Ухвала суду № 67704916, 26.06.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

26 червня 2017 року м. Київ К/800/20881/17

Суддя Вищого адміністративного суду України Усенко Є.А., розглянувши касаційну скаргу Червоноградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області (далі - ОДПІ)

на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 22.12.2015

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 01.06.2017

у справі № 813/5321/15 Львівського окружного адміністративного суду

за позовом Сокальської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області

до Публічного акціонерного товариства «Шахта «Надія»

про надання дозволу на реалізацію майна, що перебуває в податковій заставі,

В С Т А Н О В И В:

21.06.2017 ДПІ (згідно зі штампом вхідної кореспонденції суду) звернулась до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.02.2017 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 01.06.2017 у справі № 826/11239/16.

Касаційна скарга підлягає залишенню без руху, як така, що подана без дотримання вимог частини 5 статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою до касаційної скарги додається, зокрема, документ про сплату судового збору.

До касаційної скарги не додано документ про сплату судового збору, клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги не містить обґрунтованих підстав для його задоволення.

Відповідно до підпункту 3 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI, зі змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо сплати судового збору» від 22.05.2015 № 484-VIII (редакція діє з 01.09.2015), ставка судового збору за подання касаційної скарги на рішення суду встановлена у розмірі 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Законом України «Про судовий збір» встановлено перелік осіб, які звільнені від сплати судового збору, серед яких органи Державної фіскальної служби відсутні.

Процесуальна правоздатність особи визначається нормами процесуального права, які діють на дату існування певної події чи вчинення дії, з якими пов'язано виникнення процесуального права чи обов'язку.

Відповідно до частини 1 статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Статтею 8 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Особа, яка вважає, що в неї існують перешкоди для доступу до правосуддя через неможливість сплатити судовий збір з певних причин, може подати до суду відповідне клопотання з обґрунтуванням доводів про наявність таких перешкод та підтвердженням цих доводів відповідними доказами.

Відповідач не наводить обставин та не надає доказів відсутності фінансування з Державного бюджету України, які є об'єктивною перешкодою для доступу до правосуддя (затверджений кошторис витрат на 2017 рік в розрізі календарних місяців, докази щодо часу фактичного зарахування на рахунок ДПІ грошових коштів з казначейського рахунку по розділу економічної класифікації 2800, за рахунок яких можлива сплата судового збору, тощо), що унеможливлює зробити висновок про наявність об'єктивних підстав для звільнення від сплати судового збору до вирішення справи по суті.

Відповідно до частини 1 статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії адміністративного процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.

Питання щодо залучення до участі у справі правонаступника суд вирішує за своєю ініціативою чи ініціативою заінтересованих осіб.

Крім того, касаційна скарга подана від імені Червоноградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області та підписана представником Червоноградської ОДПІ. В той час як з доданої копії рішення суду першої інстанції вбачається, що позивачем у справі є Сокальська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області.

При цьому, документів про правонаступництво Червоноградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області скаржником не надано.

Відповідно до частини 3 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 213 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу.

Роз'яснити, що відповідно до статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга буде повернута та вважатись неподаною в разі якщо недолік касаційної скарги не буде усунений впродовж зазначеного строку або не буде заявлено клопотання про продовження цього строку.

Керуючись частиною 1 статті 108, статтею 165, частиною 5 статті 213, частиною 3 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Червоноградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 22.12.2015 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 01.06.2017 у справі № 813/5321/15 залишити без руху, надавши строк для усунення вищевказаного недоліку касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

Ухвала перегляду Верховним Судом України не підлягає.

Суддя

Вищого адміністративного

суду України Є.А. Усенко