАС України щодо обґрунтованості та законності.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ «Нікея-ЛТД» на митну територію України ввезено товар (електротехнічні вироби) за митною декларацією №100270000/2013/185555 від 26.11.2013.

У декларації митної вартості №100270000/2013/185555 від 26.11.2013 інспектором Митного посту «Столичний» Міндоходів ОСОБА_5 у графі «для відміток митного органу» написано «Див. зворот» і на звороті першого аркушу під розпискою уповноваженої особи декларанта ОСОБА_9 від руки вчинила запис «від процедури консультації відмовилась у присутності ОСОБА_10 та ОСОБА_11.» з вказанням дати здійснення запису.

Вважаючи такі дії незаконними позивач звернувся зі скаргами до органів вищого рівня. За результатами розгляду скарг надано відповіді про залишення їх без задоволення.

Відповідно до частини першої статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Пунктом 1 частини 4 статті 54 Митного кодексу України передбачено, що орган доходів і зборів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів відповідно до частини 3 статті 54 МК України визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, як передбачено частиною першою статті 55 МК України, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Зміст рішення про коригування митної вартості визначений частиною другою статті 55 МК України, якою також обумовлюється право його оскарження у порядку глави 4 цього Кодексу або до суду.

Проведення консультацій декларанта з органом доходів і зборів з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в органі доходів і зборів передбачається частиною 5 статті 55 МК України, а також частиною 4 статті 57 МК України, відповідно до якої застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності..

Право оскаржити до органу вищого рівня або безпосередньо до суду рішення, дії або бездіяльність органів доходів і зборів, їх посадових осіб та інших працівників, якщо цими рішеннями, діями або бездіяльністю порушено права, свободи чи інтереси особи, передбачено главою 4 МК України.

Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Право на судовий захист за змістом статті 6 КАС України має особа, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Відповідно до частини другої статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

В контексті наведених норм до адміністративного суду можуть бути оскаржені не будь-які дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а лише такі, які мають самостійне юридичне значення, безпосередньо породжують окремі правові наслідки та, відповідно, потребують судового захисту.

Водночас суди попередніх інстанцій не дослідили характер спірних правовідносин, не надали належної правової оцінки особливостям правового регулювання контролю правильності визначення митної вартості при проведенні митного контролю і митного оформлення та не з'ясували правове значення вчинених посадовою особою митного органу дій щодо внесення у графу декларації митної вартості відповідного напису, самостійні правові наслідки таких дій, як підставу для їх окремого оскарження.

Судова колегія вважає необґрунтованим висновок судів попередніх інстанцій про неправомірність дій інспектора митного посту та протиправну бездіяльність посадових осіб органів вищого рівня у наданні належної оцінки факту протиправності дій інспектора митного посту з посиланням на скасування у судовому порядку рішення митного органу про коригування митної вартості товарів. Неправомірність вчинених посадовою особою митного органу дій (бездіяльності) за умови їх самостійного правового значення не обумовлюються обґрунтованістю чи неправомірністю прийнятого в подальшому митним органом рішення про коригування митної вартості.

Однак самостійний аналіз оскаржуваних дій чи бездіяльності посадових осіб митних органів суди належним чином не здійснили, не перевірили їх на відповідність вимогам частини третьої статті 2 КАС України.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем у тому числі було заявлено вимоги про визнання протиправною бездіяльності посадової особи Міністерства доходів і зборів України. За правилами частини 1 статті 24 КАС України адміністративні справи, предметом оскарження в яких є рішення, дії чи бездіяльність Кабінету Міністрів України, міністерства чи іншого центрального органу виконавчої влади, Національного банку України, їхньої посадової чи службової особи, виборчої комісії (комісії з референдуму), члена цієї комісії розглядаються і вирішуються в окружному адміністративному суді колегією у складі трьох суддів. На наведене суд першої інстанції уваги не звернув, розглянувши справу одноособово.

Крім того відповідно до пункту 9 частини першої статті 3 КАС України відповідачем у адміністративній справі є суб'єкт владних повноважень, а у випадках, передбачених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача. Відповідно до судових рішень відповідачем у справі визначено, у тому числі Київську міжрегіональну митницю Міндоходів. Однак позовних вимог до вказаного органу судами не розглянуто.

Наведене вказує на допущені судами порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі порушення не можуть бути усунуті судом касаційної інстанції та є підставою відповідно до статті 227 КАС України для скасування судових рішень та направлення справи на новий судовий розгляд. При новому розгляді спору судам слід врахувати викладене, повно та всебічно дослідити обставини, що мають значення для справи, та прийняти законне рішення.

Керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 227, 230 Кодексу адміністративного судочинства України,

ухвалила:

Касаційні скарги Міністерства доходів і зборів України та Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікея-ЛТД" задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 серпня 2014 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2014 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянуто Верховним Судом України з підстав передбачених ст.ст. 237-239 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: В.Ф. Мороз

О.В. Голяшкін

О.Є. Донець