Ухвала суду № 67704923, 05.07.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 липня 2017 року м. Київ К/800/2787/17

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого судді: суддів: Стрелець Т.Г. Мороз Л.Л. Єрьоміна А.В.

розглянувши в письмовому провадженні касаційну скаргу Житомирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області

на ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 10 січня 2017 року

у справі № 295/13777/16-а

за позовом ОСОБА_4

до Житомирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в

Житомирській області

про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до Житомирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії.

Постановою Богунського районного суду м. Житомира від 06 грудня 2016 року позов задоволено частково.

Ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 26 грудня 2016 року апеляційну скаргу Житомирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області залишено без руху та надано строк до 10 січня 2017 року для усунення недоліків апеляційної карги.

Ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 10 січня 2017 року апеляційну скаргу Житомирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на постанову Богунського районного суду м. Житомира від 06 грудня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Житомирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії повернуто апелянту.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду апеляційної інстанції Житомирське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області звернулося з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 10 січня 2017 року, справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

ОСОБА_4 направила на адресу Вищого адміністративного суду України письмові заперечення на касаційну скаргу, в яких просила залишити касаційну скаргу без задоволення, а ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 10 січня 2017 року без змін.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження, встановленого пунктом 1 частини 1 статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши і обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та правильність застосування апеляційним судом норм процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно частини 2 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах касаційної скарги.

Як вбачається з матеріалів справи, Житомирське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області звернулося до Житомирського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою на постанову Богунського районного суду м. Житомира від 06 грудня 2016 року. Водночас, у скарзі відповідач заявив клопотання про звільнення від сплати судового збору, яке обґрунтоване відсутністю коштів для його сплати.

Ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 26 грудня 2016 року відмовлено в задоволенні клопотання Житомирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про звільнення від сплати судового збору; апеляційну скаргу залишено без руху на підставі ч. 3 ст. 189 КАС України у зв'язку з відсутністю доказів сплати судового збору. Апелянту надано строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги до 10 січня 2017 року.

За правилами частини 6 статті 187 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Частиною 3 статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 187 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу.

Згідно частини 1 статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

Разом з тим, Закон України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року № 3674-VI визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Відповідно до підпункту 2 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами ставка судового збору складає 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» від 22.05.2015 року № 484-VІІІ, який набув чинності з 01.09.2015 року, статтю 5 Закону України «Про судовий збір» викладено в новій редакції, де відсутні пільги державним органам щодо звільнення від сплати судового збору.

Водночас, згідно з пунктом 2 Прикінцевих положень Закону України від 22.05.2015 року № 484-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» зобов'язано Кабінет Міністрів України забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.

За змістом частин першої та другої статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Наведені норми дають підстави для висновку, що звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є правом, а не обов'язком суду, при цьому суд, вирішуючи це питання враховує майновий стан сторони.

Втім, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Таке ж право мають і бюджетні установи. Водночас якщо ці бюджетні установи діють як суб'єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.

За таких обставин, підстави для прийняття апеляційним судом рішення про звільнення від сплати судового збору відповідача були відсутні.

10 січня 2017 року судом апеляційної інстанції апеляційну скаргу повернуто апелянту, оскільки станом на 10 січня 2017 року Житомирським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області не виконано вимог ухвали Житомирського апеляційного адміністративного суду від 26 грудня 2016 року.

Частиною 3 статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 187 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.

Враховуючи викладене, апеляційний суд прийшов до вірного висновку про повернення апеляційної скарги.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з таким висновком суду апеляційної інстанції і доводи касаційної скарги його не спростовують.

Відповідно статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Касаційну скаргу Житомирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області - залишити без задоволення.

Ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 10 січня 2017 року у справі № 295/13777/16-а - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії сторонам і може переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та у порядку, передбачені статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді